Постанова

від 13.11.2008 по справі 42/207

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/207

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 13.11.2008                                                                                           № 42/207

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі            

 за участю представників сторін:

 від позивача          Рабчун Р.О.,

 від відповідача          не з'явились,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2008

 у справі № 42/207  

 за позовом                               Міністерства оборони України

 до                                                   Корпорації "Співдружність"

 про                                                  стягнення неустойки, ціна позову 7248,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7248,08 грн. пені у зв'язку з невиконанням умов додаткових угод № 2 мбп від 16.07.2007 та № 4 мбп від 27.09.2007 до договору комісії № 251/6/2-07 МБП від 04.04.2007.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2008 у справі № 42/207 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне:

04.04.2007 між Міністерством оборони України (позивачем) та Корпорацією „Співдружність” (відповідачем) укладено договір комісії № 251/6/2-07 МБП про реалізацію металобрухту та інших продуктів утилізації, які утворилися у Збройних Силах України, відповідно до умов якого позивач доручив відповідачу, а відповідач зобов'язався за плату укладати на умовах, що не суперечать договору та виконувати від свого імені, в інтересах позивача, угоди на реалізацію металобрухту та інших продуктів утилізації, крім брухту зі вмістом дорогоцінних металів, згідно з Додатковими угодами до цього договору, які є невід'ємною частиною.

Згідно п. 2.2 вказаного договору найменування вторинних ресурсів, що передаються відповідачу для реалізації, розмір витрат на підготовку їх до реалізації, розмір комісійної плати та інше, визначаються у Додаткових угодах, які складаються окремо на кожну партію вторинних ресурсів, що заактовані у місцях зосередження.

Відповідно до зазначеного договору між сторонами по справі було укладено додаткові угоди № 2 мбп від 16.07.2007 та № 4 мбп від 27.09.2007, за якими позивач доручив, а відповідач зобов'язався за комісійну плату реалізувати вторинні ресурси у кількості, що вказана у Специфікації та у термін згідно з Графіком вилучення вторинних ресурсів.

Згідно п. 4 Додаткових угод до договору вилучення вторинних ресурсів відповідачем здійснюється протягом 50 діб з моменту підписання цих додаткових угод та отримання нарядів, партіями, відповідно до узгодженого сторонами Графіку вилучення вторинних ресурсів.

Матеріалами справи, а саме – нарядами №№ 229/Д/33, 229/2/Д/34, 229/2/Д/35, 229/2/Д/36 від 10.09.2007, № 25/ЧКМ/12/437 від 01.11.2007, актами прийому-передачі вторинних ресурсів від здавальника підприємству № 41 від 28.08.2007, № 53 від 30.08.2007, № 42 від 23.08.2007, № 46 від 06.09.2007, № 49 від 06.09.2007, № 45, 47 від 29.08.2007, № 44, 48 від 06.09.2007, № 50 від 03.09.2007, № 43 від 24.07.2007, № 53 від 31.10.2007, № 51 від 30.11.2007, № 55 від 17.12.2007 підтверджується прострочення відповідачем терміну виконання робіт з вилучення вторинних ресурсів за додатковими угодами до договору у кількості 11,4 т та 1108,032 т на 30 діб.

Позивач відповідно до п. 7.4 договору комісії нарахував пеню за прострочення терміну вилучення вторинних ресурсів у сумі 7248,08 грн.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що у випадку прострочення з вини відповідача терміну вилучення вторинних ресурсів проти строків, встановлених відповідною додатковою угодою відповідач з власних коштів сплачує позивачу пеню, яка розраховується виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на дату проведення реалізації за кожну добу затримки.

Суд першої інстанції, встановивши факт прострочення відповідачем терміну вилучення вторинних ресурсів, відмовив в задоволенні позову, мотивуючи тим, що у вказаному пункті договору сторони не передбачили відповідальності комісіонера за прострочення терміну вилучення вторинних ресурсів у вигляді пені, оскільки не погодили суму несвоєчасно виконаного зобов'язання, з якої слід розраховувати пеню.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З вищенаведеного вбачається, що законодавством передбачено нарахування неустойки в залежності від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання.

Оскільки позивачем нарахована пеня саме від несвоєчасно виконаного зобов'язання, колегія суддів вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7248,08 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до положень ст. 49 ГПК України судові витрати позивача відшкодовуються за рахунок відповідача.

За таких обставин, апеляційна скарга Міністерства оборони України підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2008 у справі № 42/207 – скасуванню.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2008 у справі № 42/207 скасувати. Прийняти нове рішення.

3.          Позов задовольнити повністю.

4.          Стягнути з Корпорації „Співдружність” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21, р/р 26007301260071 в Подільському відділенні АК ПІБ м. Києва, МФО 322197, код 24382101), або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський пр, 6, р/р 35219016003192 в ОПЕРУ ДКУ м. Київ, МФО 820172, код 22990305) 7248,08 грн. (сім тисяч двісті сорок вісім гривень 08 коп.) пені, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 51,00 грн. (п'ятдесят одну гривню 00 коп.) державного мита за подання апеляційної скарги.

5.          Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6.          Матеріали справи № 42/207 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 18.11.08 (відправлено)