Постанова

від 27.04.2012 по справі 24/325

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.04.2012 р. справа №24/325

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф. суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А. s,hjdb U/L

від позивача:ОСОБА_4 -за дов. №30-12/124-д від 30.12.11 від відповідача:ОСОБА_5 -за дов.№2270/1 від 24.12.10 Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2012 року у справі№24/325 (суддя Величко Н.В.) за позовомДержавного підприємства «Вугілля України», м.Київ до відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар Донецької області простягнення 71611,40грн. збитків ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Державне підприємство «Вугілля України», м.Київ в особі філії «Донецьквуглезбут», м.Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар Донецької області про стягнення 71611,40грн. збитків

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.01.12р. позовні вимоги Державного підприємства «Вугілля України», м.Київ задоволені частково. Стягнуто з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське№1»збитки в розмірі 35 994грн. 66коп. щодо якості поставленого товару. В іншій частині позовних вимог було відмовлено. Рішення обгрунтоване недоведеністю позивачем розміру збитків 35020,80грн. у вигляді вартості залізничного тарифу, сплаченого ДП «Вугілля України» за перевезення спірної партії вугілля.

Відповідач, Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар Донецької області з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неповним з»ясуванням всіх обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального права України. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 16.01.12 р. скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду від 16.01.2012р. -без змін.

Відповідач , Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське№1», м.Вугледар Донецької області наполягає на задоволенні апеляційної скарги.

Через канцелярію суду позивачем надані письмові пояснення, які долучені судом до матеріалів справи.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2009 р. між ДП «Вугілля України», м.Київ та ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м.Вугледар Донецької області був укладений договір поставки вугілля №02-09/2-ЕН (далі по тексту договір), відповідно до умов п. 1.1, 1.2 якого постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортіменті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі. Покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених цим договором.(п.п.1.1.,1.2.).

Згідно з п. 2.1 договору, вугільна продукція постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс»в редакції 2000р. з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору.

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору, якість вугілля, що поставляється за цим договором, повинна відповідати умовам цього договору. Вантажовідправники, ТЕС -відвантажоотримувачі, залізничні станції відвантаження та призначення, кількість, марки, базова якість, терміни поставки, максимальний добовий обсяг відвантаження вугілля на кожну ТЕС, ціна та вартість вугілля визначаються в додатках до договору.

Умовами п.8.3 договору у випадку прийняття вугільної продукції якісні показники якого не відповідають умовам договору, а також, п.3.1.2 та 3.1.3 договору, постачальник відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача по оплаті користування вагонами, витрат на подачу-прибирання вагонів, маневрових робіт та ін.

Договір набирає чинність з 01.03.09р. та діє до 31.12.2009р. ( п.10.1 договору), підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємств.

Крім того, згідно додатку до договору №07/09-1 від 30.06.2009р., постачальник зобов»язується відвантажити в період з 01.07.2009р. по 31.07.2009р. включно, а покупець прийняти в липні-серпні 2009 року вугілля об»ємом 20000тон/міс, вугілля марки ДГСШ 0-13ДГ 0-100 якісні характеристики вугілля та вантажовідправників: ВАТ «Стаханівська ЗФ» ст.Стаханців, ЦЗФ «Комсомольська».

Відповідачем на виконання умов договору у липні 2009р. та відповідно до залізничної накладної №51334224, відвантажено на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ «Західенерго»вугільну продукцію марки ДГ 0-100, у вагонах №65701989, №63818801, №66109976, №67652610.

При прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС було встановлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам договору. Так, фактичний вміст вологи у вугіллі складав 15,5% проти базової вологості 8,9% та 14,0% - гранично допустимого значення, що підтверджується актом приймання вугілля від 9.07.2009р. № 5158.

Про поставку вугілля, якість якого не відповідає показникам якості узгодженими у договорі, вантажовідправник та постачальник повідомлялися факсограмою № 259 та листом-факсограмою № 06/1993 від 10.07.2009р.

23.11.2009р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №2697/10 № 26/10 на суму 35988 грн.36коп. (а.с.12), в якій просив на підставі п.8.11 договору №02-09/2-ЕН від 05.02.2009р., ст.224 Господарського кодексу України відшкодувати збитки за поставку вугілля з якісними характеристиками, які не відповідають умовам договору, у розмірі 35988 грн.36коп., з яких 291,36 грн. -плата за користування вагонами, 35020 грн.. -провізна плата від станції Бурштин до станції Стаханов, 676,20 грн. -плата за додаткові збори, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010р. по справі №7/818 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Західенерго»до Державного підприємства «Вугілля України», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське№1» стягнуто збитків на суму 35994,66грн. внаслідок повернення неякісного вугілля, поставленного за договором №9-02/1-П від 01.02.2007р. та додакової угоди №12-06/07 від 27.06.2007р.

Зазначеною постановою встановлений факт поставки неякісного вугілля за залізничною накладною № 51334224 у вагонах № 65701989, № 63818801, №66109976, №67652610. , а також те, що внаслідок повернення неякісного вугілля, позивачем (ВАТ "Західенерго") понесені витрати у сумі 35988 грн.36коп., які складалися з: 291,36 грн. -плата за користування вагонами, 35020 грн.. -провізна плата від станції Бурштин до станції Стаханов, 676,20 грн. -плата за додаткові збори., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №36408596., відомостями плати за користування вагонами, накопичувальними картками для додаткових зборів.

На думку позивача, відповідачем неналежно виконанні зобов»язання за договором, №9-02/1-П від 01.02.2007р. Тому, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення збитків у сумі 71611,40грн., які складаються з 35988 грн.36коп. (291,36 грн. -плата за користування вагонами, 35020 грн.. -провізна плата від станції Бурштин до станції Стаханов, 676,20 грн. -плата за додаткові збори., що підтверджується квитанцією про приймання вантажу №36408596., відомостями плати за користування вагонами, накопичувальними картками для додаткових зборів) та 35020,80грн. реального понесення збитків

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частинами 1 та 2 ст.623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Водночас, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ст.22 Цивільного Кодексу України -особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, акт приймання вугілля №5158 від 09.07.2009року на який посилається позивач, складено вантажоотримувачем стосовно вугілля поставленого по договору №02-09/1-ЕН від 01.02.2009р. між ВАТ «Західенерго»та ДП «Вугілля України», що не є належним доказом в розумінні ст.34 ГПК України порушення відповідачем умов договору №02-09/2-ЕН від 05.02.2009р. між ДП «Вугілля України»та ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1».

Докази складання акту приймання вугілля за якістю за договором №02-09/2-ЕН від 05.02.2009р. в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем, у розумінні ст.ст.33,34,36 Господарського процесуального кодексу України, не підтверджено факт порушення відповідачем зобов»язань за договором, тому суд першої інстанції не правомірно стягнув з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське№1», м.Вугледар Донецької області збитки в розмірі 35994,66грн.

Щодо збитків у сумі 35020,80грн., у вигляді вартості залізничного тарифу, сплаченого ДП «Вугілля України»за перевезення спірної партії вугілля до Бурштинської ТЕС, то судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні даних вимог, виходячи з наступного.

Позивачем не надано жодних доказів реального понесення збитків у вигляді сплати постачальнику за договором вартості вугілля з урахуванням провізної плати, або будь-які інші розрахункові документи, які б підтверджували понесення збитків позивачем у зазначеній сумі.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2012 року у справі №24/325 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське№1». М.Вугледар Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2012 року у справі №24/325 задовольнити частково

Рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2012 року у справі №24/325 - скасувати частково.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в сумі 35 994грн. 66коп.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2012р. залишити без змін.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України», м.Київ державне мито в розмірі 359,94грн. та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Доручити господарському суду Донецької області видати поворотний наказ при наявності умов, передбачених статтею 122 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді Г.І.Діброва

Т.А. Шевкова

Надр.6 прим: 1 -у справу; 2 -позивачу; 3,4 -відповідачу; 5 - ДАГС;6-ГС Дон. обл.