Ухвала

від 03.05.2012 по справі 9894-2006

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322

УХВАЛА

03.05.2012Справа №5002-13/9894-2006

За позовом Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора ( 98300, АР Крим, м. Керч, вул. К. Маркса) в інтересах держави в особі Щолкінської міської Ради, Ленінський район (98213, АР Крим, м. Щолкіно, 46).

До відповідача Громадської організації "Човновий кооператив "Парус", Ленінський район (98200, Ленінський район, с. Мисове, вул. Анджиєвсього, 19).

Про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя ГС АР Крим Барсукова А.М.

ПРЕДСТАВНИКИ|:

Від позивача - не з'явився.

Від відповідача - Караль А.Ф., голова.

Від прокуратури - не з'явився.

Обставини справи: Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом в інтересах держави в особі Щолкінської міської Ради про зобов'язання Громадську організацію "Човновий кооператив "Парус" звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,15га, що розташована на території Щолкінської міської Ради Ленінського району та привести вказану земельну ділянку у стан придатний для її подальшого використання.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2006р. позов задоволений. Зобов'язано Громадську організацію "Човновий кооператив "Парус" звільнити та повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована на території Щолкінської міської Ради Ленінського району та привести її у стан придатний для її подальшого використання. Стягнуто з Громадської організації "Човновий кооператив "Парус" в дохід державного бюджету України 85,00 грн. державного мита. Стягнуто з Громадської організації "Човновий кооператив "Парус" на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр"118 грн. витрат, пов'язаних із інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.11.2006р. рішення господарського суду АР Крим залишено без змін.

16.11.2009р. виданий наказ на виконання рішення та постанови.

19.04.2012р. до канцелярії Господарського суду від Щолкінської міської ради надійшло клопотання про роз'яснення рішення господарського суду АР Крим від 17.07.2006р. в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України.

Системою автоматичного розподілу господарського суду розгляд заяви доручений судді Господарського суду АР Крим Барсуковій А.М.

Відповідно до ч. 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Роз'яснення рішення, ухвали - засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта.

Із заявою про роз'яснення рішення, ухвали можуть також звернутися треті особи, прокурор, який брав участь у справі. Суд не має права роз'яснювати рішення, ухвалу з власної ініціативи.

Роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати:

- відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

- відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Тож у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст. ст. 84, 86 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту рішення, ухвали.

Отже, роз'яснення рішення, ухвали - це викладення рішення ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.

Проте, заявник в заяві про роз'яснення рішення суду ставить питання про визначення конкретного місця розташування земельної ділянки, яка підлягає звільненню.

Згідно частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

При цьому необхідно мати на увазі, що у відповідності зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Право на звернення до господарського суду реалізується шляхом подання відповідного процесуального документа - позовної заяви, обов'язковими елементами якої є предмет позову та підстави позову. Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Позовні вимоги повинні бути обґрунтовані певними обставинами, до яких належать обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включають факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

При роз'ясненні рішення, суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Так, судовим рішенням було встановлене, що у результаті повторної перевірки встановлено, що не усунено порушення земельного законодавства, яке було виявлено перевіркою 21.09.2005р.

25.01.2006р. відносно посадової особи -голови ГО "Човнового кооперативу "Парус" Караль А.Ф. складений протокол про адміністративне порушення № 005019 від по ст. 188-5 КупАП. ( а.с. 13).

25.01.2006р. Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель АРК Підприємству "Лоцман" виданий Припис № 009131 про те, що у 30-денний строк усунути перешкоди порушення земельного законодавства.

25.01.2006р. Начальником Ленінського районного відділу земельних ресурсів винесена постанова про накладання адміністративного стягнення (постанова № 2 від 25.01.2006р).

Проте, ані вищенаведені документи, ані будь-які інші матеріали справи не містять точного зазначення місцезнаходження земельної ділянки, яка була предметом спору в рамках даної справи.

Заявник просить суд визначити конкретне місцерозташування земельної ділянки, що по суті потребує додаткового дослідження обставин справи, тоді як при роз'ясненні рішення суд не має виходити за рамки вже встановлених цим рішенням фактів, проте лише викладає їх в більш зрозумілій формі.

Крім того, заявник просить суд роз'яснити зміст наказу господарського суду, коли таке роз'яснення взагалі не передбачене приписами господарського процесуального кодексу України.

Стосовно ж вимоги Громадської організації Човнового кооперативу «Парус» БІМС -276 «Б» щодо роз'яснення Щолкінський міській ради правового парадоксу клопотання по справі № 2-13/9894-2006 від 17.07.2006р. при наявності власних двох рішень сесій про виділення «Парусу» 0.3 га в 2003 -2004 року, нанесення місця «Паруса» на план міста в 2006 року, рішень 2006 сесії районної ради 1999 року, Розпорядження Ленінської Районної державної адміністрації № 6956 від 2006 року, зобов'язаних їх виконувати по пункту 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування», при рішення ГС АР Крим від 29.09.2011р. № 2-4/8884-2008, проте просячи не будучі позивачем, визначити конкретне місце знаходження земельної ділянки площею 0, 15 га, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що , як вже було зазначено вище, у відповідності до статті 89 Господарського процесуального кодексу України, на яку відповідач посилається в якості нормативного обґрунтування звернення із такою заявою, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Проте, його вимога не є за своєю суттю вимогою про надання роз'яснення рішення, а до компетенції суду не відносяться консультації з правових питань та надання роз'яснень сторонам так названих правових парадоксів. Крім того, нормами процесуального законодавства не передбачено звернення до суду із заявою однієї сторони про роз'яснення питань другій стороні.

Керуючись статтями 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Щолкінській міській Раді в задоволенні заяви про роз'яснення рішення Господарського суду АР Крим у справі № 2-13/9894-2006 від 17.07.2006 року.

Дійсну ухвалу направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Барсукова А.М.