Постанова

від 27.04.2012 по справі 4-1732/11

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Галицький районний суд м.Львова

Справа № 4-1732/11

П О С Т А Н О В А

27.04.2012м. Львів

суддя Галицького районного суду м. Львова Ванівський О.М., при секретарі -Рут О.О., з участю прокурора - Пришляк Ю.О., захисника -адвоката ОСОБА_1, слідчого -Бориса В.З., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду подання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України у Львівській області Бориса В.З. про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту до обвинуваченого

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

в с т а н о в и в :

СУ ГУ МВС України у Львівській області розслідується кримінальна справа №140-0451, порушена відносно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.190; ч.2 ст.15, ч.4 ст.190; ч.3 ст.15, ч.4 ст.190; ч.3 ст.28, ч.3 ст.358; ч.2 ст.190; ч.3 ст.358 КК України.

Старший слідчий в ОВС СУ ГУ МВС України у Львівській області Борис В.З. за погодженням із першим заступником прокурора Львівської області звернувся в суд з поданням про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту до обвинуваченого ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк понад 10 років.

Розглянувши подання слідчого, заслухавши думку прокурора на підтримання внесеного подання та захисника про відмову в задоволенні такого та обрання запобіжного заходу у виді застави, вивчивши матеріали кримінальної справи, опитавши особу, в провадженні якої перебуває справа та обвинувачуваного ОСОБА_3, приходжу до висновку, що в задоволенні такого слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.165 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту застосовується лише за вмотивованою постановою судді чи ухвалою суду.

Згідно ч.1 ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Підставами для застосування запобіжних заходів, відповідно до ч.2 ст.148 КПК України, є достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Статтею 150 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують. Таким чином, ст.150 визначає підстави застосування запобіжних заходів, а ст.148 обставини, що враховуються при обранні міри запобіжного заходу за наявності підстав для його обрання.

Пунктом 3 ч.1 ст.155 КПК України передбачено, що взяття під варту, як запобіжний захід може бути застосовано у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до санкцій норм ч.4 ст.190; ч.2 ст.15, ч.4 ст.190; ч.3 ст.15, ч.4 ст.190; ч.3 ст.28, ч.3 ст.358; ч.2 ст.190; ч.3 ст.358 КК України, верхньою межею максимального покарання є позбавлення волі на строк понад десять років.

Відповідно до ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків, визначених Конвенцією, і відповідно до процедури, встановленої законом. Пунктом «с»ч.1 ст.5 вказаної Конвенції передбачено, що законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Крім того у абз.6 п.3 Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року у справі №1-23/2003 зазначено, що ст.149 КПК України визначає вичерпний перелік видів запобіжних заходів, які можуть бути застосовані до особи з підстав, викладених у статті 148. За змістом частини другої цієї статті необхідність застосування запобіжного заходу пов'язується з поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого після скоєння злочину (намагання ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність).

Згідно абз.7 п.3 згаданого Рішення Конституційного Суду України, тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, оскільки це суперечить Конституції України, відповідно до ст.62 якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а запобіжний захід -тримання під вартою може бути застосований лише у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи перепинити його.

В судовому засіданні встановлено, що обставини, які б давали суду впевненість у тому, що обвинувачений ОСОБА_3 ухилятиметься від слідства і суду чи буде перешкоджати встановленню істини у справі, або продовжувати злочинну діяльність відсутні.

Крім того, як свідчать матеріали подання на утриманні обвинуваченого ОСОБА_3 перебуває малолітня дитина, він має постійне місце проживання, виключно позитивно характеризується, як місцем проживання так і за місцем попереднього зареєстрованого місця проживання, на обліках в нарко- та психдиспансері не перебуває.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов'язків можливо забезпечити шляхом застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки обвинувачений не заперечує щоб щодо нього було застосовано такий вид запобіжного заходу, а близькі готові надати для цього відповідні кошти.

На підставі вищевказаного, приходжу до висновку, що до обвинуваченого ОСОБА_3 слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави -внесення на депозитний рахунок суду з метою забезпечення належної поведінки, виконання зобов'язання не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу розслідування і суду грошової суми в розмірі 4500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 76500,00 гривень.

Керуючись ст.ст.154-1, 155, 156, 165-3 КПК України,

п о с т а н о в и в :

відмовити в задоволенні подання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України у Львівській області Бориса В.З. про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту до обвинувачуваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за відсутністю підстав.

Застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід -заставу, зобов'язавши його внести або забезпечити внесення іншою фізичною особою не пізніше п'яти календарних днів з часу винесення постанови на депозитний рахунок суду 76500,00 гривень.

Роз'яснити ОСОБА_3 його процесуальні обов'язки, які випливають з ч.1 ст.148 КПК України та що в разі невиконання ним своїх обов'язків застава буде звернена на підставі ч.6 ст.154-1 КПК України, в дохід держави, а заставодавцю -у вчиненні якого злочину обвинувачується ОСОБА_3 і що в разі невиконання ним своїх обов'язків застава буде звернена в дохід держави.

Контроль та виконання даної постанови покласти на старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України у Львівській області Бориса В.З..

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти в залі суду.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області на протязі трьох діб з дня її проголошення.

Суддя О.М.Ванівський