Постанова

від 24.04.2012 по справі 36/394

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 36/394

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіМуравйов О. В. Полянський А. Г. Сибіга О. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" на постанову відКиївського апеляційного господарського суду 30.01.2012 року у справі№ 36/394 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" до Публічного акціонерного товариства "Київський ремонтно-механічний завод" провизнання недійсним договору За участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 -дов. від 09.02.12р. ОСОБА_5 -дов. від 16.01.12р. Курдюков А. Є., керівник

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Арсенал-Центр" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ "Київський ремонтно-механічний завод" про визнання недійсним договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 року у справі № 36/394 (суддя Трофименко Т. Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 року у справі № 36/394 (головуючий суддя Майданевич А. Г., судді Гаврилюк О. М., Мальченко А. О.), в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, ТОВ "Арсенал-Центр" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 230, 254, 261, 264 ЦК України, ст. 84 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти вимог та доводів скаржника заперечує, просить залишити в силі оскаржені рішення.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 24.04.2012 року № 03.08-05/224 для перегляду в касаційному порядку справи № 36/394 сформовано колегію суддів у складі: головуючий -Муравйов О. В., судді -Полянський А. Г., Сибіга О. М.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 111 7 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 01.03.2001 року між ТОВ "Арсенал-Центр" (орендар) та ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод" (орендодавець) укладено договір оренди № 39-А, за умовами п. 1.1 якого орендодавець зобов'язується передати орендареві у тимчасове орендне користування наступні приміщення, що знаходяться на території заводу за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 6, а саме: цех по ремонту автокранів загальною площею 900 кв. м - для виробництва; кімнату загальною площею 60 кв. м - для офісу та розташовані: виробнича - в цеху ремонту автокранів, офісна - на другому поверсі прибудови до адміністративного корпусу. Разом з цехом передається в оренду мостовий кран вантажною підйомністю 10 т.

01.03.2001 року між сторонами підписаний акт прийому-передачі приміщень відповідно до умов договору № 39-А від 01.03.2001 року.

Відповідно до п. 6.1 договору цей договір вступає в силу з 01.03.2001 року та діє до 31.01.2010 року.

Позивач користувався приміщенням протягом усього строку дії договору, що сторонами не заперечується.

У листопаді 2011 року ТОВ "Арсенал-Центр" звернулося до суду із позовом до ПАТ "Київський ремонтно-механічний завод" про визнання недійсним договору оренди № 39-А від 01.03.2001 року, посилаючись на висновок про науково-технічну роботу обстеження технічного стану стінових конструкцій фасадів будівлі цеху по ремонту автокранів по вул. Гарматна, 6 в м. Києві, в якому зазначено, що відповідач не мав права передавати позивачу в оренду будівлю цеху по ремонту автокранів, оскільки будівля не пристосована для експлуатації з внутрішнім опаленням.

Враховуючи подану відповідачем заяву про застосування позовної давності, суди дійшли висновку про відмову в позові.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно вимог ст. ст. 256-257 ЦК України загальна позовна давність пред'явлення вимог встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами 3 та 4 статті 258 ЦК України (в редакції чинній на момент звернення до суду) до окремих видів вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, встановлено спеціальну позовну давність.

Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману (частини третя статті 258 ЦК України).

Перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

ТОВ "Арсенал-Центр" звернулося до суду з позовом до ПАТ "Київський ремонтно-механічний завод" про визнання недійсним договору оренди № 39-А від 01.03.2001 року лише 11.11.2011 року, тобто після спливу строку позовної давності.

Відповідач, не визнаючи позовних вимог, звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності.

Судами встановлено, що в даному випадку перебіг позовної давності по визнанню договору № 39-А оренди від 01.03.2001 року, укладеного між ТОВ "Арсенал-Центр" та ВАТ "Київський ремонтно-механічний завод" сплинув 01.03.2006 року.

В обґрунтування касаційної скарги, заявник зазначає, що про порушення свого права позивач дізнався після отримання висновку ДП/НДІБК, а саме 07.10.2011 року.

Колегія суддів відхиляє дані доводи, оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що після укладення спірного договору оренди № 39-А між позивачем та відповідачем складено акт передачі в оренду приміщень, скріплено підписами та печатками сторін, та в якому вказано, що відповідач здав, а позивач прийняв в оренду приміщення цеху по ремонту автокранів (та інші приміщення) в належному стані.

Відповідно до вимог ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки після укладення договору № 39-А позивач отримав можливість перевірити стан приміщень, переданих в оренду, користувався об'єктом оренди протягом строку його дії, колегія суддів погоджується з висновком судів про те що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Посилання скаржника про невірне визначення судами моменту початку перебігу позовної давності, відхиляються, оскільки вони ґрунтуються на помилковому розумінні відповідних норм законодавства та зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами, що ст. 111 7 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 року у справі № 36/394 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді А. Г. Полянський

О. М. Сибіга