Постанова

від 24.04.2012 по справі 24/325

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 24/325

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І. за участю представників сторін: позивачаОСОБА_4 дов. від 06.04.2012 року відповідачаАлямкіна В.В. а.с. 193 Бараніч М.К. -директор третіх осіб не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Грюнберг" на постановувід 21.02.2012 року Київського апеляційного господарського суду у справі№ 24/325 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Логітракон Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Грюнберг" треті особи 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фанн - транс" 2.Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕК "Захід Транс Сервіс" 3.Товариство з обмеженою відповідальністю ПКФ "МОМ" простягнення 25195,25 грн. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логітракон Україна" (назва змінена на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ві.Ей.Ті. Лоджистікс Україна") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грюнберг" про стягнення штрафу за простій автомобілів у розмірі 25195,25 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року (суддя Кирилюк Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року (головуючий суддя Суховий В.Г., Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.), позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача штраф за простій автомобілів у розмірі 25195,25 грн.

Доповідач: Волковицька Н.О.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Грюнберг" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року.

Скаржник вважає, що при винесенні оскаржуваних судових рішень було порушено норми процесуального права, а саме: статті 32, 33, 34, 81, 84 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ві.Ей.Ті. Лоджистікс Україна" просить залишити рішення та постанову без змін, а скаргу без задоволення з підстав, викладених у судових рішеннях.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 14.12.2007 року та 17.12.2007 року між ТОВ "Логітракон" (ТОВ "Ві.Ей.Ті. Лоджистікс Україна") та ТОВ "Грюнберг" було узгоджено та підписано транспортні заявки-підтвердження LGU12-0003 та LGU12-0004 (а.с.47-48), згідно з якими відповідачем доручено позивачу організацію міжнародного перевезення автомобільним транспортом обладнання для сміттєвозів за маршрутом Турін (Італія) -Київ (Україна).

Позивачем було доручено ТОВ "Фанн-транс" виконати покладені на нього функції по організації перевезення, яким в якості перевізників було залучено ТОВ ТЕК "ЗахідТрансСервіс" (автомобіль -д.н.з. АО3340АІ, причеп -АО4141ХХ) та ТОВ ПКФ "МОМ" (автомобіль -СЕ1220АЕ, причеп -СЕ2630ХХ).

19.12.2007 року автомобілі було завантажено відправником та складено міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) №088/07, №089/07, №090/07 та №091/07 (а.с.49-52), які є підтвердженням належного виконання позивачем своїх зобов'язань в частині організації перевезення вантажу.

Звертаючись із позовом позивач просив стягнути з відповідача штраф за простій транспортних засобів за заявкою LGU12-0004 становить 8 діб та 9 діб за заявкою LGU12-0003 у розмірі 25195,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що між сторонами у справі виникли договірні правовідносини, пов'язані з транспортним експедируванням.

Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Аналогічні положення щодо договору транспортного експедирування закріплені у статті 929 Цивільного кодексу України, відповідно до якої умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Також судами встановлено, що вказаними заявками передбачено штрафні санкції за простій: 24 години в Європі та 48 годин в Україні вільні від простою, понад вказані вимоги 200 Євро за кожну добу простою але обов'язок по митному оформленню на позивача не покладався.

Фактично митні платежі відповідачем були сплачені лише 04.01.2008 року та відповідно 05.01.2008 року здійснене митне оформлення, а вивантаження 06.01.2008 року.

Таким чином, суди дійшли висновку, що мав місце простій автомобільного транспорту по заявці LGU12-0004 -8 діб, а по заявці LGU12-0003 -9 діб з вини відповідача, який сплатив митні платежі тільки 04.01.2008 року.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки його здійснено без врахування діючого законодавства.

Так, згідно статті 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затв. Постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969 року № 401 простоєм автомобіля вважається затримання під навантаженням або вивантаженням понад встановлені строки.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 також передбачено, що простій автомобіля розпочинається понад встановлені норми часу.

Аналіз зазначених норм свідчить, що простій це у будь -якому разі затримка або невикористання транспортного засобу, яка починається після закінчення, перевищення або порушення строків, передбачених для вчинення якихось дій, як -то строк навантажувально -розвантажувальних робіт, здійснення митних операцій тощо.

Відтак, для застосування відповідальності у вигляді штрафу за простій судам необхідно було встановити строк, термін або подію, після яких такий простій починається.

Крім того, визнаючи доведеною вину відповідача у простої під час митного оформлення суди помилково ототожнили фактичні дії відповідача з його обов'язками, а також не надали оцінку змісту акта №LU 01 -1 від 08.01.2008 року, складеного з приводу виконання послуг по заявкам LGU12-00002 та LGU12-00003 на організацію міжнародного перевезення автомобілями СЕ 1220АЕ/СЕ2630ХХ, АО 3340АІ/АО4141ХХ, згідно з яким послуги виконані у повному об'ємі, якісно і строки відповідають вимогам заявки -договору.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення обставин, що є суттєвими для вирішення спору по суті, а касаційна інстанція позбавлена права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду міста Києва від 13.12.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року у справі №24/325 господарського суду міста Києва скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грюнберг" задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач