Ухвала

від 18.09.2012 по справі 2-73

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-73 Головуючий у суді у 1 інстанції - Ковальова Номер провадження 22-ц/1890/1530/12 Суддя-доповідач - Ільченко Категорія - 19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Хвостика С. Г., Криворотенка В. І.,

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 червня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Нафтопроммаш» в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Пересадька Романа Івановича, ОСОБА_3, приватного нотаріуса Охтирського нотаріального округу ОСОБА_4

про встановлення факту перебування в орендних договірних відносинах, визнання за особою переважного права на придбання приміщень, визнання такими, що не відповідають чинному законодавству дій з відчуження приміщень, скасування реєстрації права власності, визнання особи такою, що втратила право володіння та користування приміщенням, визнання за собою права користування приміщенням,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 червня 2012 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення процесуального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невзяття до уваги добутих доказів, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити його позовні вимоги. Зокрема, вважає, що не врахований судом факт, що згідно договору купівлі-продажу відповідач відчужив приміщення, які мають статус житлових та що під час дії орендних з ним відносин, він здійснив поліпшення приміщень та отримав дозвіл на їх реконструкцію, а тому судом не враховані вимоги ч. 2 ст. 777 ЦК України - про його переважне право покупця. Посилається на те, що ПАТ «Нафтопроммаш» не мало права розпоряджатися приміщеннями будівлі, оскільки визнано недійсним правоустановлюючий документ на цю будівлю та що була заборона відчуження майна ПАТ «Нафтопроммаш».

Заслухавши пояснення представників апелянта, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент вчинення спірного договору купівлі-продажу від 03 серпня 2010 року між позивачем та ВАТ «Нафтопроммаш» не існувало орендних правовідносин, оскільки ОСОБА_1 в той час не являвся орендарем приміщень гуртожитку, тому його права порушені не були та вважав, що ПАТ «Нафтопроммаш» відчужив спірне приміщення згідно свідоцтва про право власності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та постановлений на основі норм матеріального та процесуального права.

Із матеріалів справи вбачається, що 02 січня 2010 року між ОСОБА_1 та АТ «Нафтопроммаш» був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 07/2010, згідно з яким підприємство передало позивачу у строкове платне володіння та користування частину нежитлового приміщення загальною площею 63,3 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 на строк до 01 липня 2010 року.(а.с. 5 т. 1)

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

По закінченню строку дії договору, 12 липня 2010 року ПАТ «Нафтопроммаш» повідомило позивача про свої наміри продати орендоване ним приміщення за ціною 4 700 грн. за 1 кв. м., оскільки додаткова угода від 01 липня 2010 року до договору оренди про продовження строку дії договору до 01 серпня 2010 року не була узгоджена з орендарем ОСОБА_1 (а.с. 17-22 т. 2)

03 серпня 2010 року між ПАТ «Нафтопроммаш» та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким продавець відчужив на користь покупця нежитлові приміщення на першому поверсі в гуртожитку, розташованому в АДРЕСА_1 а 09 серпня 2010 року ОСОБА_3 зареєструвала своє право власності в КП «Охтирське МБТІ». (а.с. 7, 33 т. 1)

Із наявних у справі судових рішень по іншій цивільній справі № 2-2196/2010 вбачається, що позивач звертався з позовом про визнання недійсним зазначеного договору купівлі-продажу з підстав порушення його прав, як переважного покупця та що переведення житлових приміщень до категорії нежитлових проведено з порушенням мораторію на відчуження, встановленого розділом VIII «Прикінцевих положень» Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» від 04 вересня 2008 року, проте в позові із зазначених підстав було відмовлено. (а.с. 40-43 т. 1)

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено одним із способів захисту цивільного права визнання правочину недійсним.

Збільшивши позовні вимоги (а.с. 188 т. 1), позивач посилається на ту обставину, що рішенням суду від 30 серпня 2011 року було визнано недійсним свідоцтво про власність на нерухоме майно у вигляді житлової будівлі по АДРЕСА_1, виданого виконавчим комітетом Охтирської міської ради 11 червня 2003 року (а.с. 7 т. 2) та що майно ПАТ «Нафтопроммаш», в тому числі і будівля гуртожитку була в податковій заставі.

Разом з тим, зазначені обставини не вносять змін у правовідносини між сторонами та не спричиняють позитивні цивільно-правові наслідки для позивача, так як строк дії договору оренди з відповідачем закінчився 01 липня 2010 року.

Суд першої інстанції вірно визначився в спірних правовідносинах та правильно застосував до них норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи ту обставину, що апелянт не надав доказів того, що є підстави для зміни чи скасування судового рішення, то колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п.1, 308 , 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -