Рішення

від 27.10.2006 по справі 4/471

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/471

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.06                                                                                 Справа № 4/471

Суддя Батюк Г.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун», м.Перевальськ  Луганської області

до  Державного підприємства «Луганськвугілля », м. Луганськ

про  стягнення 144956 грн. 99 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Макаренко Т.А., дов. № 4 від 26.10.06;

від відповідача – не прибув ( явка обов»язкова).

Представником позивача подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, яке судом задовольняється.

Суть справи: заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості  за поставлені товарно –матеріальні цінності  у сумі 144956 грн. 99 коп.

Відповідач до суду не прибув, відзив на позов не надав, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.    

Розглянувши матеріали справи, додатково подані представником позивача  документи, вислухавши доводи представника позивача, суд

                                                                 встановив:

Між позивачем та ДВАТ «Управління по постачанню та збуту продукції»ДХК «Луганськвугілля»(правоприємником є ДП «Луганськвугілля») (відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу  № 2 від 01.10.02, згідно  якого “Продавець”  (позивач у справі) бере на себе зобов'язання продати, а  «Покупець»(відповідач у справі) прийняти та оплатити товарно – матеріальні цінності  у номенклатурі, кількості , з якістю та за цінами, наведеними у  додатках ( специфікаціях) до цього Договору , які є невід»ємною частиною цього Договору.

Згідно п.4.1 Договору, платежі за поставлені товарно –матеріальні цінності  здійснюються «Покупцем»шляхом перерахування грошових коштів  в безготівковій формі згідно виписаного рахунку на розрахунковий рахунок «Продавця»протягом 10 днів з моменту отримання товарно –матеріальних цінностей «Покупцем».

Позивач свої зобов”язання за договором  виконав  та поставив відповідачу  паливно-мастильні  матеріали на загальну суму 164956 грн. 99 коп.

Факт поставки товарно –матеріальних цінностей  відповідачу підтверджено накладними, довіреністю від 25.04.03 серія ЯДМ №129306, та податковими накладними.

Відповідач свої зобов”язання за вищевказаним договором не виконав, оплату за поставлені товарно –матеріальні цінності  провів частково на загальну суму  20000 грн. 00 коп.  згідно виписок з банку від 28.08.03 та 10.07.03. Залишок  основного боргу за поставлені товарно –матеріальні цінності   складає 144956 грн. 99 коп.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, а саме залишок основного боргу за поставлені товарно –матеріальні цінності за договором № 2 від 01.10.02  складає  144956 грн. 99 коп.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія від 18.10.05. №33 (а.с.15)  з вимогою про сплату  суми боргу 144956 грн. 99 коп.,     відповідач відповідь на претензію не надав,  оплату не  здійснив. Позивачем на адресу відповідача направлена  претензія від 24.03.05 №5 (а.с17) з вимогою про сплату  суми боргу 144956 грн. 99 коп., у відповіді на претензію від  18.05.06 №0305-223  відповідач вимоги претензії відхилив у повному обсязі, посилаючись на ст. 257 ЦК України, а саме на сплив строку позовної давності.  

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.    

Оцінивши по матеріалам справи доводи представника позивача   у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне .

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості  за поставлені   товарно –матеріальні цінності у сумі 144956 грн. 99 коп.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.

Згідно ст. 193 ГК України, суб»єкти господарювання  повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.09.06  за товарно –матеріальні цінності  у сумі 144956 грн. 99 коп. відповідачем не оспорена.

Сума боргу за поставлені товарно –матеріальні цінності  у сумі  144956 грн. 99 коп., нарахована позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи, у тому числі актом звірення розрахунків від 15.03.05 (а.с.9-13) та  від 02.10.06, які підписані сторонами по справі без доповнень та зауважень, скріплені печатками їх підприємств  і підлягає стягненню з відповідача .

Як було встановлено при розгляді справи,  станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростували доводи позивача суду не надав.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, правила Цивільного Кодексу України про позовну давність застосовується  до позовів,  строк пред'явлення яких встановлений законодавством, що діяла раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ч.3  ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Суд вважає вимоги позову про стягнення заборгованості  за поставлені товарно –матеріальні цінності  такими, що підлягають задоволенню повністю і підлягають стягненню з відповідача.

Позивачем надміру сплачене державне мито в сумі 0 грн. 43 коп. платіжним дорученням № 57 від 10.08.06, яке підлягає поверненню на підставі ст.8 Декрету України “Про державне мито”.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати  покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України,  ч.3 ст.267, ст. 526 ЦК України, Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, ст.ст. 44, 49,  75,  82, 84, 85 ГПК України, суд

                                                                  в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, вул.Лермонтова, 1в, код ЄДРПОУ 26410511 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун », м.Перевальськ  Луганської області, вул.Мира, 5 (юридична адреса), м.Алчевськ Луганськоє області, вул.Краснооктябрська, 9 (поштова адреса) р/р26005020360051 в СФ АКІБ «УкрСіббанк», МФО 304568, код 31783760 борг у сумі   144956 грн. 99  коп.,  витрати по держмиту у сумі 1449 грн. 57 коп. та 118 грн. 00 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати  на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.Повернути  Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоун », м.Перевальськ  Луганської області, вул.Мира, 5 (юридична адреса), м.Алчевськ Луганськоє області, вул.Краснооктябрська, 9 (поштова адреса),   код 31783760 надміру сплачене державне мито в сумі 0  грн. 43  коп. платіжним дорученням № 57 від 10.08.06, що знаходиться в матеріалах справи.

Дане рішення, завірене печаткою, є підставою для повернення    державного мита.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –01.11.06

Суддя                                                                                           Г.М.Батюк

Пом. судді                                                                                      Ю.А.Зайцева