Рішення

від 27.06.2012 по справі 6/354-59/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 6/354-59/51 27.06.12

За заявою Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ"

до: 1) Концерну "Київоблагробуд"

2) Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення загальних зборів та визнання недійсним іпотечного договору

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Гончаров С.А.

Івченко А.М.

Представники:

від позивача: Бутенко О.О.

від відповідача 1: Лозіна А.В.

від відповідача 2: Комінарець О.О.

від третьої особи: ОСОБА_7

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" звернулось до Господарського суду міста Києва до Концерну "Київоблагробуд" та Відкритого акціонерного товариства "Банк Кіпру" про визнання недійсним: рішення загальних зборів учасників (засновників) концерну "Київоблагробуд" від 14.11.2007 р. про виступлення концерну "Київоблагробуд" майновим поручителем гр. ОСОБА_1 для забезпечення (гарантування) його фінансових зобов'язань перед Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" по кредиту в розмірі 17 000 000 грн., який надається терміном на 10 років, та надання майна, що належить на праві власності концерну, а саме: нежитлових приміщень, розташованих в буд. АДРЕСА_1, в заставу; іпотечного договору від 11.12.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, який зареєстрований в реєстрі за № у-745.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 р. позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Концерну "Київоблагробуд", оформлені протоколом загальних зборів учасників Концерну "Київоблагробуд" від 14.11.2007 р. № 19.; визнано недійсними іпотечний договір від 11.12.2007 р., укладений між Концерном "Київоблагробуд" та Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № у-745; присуджено до стягнення з Концерну "Київоблагробуд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ТОПІНВЕСТ" 170, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. у справі № 6/354 рішення господарського суду міста Києва від 30.09.2010 р. у вказаній справі залишено без змін, а також здійснено заміну Відкритого акціонерного товариства "Банк Кіпру" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру".

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2011 р. у справі 6/354 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2010 р. скасовано, справу передано до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2011 р. справу № 6/354 прийнято до свого провадження з присвоєнням номеру -6/354-59/51, призначено розгляд справи на 18.03.2011 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі № 6/354-59/51 позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсними рішення загальних зборів учасників концерну "Київоблагробуд", оформлені протоколом загальних зборів учасників концерну "Київоблагробуд" від 14.11.2007 р. № 19; визнано недійсними іпотечний договір від 11.12.2007 р., укладений між Концерном "Київоблагробуд" та акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, який зареєстрований в реєстрі за № у-745; присуджено до стягнення з Концерну "Київоблагробуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" 170 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене судове рішення залишено без змін апеляційною та касаційною інстанцією.

02.04.2012 р. до Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі № 6/354-59/51.

В обґрунтування своєї заяви Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" зазначає, що під час розгляду справи № 6/354-59/51 ОСОБА_1 був позбавлений можливості участі у судових засіданнях та, відповідно, надавати докази, необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду вказаної справи, зокрема, довіреності № 12/11-2007 від 20.11.2007 р. виданої директором Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" ОСОБА_1 на ім?я ОСОБА_9 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" на зборах учасників Концерну "Київоблагробуд".

При цьому, Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" зазначає, що приймаючи рішення у справі № 6/354-59/51 суд керувався відсутністю у ОСОБА_9 повноважень представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" на загальних зборах учасників Концерну "Київоблагробуд", в той час як такі повноваження підтверджувались вищевказаною довіреністю, яку не було надано ані суду, ані учасникам процесу при розгляді справи № 6/354-59/51.

Тож, Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" зазначає, що вищевказані обставини спростовують висновок суду, що міститься у рішенні Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі № 6/354-59/51 про присутність на загальних зборах учасників Концерну "Київоблагробуд" неправомочного представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" та є підставою для перегляду вищевказаного рішення за правилами ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2012 р. розгляд заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі № 6/354-59/51 призначено на 23.04.2012 р. за участю представників сторін та третьої особи, яких зобов'язано надати суду певні документи.

18.04.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" подало заяву про забезпечення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі № 6/354-59/51 шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення загальною площею 3 104, 70 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1. А також заборонити Концерну "Київоблагробуд" вчиняти будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження нежитлових приміщень, розташованих по АДРЕСА_1 загальною площею 3 104, 70 кв.м. та заборонити Комунальному підприємству «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»вчиняти дії щодо реєстрації будь-яких змін прав власності на нежитлові приміщення загальною площею 3 104, 70 кв.м.

Обґрунтовуючи свою заяву, Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" зазначає, що йому стало відомо про вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" дій, спрямованих на відчуження предмету іпотеки за договором від 11.12.2007 р.

Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи вжити заходи до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Крім того, суд відзначає, що заявником обрано декілька заходів до забезпечення позову.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, відповідно до п 5.6.1. якої арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

За таких обставин, накладення арешту на майно включає в себе також заборону вчинення дій щодо розпорядження таким майном, в тому числі, щодо його відчуження.

Разом з тим, заявником не надано суду жодного доказу на підтвердження викладених у заяві обставин, а також доказів, за наявності яких законодавством допускається вжиття заходів до забезпечення позову у справі.

Враховуючи все вищенаведене, суд відмовляє заявнику у задоволенні поданої ним заяви в порядку ст. 66, ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі розгляду заяви представник третьої особи надав пояснення по справі, в яких зазначає, що ОСОБА_1, як директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ", довіреності № 12/11-2007 від 12.11.2007 р. на ім'я ОСОБА_9 для представництва інтересів товариства на зборах Концерну «Київоблагробуд»з усіма необхідними правами не видавав, а також передачу ОСОБА_9 печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" не здійснював.

Також третя особа зазначає, що його право на участь у судовому процесі при розгляді справи № 6/354-59/51 не порушувалось.

Склад суду у процесі розгляду заяви змінювався.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.06.2012 р. заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі № 6/354-59/51 передано на розгляд колегії суддів у складі Пригунова А.Б. (головуюча), Гончаров С.А. та Івченко А.М.

У даному судовому засіданні присутні учасники судового процесу підтримали свої позиції.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі № 6/354-59/51, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні у справі докази, суд відзначає наступне.

Відповідно до положень ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно зі ст. 114 Господарського процесуального кодексу України рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Як зазначається у п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» № 17 від 26.12.2011 р. до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»№ 17 від 26.12.2011 р. не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що Публічному акціонерному товариству "Банк Кіпру" при розгляді справи було відомо про те, що на загальних зборах учасників Концерну "Київоблагробуд", які відбулись 14.11.2007 р. ОСОБА_9 діяв від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" на підставі довіреності № 12/11-2007 від 12.11.2007 р., про що свідчать, зокрема, відзив Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" на позовну заяву, а також письмові пояснення останнього, подані під час судового розгляду даної справи (при первісному та новому розглядах справи), у яких заявник також зазначає про передбачену статутом Концерну "Київоблагробуд" можливість участі у роботі загальних зборів керівника юридичної особи або представника за відповідним дорученням.

Тож, вищенаведене свідчить, що на момент прийняття рішення у справі № 6/354-59/51 учасникам провадження у справі та, зокрема, заявнику було відомо про існування довіреності № 12/11-2007 від 12.11.2007 р., однак до матеріалів справи вказану довіреність не долучено та не надано обґрунтованих пояснень щодо неможливості її надання.

При цьому, заявник не звертався до Господарського суду міста Києва зі заявою про витребування довіреності № 12/11-2007 від 12.11.2007 р. в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Що ж до тверджень Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" про позбавлення можливості ОСОБА_1 брати участь у судових засіданнях та, відповідно, надавати докази, суд відзначає, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду справи № 6/354-59/51.

Зокрема, у матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 23.02.2011 р. та від 18.03.3011 р. отримано безпосередньо ОСОБА_1.

Тож, третя особа не була позбавлена можливості реалізувати свої права на участь у розгляді справи по суті відповідно до положень ст.ст. 22, 276 Господарського процесуального кодексу України, а відтак -твердження заявника в цій частині суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявником не доведено суду належними та допустимими доказами існування обставин, які є підставою для застосування положень ст. ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що однією з ознак нововиявленої обставини є існування її на час розгляду справи та відсутність відомостей про неї у заявника, зважаючи, що матеріали справи свідчать про зворотнє, а саме -про наявність у Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" інформації про довіреність № 12/11-2007 від 12.11.2007 р. на ім?я ОСОБА_9 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПІНВЕСТ" на зборах учасників Концерну "Київоблагробуд", суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" у своїй заяві не є нововиявленими в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд відмовляє Публічному акціонерному товариству "Банк Кіпру" у задоволенні поданої заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Банк Кіпру" у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі № 6/354-59/51.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у справі № 6/354-59/51 залишити без змін.

Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Гончаров С.А.

Івченко А.М.