Ухвала

від 07.08.2012 по справі 2-73

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-73 Головуючий у суді у 1 інстанції - Куц Номер провадження 22-ц/1890/1625/12 Суддя-доповідач - Левченко Категорія - 45

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Левченко Т. А.,

суддів - Криворотенка В В. І., Ільченко О О. Ю.,

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 червня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області, треті особи: Юнаківська сільська рада Сумського району, Приватне акціонерне товариство «Сумський промпроект», про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

в с т а н о в и л а :

24 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1. Йому у приватну власність були передані земельні ділянки, площею 0,0474 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і площею 0,2901 га для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться за адресою розташування будинку.

У 2009 році відповідач ОСОБА_3, ще не будучи власником сусіднього домоволодіння, самовільно розпочав будівництво прибудови до житлового будинку без відповідних дозволів та погоджень з державними органами, не дотримуючись будівельних норм. Він зняв частину паркану, що була і є межею між їх земельними ділянками, про що був попереджений Юнаківською сільською радою власник будинку ОСОБА_5 Скат даху добудови ОСОБА_3 виведений на дах його гаража і всі атмосферні опади потрапляють на його паркан і гараж, під дією атмосферних опадів з даху металевий гараж піддається корозії та псується паркан.

У даній прибудові було зведене пічне опалення, що не відповідає протипожежним нормам. Це створює реальну загрозу загоранню фронтону його прибудови, а також значного задимлення його подвір'я, що може привести до пошкодження його майна та втрати здоров'я.

Просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованої прибудови; зобов'язати відповідача відновити паркан, що є межею між земельними ділянками; зобов'язати відповідача привести пошкоджений фундамент його підвалу в попередній стан за власний рахунок.

Рішенням суду від 26 червня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за його необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду є незаконним, постановлене при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права. Судом не враховано те, що будівництво спірної добудови відповідачем почате самовільно ще в 2009 році, згідно висновку будівельно-технічної експертизи будівництво добудови не відповідає будівельному паспорту та здійснено з порушенням санітарних та протипожежних норм.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/2 частини домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 ( а.с. 6-9, 10, 11).

Згідно державних актів про право власності на земельні ділянки від 4 липня 2007 року він є власником земельних ділянок : площею 0,0474 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та площею 0,2901 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані в АДРЕСА_1 ( а.с. 12, 13).

На підставі договору купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку від 17 вересня 2009 року ОСОБА_3 є власником 1/2 частини домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с. 47,48). Також ОСОБА_3 17 вересня 2009 року придбав земельну ділянку з цією ж адресою площею 0,2111 га (а. с. 49).

Відповідачем ОСОБА_3 побудовано прибудову до своєї частини житлового будинку, яка на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 15 травня 2012 року прийнята до експлуатації та включена до технічного паспорту на належну йому частину житлового будинку (а. с. 198-200).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що збудована відповідачем прибудова є самочинним будівництвом і не відповідає державним будівельним нормам, що межа між земельними ділянками сторін знаходиться в місці розташування паркану і з вини відповідача був пошкоджений фундамент належного йому підвалу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, так як суд дійшов його правильно встановивши обставини справи, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Судом першої інстанції встановлено, що за зверненням позивача Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області проводилась перевірка дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та за її наслідками 20.02.2012 року складено акт відповідно до якого добудова до належної ОСОБА_3 частини житлового будинку, виконана згідно будівельного паспорту та повідомлення про початок будівельних робіт від 06.10.2011 року, порушень вимог ст. ст. 27, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на момент перевірки не виявлено (а. с. 197). Приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області на ім'я відповідача не виносились.

На підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 15.05.2012 року, збудована відповідачем прибудова, у відповідності до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року N 3038-VI Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Сумській області прийнята в експлуатацію (а. с. 198-200; 201-205).

Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта про те, що згідно висновку будівельно-технічної експертизи будівництво добудови не відповідає будівельному паспорту та здійснено з порушенням санітарних та протипожежних норм, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та суд безпідставно відмовив в їх задоволенні.

Так, згідно вказаного висновку будівельно-технічної експертизи частина прибудови ОСОБА_3 частково знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_1 (по відношенню до паркану). Однак на підставі яких саме даних експерт встановив, що прибудова знаходиться частково на земельній ділянці позивача у висновку не зазначено. Не зазначено у висновку з порушенням яких саме конкретно будівельних норм і правил будується прибудова та чи є вони істотними, тобто такими, що загрожують життю та здоров'ю позивача. Не врахована експертом і та обставина, що будинок до якого здійснена прибудова знаходиться в спільній частковій власності сторін, є однією будівлею та позивачем також збудована до нього прибудова поблизу прибудови відповідача. Висновок експерта щодо невідповідності розміру прибудови будівельному паспорту спростовується технічним паспортом на належну ОСОБА_3 частину будинку (а. с. 226-230). Щодо пошкодження фундаменту підвалу належного позивачу, то експертом це питання взагалі не досліджувалось та висновки відносно нього відсутні.

Крім того у висновку експерт зазначив перелік дій, які можливо вчинити для приведення прибудови до вимог нормативних документів без її знесення. В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_6 також пояснив, що позивач не наполягає на знесенні прибудови відповідачем, якщо він усуне відповідні порушення, які, як він вважає, останній допустив при будівництві прибудови.

Щодо тверджень апелянта про порушення відповідачем при будівництві протипожежних та санітарних норм, то позивачем не було надано суду висновки відповідних компетентних органів, які б підтверджували такі порушення. Не надано позивачем суду і належних доказів того, що відповідач зняв частину паркану, який є межею між їх земельними ділянками. Крім того з матеріалів справи вбачається, що на даний час між сторонами вирішується судом інший спір щодо правильності розташування паркану між їх земельними ділянками.

Враховуючи встановлені обставини справи та надані сторонами докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, наведені норми матеріального права, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Таким чином колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 303; 307 ч. 1 п.1; 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 26 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -