Рішення

від 12.04.2012 по справі 21/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/46 12.04.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Група підприємств "Автек"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автек-Фуд"

Про стягнення за договорами кредитними та угодою кредитною 22 101 779,50 дол. США (еквівалент 176 591 008,03 грн.)

Головуючий суддя: Шевченко Е.О.

Суддя: Паламар П.І.

Суддя: Сташків Р.Б.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_3 (дов. № 30/10 від 13.03.2010р.)

ОСОБА_4 (дов. № 98/12 від 26.03.2012р.)

ОСОБА_2 (дов. № 35/10 від 16.03.2010р.)

Від відповідача-1 ОСОБА_5 (дов. № б/н від 08.12.2011р.)

Від відповідача-2 ОСОБА_6 (дов. б/н від 21.02.2012р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі по тексту позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група підприємств "Автек" (далі по тексту відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автек-Фуд" (далі по тексту відповідач-2) та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Генеральною кредитною угодою від 23.01.2008р. № 010/14/268 та кредитними договорами від 23.01.2008р. № 010/14/269 від 23.01.2008р. № 010/14/270 в сумі 22 101 779,50 дол.США, а також просить стягнути з відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем-1 умов Генеральної кредитної угоди та Кредитних договорів, а також наявністю укладеного з відповідачем-2 Договору поруки № 010/14/03/350 від 23.01.08 р., згідно якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання/неналежне виконання відповідачем-1 взятих не себе зобов'язань, що витікають з Генеральної кредитної угоди.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 28.12.11р. було порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду на 19.01.12р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача-2, повідомленого належним чином, ухвалами Господарського суду м. Києва від 19.01.2012р., 02.02.2012р., 23.02.2012р., 01.03.2012 р. розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України, а також 22.03.2012р., ррррфілваор29.03.2012р. у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів, 02.04.2012 р. з метою проведення звірки розрахунків між сторонами, 05.04.2012 у зв'язку з необхідністю перевірки наданих сторонами розрахунків заборгованості.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 19.03.2012р. визначено склад колегії для розгляду даної справи у зв'язку з її складністю: Шевченко Е.О. (головуючий), судді Сташків Р.Б., Домнічева І.О.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.03.2012р., у зв'язку з перебуванням судді Сташківа Р.Б. на лікарняному, склад суду змінено, та справу призначено до розгляду колегіально у складі суддів: Шевченко Е.О. (головуючий), судді Паламар П.І., Домнічева І.О.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 09.04.2012р., у зв'язку з відпусткою судді Домнічевої І.О., змінено склад суду та справу призначено до розгляду колегіально у складі: Шевченко Е.О. (головуючий), судді Паламар П.І., Сташків Р.Б.

Відповідач-1 надав суду пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з невідповідністю нарахованих сум відсотків діючому законодавству.

Відповідач-2 проти позову заперечував, письмового відзиву на позов не надав.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

23.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група підприємств Автек" було укладено Генеральну кредитну угоду №010/14/268 від 23.01.2008р. зі змінами та доповненнями згідно Додаткової угоди № 010/14/04/154/1 від 16.04.2008р., Додаткової угоди № 010/14/268/335/1 від 30.01.2009р., Додаткової угоди № 010/14/268/488 від 31.03.2009р. та Додаткової угоди № 010/14/268/489 від 31.03.2009р.

Відповідно до п. 1.2. Генеральної кредитної угоди загальний розмір зобов'язання відповідача 1 за договорами, укладеними у її рамках, не може перевищувати суми 18 750 000,00 дол.США, з них 10 000 000,00 дол. США надано на фінансування поточної діяльності, 8 750 000,00 дол. США -на рефінансування кредитної заборгованості та поповнення оборотних коштів зі строком користування до 30 вересня 2009 року.

В рамках Генеральної кредитної угоди між позивачем та відповідачем 1 було укладено:

- кредитний договір № 010/14/269 від 23.01.2008р. з Додатковою угодою № 010/14/269/490 від 31.03.2009р., яким відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 10 000 000,00 дол. США на фінансування витрат, пов'язаних з поточною діяльністю та кінцевим терміном погашення 30.09.2009р. Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки Libor (1 years)+5,75% (річна ставка Libor для доларів США у відсотках річних плюс 5,75 відсотка річних). Відсоткова ставка на період з 01.04.2009р. до 30.04.2009р. (включно) встановлена в розмірі 8,45% річних;

- кредитний договір № 010/14/270 від 23.01.2008р. з Додатковою угодою № 010/14/270/491 від 31.03.2009р., за яким відповідачеві 1 була відкрита невідновлювальна кредитна лінія з лімітом у розмірі 8 750 000,00 дол.США на фінансування витрат, пов'язаних з поточною діяльністю та кінцевим терміном погашення 30.09.2009р. Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки Libor (1 years)+5,75% (річна ставка Libor для доларів США у відсотках річних плюс 5,75 відсотка річних).

Відповідно до умов вищевказаних договорів кредитні кошти надані на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Відповідно до пунктів 2.2., 6.2. кредитних договорів проценти за користування наданими кредитними коштами позичальник (відповідач 1 по справі) повинен сплачувати щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Пунктом 6.7 кредитних договорів встановлено, що всі платежі відповідача 1 щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за кредитом повинні здійснюватися у валюті, що відповідає валюті кредиту.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інші фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання щодо надання кредиту виконав належним чином. Позивачем в судове засідання було надано докази надання кредитних коштів відповідачу 1, а саме: заяви про надання траншу, виписки з розрахункового рахунку № 2062.1.161796, № 2062.7.708 та меморіальні ордери. Обґрунтованих заперечень щодо факту перерахування позивачем кредитних коштів на рахунок відповідача 1 представниками відповідача 1 та відповідача 2 не надано.

Відповідно до п. 1.2. кредитних договорів кінцевим терміном погашення кредиту є 30 вересня 2009 року.

Пунктом 6.1. кредитних договорів передбачено, що заборгованість за кредитом погашається одноразово, на кінцеву дату користування кредитними коштами.

Відповідачем 1 умови кредитних договорів не виконано, основну заборгованість у сумі 18 750 000,00 доларів США не погашено.

Платою за користування кредитом є сума відсотків, яка розраховується відповідно до вимог п. 2.1 ст. 2 кредитних договорів та сплачується щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. Згідно наданих суду позивачем та відповідачем 1 розрахунків заборгованості відповідача 1, відповідач-1 починаючи з 29.04.2009р. перестав сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 проти нарахованих відсотків заперечували, вказуючи на невідповідність застосування ставки Libor нормам законодавства України, а також на недоведеність позивачем значень ставки у відповідний період.

Зазначені твердження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Libor - середньозважена відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами, що надаються банками, на різний час у різній валюті на лондонському міжбанківському ринку (від доби до року). Ставка фіксується Британською банківською асоціацією. Фіксація ставки здійснюється щодня уповноваженим агентом Британської Банківської Асоціації -агентством Thomson Reuters за певною методикою та публікується для відповідного періоду і валюти. Тобто, позивач не має жодного впливу на формування та розповсюдження інформації щодо значення ставки Libor.

Використання ставки Libor в українському правовому полі є звичаєм ділового обороту, що передбачено ч.1 ст.7 ЦК України Цивільного кодексу України. Так, Національний банк України у своїх постановах рекомендує поряд з обліковою ставкою НБУ орієнтуватися на ставку Libor, зокрема для визначення ціни за залученими коштами в іноземній валюті (Постанова Національного банку України від 09.02.2005р. №33, Постанова Національного банку України "Про встановлення максимальної процентної ставки за залученими коштами на умовах субординованого боргу" від 30.12.2010р. №592), як на базовий фактор ризику в процесі стрес-тестування ("Методичні рекомендації щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України", схвалені Постановою Правління Національного банку України від 18.08.2004р. № 389) тощо. Враховуючи, що можливість використання відсоткової ставки Libor для визначення процентів за користування кредитними коштами прямо не передбачено в законодавстві України, проте застосування даної ставки з метою регулювання кредитних відносин в іноземній валюті встановлено в нормативно-правових актах НБУ, то використання ставки Libor як однієї з умов кредитного договору є звичаєм ділового обороту відповідно до ч.1 ст.7 Цивільного кодексу України.

Позивачем у судовому засіданні, як доказ правильності застосування ставки Libor, було надано витяги з газети Finencial Times, яка є офіційним джерелом розповсюдження інформації щодо ставки Libor, скриншоти головного екрану інформаційно-аналітичного комплексу REUTERS 3000 Xtra із зображенням графіку змін значень ставки Libor та значенням Libor на відповідну дату.

Суд також приймає до уваги той факт, що відповідач 1 протягом значного періоду часу (більше одного року) в повному обсязі виконував свої зобов'язання перед позивачем, здійснюючи сплату відсотків у розмірах та у строки, передбачені кредитними договорами. Так, відповідно до кредитних договорів протягом 2008 року відповідачеві 1 було нараховано та сплачено ним відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 793 837,83 дол. США та 664 504,30 дол. США відповідно. Жодних прострочень та недоплат відповідач 1 не допускав. Протягом січня-квітня 2009 року відповідач 1 продовжував виконувати свої зобов'язання перед позивачем, належно сплачуючи нараховані відсотки. Останній платіж відповідач 1 здійснив 30.04.2009р., після чого жодних платежів в рахунок погашення кредитної заборгованості від відповідача 1 не надходило. Тобто, відповідач 1 своїми діями довів, що у повній мірі розумів та погоджувався з умовами кредитних договорів.

Крім того, судом враховано наданий відповідачем 1 розрахунок заборгованості. В даному розрахунку відповідач 1 самостійно виконав нарахування несплачених відсотків за користування кредитними коштами відповідно умов кредитних договорів, використовуючи ставку Libor, що свідчить про визнання та згоду відповідача 1 із застосованою позивачем відсотковою ставкою.

Під час проведення перевірки розрахунків заборгованості було виявлено численні математичні помилки в розрахунку, наданому відповідачем 1, зокрема:

- Кредитний договір № 010/14/269 від 23.01.2008р.: листопад 2009р. -згідно розрахунку 58 800,00 дол. США, правильно -63 000,00 дол. США; грудень 2009р. -згідно розрахунку 58 800,00 дол. США, правильно -65 100,00 дол. США; січень 2010р. -згідно розрахунку 52 862,47 дол. США, правильно -62 493,00 дол. США; лютий 2010р. -згідно розрахунку 45 260,27 дол. США, правильно -50 691,48 дол. США; березень, травень, липень, серпень, жовтень, грудень 2010р. -згідно розрахунку 48 881,10 дол. США, правильно 56 122,71 дол. США; квітень, червень, вересень, листопад 2010р. -згідно розрахунку 47 070,68 дол. США, правильно 54 312,30 дол. США; січень 2011р. -згідно розрахунку 48 733,42 дол. США, правильно -55 932,90 дол. США; лютий 2011р. -згідно розрахунку 42 943,56 дол. США, правильно -50 100,96 дол. США; березень, травень, липень, серпень, жовтень 2011р. -згідно розрахунку 48 311,51 дол. США, правильно 55 468,92 дол. США; квітень, червень, вересень, листопад 2011р. -згідно розрахунку 46 522,19 дол. США, правильно 53 679,60 дол.США;

- Кредитний договір № 010/14/270 від 23.01.2008р.: листопад 2009р. -згідно розрахунку 51 450,00 дол. США, правильно -55 125,00 дол. США; грудень 2009р. -згідно розрахунку 51 450,00 дол. США, правильно -56 962,50 дол. США; січень 2010р. -згідно розрахунку 46 254,66 дол. США, правильно -54 681,99 дол. США; лютий 2010р. -згідно розрахунку 39 602,74 дол. США, правильно -44 355,08 дол. США; березень, травень, липень, серпень, жовтень, грудень 2010р. -згідно розрахунку 42 770,96 дол. США, правильно 49 107,41 дол. США; квітень, червень, вересень, листопад 2010р. -згідно розрахунку 41 186,85 дол. США, правильно 47 523,30 дол. США; січень 2011р. -згідно розрахунку 42 604,83 дол. США, правильно -48 941,27 дол. США; лютий 2011р. -згідно розрахунку 37 575,62 дол. США, правильно -43 838,20 дол. США; березень, травень, липень, серпень, жовтень 2011р. -згідно розрахунку 42 272,57 дол. США, правильно 48 535,15 дол. США; квітень, червень, вересень, листопад 2011р. -згідно розрахунку 39 141,27 дол. США, правильно 46 969,50 дол. США.

При цьому суд звертає увагу на неодноразові спроби ухилення відповідача 1 від проведення звірки розрахунків, незважаючи на неодноразове звернення до нього позивача засобами електронного зв'язку та листом від 06.04.2012 р. № 140-0-0-00/8/197/2324.

У розрахунку заборгованості, наданому позивачем, помилок судом не виявлено, нарахування відсотків відповідає умовам договору.

У результаті неналежного виконання договірних зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у відповідача 1 виникла заборгованість перед позивачем по несплаченим відсоткам у розмірі 3 351 779,50 дол. США.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено декілька спроб вирішення спірної ситуації в досудовому порядку відповідно до вимог ст.ст. 6, 7 ГПК України шляхом направлення відповідачу 1 письмової вимоги №42-1-0-00/957 від 11.06.2009 р. про дострокове погашення кредиту (отримано відповідачем 1 16.06.2009р.) та претензії №120-0-0-00/6-1740 від 19.10.2011р. з повідомленням про неналежне виконання зобов'язань та попередженням про стягнення заборгованості в примусовому порядку. В матеріалах справи відсутні заперечення відповідача 1 на вимогу та претензію та докази їх надсилання позивачу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач 1 доказів повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитом суду не надав.

Таким чином, підлягає до стягнення сума кредитної заборгованості у розмірі 22 101 779,50 дол. США, в тому числі за основною заборгованістю 18 750 000,00 дол. США та за відсотками 3 351 779,50 дол. США.

Судом також встановлено, що 23.01.2008р. між позивачем та відповідачем 2 було укладено Договір поруки № 010/14/03/350 від 23.01.2008р., за яким відповідач 2 на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по борговим зобов'язанням відповідача 1, що виникають з умов Генеральної кредитної угоди № 010/14/268 від 23.01.2008р. з додатковими угодами та кредитними договорами, що укладені та будуть укладені в її рамках, а саме: повернути кредитні кошти в сумі 18 750 000,00 дол. США, сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірах, в строки та у випадках, передбачених Генеральною кредитною угодою в повному обсязі.

Пунктом 2.1 Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по Генеральній кредитній угоді, поручитель (відповідач 2 по справі) несе солідарну відповідальність перед позивачем у тому ж обсязі, що й відповідач 1, включаючи сплату основного боргу за Генеральною кредитною угодою, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитами та неустойки.

Згідно п.3.1 Договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем 1 взятих на себе зобов'язань по Генеральній кредитній угоді, відповідач 2 та відповідач 1 несуть солідарну відповідальність перед позивачем за виконання боргових зобов'язань за Генеральною кредитною угодою в повному обсязі, встановленому на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України.

Пунктом 3.2 Договору поруки передбачено, що днем виникнення зобов'язання відповідача 2 погасити заборгованість відповідача 1 вважається день надходження від позивача письмової вимоги про виконання зобов'язань відповідача 1 за Генеральною кредитною угодою.

У випадку невиконання відповідачем 1 зобов'язань за Генеральною кредитною угодою відповідач 2 приймає на себе зобов'язання здійснити виконання зобов'язань відповідача 1 в обсязі, заявленому позивачем у письмові вимозі, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання письмової вимоги позивача про виконання зобов'язань. Виконання зобов'язань здійснюється відповідачем 2 шляхом перерахування відповідної суми на рахунок позивача (п.2.2 Договору поруки).

Якщо до відповідача 2 надійде письмова вимога позивача про погашення суми заборгованості по Генеральній кредитній угоді і таких коштів у відповідача 2, то відповідно до п.2.3 Договору поруки позивач має право звернути стягнення за рахунок майна відповідача 2 згідно норм чинного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача-1 та відповідача-2 направлено письмові вимоги №94-0-0-00/7-431 від 03.08.2009р. та №120-1-0-00/6-1746 від 19.10.2011р. про погашення суми заборгованості (виконання зобов'язання) та попередження про стягнення кредитної заборгованості в судовому порядку у випадку непогашення кредитної заборгованості. На дані вимоги заперечень відповідачами не надано, боргові зобов'язання не сплачено.

У відповідності до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частина 1 та частина 2 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлюють, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи вищезазначене, відповідачі несуть солідарний обов'язок за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами у межах суми, що задоволена судом до стягнення, а саме: сума основного боргу за кредитом в розмірі 18 750 000,00 дол. США, сума по відсоткам за користування кредитом в розмірі 3 351 779,50 дол. США. Загальна сума кредитної заборгованості становить 22 101 779,50 дол. США.

Судовий збір підлягає стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група підприємств Автек" (м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 31750960, п/р 2600915716 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автек-Фуд" (м. Київ, вул. Кіквідзе,13, код ЄДРПОУ № 31750955, п/р 26005013000217 в КРД "ВТБ Банк",МФО 380195) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, 9 код ЄДРПОУ 14305909, кор/рах. 32004100701 в ОПЕРУ Національного банку України, МФО 300001) заборгованість за Генеральною кредитною угодою від 23.01.2008р. №010/14/268 та кредитними договором від 23.01.2008р. №010/14/269 та від 23.01.2008р. № 010/14/270 по кредиту в сумі 18 750 000,00 дол. США (вісімнадцять мільйонів сімсот п'ятдесят тисяч доларів США), що за офіційним курсом НБУ станом на 14.12.2011р. складає 149 810 625,00 грн. (сто сорок дев'ять мільйонів вісімсот десять тисяч шістсот двадцять п'ять гривень), та прострочені відсотки в сумі 3 351 779,50 дол. США (три мільйони триста п'ятдесят одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять доларів США 50 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 14.12.2011р. складає 26 780 383,03 грн. (двадцять шість мільйонів сімсот вісімдесят тисяч триста вісімдесят три гривні, 03 коп.).

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група підприємств Автек" (м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 31750960, п/р 2600915716 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автек-Фуд" (м. Київ, вул. Кіквідзе,13, код ЄДРПОУ № 31750955, п/р 26005013000217 в КРД "ВТБ Банк",МФО 380195) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ, вул. Лєскова, 9 код ЄДРПОУ 14305909, кор/рах. 32004100701 в ОПЕРУ Національного банку України, МФО 300001) суму судового збору в розмірі 56 460,00 грн. (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят гривень).

4. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя: Е.О. Шевченко

Суддя П.І. Паламар

Суддя Р.Б. Сташків