Вирок

від 05.04.2012 по справі 1-190/12

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-190/12

В И Р О К

Іменем України

05.04.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Бойко О.В.,

при секретарі - Малоголовко О.В.,

з участю прокурора - Кричфалушого С.М.,

та захисника - ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця с. Ручки, Гадяцького р-ну Полтавської області, українець, громадянин України, має вищу-педагогічну та вищу економічно-правову освіти, розлучений, не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

рішенням засновника ОСОБА_2. №1 від 11.04.2007 було створене приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_2», зареєстроване як юридична особа Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, згідно свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1 від 17.04.2007 за адресою: АДРЕСА_2, взято на податковий облік в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва 19.04.2007 за №55567, зареєстроване платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва НОМЕР_2 від 28.04.2007 , і присвоєно ідентифікаційний код ЄДРПОУ -35077412 та індивідуальний податковий номер платника ЯПДВ - 350774126507.

Рішенням засновника ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке зафіксоване в протоколі №1 від 11.04.2007, ОСОБА_2. призначено на посаду директора ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»з повноваженнями згідно статуту, при цьому посада головного бухгалтера на ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»не передбачена і функції по веденню податкового обліку покладено на ОСОБА_2.

Відповідно до пункту 5.4 статуту ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»- директор здійснює керівництво поточними справами підприємства, представляє інтереси підприємства у відношеннях з державними органами, іншими підприємствами, організаціями (без довіреності), від імені підприємства укладає та підписує угоди, приймає рішення з питань діяльності підприємства, якщо вони не суперечать чинному законодавству України, директор має право виконувати інші функції, якщо на це є належний дозвіл засновника, відповідно до пункту 5.5 цього статуту бухгалтер підприємства несе відповідальність за додержання фінансової дисципліни у відповідності із законодавством України про бухгалтерський облік та звітність, відповідно до пункту 6.6 цього статуту підприємство несе відповідальність за додержанням розрахункової дисципліни, а контроль за фінансового-господарською діяльністю підприємства здійснюють державна податкова адміністрація та інші органи державної влади, уповноважені на це законами України, відповідно до пунктів 7.1-7.5 цього статуту підприємство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність і подає її в установленому обсязі податковим органам та органам державної статистики, підприємство і його посадові особи несуть відповідальність за достовірність інформації, що міститься в річному звіті і річному балансі, перевірка фінансової та господарської діяльності підприємства здійснюється державними податковими інспекціями, іншими державними органами в межах їх компетенції.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»та пунктів 2,3,6,7 ст.8, пункту 1 ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ОСОБА_2. як керівник та єдина службова особа ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»був відповідальним за керівництво підприємством, організацією та ведення бухгалтерського обліку, забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, а також був відповідальним за забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних бухгалтерських документах, складання та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, крім того був відповідальним за подавання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та одноособово відповідав за правильність нарахування і сплату податків , зборів, інших обов'язкових платежів платником податку - юридичною особою ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Таким чином, ОСОБА_2., перебуваючи на посаді директора ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», будучи єдиною службовою особою цього підприємства та виконуючи в тому числі й функції головного бухгалтера, маючи при цьому владні повноваження, передбачені внутрішніми нормативними актами підприємства та законодавчими актами України, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, пов'язані з веденням бухгалтерського та податкового обліку, з своєчасною подачею достовірних документів податкової звітності, нарахуванням та своєчасною сплатою податків, тобто, являвся службовою особою.

Однак, всупереч службовим інтересам директор ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_2., ставлячи свої власні інтереси та вузьковідомчі інтереси підприємства вище загальнодержавних, керуючись при цьому своїм корисним мотивом, який виразився в бажанні усунутись від виконання службових обов'язків перед Державним бюджетом щодо сплати податків, фактично протиправного отримання економічної вигоди за рахунок Державного бюджету, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах та бажаючи настання таких наслідків, протягом 2008-2009 років умисно порушував податкове законодавство України, чим ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах та здійснив службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, при наступних обставинах:

Так, директор ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»ОСОБА_2., умисно ухилився від сплати податків зборів (обов'язкових платежів), які входять в систему оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в

особливо великих розмірах, за наступних обставин:

ОСОБА_2., отримавши дві вищі освіти: першу педагогічну за спеціальністю «вчитель історії та права», другу економіко-правову за спеціальністю»правове регулювання економіки підприємства», здавши іспити з предмету «бухгалтерський облік», маючи значний досвід роботи на інших підприємствах за своїми спеціальностями, вільно орієнтуючись в законах України та підзаконних нормативних актах, які регулюють ведення податкового обліку підприємств, являючись директором ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», умисно та з метою ухилення від сплати податків цим підприємством у звітних податкових періодах: липні, жовтні, листопаді, грудні 2008 року та лютому 2009 року завищив суму податкового кредиту з ПДВ, особисто склав та підписав недостовірні податкові декларації з податку на додану вартість та подав їх до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Зокрема, у звітних податкових періодах: липні, жовтні, листопаді, грудні 2008 року та лютому 2009 року директор ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»ОСОБА_2., у податкових деклараціях з ПДВ та додатку №5 до цих декларацій відобразив операції на загальну суму 40 млн.498 тис.068 грн., в тому числі ПДВ - 6 млн. 749 тис. 678 грн. щодо придбання товарів (робіт, послуг)у підприємства з неіснуючим податковим номером платника ПДВ- НОМЕР_3.

Згідно відомостей Центральної бази даних ДПА України не існує підприємства з індивідуальним податковим номером платника ПДВ -НОМЕР_3.

При цьому перші п'ять цифр індивідуального податкового номеру платника ПДВ, які зазначені ОСОБА_2 у податкових деклараціях співпадають з п'ятьма цифрами коду ЄДРПОУ ПП «АМІ К - ТРЕЙД», однак останні цифри індивідуального податкового номеру платника ПДВ, який зазначив ОСОБА_2.(НОМЕР_3) та індивідуального податкового номеру ПП «АМІ К - Трейд»(НОМЕР_4) відрізняються.

Проведеною податковою перевіркою було встановлено що ПП «АМІ К -ТРЕЙД»є фіктивним підприємством, свідоцтво НОМЕР_5 від 31.01.2005 платника ПДВ - ПП «АМІ К - ТРЕЙД»рішенням ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.03.2008 року анульовано, банківські рахунки платника податків ПП «АМІ К - ТРЕЙД»закриті в 2006 році. Директор цього підприємства -ОСОБА_3. не створювала його, не здійснювала діяльності на цьому підприємстві, в 2007-2008 роках не отримувала доходів на цьому підприємстві і не має ніякого відношення до нього, оскільки в грудні 2004 року втратила паспорт, а невстановлені особи зареєстрували на її втрачений паспорт ПП «АМІ К - ТРЕЙД», тому рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.07.2006 визнано ОСОБА_3 непричетною до створення та діяльності ПП «АМІ К - ТРЕЙД»та обмежено цивільну правоздатність цього підприємства, визнавши ПП «АМІ К -ТРЕЙД»юридичною особою, яка не здатна мати, набувати і здійснювати цивільні права та не може бути позивачем і відповідачем у суді.

Відсутність даних про індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 свідчить про те, що суб'єкта господарювання з таким номером, який би був зареєстрований платником ПДВ не існує та вказує на те, що ОСОБА_2. у звітних податкових періодах - липні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року та лютому 2009 року придбав товари на загальну суму 40 млн. 498 тис.68 грн. не від платника ПДВ і тому не мав права на податковий кредит з ПДВ, однак з метою ухилення від сплати податку на додану вартість у податкових деклараціях з ПДВ за ці звітні періоди умисно зазначав неіснуючий індивідуальний податковий номер, який взагалі не є номером платника ПДВ.

Відповідно до п.п.7.2.4, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку передбаченому ст. 9 цього Закону. Враховуючи, що свідоцтво платника ПДВ ПП «АМІ К - ТРЕЙД»було скасоване до липня 2008 року, то останнє підприємство не є платником ПДВ та не мало право виписувати податкові накладні, крім того не існує іншого платника ПДВ з індивідуальним податковим номером НОМЕР_3, тому директор ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»ОСОБА_2. фізично не міг отримувати податкові накладні від ПП «АМІ К - ТРЕЙД»чи іншого СПД з індивідуальним податковим номером НОМЕР_3 та не мав права обліковувати їх у податковому обліку ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Крім того, відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів(робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця, або дата відвантаження товарів. Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.1 ст.7 Закону України «про податок на додану вартість» датою виникнення права на податковий кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку платника в оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів. Однак, директор ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»ОСОБА_2. не міг отримувати податкову накладну від ПП «АМІ К - ТРЕЙД»чи будь-якого іншого платника ПДВ, а також не міг списувати кошти зі свого рахунку в адресу

ПП «АМІ К - ТРЕЙД»чи в адресу будь-якого іншого платника ПДВ та перераховувати їх на рахунки останнього в рахунок оплати придбаних товарів.

Після цього, ОСОБА_2. перебуваючи у невстановленому місці, при невстановлених обставинах особисто підписав, офіційні документи податкової звітності - податкові декларації з ПДВ за звітні податкові періоди - липень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та лютий 2009 року, знаючи при цьому, що до них внесено завідомо неправдиві дані про результати господарської діяльності підприємства стосовно придбання товарів (робіт, послуг) від платника ПДВ з індивідуальним податковим номером НОМЕР_3, після чого особисто поставив печатку на цих документах відтиск печатки підприємства ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»та офіційно подав ці податкові декларації до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (м.Київ, вул. Жилянська, 23), де вони були зареєстровані, тобто використані, а саме:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень2008 року ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»реєстр.№181858 від 26.08.2008 року з додатком - роз шифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»реєстр.№6840/10 від 19.11.2008 року з додатком - роз шифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»реєстр.№350737 від 20.02.2009 року з додатком -розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»реєстр.№326419 від 22.01.2009 року з додатком -розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»реєстр.№326074 від 20.083.2009 року з додатком -розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів;

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №594 від 27.08.2009 року податкові декларації з ПДВ за вищевказані звітні періоди підписані ОСОБА_2

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму верховного суду України №15 від 08.10.2004 року «про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»- фактичні дані, які підтверджують наявність чи відсутність у діях підсудного складу такого злочину, можуть бути встановлені висновком експерта або за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства і ревізії фінансово-господарської діяльності.

Згідно акту №262/1/23-02-35077412 від 13.05.2009 «про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 01.03.2009»та податкового повідомлення-рішення №0000562302/0 від 26.05.2009 директором ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»ОСОБА_2, в порушення вищевказаних норм податкового законодавства, не сплачено до державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму 6 млн. 749 тис.678 грн., а саме:

- за 2008 рік на загальну суму 5 млн.453 тис. 874 грн., що більш ніж в 21180 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

- за 2009 рік на загальну суму 1 млн.295 тис.804 грн., що більш ніж в 4283 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, директор ОСОБА_2. будучи службовою особою, а саме директором ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2», умисно та з метою ухилення від сплати податку на додану вартість безпідставно та в порушення вищевказаних норм податкового законодавства сформував у податковому обліку свого підприємства податковий кредит з ПДВ від неплатника ПДВ на суму 6 млн.749 тис.678 грн., чим умисно ухилився від сплати до державного бюджету податку на додану вартість на суму 6 млн.749 тис.678 грн., яка в п'ять тисяч і більше разів (25463 разів) перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадянина момент вчинення злочину, а тому є особливо великим розміром.

Крім того, директор ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»ОСОБА_2., з метою ухилення від сплати податків , при вищевказаних обставинах склав, підписав та подав до державної податкової інспекції завідомо неправдиві офіційні документи, що спричинили тяжкі наслідки:

Так директор ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»ОСОБА_2. при вищевказаних обставинах, втілюючи у життя розроблений ним злочинний план, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі 6 млн. 749 тис. 678 грн., перебуваючи у невстановленому місці, при невстановлених обставинах, особисто підписав офіційні документи податкової звітності - податкові декларації з ПДВ за звітні податкові періоди - липень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та лютий 2009 року, знаючи при цьому, що до них внесено завідомо неправдиві дані про результати господарської діяльності підприємства стосовно придбання товарів (робіт, послуг) від платника ПДВ з індивідуальним податковим номером НОМЕР_3, після чого особисто поставив печатку на цих документах відтиск печатки підприємства ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»та офіційно подав ці податкові декларації до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (м. Київ, вул. Жилянська, 23), де вони були зареєстровані, тобто використані, а саме:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за липень2008 року 1111 «ІНФОРМАЦІЯ_2»реєстр.№181858 від 26.08.2008 року з додатком - роз шифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»реєстр.№6840/10 від 19.11.2008 року з додатком - розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»реєстр.№350737 від 20.02.2009 року з додатком -розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» реєстр.№326419 від 22.01.2009 року з додатком

розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»реєстр.№326074 від 20.083.2009 року з додатком -розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів;

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №594 від 27.08.2009 року податкові декларації з ПДВ за вищевказані звітні періоди підписані ОСОБА_2

Внаслідок умисного складання, видачі та використання вищезазначених завідомо неправдивих податкових декларацій з ПДВ з додатками до них директором ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»ОСОБА_2, до бюджету не надійшло податку на додану вартість на суму 6 млн.749 тис.678 грн., а саме:

- за 2008 рік на загальну суму 5 млн.453 тис. 874 грн., що більш ніж в 21180 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян;

- за 2009 рік на загальну суму 1 млн.295 тис.804 грн., що більш ніж в 4283 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а всього на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів (25 463 разів) перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, а тому такі його дії призвели до тяжких наслідків.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. вин6уватим себе визнав повністю, щиро розкаявся, та повністю підтвердив обставини викладені у вироку, зокрема показав, що має дві вищі освіти одна з яких економічна. Як засновник, 11.04.2007 року створив приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_2», та зареєстрував його належним чином. Посада бухгалтера на вказаному підприємстві не була передбачена тому всю документацію вів самостійно.

В 2008 році він, з метою акумулювання грошей та швидкого розвитку створеного ним підприємства вирішив ухилитися від сплати податків.

Реалізуючи свій злочинний умисел протягом 2008-2009 років, а саме у звітних податкових періодах: липні, жовтні, листопаді, грудні 2008 року та лютому 2009 року завищив суму податкового кредиту з ПДВ, особисто склав та підписав недостовірні податкові декларації з податку на додану вартість та подав їх до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Зокрема, у звітних податкових періодах: липні, жовтні, листопаді, грудні 2008 року та лютому 2009 року він, як директор ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2»у податкових деклараціях з ПДВ та додатку №5 до цих декларацій відобразив операції на загальну суму 40 млн.498 тис.068 грн., в тому числі ПДВ - 6 млн. 749 тис. 678 грн. щодо придбання товарів у підприємства з неіснуючим податковим номером платника ПДВ- НОМЕР_3, таким чином підробив їх і утворив податковий кредит для свого підприємства. Платника податків із вказаним номером він придумав сам і ніяких операцій із цим суб'єктом господарювання його підприємство не здійснювало.

За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших матеріалів, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин, які правильно розуміють підсудний ОСОБА_2. та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст.212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, яка зобов'язана їх сплачувати , що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів та державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах та за ч. 2 ст. 366 КК України, як внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 міри покарання, суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України класифікується як тяжкий, а злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України як середньої тяжкості;

- особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, не працює, на час вчинення злочину мав на утриманні неповнолітню дитину.

- його позицію до скоєного, а саме повне визнання вини та щире каяття.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_2 є щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2 судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 366 КК України у виді штрафу з позбавленням права обіймати певні посади з конфіскацією майна та позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади.

До думки про необхідність призначення штрафу та позбавлення волі суд приходить виходячи з того, що відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи , має зворотну дію в часі. Якщо після вчинення особою злочину закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

З моменту вчинення злочину підсудним ОСОБА_2. санкція ч. 3 ст. 212 КК України змінювалася і на час розгляду справи передбачає лише покарання у виді штрафу, що є менш тяжким ніж позбавлення волі, а отже має бути призначено саме таке покарання.

Положення ч. 2 ст. 53 КК України, що діють на момент винесення вироку, в частині того, що за вчинення злочину за який передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті, частини статті Особливої частини КК України, також не підлягають застосуванню з огляду на ст. 5 КК України, оскільки на момент вчинення ним злочину діяла ця норма, яка не містила такої умови.

Оскільки підсудний ОСОБА_2. вчинив декілька злочинів, передбачених різними статтями кримінального кодексу, то остаточне покарання повинно бути йому призначити відповідно до ч. 1, 2 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, при цьому необхідно врахувати вимоги ст. 72 КК України в частині того, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів складенню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 366 КК України і призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 212 КК України - штраф в розмірі 25000 (двадцяти п'яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 425000 (чотириста двадцять п'ять тисяч) гривень з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно -господарських та організаційно -розпорядчих функцій строком на 3 роки, з конфіскацією його особистого майна;

за ч. 2 ст. 366 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно -господарських та організаційно -розпорядчих функцій строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого додаткового покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_2 додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно -господарських та організаційно -розпорядчих функцій строком на 3 роки.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання за ч. 3 ст.212 КК України у виді штрафу в розмірі 425000 (чотириста двадцять п'ять тисяч) гривень -виконувати самостійно.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 УДДПВПУ в м. Києві та Київській області.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 відраховувати з 05 квітня 2012 року, зарахувавши в строк відбуття покарання, строк тримання його під вартою з 02.11.2010 року по 04.042012 року, включно.

Речові докази -документи, що знаходяться при справі -зберігати при справі.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя