Рішення

від 04.05.2012 по справі 843-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

04.05.2012Справа №5002-2/843-2012

За позовом Заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі:

1) Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь,

2) Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, м. Ялта,

до 1) Кореїзської селищної ради, смт. Кореїз, м. Ялта,

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ялта,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Управління Держкомзему в м. Ялта Автономної Республіки Крим, м. Ялта,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3, Сімферопольський район, с. Айкван,

про визнання недійсним рішення, договору оренди земельної ділянки та спонукання до виконання певних дій

Суддя Толпиго В.І.

Представники:

від позивача № 1 - ОСОБА_4, представник, довіреність у справі.

від позивача № 2 - ОСОБА_5, представник, довіреність у справі.

від відповідача № 1 - ОСОБА_6, спеціаліст 1 категорії, посвідчення №01.09.2011 р. ОСОБА_7, юрист, посвідчення від 28.12.2010 р. ;

від відповідача № 2 - ОСОБА_8, представник, довіреність у справі.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - не з'явився

від третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_9, представник, довіреність у справі.

За участю прокурора відділу прокуратури АР Крим Коноваленко А.В., посвідчення № 11156.

Суть спору: Заступник прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища та Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Кореїзської селищної ради с проханням визнати недійсним рішення Кореїзької селищної ради № 1804 від 29.12.2004 р., визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Кореїзькою селищною радою та ФОП ОСОБА_2 (реєстраційний номер № НОМЕР_2 від 08.12.2006 р.) та зобов'язати його повернути земельну ділянку кадастровий № 0111947100:01:003:0367, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у користування Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням № 1804 від 29.12.2004 р. Кореїзька селищна рада затвердила проект землеустрою та передала в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,0113 га в смт Кореїз, набережна «Русалка» ФОП ОСОБА_2 для обслуговування кафе на набережній «Русалка». В подальшому між Кореїзькою селищною радою та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки. При проведенні прокуратурою м. Ялта перевірки було виявлено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду - території Місхорського парку-пам'ятки загальнодержавного значення. Прокуратура м. Ялти вважає, що у Кореїзької селищної ради відсутні правові підстави розпоряджатися земельною ділянкою, яка не віднесена до земель Кореїзької селищної ради. Вищенаведене і стало підставою для звернення із позовом до суду.

Господарський суд ухвалою про порушення провадження у справі від 16.03.2012 р. залучив до участі у справі у якості другого відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Управління Держкомзему в м. Ялта Автономної Республіки Крим та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3.

У судовому засіданні 02.04.2012 р. прокурор усно конкретизував позовні вимоги, уточнивши п. 4 прохальної частини позову наступним чином: «Зобов'язати ФОП ОСОБА_2 повернути земельну ділянку кадастровий № НОМЕР_3, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0113 га у користування Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення».

02.04.2012 р. представник Кореїзської селищної ради надав суду у судовому засіданні відзив на позовну заяву, відповідно до якого Державний акт на право постійного користування або договір оренди або інший документ, що підтверджує межи земельної ділянки «Місьхороського» парку відсутній, а тому план Місхорського парку- пам'ятнику садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення не можливо розглядати у якості доказу розташування земельної ділянки на території парку.

02.04.2012 р. представник Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у судовому засіданні надав суду письмові пояснення, с проханням задовольнити позов у повному обсязі, у зв'язку з тим, що Постановою Державного комітету Української РСР по екології та раціональному природокористуванню від 30.08.1990 р. № 18 «Про затвердження переліку державних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва республіканського значення» затверджено перелік державних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва республіканського значення, до якого включено Місхорський парк загальною площею 23 га. Рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20.02.2002 р. № 2278-2/02 вказано встановити межі селища Кореїз загальною площею 355 га, в тому числі 23 га - землі природоохоронного значення - Місхорський парк. Таким чином представник другого позивача зазначає, що Місхорський парк є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення з визначеною територією.

02.04.2012 р. у судовому засіданні представник третьої особи - ОСОБА_3 - надав суду заяву с проханням припинити провадження по справі, у зв'язку з тим, що 13.12.2011 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_2. Таким чином в період оренди спірної земельної ділянки, на підставі цивільних правовідносин змінився власник капітальної будівлі розташованої на цій земельній ділянці, при цьому цільове призначення використання земельної ділянки не змінилось, а тому договір оренди земельної ділянки від 28.09.2005 р. припинив свою дію в момент переходу права власності на нежитлову будівлю кафе «Чаїр» від ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та на даний момент не породжує будь-яких прав та обов'язків.

12.04.2012 р. на адресу господарського суду Автономної Республіки Крим від прокуратури м. Ялта надійшла заява про усунення технічної помилки, згідно з якою просять суд вважати пункт 3 резолютивної частини позову викладеним у наступній редакції: «Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кад. номер - НОМЕР_3), площею 0,0113га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений між Кореїзькою селищною радою та ФОП ОСОБА_2 (реєстраційний номер НОМЕР_2 від 08.12.06.)» та вважати пункт 4 резолютивної частини позову викладеним у наступній редакції: «Зобов'язати ФОП ОСОБА_2 повернути земельну ділянку (кад. номер - НОМЕР_1), площею 0,0113га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 43589,08 грн. у користування Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення».

17.04.2012 р. представник другого позивача надав суду письмові пояснення, відповідно до яких наявність у певної ділянки суші статусу земель природно-заповідного фонду з огляду на належність її об'єкту природно-заповідного фонду, не пов'язана з наявністю у парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення правовстановлюючих чи правооформлюючих документів щодо таких його прав на земельну ділянку. Аналогічна позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 20.03.2012 р. у справі № 5002-24/5067.1-2010. У зв'язку з чим, на думку другого позивача, доводи, щодо відсутності меж та невизначеністю території Місхорського парку-пам'ятки як об'єкту природно-заповідного фонду є необґрунтованими та не відповідають дійсності.

В обґрунтування своїх доводів другим позивачем була представлена виписка зі звіту про науково-дослідницьку роботу «Розробка та впровадження проектів організації території парків - пам'яток садово-паркового мистецтва (Масандрівський, Лівадійський, Мисхорський) АР Крим» 1999 р. з малюнком плану паркових куртин Місхорського парку - пам'ятника садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення (а.с.49-50), на яких є межі Місхорського парку, виписку з технічного звіту по інвентаризації земель природоохоронного призначення на території Великої Ялти, лан Окружної межі земель Місхорського парку Ялтинського курзеленстроя Кореїзької селищної ради, датований 1971 р. (а.с. 117).

Також 17.04.2012 р. у судовому засіданні представник Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення надав суду клопотання с проханням призначити по справі експертизу, оскільки для встановлення обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання у галузі землеустрою.

17.04.2012 р. представник другого відповідача надав суду додаткові документи с проханням долучити їх до матеріалів справи, а також відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що віднесення земельних ділянок до земель обмеженого користування не впливає на можливість перебування земельних ділянок в користуванні на підставах, незаборонених законом, а в даному випадку на підставі орендного користування. Також, як зазначає другий відповідач, на момент винесення Кореїзької селищною радою оспорюваного рішення, землі державної та комунальної власності в межах селищної ради розмежовані не були, таким чином, Кореїзька селищна рада, приймаючи рішення № 1804 від 29.12.2004 р. діяла у відповідності до наданих їй законом повноважень. Межі природно-заповідного фонду Місхорського парку-памятнику садово-паркового мистецтва, на момент прийняття рішення № 1804 від 29.12.2004 р. не були встановлені в натурі, а діючим на той момент законодавством не було врегульовано питання визначення меж природно-заповідного фонду у разі не встановлення їх в натурі.

Крім того, представник другого відповідача у відзиві посилається на той факт, що Держадміністрації не могло не бути відомо про наявність порушення. Враховуючи строк прийняття спірного рішення та строк укладення договору, відповідач просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності на підставі статті 267 ЦК України. Крім того, представник відповідача зазначив, що ані прокурор ані позивач не представили суду доказів того, що земельна ділянка, яка була надана в оренду, ФОП ОСОБА_2, розташована в межах земельної ділянки природно - заповідного фонду - Місхорського парку - пам'ятника садово - паркового мистецтва.

03.05.2012 року представник Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища надав суду пояснення по справі, в якому зазначено, що комітет повністю підтримує позовні вимоги прокурора.

03.05.2012 року представник ФОП ОСОБА_2 надав суду заяву, якою просять суд залучити до матеріалів справи судове рішення по справі №2-8/6273-2001, яким було вирішено питання щодо законності розташування кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, яке належить ОСОБА_2 Зазначене рішення свідчать про те, що прокурор та позивач були обізнані про розташування об'єкту на спірній земельній ділянці. У вказаній заяві відповідач повторно наполягає про необхідність застосування судом наслідків пропуску строків позовної давності, передбачених частиною 4 статті 267 ЦК України.

В судовому засіданні 03.05.2012 року суд відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, яке було надане в судовому засіданні 17.04.2012 р. представником Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд встановив:

Рішенням 34-ї сесії 4-го скликання Кореїзької селищної ради «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки» від 29 грудня 2004 року №1804 затверджено проект відводу земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2 для обслуговування сезонного кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, код цільового використання по УКЦИЗ - 1.11.3., за адресою: АДРЕСА_1. Надано в оренду строком на 49 років підприємцю ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0113 га, кадастровий номер:НОМЕР_3, для обслуговування кафе за адресою: АДРЕСА_1, із земель смт. Кореїз, Кореїзької селищної ради (строка 12.3. шифр 96 форми 6-зем), по угіддям: забудовані землі комерційного використання (а.с.11).

28 вересня 2005 року між Кореїзькою селищною радою (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 грудня 2006 року за НОМЕР_2 (а.с.12-16).

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку (відповідно Українського класифікатору цільового використання землі - УКЦВЗ): «роздрібної торгівлі та комерційних послуг» код 1.11.3 за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з пунктом 2.1. договору в оренду надається земельна ділянка загальною площею 0,0113 га, - по угіддям: «землі, не передані у власність або в постійне використання в межах населених пунктів» (строка 12.3. шифр 96 ф.6-зем), по угіддям - «забудовані землі». в т.ч. «землі, які використовуються в комерційних цілях» (графа 34, 42 ф 6-зем) Кадастровий номер НОМЕР_1.

В подальшому 13 грудня 2011 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, яка розташована на земельній ділянці загальною площею 0,0113 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться в користуванні продавця згідно договору оренди земельної ділянки укладеного ним із Виконавчим комітетом Кореїзької селищної ради міста Ялти Автономної Республіки Крим 28 вересня 2005 року строком на 25 років, зареєстрованого в Кримській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру, про що зроблено запис в Державному реєстрі земель від 08.12.2006 року за НОМЕР_2 (а.с.20-21).

Відповідно до пункту 2.2. спірного договору на земельній ділянці знаходиться сезонне кафе ІНФОРМАЦІЯ_1, яке належить СПД ОСОБА_2

Відповідно до Положення про Державну адміністрацію Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, затвердженого наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища України №294 від 29.07.2004 р. зі змінами від 14.06.05 № 209 (далі - Положення), Держадміністрація парків є бюджетною установою, яка створена з метою вдосконалення управління територіями Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення і входить до сфери управління Мінприроди. Відповідно до п. 2.1. Положення на Держадміністрацію парків покладається, серед іншого, забезпечення проведення державної політики у галузі збереження, охорони та використання території Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків; здійснення управління в галузі збереження, охорони, відтворення та регулювання використання природних ресурсів у межах території парків; організацію, проведення і координацію робіт щодо охорони та збереження унікальних комплексів паркового будівництва й інших об'єктів Парків.

В Положенні також обумовленні функції і права Держадміністрації, серед яких, зокрема, координація роботи землекористувачів, установ та організацій, що ведуть діяльність на територіях Парків незалежно від їх підпорядкування; підготовка проектів плану природоохоронних заходів і подання його в установленому порядку на затвердження Держслужбі.

Відповідно згаданого Положення Держадміністрація має право брати участь у розгляді органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування питань, що належать до її компетенції, вносити у встановленому порядку на розгляд цих органів пропозицій щодо організації, охорони, збереження та раціонального використання території Парків.

Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України № 42 від 30.03.1998 р. на баланс Міністерства охорони було прийнято паркі пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Лівадійський «Масандрівський», «Місхорський» і загальнокурортний теренкур управління «Курортзеленгоспу» з наявними матеріально-технічною базою та ресурсами.

Відповідно до пункту 4 наказу Республіканському комітету з охорони навколишнього середовища та природних ресурсів Автономної Республіки Крим наказано забезпечити контроль за дотриманням природоохоронного режиму на території парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Лівадійський «Масандрівський», «Місхорський» відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Згідно з актом приймання-передачі парків-пам'яток садово-паркового мистецтв загальнодержавного значення, майна та матеріальних цінностей від Ялтинського об'єднання санаторно-курортних установ профспілок Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на баланс Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.04.1998 р. Ялтинське об'єднання санаторно-курортних установ профспілок України передало, а адміністрація парків пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Лівадійський, Місхорській, Масандрівський, прийняла під відповідальну охорону та забезпечення цільового використання парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення загальнодержавного значення Лівадійський, Місхорській, Масандрівський.

Також за цим актом приймання-передачі Мінекобезпеки України, в особі директора Адміністрації парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Лівадійський, Місхорський, Масандрівський прийняло на баланс від Ялтинського об'єднані санаторно-курортних установ профспілок будівлі, матеріально-технічну базу управління Курортзеленгоспу та земельні ділянки на яких вона розташована.

Відповідно до укладеного 07.04.2005 р. акту приймання-передачі під охорону унікальні зразків садово-паркового мистецтва Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків пам'яток проведено приймання-передачу від Адміністрації парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський» Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення під охорону унікальних зразків садово-паркового мистецтва та зелених насаджень лісопаркової зони.

Республіканським комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища видано Державній адміністрації парків охоронне зобов'язання №ППСПИ/з-6-1 від 26.05.2008 року Місхорського парку (а.с.57).

Заступник прокурора м. Ялта у позові зазначив, що за результатами перевірки додержання земельного та природоохоронного законодавства в діяльності Кореїзького селищної ради встановлено порушення чинного законодавства. Прокурор зазначив, що при прийнятті рішення №1804 від 29 грудня 2004 року «Про затвердження проекту відводу земельної ділянки» Кореїзька селищна рада не мала повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, у зв'язку із тим, що вона відноситься до земель природно-заповідного фонду території Місхорського парку-пам'ятки загальнодержавного значення.

Суд вважає, що позовні вимоги заступника прокурора м. Ялти не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

З тексту позовної заяви заступника прокурора м. Ялти вбачається, що прокурору м. Ялта про спірне рішення стало відомо у лютому 2012 року, і саме з цієї дати прокурор просить обчислювати строк для пред'явлення позову.

Державна адміністрація для управління Лівадійським, Масандрівським, Місхорським парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (далі - Держадміністрація парків) була створена за наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 12 травня 2004 року №196 (а.с.43).

Положення про Держадміністрацію було затверджено відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29 липня 2004 року №294 (а.с.44), та вона була створена з метою вдосконалення управління територіями й збереження унікальних Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-памяток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, що розташовані в Автономній Республіці Крим.

В Положенні визначені завдання Держадмінстрації, серед яких, зокрема, обумовлено забезпечення проведення державної політики у галузі збереження, охорони та використання території парків, здійснювати управління в галузі збереження, охорони, відтворення та регулювання використання природних ресурсів у межах території парків.

В пункті 4.1., 4.2. Положення Держадміністрація відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, координує роботу землекористувачів, установ та організацій, що ведуть діяльність на територіях парків незалежно від їх підпорядкування, здійснює природоохоронну діяльність.

Таким чином, створена в 2004 році Держадміністрація, виконуючи покладені на неї завдання та функції, могла знати про розташування об'єкту на спірній земельній ділянці та, відповідно, могла знати про наявність спірного рішення та договору.

Прокуратурою в ході розгляду справи не були спростовані обставини пропуску позовної давності для звернення із даним позовом в інтересах держави.

Більш того, Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища та Державною адміністрацією Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення також не були представлені докази того, що вони не знали і не могли знати про порушення Кореїзькою селищною радою норм земельного та природоохоронного законодавства при прийнятті спірного рішення.

Слід зазначити, що відповідно приписів статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача, а отже істотне значення має обізнаність саме Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища як позивачів у даній справі, про порушення відповідачами норм земельного та природоохоронного законодавства.

А відтак, запізніла обізнаність прокуратури м. Ялта не має значення для застосування судом позовної давності, починаючи з лютого 2012 року.

Відповідно до приписів статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як з'ясовано судом прокурор звернувся із даним позовом до суду 13.03.2012 року, тобто із пропуском строку позовної давності.

На підставі частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Доводи позивачів та прокурора про те, що строк позовної давності не пропущений неспроможні та не підтверджений належними та допустимими доказами. Більш того, суд прийшов до висновку, що саме документами, які представлені прокурором та позивачами: звіт про науково-дослідницьку роботу «Розробка та впровадження проектів організації території парків - пам'яток садово-паркового мистецтва (Масандрівський, Лівадійський, Мисхорський) АР Крим» з малюнком плану паркових куртин Місхорського парку - пам'ятника садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення (а.с.49-56), охоронне зобов'язання №ППСПИ/з-6-1 від 26.05.2008 року Місхорського парку (а.с.57), технічний звіт по інвентаризації земель, підтверджують той факт, що позивачі знали та могли знати про спірне рішення Кореїзької селищної ради, про договір оренди, про зайняття спірної земельної ділянки нерухомим майном.

Доказів того, що з 2004 року та до моменту звернення із позовом до суду позивачами, прокурором приймались які-небудь заходи по встановленню особи, кому належить об'єкт, по встановленню наявності, або відсутності документів на зайняття земельної ділянки вищезазначені особи суду не представили.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 04 травня 2012 року.

Повний текст рішення складено 10 травня 2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82,84,85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. У позові відмовити у повному обсязі.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.