Ухвала

від 26.04.2012 по справі 2-73

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-73 Головуючий у суді у 1 інстанції - Куц Номер провадження 22-ц/1890/923/12 Суддя-доповідач - Дубровна Категорія - 45

УХВАЛА

26 квітня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Криворотенка В. І., Сибільової Л. О.,

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 19 березня 2012 року про зупинення провадження

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Сумські області, треті особи: Юнаківська сільська рада, Відкрите акціонерне товариство «Сумський промпроект»,

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання до знесення самочинно збудованої прибудови, зобов'язання до відновлення паркану та приведення пошкодженого фундаменту підвалу у попередній стан,

встановила:

Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 19 березня 2012 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Сумські області, треті особи: Юнаківська сільська рада, Відкрите акціонерне товариство «Сумський промпроект», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання до знесення самочинно збудованої прибудови, зобов'язання до відновлення паркану та приведення пошкодженого фундаменту підвалу у попередній стан до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2-1108/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: Юнаківська сільська рада, Відкрите акціонерне товариство «Сумський промпроект», про усунення перешкод у користуванні власністю.

Оскаржуючи дану ухвалу суду, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, просять скасувати її, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що у суду не було підстав для постановлення оскаржуваної ухвали, оскільки клопотання про зупинення провадження у справі було заявлене відповідачем вже після розгляду справи по суті, після надання сторонами пояснень та проведення експертизи; ще до початку розгляду справи по суті його представником було подане клопотання про об'єднання справ №2-1192/11 та 2-1108/11 в одне провадження, однак, 07 грудня 2011 року протокольною ухвалою судді у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено з тих підстав, що хоча у справах одні і ті ж сторони, проте різні підстави та предмети спору. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції помилково вважав, що вказану цивільну справу неможливо розглянути до ухвалення рішення в іншій цивільній справі, рішення по якій може вплинути на вирішення даної цивільної справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_1 - ОСОБА_4, ОСОБА_2, які апеляційну скаргу підтримують з мотивів у ній викладених, пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5, який проти скарги заперечує, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для її розгляду.

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції, посилаючись на п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК України вважав, що вказану цивільну справу неможливо розглянути до вирішення іншої цивільної справи, що розглядається у суді, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1

Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можливо.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3, кожному з них, належить по Ѕ частині житлового будинку АДРЕСА_1. Вони також є співвласниками земельної ділянки, розташованої за цією ж адресою, на підставі виданих ним Державних актів на землю, які на сьогодні є дійсними, ніким не оспорюються.

24 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_3 знести самочинно збудовану прибудову, відновити паркан та привести пошкоджений фундамент підвалу у попередній стан. Свої вимоги мотивував тим, що у 2009 році відповідач самовільно розпочав будівництво прибудови до будинку без відповідних дозволів та погоджень з державними органами та не дотримуючись будівельних норм. Зняв частину паркану, що є межею між земельними ділянками сторін. Будівництво було розпочато без узгодження меж з ним як зі співвласником будинку. Стіну спірної прибудови заведено на фундаменті його підвалу на належній йому земельній ділянці. Скат даху прибудови відповідача виведено на дах його гаражу і як наслідок, всі атмосферні опади потрапляють на паркан і гараж. Добровільно виправити вищевказані порушення відповідач категорично відмовляється.

ОСОБА_3 також звернувся у жовтні 2011 року до суду з позовом, у якому просив зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою, зобов'язати знести паркан, встановлений на межі належної йому земельної ділянки.

Суд вважав, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 необхідно зупинити до вирішення справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1

Згідно п.4 ч.1ст.201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 33 Постанови від 12 червня 2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках, передбачених статтею 201 ЦПК, а за наявності підстав, визначених статтею 202 ЦПК, має право як на зупинення, так і на відмову в задоволенні такої заяви.

Визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд на зазначене уваги не звернув та не з'ясував чи дійсно від наслідків розгляду справи за позовом ОСОБА_3 залежить прийняття рішення у справі, предметом позовних вимог якої є усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинних будівель.

У порушення вимог ст. 210 ЦПК України, у мотивувальній частині ухвали районного суду вказано про необхідність зупинення провадження у справі та не зазначено, в чому саме полягає неможливість розгляду даної цивільної справи до вирішення іншої цивільної справи.

Вбачається, що справи можуть бути розглянуті незалежно одна від іншої, на підставі наданих сторонами доказів. Відсутні обставини, які б свідчили про необхідність зупинення провадження у цій справі до вирішення іншої, названої вище справи. У цій іншій справі про усунення перешкод в користуванні власністю не вирішуються питання, які безпосередньо пов'язані з результатами розгляду даної справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що питання щодо зупинення провадження у справі судом вирішено всупереч нормам процесуального права, що відповідно до норм ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанцій і передачі справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 312 ч.1 п.3, 313, 314 ч.1п.2, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 19 березня 2012 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -