номер провадження справи 28/30/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.04.12 Справа № 5009/923/12
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектромонтаж" (69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, 8)
про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 526.890 грн. 52 коп. на підставі договору субпідряду № 4/103 від 08.01.2008р., 1.265 грн. 00 коп. витрат на юридичну допомогу
Суддя О.В. Яцун
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №80 від 02.04.2012р.
Від відповідачів : не з'явився
07.03.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулось ТОВ «Запорізьке пусконалагоджувальне підприємство -461»з позовною заявою до відповідача ТОВ "Укрелектромонтаж", про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 526.890 грн. 52 коп. на підставі договору субпідряду №4/103 від 08.01.2008р., 1.265 грн. 00 коп. витрат на юридичну допомогу.
Ухвалою від 07.03.2012р. порушено провадження у справі № 5009/923/12. Справі присвоєно номер провадження 28/30/12, судове засідання призначено на 11.04.2012р., у сторін витребувані документи для всебічного та повного розгляду справи.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Ухвалою суду від 11.04.2012р. розгляд справи був відкладений на 20.04.2012р., з метою витребування додаткових матеріалів, необхідних для розгляду справи.
Ухвалою від 20.04.2012р. за клопотанням відповідача розгляд справи було вдруге відкладено з метою надання сторонами додаткових доказ в обґрунтування заявлених вимог та заперечень. Судове засідання призначено на 27.04.2012р.
В судовому засіданні 27.04.2012р. представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав, що зазначені в позові, а саме просить суд на підставі ст. ст. 15, 16, 22, 525, 526. 611, 629, 838 ЦК України та умов договору субпідряду №4/103 від 08.2008р. стягнути з ТОВ «Укрелектромонтаж»заборгованості за виконані підрядні роботи у розмірі 526.890 грн. 52 коп. та 1.265 грн. 00 коп. витрат на юридичну допомогу.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. В той же час, матеріали справи містять відзив від 11.04.2012р., відповідно до якого відповідач зазначив, що відповідно до п.3.1 договору оплата виконаних робіт проводиться генпідрядником на підставі актів готовності робіт за фактично виконаний обсяг робіт протягом 5-ти днів після отримання грошових коштів від замовника. А оскільки ПрАТ «Завод напівпровідників»не оплатило ТОВ «Укрелектромонтаж»виконані роботи в розмірі 1.069.103грн.12коп., то строк виконання зобов'язань у відповідача перед позивачем не настав. На підставі зазначеного, просить в позові відмовити.
Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
На підставі чого, у відповідності до ст. 85 ГПК України представнику позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, зобов'язання виникають з угод; адміністративних актів; внаслідок заподіяння шкоди; з подій, що породжують цивільно-правові наслідки.
08.01.2008р. між ТОВ «Укрелектромонтаж»(генпідрядник) та ТОВ «Запорізьке пусконалагоджувальне підприємство -461»(субпідрядник) було укладено договір субпідряду №4/103, за умовами якого субпідрядник зобов'язується на свій ризик та в порядку і на умовах визначених договором виконати запропоновану роботу -наладку електрообладнання ПрАТ «Завод напівпровідників».
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (Боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (Кредитора) певну дію (сплатити гроші) , а Кредитор має право вимагати від Боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається (ч.2 ст. 525 ЦК України).
Частиною 1 ст. 838 ЦК України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником -як замовник.
Позивач (субпідрядник) свої зобов'язання за договором №4/103 від 08.01.2008р. виконав в повному обсязі, про що свідчать акти за формою №КБ-2в, зокрема: 209, 210, 212, 215, 217 за жовтень 2010р., №228-239 за листопад 2010р., №262-273 за грудень 2011р., №8,9 за січень 2011р. та №85, 86 за червень 2011р.
Факт виконання субпідрядних робіт, обумовлених договором №4/103 від 08.01.2008р. відповідачем не спростовується.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за виконані субпідрядником роботи здійснюється генпідрядником на підставі актів приймання робіт (форма №КБ-2в) та протягом 5-ти днів після отримання генпідрядником грошових коштів від замовника, тобто від ВАТ «Завод напівпровідників».
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать надані до суду документи, відповідач частково оплатив виконанні позивачем роботи в розмірі 2.549.556грн.46коп.
Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до суду сума заборгованості за договором субпідряду складає 526.890грн.52коп.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати виконаних субпідрядником робіт, на його адресу була надіслана претензія №123 від 12.10.2011р. з проханням сплатити суму боргу.
У відповіді на претензію №18/11 від 18.11.2011р. відповідач послався на п.3.1 договору та зазначив, що заборгованість буде сплачена в повному обсязі після проведення звірки розрахунків з замовником та отримання від замовника грошових коштів.
Матеріали справи містять лист ПрАТ «Завод напівпровідників», який є замовником виконаних позивачем робіт №600 від 19.04.2012р., підписаний директором по капітальному будівництву ОСОБА_3, відповідно до якого пусконалагоджувальні роботи, які виконанні ТОВ «Запорізьке пусконалагоджувальне підприємство -461»за договором субпідряду оплачені в повному обсязі. Кредиторська заборгованість між ПрАТ «Завод напівпровідників»(замовник робіт) та ТОВ «Укрелектромонтаж»(генпідрядник) по пусконалагоджувальним роботам погашена та станом на 19.04.2012р. відсутня.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що строк оплати виконаних позивачем підрядних робіт настав.
Факт наявності заборгованості у розмірі 526.890грн.52коп. підтверджується матеріалами справи.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити виконанні позивачем субпідрядні роботи не припинено.
На день розгляду спору відповідач оплату субпідрядних робіт в повному обсязі не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 526.890грн.52коп. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами.
Крім того, відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В той же час, відповідач доказів в обґрунтування викладених у відзиві обставин суду не надав.
З урахуванням зазначеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 526.890грн.52коп. обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно позовних вимог про стягнення 1.265грн.00коп. реальних збитків у вигляді витрат на юридичну допомогу, слід зазначити наступне:
Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені.
За приписами ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові втирати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадах, передбачених законом.
Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в іншій спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за порушення зобов'язань покладається на особу при наявності вини (умислу або необережності). У відповідності з нормами цивільного законодавства притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності. Складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб'єкт та об'єкт правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторони. Суб'єктом цивільного правопорушення є боржник. Об'єктом правопорушення -зобов'язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб'єктивну сторону становить вина боржника, а об'єктивну -протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов'язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. При цьому розмір збитків має довести кредитор. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.
Проаналізувавши зазначені вище норми права, суд погоджується з позицією позивача, що сума 1.265грн.00коп. є його реальними збитками.
В той же час, враховуючи приписи ст.33 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позивач належних доказів понесення збитків в розмірі 1.265грн.00коп. саме за надані йому юридичні послуги в межах справи 5009/923/12 суду не надав.
Наданий позивачем договір про надання юридичних послуг не може бути належним доказом надання юридичних послуг, оскільки в ньому відсутні конкретні посилання на предмет спору, що дало б змогу суду якимось чином їх ідентифікувати.
На підставі зазначеного, заявлені вимоги про стягнення збитків у вигляді витрат на юридичну допомогу задоволенню не підлягають
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 33-34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст. ст. 526,530,838, ЦК України суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ТОВ "Запорізьке пусконалагоджувальне підприємство -461" до ТОВ "Укрелектромонтаж" задовольнити частково
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектромонтаж" (69057, м.Запоріжжя, вул. Антена, 8, код ЄДРПОУ 32889786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке пусконалагоджувальне підприємство -461" (69091, м.Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська. 8; 69035, м.Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд.80, під'їзд 7, код ЄДРПОУ 32068248) 526.890 (п'ятсот двадцять шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 52коп. заборгованості, 10.537 (десять тисяч п'ятсот тридцять сім) грн. 81 коп. судового збору.
Видати наказ.
В решті заявлених позовних вимог відмовити.
Суддя О.В. Яцун
Рішення підписано: 27 квітня 2012р.
Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.
Рішення господарського суду може бути оскаржено сторонами в порядку та у строки встановлені нормами Господарського процесуального кодексу України.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2012 |
Оприлюднено | 07.05.2012 |
Номер документу | 23795450 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Яцун О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні