Рішення

від 26.04.2012 по справі 513-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

26.04.2012Справа №5002-33/513-2012

за позовом обслуговуючого кооперативу «Волна»

(вул. Леніна, 98, кв. 14, м. Судак, 98000)

до публічного акціонерного товариства «Крименерго»

(вул. Київська, 74\6, м. Сімферополь, 95620)

про визнання договору діючим, визнання неправомірними дій та про примусове виконання обов'язку в натурі

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: Рудакова Надія Кузьмівна, довідка № 056511 від 04.09.09, керівник, ОСОБА_3, довіреність № б/н від 16.12.11, представник, ОСОБА_4, довіреність № б/н від 01.02.12, представник, Обслуговуючий кооператив «Волна».

Від відповідача: ОСОБА_5, довіреність № 010-Д від 03.01.12, представник, ПАТ «Крименерго».

Суть спору: обслуговуючий кооператив «Волна» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до публічного акціонерного товариства «Крименерго» та просить суд визнати неправомірними дії працівників Судацького району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Крименерго» при складенні акту № 109214 про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності від 07 жовтня 2010 року; визнати акт № 109214 від 07 жовтня 2010 року таким, що складений з порушенням ПКЕЕ; зобов'язати відповідача скасувати цій акт; визнати неправомірними дії працівників Судацького РЕМ ПАТ «Крименерго» при відключенні енергопостачання ТП 344 на час судових розглядів; визнати існуючі господарські відносини між позивачем та відповідачем з 18 січня 2008 року діючими, а договір від 18 січня 2008 року № 725 діючим з 18 січня 2008 року; зобов'язати Судацький РЕМ ПАТ «Крименерго» відновити енергопостачання на об'єкт, розташований за адресою: м. Судак, с. Сонячна Долина, урочище «Бугаз», що належить обслуговуючому кооперативу «Волна».

Так, позивач вважає, що працівниками Судацького РЕМ ПАТ «Крименерго» були допущені численні порушенні при складенні акту № 109214 від 07 жовтня 2010 року, у тому числі, з огляду на невизнання відповідачем факту існування договору на постачання електричної енергії № 725, який, за твердженням кооперативу, був укладений 18 січня 2008 року між сторонами, що порушує його права та завдає збитків.

Відповідач, публічне акціонерне товариство «Крименерго», позов не визнав, у відзиві зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту є неправомірним, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає (а.с. 66-72).

За клопотанням сторін від 12 квітня 2012 року (т.22, а.с. 56) ухвалою господарського суду АР Крим від 12 квітня 2012 року строк розгляду даної справи був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України на 15 днів до 29 квітня 2012 року (т.2, а.с. 69-70).

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

Судом було встановлено, що 07 жовтня 2010 року працівниками відкритого акціонерного товариства «Крименерго» була проведена перевірка обслуговуючого кооперативу «Волна», який знаходиться за адресою: м. Судак, район «Бугаз», за результатами якої було виявлено порушення Правил користування електричною енергією, а саме: бездоговірне користування електричною енергією, самовільне підключення до мереж відкритого акціонерного товариства «Крименерго», електрична енергія споживалась та не оплачувалась, про що було складено акт № 109214 від 07 жовтня 2010 року (т.1, а.с. 24).

Також, 07 жовтня 2010 року працівниками ПАТ «Крименерго» відключено постачання електроенергії на об'єкті ТП-344.

Обслуговуючий кооператив не погодився із складеним актом та оспорював його, а також звертався до Судацького району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Крименерго» з вимогами про скасування акту та відновлення електропостачання.

Однак, з огляду на те, що його вимоги залишилися без задоволення, а відповідачем взагалі заперечується факт існування укладеного між сторонами договору на електропостачання, обслуговуючий кооператив «Волна» звернувся до господарського суду АР Крим із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом даного позову є вимоги про визнання неправомірними дій працівників Судацького району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Крименерго» при складенні акту про порушення Правил користування електричною енергією та при відключенні позивача від енергопостачання; зобов'язання відповідача скасувати вказаний акт про порушення Правил та відновити енергопостачання; а також про визнання договору від 18 січня 2008 року № 725 діючим з 18 січня 2008 року, а господарські відносини між позивачем та відповідачем діючими з 18 січня 2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.

Так, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до норм статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Так, з огляду на викладені положення вказаних правових норм, суд вважає, що вимоги про визнання неправомірними дій працівників Судацького району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Крименерго» при складенні акту про порушення Правил користування електричною енергією; зобов'язання відповідача скасувати вказаний акт; про визнання договору від 18 січня 2008 року № 725 діючим з 18 січня 2008 року, а господарські відносини між позивачем та відповідачем діючими з 18 січня 2008 року, є такими, що задоволенню не підлягають, оскільки не відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених чинним законодавством, та які здійснюються в установленому порядку судом.

Так, зокрема, позивачем неправильно обраний спосіб захисту своїх прав в частині заявлення вимог про визнання неправомірними дій працівників Судацького району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Крименерго» при складенні певного акту про порушення Правил користування електричною енергією, оскільки такі дії працівників енергопостачальної організації передбачені пунктом 6.41 вищевказаних Правил.

Також статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України не передбачений такій спосіб захисту своїх порушених прав як зобов'язання певної особи скасувати складений нею акт.

Вимоги про визнання договору від 18 січня 2008 року № 725 діючим з 18 січня 2008 року, а господарські відносини між позивачем та відповідачем діючими з 18 січня 2008 року задоволенню також не підлягають, оскільки такій предмет позову також не відповідає передбаченим чинним законодавством способам захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Так, положення статей 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України

не передбачають такий спосіб захисту порушеного права чи інтересу як визнання договору та господарських відносин діючими, оскільки таки вимоги фактично спрямовані на встановлення юридичного факту.

Вимога про встановлення юридичного факту не може бути предметом спору. Встановлення юридичного факту може лише бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Тому, питання про те, чи існують між сторонами господарські відносини та чи був укладений договір встановлюється судом при розгляді конкретного спору між сторонами.

В постановах Верховного Суду України, зокрема, від 13 липня 2004 року № 10/732, викладалася правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способу захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі зі її непідвідомчістю суду.

Аналогічна позиція викладена в пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482, пункті 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11 квітня 2005 року № 01-8/344 та пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25 листопада 2005 року № 01-8/2229.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги про визнання неправомірними дій працівників Судацького району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Крименерго» при складенні акту про порушення Правил користування електричною енергією № 109214 від 07 жовтня 2010 року; зобов'язання відповідача скасувати вказаний акт як такий, що складений з порушенням вимог вказаних Правил; про визнання договору від 18 січня 2008 року № 725 діючим з 18 січня 2008 року, а господарські відносини між позивачем та відповідачем діючими з 18 січня 2008 року,- є такими, що задоволенню не підлягають, оскільки не відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених чинним законодавством.

Одночасно, суд вважає такими, що підлягають задоволенню, вимоги позивача про визнання неправомірними дій працівників Судацького району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Крименерго» при відключенні позивача від енергопостачання (ТП 344) та про зобов'язання його відновити енергопостачання на об'єкт, розташований у м. Судак, с. Сонячна Долина, урочище «Бугаз», що належить обслуговуючому кооперативу «Волна».

При цьому, суд керувався наступним.

Заявляючи вищевказані вимоги, позивач посилався на наявність укладеного між ним та публічним акціонерним товариством «Крименерго» договору на енергопостачання № 725 від 18 січня 2008 року, наявність якого відповідач заперечує, у зв'язку з чим вважає, що відключення кооперативу від енергопостачання відбулося неправомірно, без наявних на те правових підстав, у зв'язку з чим садівниче товариство, розташоване на урочище «Бугаз» у с. Сонячна Долина, безпідставно позбавлено можливості користуватися електричною енергією, за користування якою позивачем регулярно виставлялися рахунки, які постійно оплачувалися членами кооперативу.

Вказане, за твердженням позивача, суттєво порушує права членів кооперативу та завдає значних збитків, що виражається у позбавленні можливості користування світлом та зрошування земельних ділянок для отримання урожаю, а також у безпідставному нарахуванні вартості електричної енергії, яка, як стверджує відповідач, споживається безобліково, розмір якої значно перевищує розмір фактично спожитої електроенергії.

Так, підставою для висунення таких вимог з'явилося невизнання відповідачем, публічним акціонерним товариством «Крименерго», факту існування договору на постачання електричної енергії № 725 від 18 січня 2008 року, укладеного між сторонами у даній справі.

Судом під час розгляду даної справи були встановлені наступні обставини.

Так, позивач стверджує, що такий договір укладений був, але його примірник був вилучений колишнім головою кооперативу, у зв'язку з його звільненням з цієї посади та переобранням нового голови.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що рішенням загальних зборів членів кооперативу «Волна» голова кооперативу ОСОБА_6. був звільнений із займаної посади та зобов'язаний передати новообраній голові фінансову документацію кооперативу, печатку та штамп, однак, виконати такій обов'язок у добровільному порядку ОСОБА_6 відмовився, у зв'язку з чим члені кооперативу були вимушені звернутися до право охоронюваних органів (т.1, а.с. 34-35, 39-40), однак у порушенні кримінальної справи заявникам було відмовлено з тих підстав, що правовідносини мають цивільно-правовій характер, для вирішення яких сторони повинні звертатися до суду відповідної інстанції.

Крім того, в матеріалах справи містяться інші докази, які підтверджують факт існування договору на постачання електричної енергії № 725 від 18 січня 2008 року.

Так, позивачем були надані примірники рахунків, виставлених на його адресу відповідачем, оригінали яких були оглянути судом, на оплату відпущеної енергопостачальником електричної енергії, зміст яких містить посилання на договір № 725 у верхньому лівому куті (т.1, а.с. 19-21).

Достовірність виставлених відповідачем рахунків підтверджується штампом Судацького району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Крименерго» у лівому верхньому кути рахунків.

Заперечення представника відповідача, що такі рахунки виставлялися на оплату вартості недоврахованої електричної енергії, визначеної до стягнення з кооперативу за результатом складення акту про порушення Правил користування електричної енергії № 109214 від 07 жовтня 2010 року, є хибними, оскільки рахунки від 21 травня 2008 року та 22 лютого 2008 року виставлялися до складення такого акту (а.с. 19-20).

Доказів складення інших актів відносно позивача протягом 2008 - 2010 років відповідачем суду надано не було.

Інших пояснень щодо наявності посилань на договір № 725 у змісті вказаних рахунків представник публічного акціонерного товариства «Крименерго» суду не надав.

Крім того, до вказаних рахунків позивачем були долучені квитанції та фіскальні чеки, які підтверджують оплату цих рахунків, яка була прийнята відповідачем (т.1, а.с. 19-21, нижня частина аркушів).

Таке ж саме посилання на договір від 18 січня 2008 року № 725 міститься і в акті звірення взаємних розрахунків за 2008 - 2010 роки, складеному представниками сторін та засвідченому, зокрема, печаткою Судацького району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Крименерго» (т.1, а.с. 22-23).

Будь-яких обґрунтованих пояснень з приводу складення такого акту представником публічного акціонерного товариства «Крименерго» суду надано також не було.

Також, судом було витребувано та оглянуто оригінал журналу Судацького району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Крименерго» «Перелік споживачів», зняти копії та долучені до матеріалів даної справи (т.2, а.с. 24-28).

Так, при дослідженні вказаного журналу судом було встановлено, що він розподіляється на дві частини: перелік споживачів та перелік договорів, укладених із споживачами.

Так, першою графою Переліку споживачів є номер договору, а в другій зазначений споживач.

Однак, незважаючи на те, що у ніжній частині Переліку споживачів зазначено, що він викладений на 17 аркушах, та враховуючи, що аркуш 16 закінчується договором під номером 716, то суд дійшов висновку про те, що саме на 17 сторінці переліку повинен бути зазначений договір під № 725 та відповідно споживач, з яким його укладено.

Проте, відповідачем 17 сторінка Переліку суду надана не була.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 02 квітня 2012 року (т.2, а.с. 34) відповідача було зобов'язано надати 17 сторінку вказаного Переліку споживачів, але такий обов'язок ним виконаний не був, що, на розсуд суду, є зловживанням своїми процесуальними правами з метою перешкоджання встановленню судом фактичних обставин справи.

Одночасно, в другій частині журналу наведений перелік договорів та споживачів, які обліковуються Судацьким районом електричних мереж публічного акціонерного товариства «Крименерго» станом на 2008 рік, де у першій графі «номер договору» (т.2, а.с. 27) під номером 725 у якості споживача вказаний обслуговуючий кооператив «Волна» (т.2, а.с. 28).

При цьому, заперечення представника відповідача про те, що номер 725 є лише нумерацією, на думку суду, є безпідставними, оскільки, як вже зазначалося такий перелік розподілений на графі, де першою графою є саме «номер договору», а другою - «найменування підприємства» (т.2, а.с. 27).

Крім того, суду були надані Технічні умови на електропостачання житлових садівничих споруд, видані позивачеві у 2008 році відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (т.1, а.с. 36-37).

Одночасно, в матеріалах справи міститься довідка, видана начальником Судацького району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Крименерго», якою підтверджується виконання відповідачем технічних умов (т.1, а.с. 30).

Так, в пункті 7 вказаних умов електропостачальником обумовлено, що струмоприймачі споживача можуть бути підключені лише після виконання замовником цих технічних умов, але не раніше укладення споживачем договору про постачання електричної енергії та інших договорів, укладення яких передбачено Правилами користування електричною енергією.

Одночасно, з матеріалів справи вбачається та не заперечувалося представниками сторін, що позивач у 2008 році був підключений до енергопостачання, про що зокрема свідчать виставлені відповідачем рахунки на ТП-344 (т.1, а.с.19-21, об.), наявність взаємних розрахунків, відображених в акті звірення станом на листопад 2010 року, а також посилання на обслуговуючий кооператив «Волна» у якості споживача у журналі «Перелік споживачів Судацького району електричних мереж станом на 2008 рік».

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів спрощеними способами, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та ін., а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Так, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність між сторонами у даній справі господарських відносин з постачання та споживання електричної енергії на ТПП-344, розташованому у м. Судак, с. Сонячна Долина, урочище «Бугаз», що належить обслуговуючому кооперативу «Волна», які склалися на підставі укладеного між сторонами договору на постачання електричної енергії № 725 від 18 січня 2008 року, що підтверджується первінними бухгалтерськими документами, які містять посилання на цій договір, зокрема, рахунками, а також наявністю взаєморозрахунків між сторонами з оплати послуг з постачання та споживання електричної енергії протягом 2008-2010 років.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачена заборона від односторонньої відмови від зобов'язання.

Посилання представника відповідача на листування, у якому позивач знову звертається до ПАТ «Кримерего» з пропозиціями щодо укладення договору на енергопостачання, що, на його думку, свідчить про визнання позивачем відсутності у нього договору № 725 від 18 січня 2008 року, суд не приймає як обґрунтовані, оскільки це лише підтверджує намір кооперативу укласти новий договір, а не спростовує факт укладення іншого договору.

Однак, незважаючи не неврегульованість вищевказаних питань, наявність доказів існування договору на енергопостачання, а також заперечень обслуговуючого кооперативу «Волна» щодо самовільності підключення до електромереж, ПАТ «Крименерго» відключило ТП-344 від енергопостачання під час складення акту № 109214 від 07 жовтня 2010 року. Факт відключення ТП-344 від енергопостачання 07 жовтня 2010 року відповідачем не заперечувався та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частині 8 пункту 6.42 Правил користування електричною енергією на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється.

Таким чином, з огляду на вищевказане, суд погоджується із доводами позивача про неправомірність дій відповідача з відключення ТП-344 від енергопостачання, а також необхідність його відновлення.

Втім, суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на те, що рішеннями господарських судів у справах № 5002-30/5690-2010 та № 5002-26/5174-2011 були встановлені факти відсутності договору на енергопостачання між сторонами, а також було відмовлено обслуговуючому кооперативу «Волна» у його вимогах про визнання недійсним акту ненормативного характеру, з наступних підстав.

Так, рішенням господарського суду АР Крим у справі № 5002-30/5690-2010 від 08 лютого 2011 року, залишеним без змін апеляційною інстанцією, було відмовлено у задоволенні вимог обслуговуючого кооперативу «Волна» про визнання недійсним рішення комісії відкритого акціонерного товариства «Крименерго», прийнятого за результатами розгляду акту № 109214 від 07 жовтня 2010 року (т.1, а.с. 102-111).

Однак, слід зазначити, що підставою для відмові в позові з'явилася невизначеність правової позиції на час прийняття судом рішення щодо підстав, з яких може бути оскаржене рішення комісії, що призвело суд до висновку про неправильність обраного позивачем способу захисту своїх прав. При цьому, доводи позивача про допущені під час перевірки працівниками ПАТ «Крименерго» порушення судом по суті не розглядалися.

З аналогічних підстав, а також з огляду на наявність та зміст рішення господарського суду АР Крим від 08 лютого 2011 року, рішенням господарського суду АР Крим від 09 лютого 2012 року у справі № 5002-26/5174-2011 публічному акціонерному товариству «Крименерго» було відмовлено у задоволенні вимог про стягнення з обслуговуючого кооперативу «Волна» заборгованості за спожиту необліковану електричну енергію, нараховану за актом № 109214 від 07 жовтня 2010 року (т.1, а.с. 114-117).

Крім того, суд вважає за необхідне підкреслити, що під час розгляду даної справи суду було надано для огляду декілька різних примірників акту № 109214 від 07 жовтня 2010 року, які відрізнялися один від другого (т.1. а.с. 24-26, т.2, а.с. 13).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 03 травня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії працівників Судацького району електричних мереж публічного акціонерного товариства «Крименерго» при відключенні енергопостачання ТП 344 на час судових розглядів.

3. Зобов'язати Судацький район електричних мереж публічного акціонерного товариства «Крименерго» відновити енергопостачання на об'єкт, розташований за адресою: м. Судак, с. Сонячна Долина, урочище «Бугаз», що належить обслуговуючому кооперативу «Волна».

4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

5. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Крименерго» (вул. Київська, 74\6, м. Сімферополь, 95620, р\р 26007301320163 КРУ ПИБ України, м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 00131400) на користь обслуговуючого кооперативу «Волна» (вул. Леніна, 98, кв. 14, м. Судак, 98000, ЄДРПОУ 24406385) 254.25 грн. судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Радвановська Ю.А.