Постанова

від 06.11.2008 по справі 2-а-725/08

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка

Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.11.08

Справа №2-а-725/08

Окружний 

адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:головуючого

судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Заєвській Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача  -

ОСОБА_2, представник за дов.,

від відповідача - не з'явився,

, 

за позовом  

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі  АР Крим         

до   ТОВ

"Феста Брава 2007"             

про припинення юридичної особи.

Суть спору: Державна податкова інспекція у м.

Сімферополі (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР

Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Феста Брава 2007» (далі - відповідач) про припинення юридичної особи шляхом

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації з дати такої

реєстрації - з 05.09.2007 року, визнання недійсним  свідоцтво платника ПДВ Товариства з обмеженою

відповідальністю «Феста Брава 2007» №100064988, з дати видачі - з 17.09.2007

року, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не знаходиться за адресою

реєстрації юридичної особи, що призводить до неможливості з боку уповноважених

державою органів в тому числі державної податкової служби забезпечувати облік

суб'єктів підприємницької діяльності, здійснювати контроль за дотриманням вимог

чинного законодавства та інше. Під час судового розгляду позивач уточнив

позовні вимоги та просить скасувати державну реєстрацію ТОВ „Феста Браво 2007”

з дати такої реєстрації - з 05.09.2007 року, та визнати недійсним свідоцтво

платника ПДВ ТОВ „Феста Брава 2007” №100064988 з дати видачі - з 17.09.2007.

          У

судовому засіданні представник позивача позов повністю підтримав та пояснив, що

на обліку в  ДПІ у м. Сімферополі  відповідач 

перебуває як платник податків (ЄДРПОУ 65408758) з 05.09.2007 року за

№21395. Зазначає, що  відповідачу 17

вересня 2007 року видано свідоцтво платника податку на додану вартість №

100064988. Представник позивача зазначив, що проведеною  працівниками відділу  податкової міліції ДПІ у м.Сімферополі

перевіркою встановлено, що відповідач зареєстрований з порушенням встановленого

законодавством порядку, а саме відповідача 

зареєстровано на особу, що не мала наміру та можливості здійснювати

підприємницьку діяльність. Також представник позивача зазначив, що перевіркою

юридичної адреси відповідача встановлено, що дане товариство за вказаною в

Статуті та реєстраційних  

документах  адресою не

знаходиться, що є підставою для припинення юридичної особи. Представник

позивача зазначив, що оскільки засновник відповідача ОСОБА_1, як випливає з протоколу

допиту свідка від 01.02.2008, будь-якого відношення до діяльності товариства не

мала, всі документи  передав іншій особі,

яка не була повноважною, у той же час 

іншим особам функцій по управлінню не делегував, то отримане

невстановленою особою  свідоцтво платника

ПДВ  підлягає  визнанню недійсним з моменту його видачі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення

на позов до суду не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений

належним чином, через засоби масової інформації.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів

неможливості участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у

матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без його

участі, керуючись ч.6 ст. 71 КАС України, вважає можливим розглянути справу на

підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення

представника позивача, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України

компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта

владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 

статті 3 КАС України  дано

визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної

влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший

суб'єкт, який здійснює  владні

управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень.

Частиною 1,3 

статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від

04.12.1990 №509-ХІІ, із змінами та доповненнями, Державна податкова

адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні

податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах

у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції

підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній

Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 

2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення

зобов'язань  платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами» №2191-ІІІ від 21.12.2000 року

податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів

(обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових

фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту

2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти

нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з

суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій,

встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи

державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади

і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми

Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11, 11-1 Закону України

"Про державну податкову службу в Україні".

З урахуванням завдань Кодексу адміністративного

судочинства, суд зазначає, що суб'єкти владних повноважень можуть бути позивача

в адміністративному судочинстві у виключних випадках. Такі випадки встановлені

статтею 50 КАС України.

Відповідно до частини 4 статті 50 КАС України фізичні та

юридичні особи можуть бути відповідачами за позовами суб'єкта владних

повноважень в випадках, колу це прямо зазначено законом.

У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що право

органів податкової інспекції на 

звернення до суду для постановлення 

судового рішення  щодо припинення  юридичної особи підлягає законодавчим

обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до частини 1 статті 55  Господарського кодексу України суб'єктами

господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють

господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність

господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть

відповідальність за своїми 

зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені

відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до

Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку

визнаються суб'єктами господарювання.

Порядок та підстави реєстрації, припинення реєстрації

визначаються Законом України  від

15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб - підприємців".

Відповідно до частини 1 статті 4 даного Закону державна

реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення

юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим

Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою

відповідальністю «Феста Брава 2007» 

зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим

05.09.2007р. як юридична особа, ідентифікаційний код 35408758, за адресою: м.

Сімферополь, вул. Пролетарська,12-А.

Відповідно до  п.2.1 Статуту ТОВ

«Феста Брава 2007» , затвердженого 

Рішенням Учасника ТОВ «Феста Брава 2007» №1 від 18 серпня 2007 року,

зареєстрованого  державним реєстратором

виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АРК 05.09.2007 року,

основною метою діяльності товариства є здійснення виробничо-господарської

діяльності, спрямованої на одержання прибутку, що використовується на

задоволення соціально-економічних інтересів Учасників Товариства (а.с.5-6).

          Таким

чином, судом встановлено, що ТОВ «Феста Брава 2007»  є суб'єктом господарювання, юридичною особою,

зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі

здійсненням господарської діяльності та на нього розповсюджується дія  Закону України "Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"  від 15.05.2003 №755-IV, у тому числі в

частині припинення (скасування) державної реєстрації.

          Відповідно

до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в

порядку і розмірах, встановлених законом.

Здійснюючі  

господарську діяльність юридичні особи - платники податків відповідно до

пунктів 2, 3 частини1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» №

1251-ХІІ від 25.06.1991 року зобов'язані подавати до державних податкових

органів та інших державних органів відповідно до законів декларації,

бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням

і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми

податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до  пп.

а,б,в п. 4.1.4. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від

21.12.2000 №2181-ІII, із змінами та доповненнями, податкові декларації

подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному

місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем

звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40

календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу

(півріччя), та інше.

Судом встановлено, що 

відповідач взято на облік як платник податків 06.09.2007 року за № 21395

у ДПІ у м. Сімферополь АР Крим 

відповідно до довідки  ДПІ у м.

Сімферополь АР Крим  про взяття на облік

платника податків від 06.09.2007 №2495/29-0 (а.с.11 - зворотн. бік).

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи

відповідач перебуває на обліку в ДПІ у м.Сімферополь. 

Таким чином, відповідач як суб'єкт господарювання, що

зареєстрований у встановленому законом порядку у якості платника податків,

зобов'язаний подавати до ДПІ у м.Сімферополь податкову звітність  у встановлений законом строк.

Судом встановлено, що відповідач надає до податкових

органів податкові декларації. Цей факт підтверджується дослідженими у судовому

засіданні особовими рахунками відповідача станом на 31.12.2007 та на

19.08.2008, в яких відображено надання податковому органу декларації з податку

на додану вартість від 20.11.2007, від 17.12.2007, від 17.01.2008; з податку на

прибуток від 06.11.2007, 18.12.2007, 24.01.2008.

Відповідно до довідки розрахунків з бюджетом станом на 19.08.2008 року

відповідач заборгованості перед бюджетом не має, за даними особового рахунку

відповідача обліковується переплата.

          Згідно з

витягом з Єдиного державного реєстру  

підприємств та організацій України від 08.07.2008 №05.3-5/2143/А ТОВ

«Феста Брава 2007»  включено до реєстру

05.09.2007 року як юридична особа та станом на 08.07.2008  року перебуває на обліку.

          Таким

чином, судом встановлено, що ТОВ «Феста Брава 2007»  під час здійснення господарської діяльності

не порушувало вимоги ст. 67 Конституції України, пунктів 2, 3 частини 1 статті

9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-ХІІ, п. 16.4

статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від

22.05.1997 №283/97, пункту „г” п. 4.1.4. статті 4  Закону України "Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами" від 21.12.2000 №2181-IIІ.

          Судом

встановлено, що на момент розгляду справи відповідач виконував обов'язки щодо

надання податкової звітності відповідно до вимог законодавства, а позивач не

надав доказів, що відповідач здійснює свою господарську діяльність з порушенням

встановленого законом порядку.

          Щодо

позовних вимог позивача про скасування держаної реєстрації юридичної особи -

ТОВ „Феста Брава 2007” з дати такої реєстрації - з 05.09.2007 року, суд

зазначає наступне.

          В силу

п.15 ст.58 Господарського кодексу України скасування (припинення) державної

реєстрації  суб'єкта господарювання

здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у

випадках визнання недійсним або такими, що суперечать законодавству установчих

документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим

документам, або в інших випадках, передбачених законом.

          Законом,

що регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних

осіб, а також фізичних осіб - підприємців є Закон України про “Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ” від 15.05.2003 N755-IV.

          Частиною

2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб - підприємців” встановлено, що підставами для постановлення судового

рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної

особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації

через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна

усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або

такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного

фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної

податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності

відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про

відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи

керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади,

органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані

діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної

влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти

лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією

та законами України.

Законом, що визначає статус державної податкової служби

в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України “Про

державну податкову службу в Україні”.

Частиною 17 ст. 11 Закону України “Про державну

податкову службу в Україні” встановлено, що органи державної податкової служби

у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України,

мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із

заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта

підприємницької діяльності.

Проаналізувавши зазначені норми суд вважає, що позивач

має право звертатися до суду у порядку встановленому ст. 38 Закону України “Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємств ” тільки у

частині, що стосується його  компетенції.

Суд, враховуючи положення ст.2 Закону “Про державну

податкову службу в Україні”, яка встановлює завдання органів державної

податкової служби,  (здійснення контролю

за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і

своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів

(обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених

законодавством), статті 10 Закону “Про державну податкову службу в Україні”,

яка встановлює функції державних податкових інспекцій в районах, містах без

районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних

податкових інспекцій, приходить до висновку, що до компетенції позивача Законом

не віднесено контроль місця знаходження юридичних осіб та фізичних осіб

підприємств, отже позивач не має права звертатися до суду з позовами про

скасування, припинення діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємств

з цих підстав.

Позивач в позовній заяві зазначає у якості підстави

скасування державної реєстрації юридичної особи незнаходження відповідача за

адресою реєстрації, тоді як такою підставою може бути тільки наявність про це

запису в Єдиному державному реєстрі.

Перевіркою юридичної адреси відповідача встановлено, що

дане підприємство за вказаної в Статуті та реєстраційних документах адресою не

знаходиться, у зв'язку з чим складений акт обстеження юридичної особи -

відповідача  від 28.11.07р. Проте у

порядку ч.1 ст.71 КАС України позивачем не надано доказів наявності в Єдиному

державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її

місцезнаходженням.

З матеріалів справи вбачається, що доводи позивача

стосовно причин за яких має бути скасовано державну реєстрацію юридичної особи

відповідача не підпадають під жодну з підстав які встановлені ст.58 ГК України,

ст.38 Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб

- підприємств”.

Крім того, суд звертає увагу на те, що  право органу державної податкової служби

на  звернення до суду для постановлення

судового рішення щодо припинення юридичної особи або про скасування державної

реєстрації підлягає законодавчим обмеженням.

          Виходячи

з наведеного, суд приходить до висновку, що органи податкової служби мають

реалізовувати свої повноваження виключно з метою задля досягнення своїх завдань

та здійснення функцій.

Але позивачем суду не надані докази, що ТОВ «Феста Брава

2007» порушує податкове або інше законодавство, що належить до сфери контролю

органами податкової служби.

             Суд

зазначає, що контроль за наявністю в Єдиному державному реєстрі запису про

відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням не входить до

повноважень органів державної податкової служби.

Таким чином, посилання позивача на можливість звернення

до суду з позовом про скасування державної реєстрації, припинення юридичної

особи з підстави наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність

юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням не передбачено Законом України

"Про державну податкову службу в Україні”, отже, відповідно, не входить до

компетенції позивача відповідно до ч. 4 

статті 50 КАС України.

Суд зазначає, що однією з підстав для постановлення

судового рішення щодо припинення юридичної особи є визнання недійсним запису

про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при

створенні  юридичної  особи, які не можна усунути.

Проаналізувавши надані позивачем копії протоколу допиту

як свідка від 01.02.2008 року та заяви від 01.02.2008. про звернення до

Господарського суду АР Крим засновника відповідача ОСОБА_1 щодо припинення

державної реєстрації відповідача, суд не вважає їх достатніми для обґрунтування

позовних вимог, оскільки суду не надано результатів розгляду зазначеної заяви

відповідним судом, належних доказів допущення при створенні  юридичної 

особи порушень закону, яких не можна усунути.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна

довести обставини, на які вона посилається.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не

надано належних доказів, які свідчать 

порушення засновником відповідача статті 42 Господарського кодексу

України, а саме, що волевиявлення засновника не було направлено  на створення суб'єкта господарювання з ціллю

заняття підприємницькою діяльністю.

Судом встановлено, що юридична особа ТОВ «Феста Брава

2007» створена не за викраденими, загубленими чи підробленими документами з

метою заниження податкових зобов'язань, а свідомо та за бажанням

засновника.  

Тому позивачем не надано доказів наявності підстав

скасування державної реєстрації або визнання недійсним запису про проведення

державної реєстрації, у зв'язку з недоведеністю порушень закону, які були би

допущені при створенні  юридичної  особи.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ДПІ у м.

Сімферополь щодо скасування державної реєстрації юридичної особи-Товариства з

обмеженою відповідальністю «Феста Брава 2007» (ЄДРПОУ 35408758) з дати такої

реєстрації - з 05.09.2007 року не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному є

будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або

відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть

участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення

справи. Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна

довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім

випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          При

таких обставинах суд вважає, що вимоги позивача не є обґрунтованими, не

підтверджуються матеріалами справи й задоволенню не підлягають.

Перевіривши обґрунтованість висновків про наявність підстав для

звернення до суду  з позовом про визнання

недійсним  свідоцтва платника ПДВ

відповідача, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Феста Брава 2007» взято на

облік як платник податків та зареєстровано 06.09.2007 за №21395 у ДПІ у м.

Сімферополь відповідно до довідки позивача про взяття на облік платника

податків від 06.09.2007 № 2495/29-0 (а.с.11).

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону України "Про

податок на додану вартість" особи, що підпадають під визначення платників

податку згідно із ст. 2 цього Закону зобов'язані зареєструватись як платники

податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.

          Судом

встановлено, що ТОВ «Феста Брава 2007» 

відповідно до ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від

03.04.1997 №168/97 зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ у

м.Сімферополі з 17 вересня 2007 року та має свідоцтво платника податку на

додану вартість № 100064988, індивідуальний податковий номер - 354087501096.

          Реєстрація  відповідача як платника податку на додану

вартість не анульована. Платник податків 

подає  до податкового органу

декларації з податку на додану вартість, що вбачається  з матеріалів справи.

          Отже,

суд зазначає, що ТОВ «Феста Брава 2007» станом на день розгляду справи є

платником податку на додану вартість в ДПІ у м. Сімферополі.

Випадки та порядок анулювання реєстрації платника

податку на додану вартість встановлені пунктом 9.8. ст.9 Закону України від

03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість» та пунктом 25

Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого

наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 №79,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429.

          Щодо порядку реєстрації платника податку на

додану вартість, порядку анулювання реєстрації платника податку на додану

вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.9.1 Закону України "Про податок на додану вартість»

центральний податковий орган веде реєстр платників податку.

Відповідно до п. 9.3. Закону України "Про податок на додану

вартість» особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього

Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за

їх місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до п.9.5. Закону України "Про податок на додану

вартість» заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з

повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи

службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати

заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи

протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.

          Отже,

судом встановлено, що органами, які здійснюють реєстрацію платника податку на

додану вартість є податкові органи, що прямо передбачено нормами Закону України

"Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.9.8. Закону України "Про податок на додану

вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках,

якщо:

          а)

платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання

реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3

статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи

місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців

обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

          б)

ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу

або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду

(фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

          в)

особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного

податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають

особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний

від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього

податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

          г)

зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону

спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6

та статті 81 цього Закону;

          ґ) особа,

зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з

цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку

декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність

оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках,

визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Вищевказані підстави анулювання реєстрації платника податку на додану

вартість також зазначені в п.25 Положення про реєстрацію платників податку на

додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 №79,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за № 208/4429 (далі -

Положення №79).

          Суд

звертає увагу, що податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у

разі існування підстав, визначених у підпунктах "а" - "б"

цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання

реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "г"

цього пункту, що зазначається в Законі України "Про податок на додану

вартість».

Відповідно до п.25.2.1 Положення №79, органи державної податкової служби

здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які

включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних

платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у

підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення.

Проаналізувавши підстави анулювання реєстрації  платника податку на додану вартість, суд

приходить до висновку, що анулювання реєстрації 

платника податку на додану вартість 

здійснюється виключно податковими органами при наявності підстав,

передбачених законом, що і  є їх

компетенцією, яка передбачена Законом України "Про податок на додану

вартість».

          Отже,

при наявності підстав, передбачених п.9.8. статті 9  Закону України "Про податок на додану

вартість», ДПІ в м.Сімферополі має право самостійно прийняти рішення про

анулювання реєстрації  платника податку

на додану вартість, тому в цій частині права та інтереси позивача не є

порушеними та підстави задоволення позовних вимог щодо анулювання свідоцтва

платника податку у суду відсутні.

          Виходячи

з вищевикладеного, позовні вимоги ДПІ у м. Сімферополь не підлягають

задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких

позивачем є суб'єкт владних повноважень, а 

відповідачем  -  фізична 

чи  юридична  особа, 

судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

          У

зв'язку зі складністю справи у судовому засіданні 06.11.2008р. судом

проголошено вступну та резолютивну частини постанови, постанову складено у

повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС України 11.11.2008р.

          На

підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня

складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне

оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження

апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів

після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному

обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний

адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про

апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана

апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

Суддя  Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим                                          Циганова Г.Ю.