Ухвала

від 27.03.2012 по справі 6/354-59/51

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 березня 2012 р. № 6/354-59/51 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Плюшка І.А. суддів:Заріцької А.О. Муравйова О.В. Панової І.Ю. Селіваненка В.П. розглянувши заявуПублічного акціонерного товариства "Банк Кіпру"

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 30.11.2011 у справі№ 6/354-59/51 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Топінвест" до 1. Концерну "Київоблагробуд"; 2. Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачівОСОБА_6 провизнання недійсними рішення зборів та договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2011 у справі

№ 6/354-59/51, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Топінвест" задоволено повністю: визнано недійсним рішення загальних зборів учасників концерну "Київоблагробуд", оформлених протоколом загальних зборів учасників концерну "Київоблагробуд" від 14.11.2007 №19, визнано недійсним іпотечний договір від 11.12.2007, укладений концерном ""Киїаоблагробуд" та Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк".

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2011 у справі

№ 6/354-59/51 постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 та рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2011 залишено без змін.

Публічним акціонерним товариством "Банк Кіпру" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.11.2011 у справі № 6/354-59/51 , в якій заявник просить зазначену постанову скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.06.2010 у справі

№ 5020-10/097-1/119 та від 19.07.2010 у справі № 5020-10/121-1/006 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень статей 203, 215, 241 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 30.11.2011 у справі № 6/354-59/51, про перегляд якої просить заявник, та постанови від 22.06.2010 у справі

№ 5020-10/097-1/119, від 19.07.2010 у справі №5020-10/121-1/006, на які він посилається, вбачається, що судові рішення у цих справах прийнято з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові від 30.11.2011 у справі № 6/354-59/51, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників та договору іпотеки, оскільки судами встановлено, що за відсутності належних доказів участі у загальних зборах учасників концерну належним чином уповноваженого представника позивача, як власника 99,67% статутного капіталу (позивач заперечує видачу довіреності ОСОБА_7 на представлення інтересів концерну), збори не можуть вважатися такими, що відбулися, оскільки проведені за відсутності кворуму, отже судами правомірно враховано, що вказане є підставою для визнання рішення загальних зборів недійсним. До того ж, недійсне рішення стало підставою для укладення договору іпотеки, при цьому протоколом даних зборів учасників підтверджувались повноваження ОСОБА_8 на підписання від імені концерну договору іпотеки, а тому судами встановлено, що спірний договір укладений неуповноваженою особою, оскільки передача майна відповідача в іпотеку без врахування майнових та інших корпоративних прав позивача порушує норми чинного законодавства, статут концерну та права позивача.

Водночас у постановах від 22.06.2010 у справі № 5020-10/097-1/119 та від 19.07.2010 у справі №5020-10/121-1/006, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції зазначив про безпідставність позовних вимог про визнання недійсними іпотечного договору та договору купівлі-продажу, у зв'язку з відсутністю у позивачів суб'єктивного права на звернення із даними позовами, оскільки законом не передбачено права акціонера господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва (неможливим є ототожнення прав та інтересів акціонера з правами та інтересами самого акціонерного товариства).

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111 16 -111 21 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Банк Кіпру" у допуску справи № 6/354-59/51 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ.Плюшко Судді:А.Заріцька О.Муравйов І.Панова В.Селіваненко KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)