Постанова

від 07.05.2012 по справі 5020-7/158-23/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2012 року Справа № 5020-7/158-23/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисової Ю.В.,

суддів Гонтаря В.І.,

Гоголя Ю.М.,

за участю :

представника позивача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 19.01.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Севбудтрест";

відповідача: ОСОБА_3, паспорт НОМЕР_1 від 04.03.04, фізична особа-підприємець ОСОБА_3;

представника відповідача: ОСОБА_4, довіреність №214 від 22.05.11, фізична особа-підприємець ОСОБА_3;

представника третьої особи: не з'явився, державне підприємство "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Севбудтрест" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) від 05 березня 2012 року у справі № 5020-7/158-23/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Севбудтрест" (пр. Жовтневої Революції, 56-113, місто Севастополь, 99056)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: державне підприємство "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" (вул. Чапаєва 9, с. Віліне, АР Крим, 98433).

про стягнення 45000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ :

10 листопада 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Севбудтрест" звернулось до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 із позовною заявою, у якій просило стягнути з останнього 45000,00 грн. отриманих без достатніх правових підстав, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 1212 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що на протязі 2009 року товариством з обмеженою відповідальністю "Севбудтрест" на рахунок відповідача були перераховані грошові кошти, які ним безпідставно утримуються з огляду на відсутність між сторонами будь-якого договору або іншої угоди.

Справа неодноразово була предметом розгляду судами різних інстанцій.

Після скасування судових рішень у справі господарським судом касаційної інстанції, за результатами нового розгляду 05 березня 2012 року господарський суд міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) у справі №5020-7/158-23/2012 прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що роботи з реконструкції опалення для існуючих дослідно-експериментальних теплиць під стратифікаційні камери державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" були дійсно виконані підприємством позивача із залученням субпідрядників, між сторонами існувала усна домовленість на виконання вказаних субпідрядних робіт, на підставі чого підприємством позивача частково сплачено рахунок, виставлений відповідачем. Отже, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність у відповідача законної підстави для набуття від позивача грошових коштів у сумі 45000,00 грн. і відсутність підстав для їх повернення позивачеві.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство "Севбудтрест" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти нове рішення, задовольнивши позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам у справі.

Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що докази, прийняті до уваги місцевим господарським судом у підтвердження права відповідача на отримання та утримання грошових коштів позивача, є неналежними та недопустимими, одним з таких доказів є постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 22 березня 2011 року.

За переконанням позивача, місцевий господарський суд безпідставно не прийняв до уваги як належний та допустимий доказ наданий позивачем висновок експертного будівельно-технічного дослідження №10 від 29 січня 2010 року.

За твердженням заявника скарги, не можуть бути визнані законними й висновки місцевого господарського суду про наявність у відповідача права на отримання грошових коштів позивача в якості оплати за підрядні роботи, виконані на підставі усної угоди, оскільки такі висновки суперечать приписам частини 1 статті 323 Господарського кодексу України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2012 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Севбудтрест" було прийнято до провадження суду судовою колегією у складі: головуючий суддя Борисова Ю.В., судді: Рибіна С.А., Гоголь Ю.М. та призначено справу до розгляду на 23 квітня 2012 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено державне підприємство "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач".

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 квітня 2012 року через неявку третьої особи розгляд справи відкладався на 07 травня 2012 року.

За розпорядженням керівництва суду суддю Рибіну С.А. було замінено на суддю Гонтаря В.І.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 07 травня 2012 року представники сторін, відповідач підтримали свої вимоги та заперечення.

Представник державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" у судове засідання повторно не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належно повідомлені про час і місце розгляду справи.

Оскільки явка учасників не визнавалася обов'язковою, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи, за наявними у справі документами, визнавши їх достатніми для прийняття рішення у справі.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.

05 грудня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю „Севбудтрест" (за договором підрядник) та державне підприємство „Агрофірма „Магарач" (за договором замовник) уклали договір підряду №57/08 (том 1, а.с. 98-99).

Відповідно до пункту 1.1. підрядник зобов'язався виконати роботи з реконструкції щепільного комплексу замовника відповідно до розробленої та затвердженої підрядником проектно-кошторисної документації згідно технічних умов, вказаних в тендерної документації, а замовник зобов'язався надати підряднику будівельну площадку, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Предметом договору підряду відповідно до пункту 2.1 є реконструкція щепільного комплексу замовника, розташованого у с. Віліно Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим по вул. Чапаєва, 25-а.

Додатками до договору є проектно-кошторисна документація та календарний план виконання робіт.

Як свідчать матеріали справи, роботи за вказаним вище договором та додатками до нього були виконані у повному обсязі та прийняті замовником, що підтверджується копією листа державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" №1212/1522 від 16 грудня 2010 року. Претензій до виконаних робіт останній не виказав (том 1, а.с. 79). Вказане сторонами у даній справі не заперечується.

З пояснень сторін також вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю „Севбудтрест" та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 домовились про виконання останнім робіт з реконструкції опалення для існуючих дослідно-експериментальних теплиць під стратифікаційні камери державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач". Вказані роботи входили до обсягу робіт, пов'язаних із реконструкцією щепільного комплексу замовника, та передбачалися проектно-кошторисною документацією.

Згідно пояснень сторін, дослідженого судом рахунку №86 від 29 грудня 2008, копія якого наявна в матеріалах справи (том 1, а.с.65), встановлено, що рахунок виставлений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 товариству з обмеженою відповідальністю „Севбудтрест" за реконструкцію опалення для існуючих дослідно-експериментальних теплиць під стратифікаційні камери на суму 66524,10 грн. (у т.ч. ПДВ у сумі 11087,35 грн.).

З наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень №546 від 05 січня 2009 року на суму 20000,00 грн., №15 від 05 лютого 2009 року на суму 15000,00 грн., №553 від 13 січня 2009 року на суму 1000,00 грн., №84 від 27 лютого 2009 року на суму 5000,00 грн., №27 від 28 січня 2009 року на суму 1000,00 грн., №13 від 21 січня 2009 року на суму 1000,00 грн., №6 від 20 січня 2009 року на суму 2000,00 грн. вбачається, що позивач перерахував відповідачу грошові кошти у загальній сумі 45000,00 грн., зазначивши у графі „призначення платежу" - за реконструкцію опалення за рахунком №86 від 29 грудня 2008 року, у тому числі ПДВ (том 1, а.с.7-13). Грошові кошти були отримані відповідачем саме у сумі 45000,00 грн.

При направленні справи на новий розгляд, Вищий господарський суд України звернув увагу на ті обставини, що факт виконання відповідачем робіт з реконструкції щепільного комплексу ДП "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" на загальну суму 66524,10 грн. було встановлено постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 22 березня 2011 року оперуповноваженого СДСБЕЗ Бахчисарайського РВ ГУМВ України в АР Крим, яка знаходиться у матеріалах справи. Також, суд касаційної інстанції вказав на необхідність надання правової оцінки листу позивача від 23 червня 2009 року, договорам підряду, укладеним відповідачем з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на виконання зварювальних робіт на об'єкті державного підприємства та необхідності оцінки пояснень цих осіб щодо періоду та обсягів виконання робіт.

Так, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Згідно приписів частини 2 статті 99 цього кодексу апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши копії договору підряду №1 від 06 січня 2009 року, укладеного між відповідачем (замовником робіт) і громадянином ОСОБА_6 (виконавцем робіт), договору підряду №2 від 06 січня 2009 року, укладеного між відповідачем (замовником робіт) і громадянином ОСОБА_7 (виконавцем робіт) у томі 1 на а.с. 60-63, судом встановлено, що відповідач фактично здійснював роботи з реконструкції опалення (зварювальні роботи) для існуючих дослідно-експериментальних теплиць під стратифікаційні камери державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" у с. Віліно із залученням атестованих робітників ОСОБА_6 та ОСОБА_7

До того ж, факт виконання вказаних робіт відповідачем, на думку судової колегії, підтверджується листом товариства з обмеженою відповідальністю „Севбудтрест" від 23 червня 2009 року (вих. №103) на адресу відповідача (том 1, а.с.64), оскільки цей лист скеровано після здійснених позивачем у січні-лютому 2009 року проплат з призначення платежу за реконструкцію опалення та з посиланням на рахунок, виставлений відповідачем.

Також слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів сплати позивачем повної суми за рахунком №86 від 29 грудня 2008, отже, вважаючи, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю „Севбудтрест" шляхом омани та зловживанням довіри заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 21524,10 грн. (недоотримані за рахунком), останній 08 листопада 2010 року звернувся до Гагрінського РВ УМВС України в м. Севастополі із заявою про порушення кримінальної справи.

Постановою о/у СУР Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі від 17 листопада 2010 року ОСОБА_3 було відмовлено в порушенні кримінальної справи. Втім, постанова була скасована Гагарінським райсудом м. Севастополя від 24 грудня 2010 (том 1, а.с.93-94), який у своїй постанові зазначив, що під час проведеної перевірки не були опитані працівники ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з якими ОСОБА_3 укладав договори на проведення робіт з реконструкції теплиць державного підприємства „Агрофірма „Магарач" на виконання усної домовленості із керівником товариства з обмеженою відповідальністю „Севбудтрест" та не було з'ясовано, чи дійсно проводилися роботи на даному об'єкті.

З письмових пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_7, наданих Гагарінському РВ УМВС України в м. Севастополі в ході проведеної перевірки, вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 згідно з умовами договорів підряду від 06 січня 2009 року за №1, №2 у період з 10 січня 2009 року по 25 лютого 2009 року в повному обсязі виконали роботи з реконструкції опалення (зварювальні роботи) для існуючих дослідно-експериментальних теплиць під стратифікаційні камери державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" (том 1, а.с.58-59).

Також, в матеріалах справи наявна копія постанови О/У СДСБЕЗ Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим від 22 березня 2011 року, якою було відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою громадянина ОСОБА_3 в порядку п. 2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України (за відсутністю в діянні складу злочину) (том 2, а.с. 36-37).

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що органами дізнання було проведено перевірку обставин, викладених в заяві ОСОБА_3, та встановлено, що останнім виконувалися роботи з реконструкції системи опалення для діючих дослідно-експериментальних теплиць під стратифікаційні камери на суму 66524,10 грн., а товариством „Севбудтрест" виконані роботи з реконструкції щепільного комплексу державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач".

Також, органами дізнання встановлено факт перерахування коштів товариством на користь ОСОБА_3 в сумі 45000,00 грн., однак, залишок грошових коштів в сумі 21524,40 грн. останньому товариством сплачено не було.

Втім, вважаючи, що між сторонами не укладався договір на реконструкцію опалення, документи, які б підтверджували виконання відповідачем робіт не підписувались, позивач стверджує про наявність підстав для повернення відповідачем перерахованих йому грошових коштів у розмірі 45000,00 грн. в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно отриманих, у зв'язку з чим і звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Згідно позовної заяви, перерахування коштів відповідачеві позивач вважає безпідставним, оскільки договірні відносини між сторонами відсутні. Утримання відповідачем грошових коштів, за твердженням позивача, є незаконним. Позивач звернувся з позовом про повернення належного йому майна (грошових коштів), одержаного відповідачем без встановлених законодавством підстав.

Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави унормовано главою 83 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язання повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Термін „майно" в контексті частини 1 статті 1212 включає в себе не лише майно в розумінні статті 190 Цивільного кодексу України, але й гроші (грошові кошти).

Предметом регулювання вказаної норми закону є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами права.

Зі змісту коментованої статті вбачається, що умовами виникнення зобов'язань внаслідок безпідставного придбання майна є: 1) збільшення майна у однієї особи; 2) втрата майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна у однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна у однієї особи за рахунок іншої особи.

Важливою умовою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України до правових відносин є встановлення наявності або відсутності правової підстави, оскільки саме відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом чи правочином.

Так, позивач стверджує, що саме він є єдиним виконавцем робіт з реконструкції щепільного комплексу державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" та у підтвердження своїх доводів вказує на висновок експертного будівельно-технічного дослідження №10 від 29 січня 2010 року (том 3, а.с.10-13).

Дослідивши вказане дослідження, судова колегія встановила, що воно проведено Севастопольським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса на замовлення позивача.

Предметом дослідження є встановлення відповідності об'єму та вартості робіт виконаних на об'єкті „Реконструкція щепільного комплексу „Агрофірма „Магарач" в пос. Віліно актам виконаних робіт.

Надаючи оцінку висновку експертного будівельно-технічного дослідження згідно приписам статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд обґрунтовано не надав доказового значення цьому висновку та зауважує, що він не є експертним висновком, проведеним у призначеній судом судовій експертизі. При проведенні дослідження не було дотримано приписів статей 12, 14 Закону України „Про судову експертизу", зокрема, експерт не попереджувався про передбачену законодавством відповідальність, крім того, при проведенні дослідження, фактичний виконавець виконаних робіт не встановлювався.

Враховуючи, що відповідність об'єму та вартості робіт виконаних на об'єкті „Реконструкція щепільного комплексу „Агрофірма „Магарач" в пос. Віліно актам виконаних робіт ніким із сторін не заперечується, до того ж факт виконання договірних зобов'язань генеральним підрядником (ТОВ „Севбудтрест") відповідач не спростовує, наполягаючи на виконанні саме субпідрядних робіт, даний висновок не можна вважати належним доказом у виниклому спорі з огляду на положення статті 34 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо посилань заявника апеляційної скарги на неправомірність прийняття судом першої інстанції в якості належного доказу постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, судова колегія зазначає, що постанова органу дізнання підлягає оцінці в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України, як один з доказів, що оцінюється судом у сукупності із іншими доказами і обставинами справи.

До того ж, за переконанням суду, самим позивачем своїм листом до відповідача (від 23 червня 2009 року) підтверджено наявність між сторонами спору договірних відносин з виконання робіт з реконструкції спірного об'єкту.

Враховуючи заперечення представника позивача проти наведених обставин, колегія апеляційного суду приймає до уваги факт відсутності доказів з боку позивача про особисте виконання підрядних робіт на об'єкті державного підприємства "Агрофірма "Магарач", наявність у товариства „Севбудтрест" необхідних для даного виду реконструкційних робіт механізмів, транспорту та матеріалів, а також спеціалістів з певних видів робіт, наявність трудових договорів з ними або інших договорів підряду.

До наданих представником позивача актів виконаних робіт колегія суду ставиться критично, оскільки вони не містять дати підписання, до того ж виконання обсягів робіт за договором з державним підприємством "Агрофірма "Магарач" товариством генпідрядника ніким не заперечується, втім, такі обставини не свідчать проти наявності правовідносин генпідрядника з субпідрядниками і не свідчать проти обставин, викладених відповідачем у справі.

Отже, всі докази у сукупності, наявні в матеріалах справи, свідчать про виконання саме відповідачем робіт з реконструкції щепільного комплексу державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач". Позивачем докази які б спростували цей факт ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано, більш того, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12791674 вбачається, що статутна діяльність позивача не передбачає виконання робіт з укладення труб водо та теплопостачання, втім, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12879930 вбачається, що вказані види робіт можуть виконуватись ОСОБА_3

Судова колегія погодилась з висновком суду першої інстанції стосовно того, що спірні роботи були дійсно виконані відповідачем із залученням спеціалістів, а позивачем був частково сплачений рахунок, виставлений відповідачем, за умов наявної між сторонами усної угоди, отже, у відповідача виникли законні підстави для набуття коштів від товариства з обмеженою відповідальністю „Севбудтрест".

Так, підсумовуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що отримання відповідачем безготівкових коштів на свій поточний рахунок в банку було здійснено за наявності правових підстав для перерахування коштів позивачем, із зазначенням у платіжних дорученнях позивачем таких підстав.

З огляду на викладені вище обставин, застосування до спірних правовідносин норм інституту набуття та утримання майна без достатніх правових підстав є неможливим.

Так, надавши оцінку наданим сторонами доказам у їх сукупності відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України і дослідивши всі обставини справи, судова колегія вважає, що всі інші доводи скаржника враховано місцевим господарським судом в оскарженому судовому рішенні й з їх врахуванням зроблено відповідні висновки.

Отже, відмова суду у задоволенні вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Севбудтрест" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 45000,00 грн. є цілком підставною і не зумовлена порушенням вимог процесуального або матеріального права.

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом покладає на нього обов'язок в порядку статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України довести, що його цивільні права та інтереси порушено.

З наведеного вбачається, що рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Наявні ж в матеріалах справи докази не доводять підставність позову.

Отже, під час апеляційного провадження колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду не знайшла підстав для скасування судового рішення, через що воно підлягає залишенню без змін.

Судові витрати, при цьому, суд відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України правомірно поклав на позивача.

Керуючись статтями 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Севбудтрест" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Єфременко О.О.) від 05 березня 2012 року у справі № 5020-7/158-23/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.В. Борисова

Судді В.І. Гонтар

Ю.М. Гоголь