Ухвала

від 10.11.2008 по справі 37/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/410

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

У Х В А Л А

№  37/410

10.11.08

За позовомДоПроЗакритого акціонерного товариства «Бінго Інтертеймент»Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»визнання протиправним та припинення оформленого протоколом № 234 від 19.09.2008 року рішення комісії з перегляду актів порушень

                                                                                  Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

В судовому засіданні приймали участь представники сторін :

Від позивача : Беззубець О.Л.- представник за довіреністю № 33 від 16.04.2008 року;

Від відповідача : не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Бінго Інтертеймент»до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»про визнання протиправним та припинення оформленого протоколом № 234 від 19.09.08 рішення комісії з перегляду актів порушень.

В судовому засіданні 03.11.2008 року у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувалась перерва до 10.11.2008 року, про що представники сторін були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

      В С Т А Н О В И В  :

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин,  а  також  інші  справи, віднесені законом до їх підсудності.

Господарським судам підвідомчі справи визначені в статті 12 Господарського процесуального кодексу України, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір носять господарський характер.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 Цивільного кодексу України.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 Цивільного кодексу України. Одним із таких способів, як зазначено у п. 10 ч. 2 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частина 2 статті 20 Господарського кодексу України серед актів, визнання незаконними які передбачено статтею 16 Цивільного кодексу України, як спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів встановлює, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживача. Тобто за змістом вказаної норми господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Оскаржене рішення комісії та протокол, яким воно оформлено за своїми ознаками до таких актів не відносяться, оскільки не носять характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання Правил користування електричною енергією. Тобто, оскаржене рішення можуть бути використані в якості доказу у разі звернення з позовом до суду Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»і підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України (дана правова позиція підтверджується постановою ВГСУ від 06.02.2008 року № 4/2354-11/353,  постановою ВГСУ від 19.06.2007 року № 2-15/17199-2006, постановою ВГСУ від 31.01.2008 року № 4/205/07, постановою Верховного Суду України  Судової палати у господарських справах від 12.06.2007 року).

Відповідно до ч. 1 п. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи те, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, провадження у справі підлягає припиненню.

Крім того, згідно зі статтею 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

З огляду на вищевикладене, сплачене держане мито в розмірі 85,00 грн.  підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 п. 13 Постанови КМУ № 1258 від 21.12.2005 року «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»повернення коштів для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

З огляду на вищевикладене, сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.  підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -