Постанова

від 25.04.2012 по справі 5/298-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 5/298-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М., суддівРогач Л.І., Уліцького А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. у справі№5/298-08 Господарського судуДніпропетровської області за позовомПрокурора міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області доПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" третя особаКриворізька міська рада простягнення шкоди

за участю представників

- відповідача:ОСОБА_4 (довіреність від 11.05.2011р.) - прокуратури:Громадський С.О. (посвідчення №42), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області (далі -позивач), прокурор міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі -прокурор) просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", нова назва - Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі -відповідач) на користь Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області 139973,79 грн. шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що її завдано наднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2011р. (суддя Євстигнеєва Н.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Стрелець Т.Г., судді Головко В.Г., Чус О.В.), позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області шкоду в розмірі 139973,79 грн.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування і порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу прокурор міста Кривого Рогу Дніпропетровської області просить залишити без змін судові рішення, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на відсутність правових підстав для їх скасування.

Позивач та третя особа не використали наданого законом права на участь своїх представників у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 09 по 27 червня 2008 року позивачем проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідача, за наслідками якої складений акт, яким зафіксовано невиконання відповідачем заходу по досягненню нормативів ГДВ на джерелі №375 ФСЛЦ, а саме заходами по досягненню нормативів ГДВ у 4 кварталі 2007 року було передбачено виконати реконструкцію газоочистки за піччю ДСП-3а з введенням в експлуатацію у зв'язку з реконструкцією газоочисток (дж. №370,375, 398) нового джерела №407 чим порушено вимоги статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Також перевіркою встановлено відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від печі ДСП-За ФСЛЦ (дж.№375), що є порушенням Відкритим акціонерним товариством "Арселор Міттал Кривий Ріг" вимог статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

18.06.2008р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області складений протокол №3044 про адміністративне правопорушення начальником ФСНЦ відповідача Бабічевим О.В. Постановою №3044 від 19.06.2008р. про накладення адміністративного стягнення за порушення ст.ст. 10, 53 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" на Бабічева О.В. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.

25.06.2008р. відділом інструментально лабораторного контролю позивача проведені інструментальні виміри від печі ДСП-3а ФСЛЦ після ГОУ (дж.№ 375), в ході яких зафіксовано середню концентрацію викиду пилу неорганічного, який містить двоокис кремнію у % нижче 20 (д-т) 0,024 г/м3 при об'ємній витраті газоповітряної суміші 10,182 м3/сек., середню концентрацію викиду діоксиду азоту 0,044 г/м3 при об'ємній витраті газоповітряної суміші 10,182 м3/сек., середню концентрацію викиду оксиду вуглецю 0,296 г/м3 при об'ємній витраті газоповітряної суміші 10,182 м3/сек., середню концентрацію викиду сірчистого ангидриду 0,005 г/м3 при об'ємній витраті газоповітряної суміші 10,182 м3/сек.

Таким чином, від печі ДСП-3а ФСЛЦ (дж.№ 375) потужність викиду пилу неорганічного, який містить двоокис кремнію у % нижче 20 (д-т) становить 0,179 г/сек. (з урахуванням похибки), і є наднормативним викидом оскільки норматив ГДВ - 0, потужність викиду діоксиду азоту становить 0,402 г/сек. (з урахуванням похибки), і є наднормативним викидом оскільки норматив ГДВ - 0, потужність викиду оксиду вуглецю становить 2,677 г/сек. (з урахуванням похибки), і є наднормативним викидом оскільки норматив ГДВ - 0, потужність викиду сірчистого ангидриду становить 0,046 г/сек. (з урахуванням похибки), і є наднормативним викидом оскільки норматив ГДВ - 0.

Відлік часу роботи джерела №375 від печі ДСП-3а ФСЛЦ відповідача в наднормативному режимі було взято з урахуванням п.6.3 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 року №38 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995р. за №157/693 (далі -Методика №38).

Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму139973,79 грн., виконаний згідно п.п.5.1; 5.1.2; 5.2; 5.4; 5.5.; 5.6; 5.7; 6.1; 6.3; 7.1-7.3 Методики №38, чинної на момент здійснення викидів і проведення перевірки.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, своє рішення про задоволення позову мотивував тим, що матеріалами справи підтверджено обґрунтованість позовним вимог, а доводи відповідача були відхилені, оскільки доказів отримання в установленому порядку та в установлені строки нового дозволу на викиди забруднюючих речовин відповідачем не було надано, а дії державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області визнано протиправними постановою адміністративного суду щодо винесення ним рішення про тимчасову заборону діяльності відповідача, тобто щодо інших відносин.

Суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржених судових рішень з огляду на наступне.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (далі -Закон) підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

Частиною 5 ст.11 вказаного Закону встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Статтею 33 Закону передбачено, що особи, винні у: порушенні прав громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону та ін. - несуть відповідальність згідно з законом.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Судами було встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря були здійснені відповідачем без спеціального дозволу, що є підставою для відповідальності відповідно до вищеназваних норм.

Доводи скаржника в касаційній скарзі щодо продовження терміну дії дозволу листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України є необґрунтованими, оскільки судами встановлено протилежне, і цих висновків судів не спростовують.

Суд касаційної інстанції не має права згідно приписів ст.111 5 та ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України вчиняти процесуальні дії, пов'язані із встановленням обставин справи та їх доказуванням, проте зауважує, що згідно наведених норм лист Міністерства не може замінити спеціальний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, отримання якого є обов'язковим згідно ч.5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Також необґрунтованими є доводи відповідача щодо не взяття до уваги судами обставин стосовно приєднання трьох джерел виділення забруднюючих речовин до одного джерела забруднення (димової труби №407) та, відповідно, не врахування судами внеску кожного з вказаних джерел виділення до встановлених дозволом величин викидів по джерелу забруднення №407, які у сукупності нібито не перевищують встановлених нормативів, оскільки судами не встановлено, а відповідачем не спростовано, що джерело №407 було введено в експлуатацію, разом з тим, судами встановлено, що викиди забруднюючих речовин відповідачем здійснювались за відсутності дозволу на це із джерела №375 у зв'язку з чим і розрахована шкода.

Згідно п.5.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, в тому числі і по окремих інгредієнтах.

Доводи скаржника щодо порушень при складенні акту перевірки від 09-27.06.2008р. також спростовані судами попередніх інстанції.

Враховуючи викладене, відповідач не довів хибність висновків судів попередніх інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції, задовольняючи позов у 2011 році, стягнув шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, на користь Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області.

Між тим, у ст.4 п.35 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", що діяв на момент винесення судового рішення господарського суду першої інстанції, встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а в п.1 ст.20 вказаного закону установлено, з урахуванням положень ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році є, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Подібні положення містяться в п.28 ст.4 та п.1 ст.11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік".

В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Таким чином, суд першої інстанції, не додержавшись вимог вищевказаних норм, невірно визначив отримувачів коштів, стягнутих в якості шкоди, завданої навколишньому природному середовищу. Апеляційний суд вказаних порушень не усунув.

Відповідно до приписів статті 111 10 ч.1 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Вищевказане є підставою для зміни оскаржених судових рішень в частині стягнення збитків, оскільки останні підлягають стягненню як на корись Державного бюджету України у вказаній вище частині, так і на користь місцевих бюджетів, на балансовий рахунок спеціального фонду.

В іншій частині постанову суду апеляційної інстанції належить залишити без змін.

Судові витрати з розгляду касаційної скарги згідно приписів ч.4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.п.1, 5, 111 10 ч.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2011р. у справі №5/298-08 в частині стягнення збитків змінити.

В частині 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2011р. після слів "на користь" слова "Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області" замінити на "Державного бюджету України, місцевого бюджету Дніпропетровської обласної ради та місцевого бюджету Криворізької міської ради".

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. залишити без змін.

Судові витрати з розгляду касаційної скарги покласти на Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Л.І. Рогач

А.М. Уліцький