Рішення

від 24.04.2012 по справі 5011-20/3087-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-20/3087-2012 24.04.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «АЗОТ»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агроінтер Холдінг»

Про стягнення 3 254 230,41грн.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1- предст. (дов. від 30.12.2011р.)

від відповідача ОСОБА_2- предст. (дов. від 25.02.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агроінтер Холдінг»3 202 689,85грн. заборгованості за простими векселями №322830 0940, №322830 0941, №322830 0942 від 24.01.2006р., 51 540,56грн.- відсотки за несплату заборгованості за простими векселями. Позивач також просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.03.2012р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №5011-20/3087-2012, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 27.03.2012р.

Представник позивача у судовому засіданні 27.03.2012р. звернувся до суду із клопотанням про долучення документів до матеріалів справи, які витребовувались ухвалою суду.

Вказані документи за резолюцією судді долучені судом до матеріалів справи та передані для подальшої реєстрації до канцелярії суду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомлено.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи 27.03.2012р. відкладено.

У судовому засіданні 10.04.2012р. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою ознайомлення із матеріалами справи та для надання відповідачу можливості підготувати відзив на позовну заяву.

Клопотання судом задоволено.

Ухвалою від 10.04.2012р. розгляд справи відкладено.

У судовому засіданні 24.04.2012р. представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про зобов'язання позивача надати для огляду оригінали простих векселів №322830 0940 №322830 0941, №322830 0942.

Клопотання судом задоволено.

Представник позивача у судовому засіданні 24.04.2012р. надав суду оригінали векселів №322830 0940 №322830 0941, №322830 0942, які оглянуто судом.

Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 81 ГПК України, так як позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 81 ГПК України, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк.

Даний пункт ч. 1 ст. 81 ГПК України регулює відносини, які пов'язані із договірним списанням. Так, відповідно до п. 1.38 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" договірне списання -це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

У свою чергу, примусове списання -це списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом (п. 1.39 ст. 1 Закону).

Згідно ст. 26 Закону, платник при укладенні договорів із банком має право передбачити договірне списання грошей із своїх рахунків на користь банку платника та/або третіх осіб.

Умови договору на договірне списання повинні передбачати обсяг інформації, достатній для належного виконання такого списання банком, що обслуговує платника (обставини, за яких банк має здійснити (здійснювати) договірне списання; найменування отримувача та банку отримувача; реквізити рахунка, з якого має здійснюватися договірне списання; реквізити договору між платником та отримувачем (за наявності договору), що передбачає право отримувача на договірне списання; перелік документів, що мають бути представлені отримувачем в обслуговуючий платника банк (якщо платник та отримувач домовились про надання цих документів до банку платника) тощо).

Договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

Відповідачем не надано суду доказів того, що відповідачем при укладенні договору з ТПБ м. Київ (на який міститься посилання у векселях як на місце платежу та найменування банківської установи), було передбачено договірне списання грошей на користь Публічного акціонерного товариства «АЗОТ», про що ПАТ «АЗОТ»знав або повинен був знати.

Щодо примусового списання, то вексель по своїй суті не є виконавчим документом, на підставі якого можливо здійснити примусове списання.

За наведених обставин, спір розглянуто судом по суті заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 24.04.2012р. після закінчення розгляду справи судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представники сторін повідомлені про дату складення повного рішення -25.04.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

24.01.2006р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Агроінтер Холдінг»було видано Публічному акціонерному товариству «АЗОТ»простий вексель №322830 0940 із строком платежу -23.01.2012р. на суму 1 202 689,85грн., простий вексель №322830 0941 із строком платежу -23.01.2012р. на суму 1 000 000,00грн., простий вексель №322830 0942 із строком платежу - 23.01.2012р. на суму 1 000 000,00грн.

Вказані векселі було видано в якості погашення суми боргу, стягнутого на користь кредитора - Публічного акціонерного товариства «АЗОТ»за рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2003р. по справі №10/102.

Факт приймання-передачі векселів підтверджується Актом від 01.02.2006р., що підписаний між сторонами спору.

Згідно позовної заяви, вказані векселі були пред'явлені позивачем до платежу емітенту, проте, сума боргу за вказаними векселями відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агроінтер Холдінг»3 202 689,85грн. заборгованості за простими векселями №322830 0940, №322830 0941, №322830 0942 від 24.01.2006р. та відсотків за несплату заборгованості за простими векселями у розмірі 51 540,56грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (надалі - Уніфікований закон), з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", цього Закону та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», вексель -це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Вказана норма кореспондується з приписами Закону України «Про обіг векселів в Україні», що визначає вексель (як простий, так і переказний) як засіб розрахунків, про що свідчать передбачені статтею 4 цього Закону чіткі вимоги до використання векселів у господарській діяльності, а саме: застосування векселів у розрахунках обов'язково має бути зазначено в договорі; вексель (простий або переказний) видають для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; номінал векселя на етапі його емісії не може бути вище ніж сума зобов'язання, за яким видають вексель. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

Статтею 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Відповідно до статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі -Уніфікований закон), простий вексель повинен містити такі реквізити:

1) найменування «вексель», яке включене безпосередньо в текст і висловлене тією мовою, якою цей документ складений;

2) просте і нічим не обумовлене обіцяння сплатити визначену суму;

3) зазначення строку платежу;

4) зазначення місця, в якому має бути здійснений платіж;

5) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений;

6) зазначення дати і місця складання векселя;

7) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Статтею 76 Уніфікованого закону встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, встановлених цією нормою.

У простому векселі №322830 0940 із строком платежу -23.01.2012р. на суму 1 202 689,85грн., простому векселі №322830 0941 із строком платежу -23.01.2012р. на суму 1 000 000,00грн., простому векселі №322830 0942 із строком платежу - 23.01.2012р. на суму 1 000 000,00грн. відсутні дефекти форми, отже, вказані векселі є такими, що мають силу цінних паперів.

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо індосаменту; строку платежу, платежу, права регресу у разі неплатежу, позовної давності, застереження про відсотки, положення щодо забезпечення авалем, тощо.

Відповідно до статті 38 Уніфікованого закону держатель переказного векселя строком на визначений день або у такий-то час від складання чи від пред'явлення повинен пред'явити переказний вексель до платежу або в день, коли він має бути оплачений, або в один із двох наступних робочих днів.

Так, позивачем у встановлені строки було пред'явлено прості векселі №322830 0940, №322830 0941, №322830 0942 від 24.01.2006р. до платежу, що підтверджується надісланим на адресу відповідача, як емітента, Актом пред'явлення векселів до платежу (який одержано відповідачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 25.01.2012р., проте, не підписаний останнім), однак, відповідач не здійснив оплату вказаних векселів, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість по сплаті векселів загалом у розмірі 3 202 689,85грн.

Згідно ч. 1 статті 43 Уніфікованого закону встановлює підстави звернення векселедержателя з позовом до суду, а саме: векселедержатель може обернути свій позов проти індосантів, векселедавця та інших зобов'язаних осіб при настанні терміну платежу, якщо платіж не був здійснений.

Відповідно до статті 78 Уніфікованого закону векселедавець за простим векселем зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем.

Відповідно до ст. 53 Уніфікованого закону після закінчення строків, встановлених:

для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення;

для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі;

для пред'явлення для платежу у разі застереження "обіг без витрат", держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта.

Отже, за векселедавцем простих векселів зберігається обов'язок здійснити платіж суми векселів на користь векселедержателя незалежно від факту наявності чи відсутності протесту спірних векселів.

Враховуючи наведене, суд визнає обґрунтованою позовну вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агроінтер Холдінг»3 202 689,85грн. заборгованості за простими векселями №322830 0940, №322830 0941, №322830 0942 від 24.01.2006р.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача відсотки за несплату заборгованості за простими векселями у розмірі 51 540,56грн.

Так, відповідно до ст. 48 Уніфікованого закону держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу:

(1) суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені;

(2) відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу;

(3) витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати

Відповідно до п. 5 ст. 2 Закону України «Про обіг векселів в Україні»застереження обумовлені у статтях 3, 7, 9, 10 і 13 додатка II до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, діють в Україні таким чином: відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як виданих, так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Строк платежу за спірними векселями настав 23.01.2012р., отже, нарахуванням відсотків починається з 24.01.2012р.

Ознайомившись із наданим позивачем розрахунковим відсотків за період з 24.01.2012р. по 01.03.2012р., суд задовольняє заявлену позовну вимогу у повному обсязі у розмірі 51 540,56грн.

Враховуючи викладене, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір у відповідності до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агроінтер Холдінг»(м. Київ, вул. Терещенківська, 13, оф. 99, код ЄДРПОУ 19071698) на користь Публічного акціонерного товариства «АЗОТ»(м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72, код ЄДРПОУ 00203826) 3 202 689,85грн. - заборгованості за простими векселями №322830 0940, №322830 0941, №322830 0942 від 24.01.2006р., 51 540,56грн. - відсотки за несплату заборгованості за простими векселями та 64 380,00грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя В.В. Палій

Дата складення повного тексту рішення -25.04.2012р.