Постанова

від 17.11.2008 по справі 39/358

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/358

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.11.2008 р.                                                                          справа №39/358

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від прокуратури:від позивача:Єфременко Т.В. (посвідчення № 3311)не з'явилися,

від відповідача:Плотницька С.Б. (довіреність б/н від 28.07.08р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецвуглетехмонтаж», м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від15.09.2008 року

по справі№ 39/358

за позовомПрокурора м.Нововолинська Волинської області в інтересах Міністерствавугільної промисловості України, м.Київ в особі Державного підприємства «Волиньвугілля», м.Нововолинськ Волинської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецвуглетехмонтаж», м.Донецьк

простягнення 34200 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

У 2007 році Прокурор м.Нововолинська Волинської області в інтересах Міністерства вугільної промисловості України, м.Київ в особі Державного підприємства «Волиньвугілля», м.Нововолинськ Волинської області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвуглетехмонтаж», м.Донецьк про стягнення 28 500 грн. сплаченої за товар грошової суми та 5 700 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.02.08р. була призначена судово-технічна експертиза, в зв'язку з чим провадження по справі було зупинено.

13.08.08р. на адресу суду першої інстанції надійшов висновок експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 1016/30 від 17.07.08р.  

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.09.08р. позовні вимоги Прокурора м.Нововолинська Волинської області були задоволені.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецвуглетехмонтаж», м.Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 15.09.08р. скасувати та прийняти нове рішення,  яким відмовити у задоволенні позовних  вимог Прокурора м.Нововолинська Волинської області в інтересах Міністерства вугільної промисловості України, м.Київ в особі Державного підприємства «Волиньвугілля», м.Нововолинськ Волинської області.

Заявник апеляційної скарги до Донецького апеляційного господарського суду надав заяву від 06.11.08р., якою просить апеляційну інстанцію застосувати строки позовної давності та відмовити у позовних вимогах Прокурора м.Нововолинська Волинської області в інтересах Міністерства вугільної промисловості України, м.Київ в особі Державного підприємства «Волиньвугілля», м.Нововолинськ Волинської області в зв'язку з пропуском строків позовної давності.

Прокурор в судовому засіданні надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив рішення господарського суду Донецької області від 15.09.08р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвуглетехмонтаж», м.Донецьк –без задоволення.

Від позивача, Державного підприємства «Волиньвугілля», м.Нововолинськ Волинської області, на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивач з її вимогами не погодився та просив апеляційну інстанцію залишити рішення господарського суду Донецької області від 15.09.08р. без змін.

Представники Міністерства вугільної промисловості України, м.Київ та Державного підприємства «Волиньвугілля», м.Нововолинськ Волинської області до  судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення 20.10.08р. і 21.10.08р. відповідно уповноваженим особам поштових відправлень-ухвали суду від 16.10.08р. Про причину неявки суд не повідомили, своїм процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, явка сторін ухвалою суду від 16.10.08р. не була визнана обов'язковою, неявка  без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова   колегія   Донецького   апеляційного    господарського   суду    вважає   за   необхідне    розглянути   апеляційну   скаргу,  оскільки  для з'ясування  фактичних обставин  справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи  № 39/358, та наданих прокурором і представником відповідача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи,          21.11.05р. між позивачем, Державним підприємством «Волиньвугілля», м. Нововолинськ Волинської області (далі –Покупець), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецвуглетехмонтаж», м. Донецьк (далі –Продавець), за результатами проведення 25.10.05р. відкритих, двоступеневих тендерних торгів  укладено Договір про закупівлю товару № 9/25-10 (далі –Договір).

У Звіті про результати здійснення процедур відкритих і двоступеневих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти №8 від 21.11.05р. зазначено про те, що переможцем тендерних торгів щодо закупівлі товарів за державні кошти є Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецвуглетехмонтаж», м. Донецьк.

На виконання умов Договору Продавець згідно накладної № 31 від 29.12.05р. відповідно зі Специфікацією до Договору № 9/25-10 від 21.11.05р. передав Покупцеві насос ЦНС 300/480 у кількості 3 штук. Покупець на підставі Договору, Звіту про тендер та рахунку №83 від 12.12.05р. перерахував Продавцю бюджетні кошти в розмірі 85 500 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1007 від 14.12.05р.

Згідно пункту 3.1 Договору Продавець встановив гарантійний строк експлуатації товару 12 місяців, із моменту введення його в експлуатацію, але не більше 18 місяців від дати прийняття Товару Покупцем, в порядку визначеному розділом 7 даного Договору.

Пунктом 3.2 Договору Продавець зобов'язався за свій рахунок усунути всі дефекти, виявлені при прийомі Товару та на протязі гарантійного строку його експлуатації, або замінити на якісний в 15-ти денний строк з моменту складання акту про виявлені дефекти Товару. Виклик представника Продавця для складання акту про виявлені дефекти товару обов'язковий. У випадку нез'явлення представника учасника для складання акта на протязі 5 днів з моменту отримання письмового повідомлення Покупця, він підписується Покупцем в порядку, визначеному інструкцією Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (із змінами та доповненнями).

Під час експлуатації Покупцем отриманого Товару від Продавця, 19.11.06р. вийшов з ладу насос ЦНС 300/480 зав. № 149. Листом № 7-3/1314 від 21.11.06р. позивач направив повідомлення відповідачу про необхідність явки представника підприємства у семиденний термін  для виявлення причин виходу з ладу насосу і прийняття термінових мір для ремонту. Проте представник Продавця в установлений термін не з'явився.

29.11.06р. Покупцем був складений Акт розслідування причин виходу з ладу насоса ЦНС 300/480 на головному водовідливі ВП «Шахта №5 «Нововолинська»в порядку визначеному інструкцією Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. № П-7 (із змінами та доповненнями), а саме: комісією, за участю представника громадськості –депутата міської Ради м.Нововолинська, виявлені  скриті дефекти насосу ЦНС 300/480 зав.№149.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 7-2/1482 від 22.12.06р. з вимогою замінити насос ЦНС 300/480 до 31.12.06р., яка залишена Продавцем без відповіді та задоволення.

Прокуратурою міста Нововолинська в ході перевірки дотримання суб'єктами господарської діяльності державної форми власності вимог Закону України «Про управління суб'єктами державної власності»та своєчасності розрахунків по здійснених господарських операціях, були виявлені порушення виконання умов Договору про закупівлю товару №9/25-10 від 21.11.05р. на підставі тендерних торгів, проведених 25.10.05р.

За цих підстав, Прокурор м.Нововолинська Волинської області в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, м.Київ, Державного підприємства «Волиньвугілля», м.Нововолинськ Волинської області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення 34 200 грн. 00 коп. з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвуглетехмонтаж», м.Донецьк.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, судова колегія дійшла висновку, що:

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України у випадках, коли правовідносини не врегульовані Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та  інші  особи,  які   беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Відповідно до вимог пункту 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно норм статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана  вчинити  на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Статтею 673 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару (ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення відкритих, двоступеневих тендерних торгів за бюджетні кошти між Державним підприємством «Волиньвугілля», м.Нововолинськ Волинської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецвуглетехмонтаж», м.Донецьк був укладений Договір про закупівлю товару № 9/25-10 від 21.11.05р.

Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, перерахувавши відповідачу бюджетні кошти в якості попередньої оплати платіжним дорученням № 1007 від 14.12.05р. у розмірі 85 500 грн. за насоси ЦНС 300/480 у кількості 3 штук, отримані на підставі накладної № 31 від 29.12.05р.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено факт неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за Договором, а саме: вимог пункту 3.2 щодо обов'язку Продавця за свій рахунок усунути всі дефекти, виявлені при прийомі Товару та на протязі гарантійного строку його експлуатації, або замінити на якісний в 15-ти денний строк з моменту складання акту про виявлені дефекти.  

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що він не був повідомлений про виявлені скриті дефекти, судовою колегією розглянуто та відхилено, оскільки в матеріалах справи є належні докази направлення Листа № 7-3/1314 від 21.11.06р. про виклик представника підприємства в зв'язку з виходом із ладу насосу в період гарантійного строку його експлуатації; належні докази направлення Претензії № 7-2/1482 від 22.12.06р.  та отримання її відповідачем 10.01.07р.

За результатами проведеної судово-технічної експертизи Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз було надано висновок №1016/30 від 17.07.08р., з якого вбачається, що несправність насосу ЦНС 300/480 зав.№149 виникла внаслідок наявності заводського дефекту.

Оскільки насос ЦНС 300/480 зав.№149 був поставлений позивачу 29.12.05р., а в процесі експлуатації вийшов з ладу 19.11.06р., то господарським судом  правомірно зроблено висновок, що несправність насосу виникла на протязі 12-місячного гарантійного строку, встановленого пунктом 3.1 Договору.

Отже, позовні вимоги Прокурора м.Нововолинська Волинської області в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, м.Київ, Державного підприємства «Волиньвугілля», м.Нововолинськ Волинської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвуглетехмонтаж», м.Донецьк сплаченої за товар грошової суми в розмірі 28 500 грн. та 5 700 грн. штрафних санкцій, обґрунтовані, доведені належними засобами доказування та правомірно задоволені господарським судом Донецької області, оскільки матеріалами справи підтверджений факт купівлі позивачем за бюджетні кошти у відповідача товару, який мав скриті недоліки, що були виявлені в період гарантійного строку його експлуатації, і пунктом 9.3 Договору сторонами передбачена відповідальність Продавця за поставку товару неналежної якості у вигляді штрафу в розмірі 20% від вартості неякісного поставленого Товару.

В своїй апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецвуглетехмонтаж», м.Донецьк проти прийняття рішення по суті не заперечує, але наполягає на скасуванні рішення суду першої інстанції від 15.09.08р. з підстав порушення норм процесуального права України, а саме статей 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що Державне підприємство «Волиньвугілля», м.Нововолинськ є державним унітарним комерційним підприємством та має статус юридичної особи, самостійно здійснює господарську діяльність та подання позовної заяви прокурором в даному випадку здійснено не в інтересах держави, а в інтересах самостійного підприємства.

З даним доводом заявника апеляційної скарги не можна погодитись з наступних підстав.

Прокурор м.Нововолинська звернувся з позовом в інтересах держави, зазначивши орган, що діє від імені держави –Міністерство вугільної промисловості України, до складу якого входить інший позивач - Державне підприємство «Волиньвугілля», м.Нововолинськ.

В матеріалах справи є наявним Звіт про результати здійснення процедур відкритих і двоступеневих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти №8 від 21.11.05р. (а.с. 17), в якому зазначено, що «Головний розпорядник коштів –Міністерство палива та енергетики України; Джерело фінансування закупівлі –кошти державного бюджету».

Згідно Статуту позивача, затвердженого Міністерством вугільної промисловості України згідно наказу №2 від 12.01.06р., Державне підприємство «Волиньвугілля», м.Нововолинськ засноване на державній власності згідно з наказом Мінпаливенерго України від 12.12.2002р. №722 і належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України відповідно до Указів Президента від 25 липня 2005 року №1123 «Про заходи щодо вдосконалення державного управління вугільною промисловістю», від 05.10.2005 року №1417 «Питання Міністерства вугільної промисловості України».  

Зі змісту Статуту позивача вбачається, що Державне підприємство «Волиньвугілля», м.Нововолинськ є юридичною особою, має право укладати договори (правочини), набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки; майно позивача є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання; відчуження засобів виробництва, нерухомого майна, що є державною власністю, які закріплені за позивачем, здійснюється за погодженням з Органом управління майном; отримані в результаті відчуження зазначеного майна кошти спрямовуються винятково на інвестиції підприємства позивача і є державною власністю.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави  є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.99р., «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення діяльності у правовідносинах. Таким органом, відповідно до статей 6,7,13,143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування. В даному випадку таким органом державної влади є Міністерство вугільної промисловості України, яке має в цій справі статус позивача.  По відношенню до іншого позивача по справі -  Державного підприємства «Волиньвугілля», м.Нововолинськ, Міністерство вугільної промисловості України виступає органом управління майном цього підприємства від імені держави.

Крім того, Прокурор м. Нововолинська в позовній заяві зазначив, що оскільки Державне підприємство «Волиньвугілля», м.Нововолинськ засновано на державній формі власності, то питання стягнення заборгованості має велике значення в державній політиці. Несвоєчасні розрахунки підприємств з Державним підприємством «Волиньвугілля», м.Нововолинськ призводить до ускладнення фінансово-господарського стану підприємства, виникнення заборгованості перед бюджетом та по заробітній платі, що завдає істотної шкоди інтересам держави. В даному випадку купівля неякісного товару було здійснено за бюджетні кошти, що завдає збитків державі в особі його уповноваженого органу.

Таким чином довід заявника апеляційної скарги щодо неналежного позивача по справі, судовою колегією розглянуто та відхилено в зв'язку з безпідставністю.

Іншим доводом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвуглетехмонтаж», м.Донецьк є посилання на те, що рішення господарського суду Донецької області прийнято з порушенням норм процесуального права України в зв'язку з неповідомленням відповідача належним чином про час та місце слухання справи, тобто без направлення на його адресу ухвал суду.

Ці доводи апеляційної скарги розглянуті та відхилені апеляційною інстанцією як такі, що не підтверджені матеріалами справи, з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали справи, апеляційна інстанція встановила, що господарським судом Донецької області з 26 грудня 2007 року (ухвала про порушення провадження у справі від 19.12.07р.) до 19 вересня 2008 року (рішення від 15.09.08р.) включно неодноразово направлялася поштова кореспонденція рекомендованими листами на адресу відповідача: 83004, м.Донецьк, вул.Батищева,10, про що свідчать штампи з відмітками канцелярії на зворотній стороні ухвал та листів.

17 січня 2008 року  судом першої інстанції було зроблено запит до Головного управління статистики у Донецькій області про надання відомостей щодо включення або вилучення з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвуглемонтаж», м.Донецьк (ЄДРПОУ 30544554). Листом № 22-10/145 від 25.01.08р. (а.с. 38) управління статистики повідомило суд про реєстрацію відповідача, його реквізити та юридичну адресу: 83004, м.Донецьк, Київський р-н, вул.Батищева,10.

Відповідач в заяві від 02.10.08р. (а.с. 128) зазначив, що він отримав 26.09.08р.  тільки рішення господарського суду Донецької області від 15.09.08р., направлене судом на адресу його підприємства.

Як свідчать копії реєстрів поштових відправлень рекомендованим листом з повідомленням (а.с. 130-134), судом першої інстанції належним чином, з дотриманням вимог норм процесуального права України та Інструкції з діловодства в господарських судах України, своєчасно направлялись всі процесуальні документи на вищезазначену адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвуглемонтаж», м.Донецьк, в тому числі і ухвала про порушення провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням, і рішення по справі.

Таким чином, ствердження заявника апеляційної скарги, що він нібито отримав тільки рішення суду першої інстанції, спростовується матеріалами справи.

Відсутність в матеріалах справи повідомлень про вручення поштових відправлень рекомендованим листом на зазначену адресу відповідача в даному випадку не свідчить про розгляд господарським судом справи за відсутністю сторони, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

До Донецького апеляційного господарського суду також не повернулось повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду від 16.10.08р. про порушення апеляційного провадження у справі. Але, як пояснив заявник апеляційної скарги в судовому засіданні, ухвалу суду від 16.10.08р. він отримав за своєю адресою:  83004, м.Донецьк, вул.Батищева,10. Крім того, на всіх документах, що є в матеріалах справи та наданих відповідачем до суду, а саме: на Договорі про закупівлю товару від 21.11.05р., в Звіті про результати торгів №8 від 21.11.05р., на Заяві від 02.10.08р., на бланку довіреності від 28.07.08р., в апеляційній скарзі та заяві про застосування строків позовної давності від 06.11.08р.,  зазначається тільки одна адреса - 83004, м.Донецьк, вул.Батищева,10.

Інформація щодо іншого місця знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвуглемонтаж», м.Донецьк в матеріалах справи відсутня. Інформації щодо фактичного місця знаходження або зміни юридичної адреси відповідач суду не надав.

До повноважень господарського суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому колегія суддів вважає, що  матеріали справи містять належні докази виконання господарським судом Донецької області обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2008 року у справі № 39/358 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Заявою від 06.11.08р. відповідач просить апеляційну інстанцію застосувати строки позовної давності та відмовити у позовних вимогах Прокурора м.Нововолинська Волинської області в інтересах Міністерства вугільної промисловості України, м.Київ в особі Державного підприємства «Волиньвугілля», м.Нововолинськ Волинської області в зв'язку з пропуском строків позовної давності.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заява від 06.11.08р. подана до Донецького апеляційного господарського суду після прийняття рішення по даній справі, підстави для скасування якого відсутні, в зв'язку з чим судова колегія відмовляє у її задоволенні.  

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвуглетехмонтаж», м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2008 року у справі № 39/358 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 15.09.2008 року у справі № 39/358   –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий          

Судді:          

Надр.8 прим:

1 –у справу;

2,3,4 –позивачу;

5 –відповідачу;

6 –Облпрокурору;

7 –ДАГС;

8 –ГС Дон. обл.;

Ширіна Ю.М.