Постанова

від 24.04.2012 по справі 2/141/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 2/141/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Богдашкіна Л.П.

від відповідача - Слюзар Т.І.

від третьої особи - Богдашкіна Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача МППФ "Мікі" на рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.12 р. у справі № 2/141/2011/5003

за позовом Мале приватне підприємство фірма "Мікі"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристал"

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "НВБК "Відродження"

про стягнення заборгованості 468 469,77 грн. за поставлений товар

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.01.2012 року у справі № 2/141/2011/5003 (суддя Мельник П.А.) в позові відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи та не підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить останнє скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю. В обгрунтування скарги зазначає, що судом невірно оцінено обставини та надані документи, які підтверджують здійснення операції з купівлі-продажу автомобілів.

В судовому засіданні представник позивача підтримує доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. В судових засіданнях проти доводів апелянта заперечив, мотивуючи тим, що реалізація автомобілів відбулась на підставі укладених між третьою особою та відповідачем біржових угод. Однак, позивач вимагає сплатити заборгованість на підставі усного договору купівлі-продажу (оформлення видаткових накладних) в якому не ідентифіковано відчуджені автомобілі. Відтак, підстави позовних вимог не відповідають дійсним обставинам справи. Просить відмовити в задоволенні скарги.

Третя особа в поданому до суду відзиві підтримує позицію апелянта та просить задоволити апеляційну скаргу. Зазначає, що в дійсності купівля-продаж автомобілів відбулась на підставі усного договору, а посилання відповідача на біржові угоди є неправомірним, оскільки останні не укладались і являються фіктивними.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2011 року між ТОВ «НВБК «Відродження» (первісний кредитор) та Малим приватним підприємством фірмою «Мікі»(новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, в п. 1 якого сторони визначили, що первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором купівлі-продажу, укладеним 02 квітня 2008 року між первісним кредитором і Товариством з обмеженою відповідальністю "Кристал", (боржник) в спрощений спосіб у відповідності до припису ст. 181 Господарського кодексу України, в письмовій формі як допускає ст. 207 Цивільного кодексу України, зміст якого зафіксований в документах, якими обмінялись сторони.

У відповідності до п. 2 Договору новий кредитор набуває право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання обов"язків покупця по сплаті грошових коштів основного боргу, належних первісному кредитору як оплата за поставлений боржнику товар відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 02 квітня 2008 року між первісним кредитором і боржником у спрощений спосіб, в розмірі 326 572,00 грн. та суму коштів, нарахованих на суму основного боргу 3% річних та втрат від інфляції.

Пунктом 2.1 Договору сторони встановили, що до Нового кредитора переходить право вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення Договору.

Згідно п. 3 Договору право вимоги, що відступається Новому кредитору засвідчується:

1. видатковою накладній № РН-0000026 від 2 квітня 2008 року;

2. довіреністю серії ЯОФ №797372 від 2 квітня 2008 року;

3. податковою накладною від 14.04.08 року;

4. рахунком-фактурою № СФ-0000065 від 01.04.08 року;

5. вимогою Первісного кредитора до Боржника вих. № 01-07/302 від 23.09.08 року;

6. листом-відповіддю Боржника № 442 від 29.09.08 р. на вимогу Первісного кредитора вих. № 01-07/302 від 23.09.08 року;

7. претензією про витребування заборгованості Первісного кредитора до Боржника від 30.04.09 р. № 01-07/61;

8. відповіддю на претензію Боржника № 728 від 03.06.09 року;

9. актом звірки взаєморозрахунків між Боржником та Первісним кредитором від 01.10.08 р.

02 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал»(Одержувач) було укладено в спрощений спосіб договір купівлі-продажу, зміст якого зафіксований у видатковій накладній №РН-0000026 від 2 квітня 2008 року.

Як вбачається зі змісту останньої Постачальник брав на себе зобов'язання передати, а Одержувач отримати за умови попередньої оплати Товар, а саме:

автомобіль GREAT WALL HOVER за ціною 109274,16 грн. без ПДВ,

автомобіль HOVER GREAT WALL за ціною 162869,17 грн. без ПДВ, всього з ПДВ вартістю 326 572,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000026 від 2 квітня 2008 року умови продажу здійснювались після попередньої оплати.

1 квітня 2008 року постачальник (ТОВ "НВБК "Відродження") виставив відповідачу рахунок - фактуру №СФ-0000065 на оплату автомобілів GREAT WALL HOVER та HOVER GREAT WALL загальною вартістю 326 572,00 грн.

Також, як вбачається з матеріалів справи господарського суду Вінницької області №12/150-10, 20.06.08 року брокером ОСОБА_1, що діяв в інтересах довірителя (Продавця) ТОВ "НВБК "Відродження", та брокем ОСОБА_2, що діяла в інтересах довірителя (Покупця) ТОВ "Кристал", була укладена Біржова угода Договір купівлі - продажу транспортного засобу Реєстраційний №С-049-81, згідно з якою Продавець зобовязується передати у власність покупцю, а Покупець оплатити продавцю та прийняти транспортний засіб: автомобіль марка GREAT WALL HOVER кузов НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, біржова ціна 109274,16 грн.

Також 20.06.2008 р. Брокером ОСОБА_1, що діяв в інтересах довірителя (Продавця) ТОВ "НВБК "Відродження" та Брокером ОСОБА_2, що діяла в інтересах довірителя (Покупця) ТОВ "Кристал" була укладена Біржова угода Договір купівлі - продажу транспортного засобу Реєстраційний НОМЕР_4, згідно з якою Продавець зобовязується передати у власність покупцю, а Покупець оплатити продавцю та прийняти транспортний засіб: автомобіль марка GREAT WALL HOVER кузов № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5, біржова ціна 162869,17 грн.

На підставі зазначених біржових угод Жмеринським МРЕВ здійснено реєстрацію вказаних в біржових угодах автомобілів за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал», що підтверджується Тимчасовими реєстраційними талонами НОМЕР_6 та НОМЕР_7.

Судом першої інстанції зазначено, що факт придбання автомобілів марки GREAT WALL HOVER кузов НОМЕР_2 та марки GREAT WALL HOVER кузов № НОМЕР_1 у ТОВ «НВБК «Відродження»на підставі біржових угод та не проведення за них розрахунку не заперечується відповідачем, однак, стягнення заборгованості за відчужені автомобілі згідно біржових угод не є предметом позову, та судового розгляду у даній справі.

Однак з таким висновком суду колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з представлених відповідачем копій біржових угод №№ С-050-81, С-049-81 від 20.06.2008 р. останні не визначають порядок розрахунків між сторонами угоди. Не вказано коли, яким чином, в якій формі тощо мають бути здійснені розрахунки за реалізовані автомобілі. Натомість п. 1.4 біржових угод визначає, що "Порядок розрахунків - між покупцем та продавцем".

Тобто, фактично вищевказані біржові угоди надають право сторонам на свій розсуд оформити розрахунки за реалізацію автомобілів поза межами біржових угод в будь-який час та в будь-якій формі.

Таким чином посилання позивача на ту обставину, що грошові кошти мають бути сплачені відповідачем на підставі видаткової накладної № РН-0000026 від 02.04.2008 р. та оформленої довіреності серії ЯОФ № 797372 від 02.04.2008 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, є правомірним, оскільки зазначені первинні документи бухгалтерського обліку засвідчують операцію купівлі-продажу товару в грошовій формі з визначеною сумою.

Судом першої інстанції зазначено, що ні видаткова накладна № РН-0000026 від 02.04.2008 р., ні рахунок-фактура № СФ-0000065 від 01.04.2008 р. не містять посилання на складові частин автомобілів, які мають ідентифікаційні номери (номери кузовів, рік випуску і інші відомості), не містять інформації про передачу технічної документації, технічних паспортів на автомобілі, а тому не можуть бути належними доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України.

З приводу вказаного колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд зазначає таке.

Належність автомобілів марки GREAT WALL HOVER кузов НОМЕР_2 та марки GREAT WALL HOVER кузов № НОМЕР_1 продавцю - ТОВ «НВБК «Відродження» підтверджується наявними в матеріалах справи договорами купівлі-продажу № 23 від 06.08.2007 р., № 8 від 10.01.2007 р., укладених між ТзОВ "Південно-західна об'єднана компанія", актами приймання-передачі автомобілів від 07.08.2007 р., від 17.01.2007 р. (а.с. 79-91).

Визначені у рахунку-фактурі, видатковій накладній та біржових угодах марки автомобілів є ідентичними за назвою та визначеною ціною. Відповідач в судових засіданнях не заперечує, що придбав у ТОВ "НВБК "Відродження" лише два автомобілі марки GREAT WALL HOVER кузов НОМЕР_2 та марки GREAT WALL HOVER кузов № НОМЕР_1.

Оскільки відповідачем не надано доказів того, що ним були придбані у ТОВ "НВБК "Відродження" будь-які інші автомобілі, крім вказаних, суд приходить до висновку, що рахунок фактура № СФ-0000065 від 01.04.2008 р. та видаткова накладна № РН-0000026 від 02.04.2008 р. оформлювались саме на вищевказані автомобілі.

Факт невказання відомостей про передачу технічної документації, технічних паспортів на автомобілі не свідчить про неналежне оформлення операції з купівлі-продажу, оскільки відповідач не посилається на те, що оплата не проведена у зв'язку з відсутністю даних документів. При цьому слід зазначити, що вищевказані автомобілі на даний час зареєстровані у підрозділі МРЕВ ДАІ за ТОВ "Кристал", що стверджується наданими відповідачем копіями технічних паспортів №№ НОМЕР_8, НОМЕР_9 та експлуатуються останнім. Відтак, вбачається, що відповідачу було передано весь комплект супроводжучих документів і претензії з даного приводу не заявляються.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що господарська операція з купівлі-продажу автомобілів марки GREAT WALL HOVER кузов НОМЕР_2 та марки GREAT WALL HOVER кузов № НОМЕР_1 на загальну суму 326572,00 грн. між ТОВ "НВБК "Відродження" (продавець) та ТОВ "Кристал" (покупець) відбулась на підставі первинних бухгалтерських документів - видаткової накладної № РН-0000026 від 02.04.2008 р. та оформленої довіреності серії ЯОФ № 797372 від 02.04.2008 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей. Вчинені в подальшому правочини - біржові угоди №№ С-050-81, С-049-81 від 20.06.2008 р. являються підтвердженням проведення даної операції, однак не регулюють питання порядку проведення розрахунків.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини, які виникли між ТОВ "НВБК "Відродження" та ТОВ "Кристал" та оформлені видатковою накладною № РН-0000026 від 02.04.2008 р. та довіреностю серії ЯОФ № 797372 від 02.04.2008 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей, за своєю правовою природою відносяться до купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено в рішенні господарського суду Вінницької області від 27.01.2011 року № 12/150-10, вищевказані автомобілі були отримані ТОВ "Кристал" від ТОВ "НВБК "Відродження" за актом приймання-передачі від 02.04.2008 р., тобто в момент оформлення видаткової накладної № РН-000026 від 02.04.2008 р.

Відповідно ТОВ "НВБК "Відродження" (продавець) виконало свої зобов'язання з передачі товару (автомобілів) ТОВ "Кристал" (покупцеві).

Однак, відповідач в порушення зобов'язання кошти за придбані автомобілі не сплатив. Доказів оплати суду не надано.

Відтак, заборгованість ТОВ "Кристал" перед ТОВ "НВБК "Відродження" в сумі 326572,00 грн. за отриманий товар підтверджується належними доказами.

Згідно ст.ст. 512, 514, 516 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалось вище, 16.09.2011 року між ТОВ «НВБК «Відродження» (первісний кредитор) та Малим приватним підприємством фірмою «Мікі» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, в п. 1 якого сторони визначили, що первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором купівлі-продажу, укладеним 02 квітня 2008 року між первісним кредитором і Товариством з обмеженою відповідальністю "Кристал", (боржник) в спрощений спосіб у відповідності до припису ст. 181 Господарського кодексу України, в письмовій формі як допускає ст. 207 Цивільного кодексу України, зміст якого зафіксований в документах, якими обмінялись сторони.

У відповідності до п. 2 Договору новий кредитор набуває право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання обов"язків покупця по сплаті грошових коштів основного боргу, належних первісному кредитору як оплата за поставлений боржнику товар відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 02 квітня 2008 року між первісним кредитором і боржником у спрощений спосіб, в розмірі 326 572,00 грн. та суму коштів, нарахованих на суму основного боргу 3% річних та втрат від інфляції.

Листом від 23.09.2011 р. № 01-07/42 ТОВ "НВБК "Відродження" повідомило ТОВ "Кристал" про відступлення права вимоги на суму в розмірі 326 572,00 грн. та суму коштів, нарахованих на суму основного боргу 3% річних та втрат від інфляції, за зобов'язаннями, що виникли з відносин купівлі-продажу автомобілів, малому приватному підприємству фірмі "Мікі".

Таким чином, МППФ "Мікі" є належним кредитором ТОВ "Кристал" за вищевказаними зобов'язаннями.

З огляду на те, що відповідач - ТОВ "Кристал" не виконало грошові зобов'язання по сплаті основного боргу в розмірі 326572,00 грн., вимоги позивача в цій частині підставні, обгрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано 112667,34 грн. втрат від інфляції за період з жовтня 2008 року по жовтень 2011 року, а також 3% річних в сумі 29230,43 грн. за період з 03.10.2008 р. по 26.09.2011 року.

Оскільки відповідач отримав товар (автомобілі) за актом приймання-передачі 02.04.2008 р. (що встановлено рішенням суду від 27.01.2011 року № 12/150-10 і в силу ст. 35 ГПК України не підлягає доведенню), то відповідно порушення зобов'язання з оплати товару в силу ст. 692 ЦК України відбулось з 03.04.2008 р. Відтак, нарахування позивачем фінансових санкцій з жовтня 2008 року є правомірним.

Враховуючи, що прострочення зобов'язання з оплати товару має місце, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню. Наданий розрахунок санкцій судом перевірено та визнано правильним.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Кристал" листом від 03.06.2009 р. № 728 надало ТОВ "НВБК "Відродження" відповідь на претензію, в якій визнає суму заборгованості в розмірі 326572,00 грн. та гарантує її сплатити з вересня по грудень 2009 року.

Зазначені дії відповідача свідчать про визнання ним свого боргу, а тому строк позовної давності вважається перерваним і закінчується в даному випадку в березні 2012 року.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2012 року у справі № 2/141/2011/5003 підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин та неправильного застосування норм матеріального права з прийняттям нового рішення, яким позов задоволити в повному обсязі. Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати позивача, в тому числі за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, п.п. 1, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу малого приватного підприємства фірми "Мікі" № 7 від 01.02.2012 р. задволити.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2012 року у справі № 2/141/2011/5003 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" на користь малого приватного підприємства фірми "Мікі" 326572 грн. 00 коп. основного боргу, 112667 грн. 34 коп. інфляційних втрат, 29230 грн. 43 коп. процентів річних, 4685 грн.00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" на користь малого приватного підприємства фірми "Мікі" 4684 грн. 70 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Господарському суду Вінницької області на виконання постанови видати накази.

5. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.