Постанова

від 25.04.2012 по справі 17/5025/1836/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 17/5025/1836/11

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Черкащенка М.М., суддів:Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І., за участю представників сторін позивача -Субботіна Л.О., Багін В.В.; відповідача -не з'явився; третьої особи -не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Оздоровчий комплекс "Поділля" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 та на рішеннягосподарського суду Хмельницької області від 12.12.2011 у справі № 17/5025/1836/11 за позовомСатанівської орендної пересувної механізованої колони № 4 доДочірнього підприємства "Оздоровчий комплекс "Поділля" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовпромхолод" простягнення 69 214,80 грн., з яких 60 000,00 грн. -заборгованість за виконанні будівельно-монтажні роботи, 4 568,36 грн. -пені, 1 638,66 грн. -3% річних, 3 007,78 грн. -індексу інфляції

В С Т А Н О В И В:

Сатанівська орендна пересувна механізована колона № 4 звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом до Дочірнього підприємства "Оздоровчий комплекс "Поділля" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") про стягнення 69 243,00 грн.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 21.10.2011 порушено провадження у справі № 17/5025/1836/11 за позовом Сатанівської орендної пересувної механізованої колони № 4 до ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 69 243,00 грн.

До прийняття рішення у справі Сатанівська орендна пересувна механізована колона № 4 подала клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просило суд стягнути з ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 69 214,80 грн., з яких 60 000,00 грн. -заборгованість за виконанні будівельно-монтажні роботи, 4 568,36 грн. -пені, 1 638,66 грн. -3% річних, 3 007,78 грн. -індексу інфляції.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 03.11.2011 залучено до часті у справі в якості третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовпромхолод" (далі ТОВ "Азовпромхолод").

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.12.2011 (суддя Димбовський В.В.) позов задоволено частково. Суд стягнув з ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Сатанівської орендної пересувної механізованої колони №4 60 000,00 грн. -заборгованості за виконані будівельно-монтажні роботи, 1 638,66грн. - 3% річних, 3 007,78 грн. - індексу інфляції. В решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гулова А.Г., суддів Маціщук А.В., Петухов М.Г.) рішення господарського суду Хмельницької області від 12.12.2011 залишено без зміни, а апеляційну скаргу ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" -без задоволення.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 та рішенням господарського суду Хмельницької області від 12.12.2011, ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" подало касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю викладених у них висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильних рішень, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог..

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.04.2012 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 18.04.2012.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.04.2012 розгляд касаційної скарги відкладено на 25.04.2012.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено, що між ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ДП "Хмельницький облавтодор" (замовник) та Сатанівською ОПМК №4 (підрядник) 24.05.2004 укладено контракт № 6 (далі - контракт) на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 5.2 контракту замовник зобов'язався не пізніше як до 5 числа поточного місяця оплачувати підряднику вартість виконаних робіт.

Згідно п. 5.3 контракту остаточний розрахунок за виконані роботи з урахуванням авансу проводиться замовником не пізніше 30 днів після вводу об'єкта в експлуатацію, включаючи усунення дефектів виявлених при прийманні завершеного будівництва об'єкту.

Замовник одночасно з актом передачі будівельного майданчика передає підряднику документи про відведення місць для складування зайвого ґрунту та будівельного сміття і кар'єрів для добуття недостатнього ґрунту. Замовник видає підряднику вихідні точки. Їх координати та рівні для виконання робіт по розмітці будівельного майданчика та прив'язці об'єкту у триденний строк з дати підписання акту про передачу будівельного майданчика підряднику (п. 6.1, 6.2 контракту).

Між ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ДП "Хмельницький облавтодор" (замовник), Сатанівською орендна пересувна механізована колона № 4 (генпідрядник) та ТОВ "Азовпромхолод" (субпідрядник) 11.05.2010 укладено додатковий договір №2 до контракту № 6 від 24.05.2004 (далі -додатковий договір).

Відповідно до п.1 додаткового договору у зв'язку з обсягами робіт згідно договірної ціни на суму 1 682 243 грн. за умовами цього договору генпідрядник зобов'язується виконати, а замовник прийняти та оплатити виконані генпідрядником роботи на будівництві їдальні на 100 місць.

Згідно п.6 додаткового договору замовник перераховує субпідряднику кошти за виконані будівельно-монтажні роботи згідно актів виконаних робіт ф.КБ-2в, підписаних та завірених генпідрядником, на розрахунковий рахунок субпідрядника.

Пунктом 7 додаткового договору встановлено, що у десятиденний строк після укладання додаткового договору замовник перераховує аванс: генпідряднику в розмірі 30% договірної ціни -426 800,00 грн.; субпідряднику в розмірі 30% договірної ціни -77 800,00 грн.

Всі інші умови вищевказаного контракту № 6 від 24.05.2008 не охоплені цим додатковим договором залишаються без змін і сторони підтверджують по них свої зобов'язання. Умови виконання робіт, не врегульовані даним додатковим договором, регулюються чинним законодавством України (п. 8 додаткового договору).

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Судами встановлено, що на виконання п.7 додаткового договору замовник перерахував підряднику авансовий платіж на загальну суму 250 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 252 від 06.07.2010 та № 423 від 20.10.2010.

За період серпень-листопад 2010 року підрядником виконано робіт на загальну суму 810 185 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт.

ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, як встановлено судами, виконало частково, сплативши Сатанівській орендна пересувна механізована колона № 4 747 516,00 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість, яку Сатанівська орендна пересувна механізована колона № 4 просить стягнути у розмірі 60 000,00 грн.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.610, 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", як встановлено судами попередніх інстанцій, прострочило виконання грошового зобов'язання, то колегія суддів вважає, що суди обґрунтовано стягнули з підприємства 1 638,66 грн. 3% річних та 3 007,78 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, колегія суддів погоджується з доводами судів попередніх інстанції щодо відсутності правових підстав для стягнення з ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" пені.

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Доводи ДП "Оздоровчий комплекс "Поділля" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" наведені в касаційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те що, вони є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 -111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Оздоровчий комплекс "Поділля" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 та рішення господарського суду Хмельницької області від 12.12.2011 у справі № 17/5025/1836/11 -без змін.

Головуючий - суддя Черкащенко М.М.

Судді: Нєсвєтова Н.М.

Студенець В.І.