Ухвала

від 20.03.2012 по справі 4-172/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №4-172/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Янголь Номер провадження 10/1890/80/12 Суддя-доповідач - Захарченко Категорія -

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Захарченка О. П.,

суддів - Гончарова М. В., Олійника В. Б.,

з участю прокурора - Новікова О.Ф.,

обвинуваченої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми справу за апеляцією прокурора Рекуненко Б.П., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Зарічного районного суду міста Суми від 01 березня 2012 року, якою відмовлено у задоволенні подання слідчого про обрання обвинуваченій за ст. 117 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці с. Сушилине Білопільського району Сумської області, мешканці АДРЕСА_1, громадянці України, раніше не судимій,

запобіжного заходу у вигляді взяття під варту по кримінальній справі №12280114,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 обвинувачується по порушеній щодо неї кримінальній справі №12280114 за ознаками злочину, передбаченого ст. 117 КК України, в тому, що вона 31 січня 2012 року , близько 19 години 30 хвилин неподалік будівлі гуртожитку Сумського медичного коледжу за адресою вулиця Паркова,2 в місті Суми народила дитину жіночої статі, відразу після чого, знаходячись в післяпологовому стані, вчинила умисне вбивство своєї новонародженої дитини.

Старший слідчий Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області Підгорний Б.А., у провадженні якого знаходиться дана кримінальна справа, звернувся до Зарічного районного міста Суми суду з погодженим із заступником прокурора району поданням про обрання обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, послаючись на те, що санкція ст.117 КК за якою обвинувачується ОСОБА_2, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Постановою суду від 01 березня 2012 року у задоволенні подання відмовлено та обрано обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

У поданій апеляції прокурор Реуненко Б.П., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушив питання про скасування постанови суду та обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

На думку автора апеляції, суд, розглядаючи подання, не врахував той факт, що санкцією ст.117 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років і це покарання за вказаною нормою є безальтернативним.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи та зміст поданої апеляції, думку прокурора Новікова О.Ф., який апеляцію підтримує і просить її задовольнити, думку обвинуваченої ОСОБА_2 і думку захисника ОСОБА_3, які проти апеляції заперечують, вважаючи її необгрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла переконання, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість і нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом та у передбачених законом випадках.

При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст. 155 КПК України, запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, за винятком випадків, коли ця особа, перебуваючи на волі, переховувалася від органів дізнання, досудового слідства чи суду, перешкоджала встановленню істини у справі або продовжила злочинну діяльність.

Так, на виконання вимог ст. 165-2 КПК України суд допитав обвинувачену, вислухав пояснення слідчого, думку прокурора і думку захисника, вивчив матеріали кримінальної справи, дані про особу обвинуваченої ОСОБА_2, яка має постійне місце проживання та навчання, за якими характеризується позитивно, і дійшов цілком правомірного висновку про необгрунтованість подання слідчого на вимогах кримінально-процесуального закону.

При цьому, суд виходив з того, що як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 не судима, обвинувачується у вчиненні злочину, за який станцією ст.117 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, і у кримінальній справі відсутні будь-які дані, які б свідчили про те, що обвинувачена переховувалася від органів дізнання, досудового слідства чи суду, перешкоджала встановленню істини у справі чи вчинила новий злочин, а тому відповідно до вимог ч.2 ст.155 КПК України підстави для обрання ОСОБА_2 такого запобіжного заходу, як взяття під варту, відсутні.

Що стосується доводів апеляції прокурора про те, що суд не взяв до уваги покарання, передбачене ст.117 КК України, за якою ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення, то такі доводи спростовуються самою мотивацією постанови суду, як безпідставні.

Постанова суду в частині обрання обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд відповідає вимогам ст.ст. 148, 150, 165-2 КПК України, якими передбачено підстави та повноваження суду на прийняття такого процесуального рішення.

За вищевказаних обставин постанова суду першої інстанції про відмову у задоволені подання слідчого та обрання обвинуваченій запобіжного заходу більш м'якого виду є законною і обґрунтованою, а тому зміні чи скасуванню за поданою прокурором апеляцією не підлягає.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 377, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Зарічного районного суду міста Суми від 01 березня 2012 року, якою відмовлено у обранні обвинуваченій у вчиненні злочину, передбаченого ст. 117 КК України, ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також обрано даній обвинуваченій запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, - залишити без змін, а апеляцію прокурора Рекуненко Б.П. - залишити без задоволення.

СУДДІ:

Захарченко О. П. Гончаров М. В. Олійник В. Б.