Постанова

від 08.05.2012 по справі 29/25пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

07.05.2012 р. справа №29/25пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівТатенко В.М. Бойко І.А., Марченко О.А. за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_1. довіреність від відповідача:не з'явився від третьої особи:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „КТС Логістік», м. Київ на рішення господарського судуДонецької області від 13.03.2012 року по справі№ 29/25пд (склад суду: головуючий суддя -Т.М. Риженко, Г.Є.Курило, М.О.Лейба) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Диомид», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „КТС Логістік», м. Київ третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаФізична особа-підприємець ОСОБА_6, м. Славута провизнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Диомид»(далі по тексту -«Позивач») звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „КТС Логістік»(далі по тексту -«Відповідач»), з залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, про витребування у відповідача укладеного сторонами договору купівлі -продажу № 177/3 від 13.11.2009р.та визнання цього договору недійсним

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.03.2012 року у справі № 29/25пд позовні вимоги були задоволені частково, а саме: визнано недійсним договір купівлі-продажу № 177/3 від 13.11.2009р. в іншій частині провадження у справі припинено через відмову позивача від позову у цій частині.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу № 177/3 від 13.11.2009р., суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір №177/3 від 13.11.2009р. був підписаний від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Диомид»ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності № 1 від 08.09.2009р., представництво за якою на час підписання спірного договору було припинено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідачем подало апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а також не в повній мірі дослідженні матеріали та докази по справі та невірно зроблені висновки.

Сторони та третя особа були апеляційним судом належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Позивач надав відзив, у якому звернувся до суду з проханням рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав телеграму з проханням відкласти розгляд справи з посиланням на поважність причин.

Клопотання суд залишає без задоволення, у зв'язку з необґрунтованістю та необов'язковістю явки у судове засідання.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, поважність причин не повідомив.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача та третьої особи.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, відтак -законним та обґрунтованим; а апеляційну скаргу -такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2009 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 177/3 (далі -договір). При цьому, від імені позивача спірний договір був підписаний ОСОБА_7 з посиланням на видану йому позивачем довіреність від 08.09.2009р. № 1.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 27.04.2011р. у справі № 22ц-3156-2011р. та рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 27.05.2011р. по справі № 2-725/11, що набули законної сили, встановлено наступні факти:

· 04.09.2009 року між ТОВ "Диомид" в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було укладено договір доручення, відповідно до якого останній зобов'язався від імені та за рахунок позивача здійснити ряд юридичних дій. Для вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення від 04.09.2009 року ТОВ "Диомид", в особі директора ОСОБА_8, яка діє на підставі статуту, 08.09.2009 року було видано на ім'я ОСОБА_7 довіреність № 1, відповідно до якої останній мав право представляти інтереси Товариства на всій території України у відношення з усіма юридичними та фізичними особами, органами державної влади та місцевого самоврядування; укладати будь - які договори (угоди), користуватися правом підпису та здійснювати інші правочини, пов'язані з виконанням зазначених дій. Довіреність була видана строком до 31.12.2010 року;

· листом від 21.09.2009 року ТОВ "Диомид" повідомило ОСОБА_7 про скасування довіреності № 1 від 08.09.2009 року та припинення договору доручення від 04.09.2009 року з проханням повернути цю довіреність. 23.09.2009 року ОСОБА_7 отримав вищевказане повідомлення, однак, вказав, що на теперішній час не є можливим повернути довіреність та вона буде повернута пізніше;

· договір доручення від 04.09.2009 року, укладений між ТОВ "Диомид" в особі директора ОСОБА_8 та ОСОБА_7 судами було визнано припиненим. Представництво ОСОБА_7 за довіреністю № 1 від 08.09.2009 року, видану ТОВ "Диомид" -також припиненим станом на 23.09.2009 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що договір купівлі-продажу № 177/3 від 13.11.2009р. був укладений від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Диомид" особою, яка не була уповноважена на вчинення вказаних дій, у розумінні ст..203 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, так і заперечень.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу (ЦК) України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Виходячи з приписів ст.. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Таким чином, представником може бути лише особа, яка на час вчинення нею тих чи інших юридичних дій від імені іншої особи має відповідні діючі повноваження, підтверджені документами, про які йдеться у ст.. 237 ЦК України

Відповідно до ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя .

Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Приписами ст. 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до якої, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 27.04.2011р. по справі № 22ц-3156-2011р. та рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 27.05.2011р. по справі №2-725/11 встановлено факт припинення з 23.09.2009р. як договору доручення від 04.09.2009р., укладеного між позивачем та ОСОБА_7, так і представництва ОСОБА_7 за довіреністю № 1 від 08.09.2009р., виданої ТОВ «Диомид». Тобто, на час вчинення спірного договору ОСОБА_7 не мав жодних прав діяти, у тому числі -вчиняти правочини від імені позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Тобто, підставами звільнення від доказування є преюдиціальні факти, які не потребують доказування.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в їх мотивувальних частинах ), але не правовій оцінці таких фактів, (Постанова, Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18).

Отже, позивач, при укладанні спірного договору не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, яка відповідно до вище наведених рішень була визнана припиненою, у зв'язку з визнання припиненим, як договору доручення, так і довіреності, на підставі, якою останнім був укладений спірний договір.

Сучасна практика виходить з того, що стандартне формулювання в договорі "в особі директора, який діє на підставі статуту чи на підставі довіреності " означає обов'язок іншої сторони ознайомитись з документами підтверджуючими достовірність та правомочність, як документів так і особи уповноваженої на ті чи інші дії.

Колегію суду враховано також те, що у матеріалах справи відсутні докази подальшого схвалення спірного договору позивачем. (ст. 241 ЦК України).

Інші заперечення скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перевірки рішення апеляційною інстанцією.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „КТС Логістік»-залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.03.2012 року по справі № 29/25пд - залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.А. Бойко О.А. Марченко

Надруковано примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 1 -у справу; 1 -ГСДО; 1 -ДАГС