Постанова

від 17.04.2012 по справі 51/351

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 № 51/351

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Борисенко І.В.

Шипка В.В.

при секретарі

судового засідання: Загрунній Л.І.

за участі представників

сторін:

прокуратури: ОСОБА_3 - дов. № 60-100вих12 від 28.02.2012 р.

позивача: не з'явився, про день, час та місце розгляду

справи був повідомлений належним чином;

відповідача: не з'явився, про день, час та місце розгляду

справи був повідомлений належним чином;

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства „Пірс"

на рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 р.

у справі № 51/351 (суддя Пригунова А.Б.)

позивач: Київський прокурор захисту прав громадян та інтересів держави в економічній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради

відповідача: Закритого акціонерного товариства „Пірс"

про: стягнення збитків у розмірі 9 787,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Київський прокурор захисту прав громадян та інтересів держави в економічній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача - ЗАТ „Пірс" про стягнення 9 787,22 грн. за завдані державі збитки у зв'язку із самовільним зайняттям ЗАТ "Пірс" земельної ділянки за адресою: о. Долобецький у Дніпровському районі м. Києва, орієнтовною площею 0,08 га.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 р. № 51/351 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із вищевказаним Рішенням, ЗАТ "Пірс" звернулося до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою в якій просить скасувати Рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 р. № 51/351 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного Рішення було допущено порушення приписів ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Ухвалами КАГС від 29.12.2011 р. № 51/351 у складі колегії: головуючий суддя - Ільєнок Т.В., судді Верховець А.А., Пантелієнко В.О. відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження апеляційну скаргу ЗАТ "Пірс" на Рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 р. № 51/351, розгляд справи призначено на 14.02.2012 р..

У зв'язку з зайнятістю судді Верховця А.А. в судовому розгляді справ у складі іншої колегії та виходом судді Пантелієнка В.О. у відпустку, Розпорядженням Секретаря судової палати КАГС від 13.02.2012 р. № 01-22/3/1 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Борисенко І.В., Шипко В.В.

Ухвалою КАГС від 21.02.2012 р. № 51/351 розгляд справи було відкладено на 06.03.2012 р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників прокуратури і відповідача та невиконанням учасниками судового процесу вимог Ухвали про порушення апеляційного провадження.

У зв'язку з находженням судді Шипко В.В. у відпустці, Розпорядженням в. о. Голови КАГС від 27.02.2012 р. № 01-22/1/7 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Борисенко І.В., Остапенко О.М.

28.02.2012 р. через канцелярію суду представнок позивача подав письмовий Відзив на апеляційну скаргу, згідно якого стверджує, що доводи апеляційного оскарження є безпідставними та необґрунтованими, а тому, просить колегію суддів залишити без змін оскаржуване в апеляційному порядку Рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні від 28.02.2012 р. представником позивача подано Клопотання в порядку ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи № 51/351, яке колегією суддів розглянуто та задоволено.

Ухвалою КАГС від 28.02.2012 р. № 51/351 розгляд справи було відкладено на 20.03.2012р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та ненадходженням до суду зворотнього поштового повідомлення про його виклик до призначеного судового засідання.

У зв'язку з виробничою необхідністю, а саме, зайнятістю судді Остапенка О.М. в судовому розгляді справ у складі іншої колегії, Розпорядженням Секретаря судової палати КАГС від 19.03.2012 р. № 01-22/3/8 було змінено склад колегії, що розглядав дану справу на колегію у складі: головуючий суддя - Ільєнок Т.В; судді Борисенко І.В., Шипко В.В.

У судовому засіданні від 20.03.2012 р. представником прокуратури подано Клопотання в порядку ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи № 51/351, яке колегією суддів розглянуто та задоволено.

Ухвалою КАГС від 20.03.2012 р. № 51/351 розгляд справи було відкладено на 17.04.2012р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судове засідання від 17.04.2012 р. з'явився представник прокуратури, наданими усними поясненнями заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив колегію суддів відмовити у її задоволенні як заявленої безпідставно, оскаржуване Рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 р. № 51/351 залишити без змін.

Представник позиваача у судове засідання від 17.04.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить долучене до матеріалів справи зворотнє поштове повідомлення про вручення йому судової повістки про виклик у дане судове засідання.

Представник відповідача у судове засідання від 17.04.2012 р. також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до положень ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам процесу за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, у п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із статтею 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Матеріалами справи підтверджено, що Ухвали Київського апеляційного господарського суду по справі № 51/351 були надіслані за адресою, що зазначена відповідачем у апеляційній скарзі та є його юридичною адресою - 02218, м. Київ, вул. Райдужна, 67 (Витяг з ЄДРПОУ від 06.09.2011 р., арк. с. 51/53).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, вважається, що Ухвали КАГС про прийняття апеляційної скарги до провадження та відкладення розгляду даної справи справи були вручені відповідачу належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, а відповідач жодного разу не скористався своїм процесуальним правом щодо направлення свого представника для участі в судових засіданнях, вимоги Ухвал апеляційного суду залишив невиконаними, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, дійшла висновку про необхідність залишити без задоволення апеляційну скаргу ЗАТ "Пірс", Рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 р. № 51/351 залишити без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.07.2010 р. Управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управлінням Держкомзему у м. Києва проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки для розміщення та обслуговування розважального комплексу "Хутір Водограй" на острові "Долобецький" у Дніпровському р-ні м. Києва, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № А-1302/21 (арк. с. 14-15) В результаті перевірки встановлено, що ЗАТ "Пірс" самовільно займає земельну ділянку орієнтованою площею 0,08 га на острові "Долобецький" у Дніпровському районі м. Києва для розміщення та обслуговування розважального комплексу "Хутір Водограй". Дані землі відносяться до земель природо-заповідного фонду.

Використання відповідачем спірної земельної ділянки здійснювалось на підставі договору № 60 про розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою та розвитку земель водного фонду м. Києва, укладеного 14.04.2011 р. між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо"та ЗАТ "Пірс".

З матеріалів справи вбачається, що за Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.06.2011 р. № 6/158 (арк. с. 19-24) за позовом Київського прокурора захисту прав громадян та інтересів держави в екологічній сфері в інтересах держави в особі Київської міської ради до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва "Плесо", ЗАТ "Пірс" про визнання Договору недійсним та звільнення земельної ділянки позов задоволено повністю: визнано Договір № 60 про розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою та розвитку земель водного фонду м. Києва за адресою: м. Київ, Дніпровський район, о. Долобецький, зона відпочинку "Молодіжна", укладений 14.04.2011 р. між КП "Плесо" та ЗАТ "Пірс" недійсним та припинено на майбутнє; зобов'язано ЗАТ "Пірс" повернути земельну ділянку площею 6500 кв.м за адресою: м. Київ, Дніпровський район, о. Долобецький (згідно з витягом із бази даних Державного земельного кадастру станом на 11.02.2011 р. № 66:059) Київській міській раді, привівши її у попередній стан, звільнивши від будівель та споруд.

Таким чином, в межах розгляду зазначеної справи господарським судом було встановлено, що належні правові підстави щодо користування спірною земельною ділянкою у ЗАТ "Пірс" відсутні, оскільки власником земельної ділянки, розташованої у м. Київ, Дніпровський район, о. Долобецький, є територіальна громада м. Києва, в особі Київської міської ради, та тільки Київська міська рада має право бути орендодавцем земельної ділянки, що належить до комунальної власності м. Києва, при цьому Київська міська рада рішення про передачу у власність чи користування, в тому числі на умовах оренди, спірної земельної ділянки на користь відповідача не приймала.

Розглянувши і як наслідок задовольнивши позовні вимоги прокурора, місцевий господарський суд правомірно зауважив про таке.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (ст. 162 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони республіки, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі. Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншим законодавством України.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.

Стаття 211 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Згідно з пунктом 3.1. Наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції і контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, знятгя ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення:

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Таким чином, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити факт вчинення цього правопорушення, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Аналогічний висновок міститься в Постанові Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Колегія суддів, проаналізувавши зібрані судом першої інстанції документи по даній справі у їх сукупності, в тому числі Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.07.2010 р. № А-1302/21 (арк. с. 14-15), Акт обстеження земельної ділянки від 08.07.2011 р. (арк. с. 16-17), Протокол про адміністративне правопорушення від 07.06.2010 р. № 00989 (арк. с. 33-34) та Припис про усунення порушення чинного законодавства від 11.10.2011 р. № 62-1596 вих. 11 (арк. с. 66-67), погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав щодо здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки орієнтованою площею 0,08 га на острові "Долобецький" у Дніпровському районі м. Києва, який проведений відповідно до положень зазначеної вище Методики, яка затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963.

З огляду на зазначені обставини та вимоги вищезазначених правових норм, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, про те що позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 787,22 грн. шкоди у зв'язку з самовільним зайняттям земельної ділянки орієнтованою площею 0,08 га на острові "Долобецький" у Дніпровському районі м. Києва нормативно та документально доведені, тому, колегія суддів погоджується з необхідінстю їх задоволення у повному обсязі.

Твердження скаржника (відповідача) - ЗАТ „Пірс" про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного Рішення не знайшли свого підтвердження та жодним чином не спростовують встановлені місцевим господарським судом фактичні обставини у даній справі.

Інші доводи апеляційного оскарження, а саме посилання відповідача на документи перелічені в додатках до апеляційної скарги, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки надані у вигляді незавірених ксерокопіях. Вимоги Ухвал апеляційного суду про зобов'язання відповідача надати їх в оригіналах для огляду в судовому засіданні були залишені скаржником не виконаними.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на підтвердження своїх аргументів не надав.

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні в справі матеріали та докази дійшла до висновку, що підстав для скасування чи зміни Рішення Господарського суду м. Києва від 14.11.2011 р. № 51/351 не має, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ЗАТ „Пірс" без задоволення.

2. Рішення Господарського суду . Києва від 14.11.2011 р. № 51/351 залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р.

№ 51/351 набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р.

№ 51/351 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 51/351 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Борисенко І.В.

Шипко В.В.