Ухвала

від 31.01.2014 по справі 843-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

31.01.2014Справа №5002-15/ 843-2012

За позовом Заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі:

1) Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь,

2) Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, м. Ялта,

до 1) Кореїзської селищної ради, смт. Кореїз, м. Ялта,

2) Фізичної особи-підприємця Саргсян Сос Маміконовича, м. Ялта,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Управління Держкомзему в м. Ялта Автономної Республіки Крим, м. Ялта,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Галстян Маро Артушівна, Сімферопольський район, с. Айкван,

про визнання недійсним рішення, договору оренди земельної ділянки та спонукання до виконання певних дій

Головуючий суддя І.А. Іщенко

Судді О.Л. Медведчук

А.Р. Ейвазова

Представники сторін не викликались.

Суть спору: Заступник прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища та Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення звернувся з позовом до Кореїзької селищної ради, в якому просив визнати недійсним рішення селищної ради № 1804 від 29.12.04 "Про затвердження проекту відводу земельної ділянки", визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між селищною радою та Фізичною особою-підприємцем Саргсян Сос Маміконовичем та зобов'язати останнього повернути земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Ялта, смт Кореїз, Алупкінське шосе, район будинку № 17-б у користування Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Позов обґрунтовано тим, що оспорюване рішення прийняте селищною радою всупереч вимогам чинного земельного, природоохоронного законодавства та порушує права та інтереси позивачів як уповноважених органів по здійсненню державної політики у галузі збереження, охорони та використання територій парку. Прокурор вказував на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах Місхорського парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а відтак відноситься до земель природоохоронного та історико-культурного призначення, натомість відповідачем не було додержано порядок вилучення та умови цільового використання таких земель. При цьому прокурор посилався на приписи статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України, статей 44, 84, 116, 141, 150 Земельного кодексу України, статей 3, 7, 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2012, у позові відмовлено повністю. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що прокуратурою під час розгляду справи не були спростовані обставини пропуску позовної давності для звернення із даним позовом. При цьому суд керувався приписами статей 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України.

Севастопольський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Заплава Л.М. - головуючого, Маслової З.Д., Сікорської Н.І., Постановою від 26.11.2012 рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав. Водночас суд апеляційної інстанції виходив з того, що межі Місхорського парка - пам'ятки садово-паркового мистецтва на місцевості не встановлені, з огляду на що оспорюване рішення було прийняте Кореїзькою селищною радою останньою в межах повноважень наданих законом.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення і постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на неврахування судами виданого Республіканським комітетом АР Крим Охоронного зобов'язання від 26.05.08, відповідно до якого заповідний об'єкт - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Місхорський" площею 23 га входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання. Водночас зазначає скаржник і про неврахування судами того, що наявність у певної ділянки суші статусу земель природно-заповідного фонду, не пов'язана з наявністю у парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення правовстановлюючих чи правооформлюючих документів щодо таких його прав на земельну ділянку, які передбачені розділом ІІІ Земельного кодексу України. При цьому скаржник посилається на порушення судами приписів статті 377 Цивільного кодексу України, статей 120, 150 Земельного кодексу України, статей 3, 4, 7, 8, 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2013 по справі №5002-2/843-2012 скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити частково, Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.11.12 у справі Господарського суду Автономної Республіки Крим № 5002-2/843-2012 і рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.12 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Автономної Республіки Крим дана справа була розподілена на суддю господарського суду Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2013 справу прийнято до провадження судді господарського суду Автономної Республіки Крим Іщенко І.А. та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2014 строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 06.02.2014 на 14 годин 30 хвилин.

При надрукуванні ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2014 у пункті 2 резолютивної частини було допущено технічну помилку.

Так замість: «…Відкласти розгляд справи на 06.02.2014 на 14 годин 30 хвилин…», помилково вказано: «…Відкласти розгляд справи на 06.01.2014 на 14 годин 30 хвилин …».

Відповідно до частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Суд вважає за можливе усунути вказану описку та викласти другий пункт резолютивної частини ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2014 у справі №5002-15/843-2012, виклавши в наступній редакції: «…Відкласти розгляд справи на 06.02.2014 на 14 годин 30 хвилин…».

Керуючись статтями 86, 89 Господарського процесуального Кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Пункт 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2014 по справі № 5002-15/843-2012 викласти в наступній редакції:

«…Відкласти розгляд справи на 06.02.2014 на 14 годин 30 хвилин..…».

Головуючий суддя І.А. Іщенко

Судді О.Л. Медведчук

А.Р. Ейвазова