Постанова

від 12.11.2008 по справі 30/477

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/477

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 листопада 2008 р.                                                                                    № 30/477  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

                                               Божок В.С.- головуючого,

                                               Костенко Т. Ф.,

                                               Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали  

касаційної скаргиУкраїнського центру спортивної медицини  

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.05.08

у справігосподарського суду м. Києва

за позовомКиївського центру спортивної медицини   

до3-тя особаУкраїнського центру спортивної медицини  Київська міська рада

провиселення та повернення приміщення,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Педенюк О.К., Кутняк О.П. (дов. від 11.12.08 № 66),

відповідача: Дехтярьов Ю.П.  директор, Жуковська В.А. (дов. від 11.11.08 № 372), Бойчук В.П. (дов. від 12.11.08),

                                           ВСТАНОВИВ :

Рішенням від 18.12.2007 господарського суду м. Києва року позов задоволено. Виселено Український центр спортивної медицини з нежилих приміщень, які знаходяться по вул. Тарасівська, 6 у м. Києві, загальною площею 1 697,8 м2 та повернуті зазначені приміщення Київськомуо центру спортивної медицини. З відповідача  на користь позивача стягнуто 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постановою від 15.05.08 Київського апеляційного господарського суду вказане вище залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Український центр спортивної медицини звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду  справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору оренди майна № 7 від 20.05.2004 року, укладеного між позивачем та відповідачем останньому на підставі рішення Київради від 12.02.2004 року № 23/1232 було передано в орендне користування нежиле приміщення (будинок) по вул. Тарасівській, 6 загальною площею 1 697,8 м2.

Строк дії договору було визначено сторонами з 20.05.2004 року по 20.05.2007 року.

Судами з'ясовано, що спірне майно є майном комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Крім того, судами встановлено, що відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" позивачем на адресу відповідача надсилались листи №124 від 26.03.2007 року та №232 від 18.06.2007 року про повернення спірного майна у зв'язку з припиненням дії договору.

Рішенням Київської міської ради від 14.06.2007 року №789/1450 "Про продовження термінів дії договорів оренди та надання дозволів на укладення договорів суборенди" відповідачу було відмовлено в продовженні дії договору оренди спірного майна.

Суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення, виходили з того, що згідно положень ч. 1 ст.17,  п.2 ст.26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін, договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Разом з тим, місцевим господарським судом не було залучено до участі у справі Київської міської ради як власника майна, а Київським апеляційний господарським судом, хоча і усунуто вказану помилку суду, проте, ухвала про залучення Київської міської ради в якості третьою особи, останньою отримана не була, що підтверджується доданим до касаційної скарги листом Головного управління комунальної власності м. Києва від 23.09.08 № 042/1/4-6301.

З огляду на вказане, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судовими інстанціями не в повному обсязі надано можливість учаснику судового процесу використати всі права і обов'язки сторони, а тому було допущено порушення  вимог ст. 42 –43 Господарського процесуального кодексу України  щодо  створення  рівності сторін перед Законом та не надано стороні, в особі Київської міської ради, необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до ч. 2 ст. 11110  ГПК України є в будь-якому випадку підставою для скасування оскаржуваних процесуальних документів.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий  господарський  суд   України

                                        ПОСТАНОВИВ  :

Касаційну скаргу задовольнити.

Рішення від 18.12.07 господарського суду м. Києва та постанову від 15.05.2008 Київського апеляційного господарського суду у справі № 30/477 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва

Головуючий                                                                                         Божок В.С.

Судді                                                                                                      Костенко Т.Ф.

                                                                                                                Коробенко Г.П.