ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" квітня 2012 р. Справа № 1/346
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. з участю представників: позивача: відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-16" на рішення та постановугосподарського суду м.Києва від 20 січня 2012 р. Київського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2012 р. у справі№ 1/346 за позовомпублічного акціонерного товариства "Київенерго" дожитлово-будівельного кооперативу "Авіатор-16" про стягнення 281 779,15 грн. ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2011 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 219 431,71 грн. боргу за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2009 р. по 01.10.2011 р., що постачалася йому згідно договору від 01.11.1999 р. № 1420233, 30292,36 грн. інфляційних втрат, 10 930,91 грн. -3% річних, 21 124,17 пені, а всього -281 779,15 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.01.2012 р. (суддя Мельник В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 р. (головуючий -Пашкіна С.А., судді -Баранець О.М., Калатай Н.Ф.), позов задоволено. Стягнуто з ЖБК „Авіатор-16" на користь ПАТ „Київенерго" 219 431,71 грн. основного боргу, 30 292,36 грн. інфляційних втрат, 10 930,91 грн. 3% річних, 21 124,17 пені та судові витрати.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, між ПАТ „Київенерго" та ЖБК „Авіатор-16" укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.1999р. №1420233, за умовами якого позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону та гарячого водопостачання -протягом року, підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, а відповідач -додержуватися кількості споживання теплової енергії та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.
Договір відповідно до п. 8.1 набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2000р.
Згідно з п. 8.2. договору він припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення арбітражним судом, ліквідації сторін.
Пунктом 8.3. договору визначено, що припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.
Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення договору розрахунковим способом та по приладу обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011р. -затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, які можуть змінюватись у період дії договору.
Згідно з 2.3.1. договору відповідач зобов'язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Згідно п.2 додатку 4 до договору відповідач зобов'язався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду, один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач неналежним чином виконує умови договору №1420233 від 01.11.1999р. щодо оплати теплової енергії у гарячій воді, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період за період з 01.11.2009р. по 01.10.2011р., у розмірі 219 431,71грн., на яку позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 30 292,36 грн., 3 % річних в сумі 10 930,91 грн. та 21 124,17 грн. пені.
Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До вказаного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2009р. скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007р. №№ 640, 642, 643, на підставі яких позивач визначав плату за договором.
Проте, в спірний період -з 01.11.2009 р. по 01.10.2011 р. розрахунки за теплову енергію житлово-експлуатаційними організаціями здійснювалися на підставі розпоряджень КМДА № 1192 від15.10.2009 р., № 1333 від 30.11.2009 р., № 392 від 31.05.2010 р. та постанови НКРЕ № 1729 від 14.12.2010 р., які ніким не скасовані, а тому розрахунки позивача складені відповідно до вимог закону.
Відповідач заявлених вимог не спростував, доказів належного виконання зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії за договором №1420233 від 01.11.1999р. не надав, у що свідчить про порушення відповідачем умов договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.1999р., а також вимог ст.ст.525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України, а тому суд обгрунтовано задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача 219 431,71грн. заборгованості.
Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 3.5 додатку 4 до договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.
Пеня нарахована позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ у спірний період, у розмірі 21 124,17 грн.
Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати теплової енергії, суд прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача інфляційних нарахувань за період з 01.11.2009р. по 01.10.2011р в розмірі 30 292,36 грн. та 3 % річних у розмірі 10 930,91 грн.
Доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують і підстав для скасування судових рішень не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-16" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 20 січня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2012 року у справі за № 1/346 -без змін.
Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л. Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2012 |
Оприлюднено | 04.05.2012 |
Номер документу | 23736080 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Стратієнко Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні