Ухвала

від 07.05.2012 по справі 17/262

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2012 р. Справа № 49370/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.

суддів: Сапіги В.П., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ТзОВ «Кріс» на постанову Господарського суду Закарпатської області від 06 лютого 2008 року у справі за позовом виконавчого комітету Ужгородської міської ради до Госпрозрахункової організації «Ужгородрекламаблагоустрій», третьої особи ТзОВ «Кріс» про скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Ужгородської міської ради Закарпатської області звернувся у березні 2008 року до суду з позовом до госпрозрахункової організації «Ужгородрекламаблагоустрій» про скасування розпорядження від 25.01.2007 року за № 70. Просив також скасувати додатки до дозволів на розміщення об»єктів зовнішньої реклами за №№ 350/19, 350/18, 239/126, 239/107, 239/125, 94/15, 94/12, 94/11, 239/111, 350/16, 39/105, 239/119, 239/97, 239/106, що видані на підставі вищевказаного розпорядження відповідача.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що спірне розпорядження, прийнято всупереч п.п.1.2, 2.6, 2.16 Порядку розміщення об»єктів зовнішньої реклами, який затверджений рішенням виконкому від 22.06.2005 року за № 176 та Постанови КМУ від 29.12.2003 року № 2067 з перевищенням повноважень, а саме: без рішення виконкому міської ради.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 06 лютого 2008 року позов задоволено, визнано недійсним розпорядження госпрозрахункової організації «Ужгородрекламаблагоустрій» від 25.01.2007р. № 70 «Про внесення змін у дозволи» та виданих на його підставі додатків до дозволів від 25.01.2007 року за №№ 350/19, 350/18, 239/126, 239/107, 239/125, 94/15, 94/12, 94/11, 239/111, 350/16, 239/105, 239/119, 239/97, 239/106.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того що, оспорюване рішення відповідача суперечить приписами п. 2.16 Порядку розміщення об»єктів зовнішньої реклами у м. Ужгороді, що затверджений рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 22.06.05 за №176 «Про порядок розміщення об»єктів зовнішньої реклами», оскільки прийнято без попереднього рішення виконкому міської ради та обмежує повноваження виконкому міської ради як органу місцевого самоврядування з питань віднесених до його власних самоврядних повноважень.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, третя особа - ТзОВ «Кріс», подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що постанова суду першої інстанції прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню.

Як на доводи апеляційної скарги покликається на те, що оспорюване рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Так, ТОВ «Кріс» вважає, що оспорюване рішення прийнято відповідно до приписів п. 27 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами», за змістом яких робочий орган вправі самостійно вносити зміни у дозволи протягом строку їх дії. При цьому, вважає, що до спірних відносин в цій частині належить застосовувати приписи вищевказаних Типових правил, як акту вищої юридичної сили, а не приписи п.п. 2.6, 2.16 Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Ужгороді, згідно з якими для внесення робочим органом змін до дозволів необхідне попереднє рішення виконкому міської ради.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Таким чином, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Судом першої встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 176 затверджено Порядок розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Ужгороді та уповноважено госпрозрахункову організацію «Ужгородрекламаблагоустрій» виступити робочим органом виконавчого комітету Ужгородської міської ради з питань регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач виконував повноваження робочого органу позивача з питань регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у період з 22.06.2005 р.по 13.04.2007 р., тобто на час виникнення спірних правовідносин.

Обсяг та порядок здійснення повноважень відповідача як робочого органу позивача з питань регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами визначено Порядком розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м. Ужгороді.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з прийняттям вищевказаного Порядку до правовідносин у сфері розмішення зовнішньої реклами в м. Ужгороді слід застосовувати вимоги саме цього Порядку, а не Типових правил розміщення зовнішньої реклами, які б застосовувались у випадку відсутності Порядку розмішення зовнішньої реклами в м. Ужгороді.

Так, п.п. 2.6, 2.10, 2.16 зазначеного Порядку передбачено, зокрема, що рішення виконкому міської ради приймається за результатами розгляду робочим органом заявки на надання дозволу на розміщення ОЗР; на підставі рішення виконкому встановлюється термін дії дозволу; вносяться зміни до дозволів у разі потреби технологічної або конструктивної схеми рекламної конструкції.

Відповідач як робочий орган виконкому міської ради прийняв розпорядження від 25.01.2007 № 70 «Про внесення змін у дозволиВ»» з мотивів потреби у зміні технологічної схеми рекламних засобів ТОВ «Кріс» за клопотанням останнього від 11.01.2007 р., керуючись при цьому, як зазначено в тексті рішення, п. 27 Типових правил. На підставі даного розпорядження внесено зміни до 14 раніше виданих ТОВ «Кріс» дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами.

Статтею 16 Закону України «Про рекламу» передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За змістом п. 13 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання надання дозволу, в порядку встановленому законодавством, на розміщення реклами є власними (самоврядними) повноваженнями віднесеними до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. За змістом ст. 71 цього ж Закону органи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження та наділені правом звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які обмежують повноваження органів місцевого самоврядування.

Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованим твердження суду першої інстанції про те, що оспорюване рішення відповідача суперечить приписами п. 2.16 Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами в м. Ужгороді, оскільки прийнято без попереднього рішення виконкому міської ради та обмежує повноваження виконкому міської ради як органу місцевого самоврядування з питань віднесених до його власних самоврядних повноважень.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про правомірність вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 25.01.07 № 70 «Про внесення змін у дозволи» як такого, що порушує права позивача, оскільки прийняте безпідставно, та у спосіб не визначений законодавством, у зв»язку з чим підставно вважав, що підлягають скасуванню також видані на підставі протиправного розпорядження додатки до дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами від 25.01.07р. №№ 350/19, 350/18, 239/126, 239/107, 239/125, 94/15, 94/12, 94/11, 239/111, 350/16, 239/105, 239/119, 239/97, 239/106.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова Господарського суду Закарпатської області від 06 лютого 2008 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ТзОВ «Кріс» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Закарпатської області від 06 лютого 2008 року у справі № 17/262 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

суддя В.П. Сапіга

суддя І.О. Яворський