Постанова

від 24.04.2012 по справі 6/564

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2012 № 6/564

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Коротун О.М.

Рудченка С.Г.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 2/05-04-1078 від 09.04.2012 р.;

від відповідача - ОСОБА_3 - представник за довіреністю б/н від 04.08.2011р. ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» на рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р.

у справі № 6/564 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр»

про стягнення 11 416,95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.01.2012 р. у справі №6/564 позов Державного підприємства «Служба міжнародних автомобільних перевезень» задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» на користь позивача 10 116,00 грн. боргу, 592,83 грн. пені, 708,12 грн. штрафу та судовий збір.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» 09.03.2012 р. (згідно поштового штемпелю на конверті) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р. скасувати та прийняти нове, яким повністю відмовити у позові. Зобов'язати Державне підприємство «Служба міжнародних автомобільних перевезень» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» зайво сплачені кошти в розмірі 5 058,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано всі обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції всупереч вимогам чинного законодавства не досліджено питання про досягнення сторонами даного спору згоди щодо всіх істотних умов господарського договору, відтак висновок суду про заключення та відповідність договору про надання послуг вимогам закону є передчасним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» прийнято до провадження, її розгляд призначено на 24.04.2012 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 24.04.2012 р. № 01-22/1/8 змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Верховець А.А., судді Коротун О.М., Рудченко С.Г.

24.04.2012 р. представник ДП «СМАП» через загальний відділ документального забезпечення подав відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить суд залишити рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р. без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.12.2010 р. між Державним підприємством «Служба міжнародних автомобільних перевезень» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» (перевізником) був укладений договір надання послуг з оформлення, видачі та обслуговування дозволів багаторазового використання ЄКМТ № 213Є.

Згідно п. 1 даного договору ДП «СМАП» зобов'язується надавати послуги по оформленню, видачі, обслуговуванню дозволів ЄКМТ багаторазового використання та бортових журналів при виконанні Перевізником міжнародних перевезень вантажів, а Перевізник сплатити вартість послуг (відшкодування витрат).

Відповідно до п. п. 3.1. та 3.2. Договору Загальна сума Договору на час укладання складає 20 244,00 грн. в тому числі ПДВ 3 374,00 грн. яку Перевізник сплачує шляхом перерахування коштів на рахунок ДП „СМАП" або внесенням готівки через касу підприємства. Відшкодування витрат, пов'язаних з оформленням, видачею та обслуговуванням дозволів ЄКМТ здійснюється в розмірі і в строк відповідно до графіка розрахунку.

Згідно Графіка розрахунку відшкодування витрат, пов'язаних з оформленням, видачею, звітністю та обслуговуванням дозволів багаторазового використання ЄКМТ в день укладання цього Договору Перевізник попередньо сплачує ДП „СМАП" за видачу дозволу та бортового журналу, оформлення та обслуговування дозволів ЄКМТ 25 % вартості, що становить 5 070,00 грн. з урахуванням 12,00 грн. - вартості за бланк зобов'язання. В строк до 01 травня 2011 року - 25 % вартості, що становить 5 058,00 грн. В строк до 01 серпня 2011 року - 25 % вартості, що становить 5 058,00 грн. В строк до 01 листопада 2011 року - 25% вартості, що становить 5 058,00 грн.

ДП „СМАП" виконало всі умови Договору, а саме надало перевізнику послуги з оформлення, видачі та обслуговування дозволів багаторазового використання ЄКМТ, що перевізником не заперечується.

Відповідач оплату наданих позивачем послуг здійснив частково на суму 5 070,00 грн., тому розмір основної заборгованості за Договором становить 10 116,00 грн. (ІІ-Ш квартал поточного року). Крім того перевізник відмовився від підписання акту виконаних робіт по видачі, оформленню і обслуговуванню дозволів ЄКМТ за І та ІІ квартал 2011 р., не подавав ДП „СМАП" звітів про ефективність використання дозволів ЄКМТ.

05.08.2011 р. ДП „СМАП" направило ТОВ «Київський республіканський автоцентр» претензію по договору надання послуг з оформлення, видачі та обслуговування дозволів багаторазового використання ЄКМТ за № 05-325 (отримана відповідачем 08.08.2011 р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення Т. 1 а.с. 23), яка залишена без відповіді та задоволення.

Дозвіл на міжнародні автомобільні перевезення дає перевізнику право в'їзду, транзитного проїзду територією іноземної країни. Зазначені дозволи є іноземними документами, які видаються уповноваженими органами договірних сторін та лише оформлюються на території нашої держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1996 №344 "Про вступ Уряду України до Європейської Конференції Міністрів транспорту" було прийнято пропозицію Міністерства транспорту, погоджену з Міністерством закордонних справ, про вступ Уряду України до Європейської Конференції Міністрів транспорту; уповноважено Міністра транспорту Данькевича І.П. підписати заяву про вступ Уряду України до Європейської Конференції Міністрів транспорту; зобов'язано Міністерство транспорту забезпечити виконання фінансових зобов'язань, пов'язаних з участю Уряду України в Європейській Конференції Міністрів транспорту, за рахунок позабюджетних коштів.

Таким чином, Україна є членом Європейської Конференції Міністрів Транспорту (надалі - ЄКМТ) і українські автоперевізники здійснюють свою діяльність по території іноземних держав або транзитом через їхні території відповідно до положень міжурядових Угод на основі дозволів ЄКМТ багаторазового використання.

Видачу дозволів ЄКМТ врегульовано Порядком оформлення, видачі, використання, обліку та звітності щодо дозволів ЄКМТ на перевезення вантажів автомобільним транспортом між країнами - членами ЄКМТ, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2004 № 757 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2004 за № 1076/9675

Згідно п. 2.1 зазначеного Порядку, надання технічних послуг з оформлення і видачі дозволів ЄКМТ українським автоперевізникам здійснює ДП „СМАП". При цьому перевізник в установленому порядку здійснює відшкодування ДП „СМАП" витрат, пов'язаних з проведенням комплексу робіт щодо оформлення дозволів. Суд апеляційної інстанції зазначає, що іншого державного органу влади, який би здійснював делеговані державою функції по оформленню, видачі дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, на час виникнення спірних відносин не передбачено законодавством.

Відповідно до вказаного вище Порядку Міністерство транспорту України отримувало від секретаріату ЄКМТ багатосторонню квоту дозволів і передавало їх листом у Державний департамент автомобільного транспорту; оприбуткування бланків дозволів ЄКМТ, підготовку пропозицій щодо розподілу зазначених дозволів, подання розподілу на затвердження заступнику Міністра транспорту України та передачу дозволів ЄКМТ до державного підприємства „Служба міжнародних автомобільних перевезень" Міністерства транспорту та зв'язку України для оформлення та видачі українським перевізникам здійснював Державний департамент автомобільного транспорту (Державна адміністрація автомобільного транспорту України).

Згідно Закону України "Про автомобільний транспорт", контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом проводить служба міжнародних автомобільних перевезень центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту в пунктах пропуску через державний кордон України.

Згідно вказаного Закону міжнародне співробітництво у сфері міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом забезпечує центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, який у межах повноважень, зокрема, забезпечує видачу дозвільних документів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Таким чином, контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також інші види діяльності, передбачені законом, в тому числі оформлення і видача дозволів ЄКМТ українським автоперевізникам є предметом діяльності Служби міжнародних автомобільних перевезень.

Згідно з статтею 55 Закону України „Про автомобільний транспорт" види дозвільних документів та порядок їх розподілу, видачі та використання українськими перевізниками при перевезенні по території іноземних країн визначаються центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту з урахуванням вимог законодавства України та законодавства країни, по території якої буде «-

Відповідно до ст. 2 п. 2.1 Статуту ДП "Служба міжнародних автомобільних перевезень", затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №65 від 08.02.2010 р., підприємство створено з метою здійснення діяльності у сфері міжнародних автомобільних перевезень відповідно до чинного законодавства України, в тому числі, шляхом надання вітчизняним та іноземним юридичним особам і громадянам всіх видів послуг по оформленню дозвільних документів на міжнародні автомобільні перевезення пасажирів та вантажів згідно міжнародних угод та чинного законодавства України, а також з метою отримання прибутку шляхом здійснення інших видів діяльності. Пунктом 2.2.1. даного статуту передбачено, що організація і реалізація системи оформлення і видачі дозвільних документів на перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні є одним з основних напрямків діяльності ДП "СМАП", що включає зокрема такі види діяльності як: здійснення оформлення та видачі українським перевізникам дозвільних документів на поїзд по територіям іноземних держав при виконанні перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені (абз. 1 п. 2.3 Статуту ДП "СМАП"); друкування бланків на міжнародні регулярні перевезення пасажирів та їх оформлення українським та іноземним автоперевізникам (абз. 17 п. 2.3 Статуту ДП "СМАП").

Виходячи з вищенаведеного, надання послуг з оформлення і видачі дозволів ЄКМТ українським перевізникам входить до господарської компетенції позивача. Відповідно до п. 2.1 Наказу Міністерства транспорту № 757 від 20.08.2004 р здійснюється відшкодування перевізником витрат ДП "СМАП", пов'язаних з проведенням комплексу робіт щодо оформлення дозволів.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що за плату надаються не самі дозволи, а оплачуються саме послуги з їх оформлення. Крім того, відповідачем не наведено жодного нормативного акту, який би визначав, що вказані послуги надаються безкоштовно.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ст. 639 ЦК України сказано, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач наприкінці 2010 р. згідно затвердженого розподілу дозволів ЄКМТ на 2011 р. звернувся до позивача з проханням виставити рахунок на їх отримання (Т. 1 а.с 73).

30.12.2010 р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір надання послуг з оформлення та обслуговування дозволів багаторазового використання ЄКМТ № 213.

Кошторис витрат ДП „СМАП", пов'язаних з оформленням та видачею дозволів на поїздку по території іноземних держав при виконанні перевезень автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, який вводився в дію з 01.01.2011 та відповідно до якого і була зазначена вартість послуг з оформлення дозволів ЄКМТ у платіжних документах, був затверджений 21.12.2010 р. Головою Державної адміністрації автомобільного транспорту Мінтрансзв'язку України (Т. 1 а.с. 74).

Таким чином, відповідно до зазначеного договору та платіжних документів ДП „СМАП" стягується не плата за дозволи ЄКМТ, а відшкодовуються витрати, пов'язані з проведенням комплексу робіт щодо оформлення бланків дозволів, ведення бортових журналів по дозволах ЄКМТ, надання консультацій працівниками підприємства у пунктах пропуску на кордоні.

Скаржник вказує, що суд першої інстанції не надав правової оцінки видатковій накладній і не звернув уваги на факт переплати за договором.

Суд апеляційної інстанції дослідивши рахунок-фактуру № СФ-0006355 від 30.12.2010 р. та видаткову накладну № 74 від 04.01.2011 р. зазначає, 30.12.2010 між позивачем та відповідачем було підписано Договір надання послуг з оформлення та обслуговування дозволів багаторазового використання ЄКМТ №213. Того ж дня ДП „СМАП" на адресу ТОВ „Київський республіканський автоцентр" виписало рахунок-фактуру № СФ-0006355. що являє собою письмову пропозицію укласти договір (оферту). У ньому було зазначено за Оформлення дозволу ЄКМТ (з чотирма обмеженнями) у кількості 6 одиниць та зобов'язання у кількості 1 одиниці загальною вартістю 5070, 00 грн. разом з ПДВ (Т. 1 а.с 86); видаткова накладна № 74 від 04.01.2011 р. стосується кількості відпущених ДП „СМАП" та одержаних ТОВ „Київський республіканський автоцентр" дозволів ЄКМТ з бортовими журналами та бланків зобов'язань вартістю 12 грн. на виконання п. 2.1.4. договору, тобто матеріальних цінностей.

Таким чином, сума, яку сплатив відповідач у розмірі 5 070,00 грн., є оплатою по видатковій накладній за матеріальні цінності та за отримання послуг за договором. Отже твердження апелянта про існування переплати за отримані послуги в розмірі 5 058,00 грн. є хибними.

Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду не беруться до уваги посилання скаржника на недійсність правочину.

Відповідно до п. 6 Договору про надання послуг з оформлення та обслуговування дозволів багаторазового використання ЄКМТ договір вступає в дію з моменту його підписання і діє протягом всього строку використання дозволу/дозволів ЄКМТ. Відповідачу видавались дозволи ЄКМТ на 2011 р. Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, на протязі 2011 року апелянт не звертався до підприємства, або до суду з вимогами про визнання недійсності правочину. В разі звернення з даною вимогою останньому необхідно було б повернути отримані ним матеріальні цінності за договором - дозволи, що було б прямою перешкодою у здійсненні ним господарської діяльності у сфер міжнародних автомобільних перевезень на протязі 2011 року. Крім того, іншої юридичної особи, яка б мала закріплені на законодавчому рівні повноваження надавати послуги з оформлення і видачі дозволів ЄКМТ на момент дії договору, крім ДП „СМАП", немає.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В ст. 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом , зокрема відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.4 Договору при порушенні п. 2.3 та п. 3.2 Договору , Перевізник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми простроченого платежу.

Постановою Правління Національного банку України від 09.08. 2010 р. № 377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» установлено з 10.08.2010 р. облікову ставку в розмірі 7,75 % річних.

Згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Державне підприємство «Служба міжнародних автомобільних перевезень» є державним унітарним підприємством і належить до державного сектору економіки.

Суд апеляційної інстанції перевірив розрахунок пені та штрафу, і дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно вирахувано, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 592,83 грн. пені, 708,12 грн. штрафу.

Скаржник в п. 3 вимог апеляційної скарги просив суд зобов'язати Державне підприємство «Служба міжнародних автомобільних перевезень» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» зайво сплачені кошти в розмірі 5 058,00 грн. Вказана вимога не приймається судом апеляційної інстанції, оскільки вона не була предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 101 ГПК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами.

Проте, в даному випадку, відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва у справі N 6/564 від 13.02.2012 р. прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр», з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені відповідачем при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита не відшкодовуються та покладаються на відповідача (апелянта).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд постановив:

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський республіканський автоцентр» на рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р. у справі № 6/564 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р. у даній справі залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Верховець А.А.

Судді Коротун О.М.

Рудченко С.Г.