Постанова

від 26.04.2012 по справі 20/144(10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.12 Справа № 20/144(10)

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Юркевича М. В.

Кузя В. Л.

При секретарі М. Кришталь

розглянувши апеляційну скаргу Прокуратури м. Львова, в інтересах держави в особі Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків від 06.02.12 р. № 37-496 вих.-12

на рішення господарського суду Львівської області від 17.01.11 року

у справі № 20/144 (10)

за позовом: ТОВ "Мотор Сіті Нова", м. Львів

до відповідача 1 : ВАТ "Пасавтапром", м. Львів

до відповідача 2 : Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", м. Львів

про визнання договору купівлі-продажу дійсним та зобов'язання зареєструвати право власності на нерухоме майно

за участю представників:

прокуратура -Леонтьєва Н.

від скаржника - Марець В. Г.,

від позивача -Вавринюк Ю. Р.,

від відповідача1 - Пашковський Р. О.,

від відповідача2 -не з'явився

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 17.01.2011 р. у справі № 20/144 (10) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 24.09.2010 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотор Сіті Нова"та Відкритим акціонерним товариством "ПАСАВТОПРОМ" дійсним. Зобов'язано Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (7900, м.Львів, вул.Липиського,54, код ЄДРПОУ 03348525) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотор Сіті Нова" (79026, м.Львів, вул.Стрийська,45, код ЄДРПОУ 35227260) право власності на нерухоме майно, а саме на виробниче приміщення корпусу № 6, площею 20 469,2 м2, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 45.

Не погоджуючись з даним рішенням першим заступником прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків була подана апеляційна скарга. На думку апелянта даний договір не може бути визнаний укладеним, оскільки майно, що було предметом даного договору купівлі-продажу перебувало в заставі, що підтверджується витягом з Державного реєстру застав нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.03.2012 року відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу Прокуратури м. Львова, в інтересах держави в особі Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків, призначено розгляд справи на 29.03.2012 року.

В судове засідання 29.03.2012 року представники, як Прокуратури м. Львова, так і Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків не з'явились, хоча належним чином були повідомлені судом, про день та час розгляду даної справи, проте від представника прокуратури на адресу суду було скероване письмове клопотання про відкладення розгляду даної апеляційної скарги, яке судом було задоволене, розгляд справи відкладено на 19.04.2012 року.

В судове засідання 19.04.2012 року представники, як Прокуратури м. Львова, так і Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків, повторно, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені, про що свідчать наявні в матеріалах справи підтвердження про скерування рекомендованих повідомлень на адресу останніх, про причини неявки суд не повідомили.

В судове засідання 26.04.2012 року з'явились представники Прокуратури м. Львова, Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків, позивача та відповідача 1.

Представники Прокуратури м. Львова та Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків підтримали доводи апеляційної скарги, просили суд її задоволити, в свою чергу представники позивача та відповідача 1 просили, суд, залишити оспорюване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні, представниками, як Прокуратури м. Львова, так і Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків, були заявлені усні клопотання про відкладення розгляду даної скарги, з метою долучення витягу з Державного реєстру застав нерухомого майна, про що останні вказували в апеляційній скарзі. Проте, колегією суддів апеляційної інстанції, дані клопотання були відхилені, так як апелянт та представник Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками при звернені до Львівського апеляційного господарського суду, мали можливість подати даний документ разом з апеляційною скаргою, так як основною підставою для оскарження спірного рішення, з боку останніх, було те, що майно, яке являється предметом оскаржуваного договору купівлі-продажу перебувало в заставі. Крім того, судом неодноразово відкладався судовий розгляд даної скарги, з причини неявок, як апелянта, так і представника Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками, без поважних причин, до суду. Також, судом, було взято до уваги вимоги ст. 102 ГПК України, щодо строку розгляду апеляційної скарги, зокрема який закінчується 03.05.2012 року. Що стосується застосування вимог ст. 69 ГПК України, то в судовому засіданні, при розгляді даної апеляційної скарги, представники позивача та відповідача 1 категорично заперечили щодо продовження строку розгляду не більш як на п'ятнадцять днів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мотор Сіті Нова" та Відкритим акціонерним товариством "ПАСАВТОПРОМ" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов договору відповідач продав, а покупець (позивач) купив виробниче приміщення корпусу № 6 площею 20 469,2 м 2 , що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Стрийська,45.

Згідно з ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних права та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи зміст ст.655 Цивільного кодексу України, що відображає предмет договору купівлі-продажу, такий договір за своїм правовим змістом є двостороннім правочином.

Відповідно до ч.2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 24.09.2010 р., який укладено між позивачем та відповідачем, досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу.

30.09.2010 р. позивачем, платіжним дорученням № 2, на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано 7 682 332, 80 грн. та згідно акту прийому-передачі нерухомого майна прийнято придбане майно, з огляду на що суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач виконав свій обов'язок відповідно до умов договору.

Доводи апелянта та представника Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків, щодо того, що майно яке було предметом даного договору купівлі-продажу перебувало в заставі, що підтверджується витягом з Державного реєстру застав нерухомого майна, не знайшло свого документального підтвердження, оскільки ні в матеріалах справи, ні в додатках до апеляційної скарги даного витягу немає. В попередні судові засідання представник апелянта не з'являвся, а в судовому засіданні від 26.04.2012 року не подав таких доказів.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999, № 3-рп/99 "У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)" встановлено, що положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави , а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави , і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Частиною 3 резолютивної частини вказаного рішення встановлено, що під представництвом прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді за змістом пункту 2 статті 121 Конституції України та статей 2 і 29 Арбітражного процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави .

Нормами частин 1, 3 ст. 29 ГПК України також передбачено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Нормами ч. 1 ст. 91 ГПК України передбачено право на апеляційне оскарження судового рішення, що не набрало законної сили стороною у справі, прокурором, третіми особами та особами, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Прокурор, зазначаючи, що апеляційна скарга подається в особі Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків, а оскаржуване рішення стосується прав та обов'язків вказаного податкового органу, в порушення норм 2, 29, 33, 34, 91 ГПК України не вказав, у чому саме полягає порушення інтересів держави у даній справі, не навів обґрунтування необхідності у зв'язку з цим захисту цих інтересів саме у даній справі при оскаржені рішення, а також не довів порушення або наявність загрози порушення відповідних інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У зв'язку з цим та виходячи із системного аналізу викладених норм ГПК України, а також те, що Прокурором апеляційна скарга була подана в інтересах держави в особі Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків, необхідність захисту прав та інтересів держави не була визначена Прокурором та не доведена ним в судовому засіданні, тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити рішення господарського суду Львівської області від 17.01.2011 р. у справі № 20/144 (10) без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 17.01.2011 р. у справі № 20/144 (10) залишити без змін, апеляційну скаргу Прокуратури м. Львова, в інтересах держави в особі Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 03.05.2012 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Юркевич М. В.

Суддя Кузь В. Л.