Постанова

від 10.05.2012 по справі 2/87-10-5248

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2012 р. Справа № 2/87-10-5248

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Поліщука В.Ю., Білошкап О.В. розглянувши касаційну скаргу Ліквідатора суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 Рябця Олександра Михайловича на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року у справі господарського суду за заявою №2/87-10-5248 Одеської області Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 про визнання банкрутом В судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "УкрСиббанк" -Колток М. М.

Арбітражного керуючого Рябець О.М.- арбітражний керуючий Селезньов О.В.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Одеської області від 31.05.2011р. у справі № 2/87-10-5248 (суддя Бахарєв Б.О.) боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Рябець О.М., припинено повноваження підприємця щодо розпорядження його майном, зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 22, 23, 25-28, 29-34, 48, 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатора зобов'язано не рідше одного разу на місяць надавати до господарського суду та кредиторам письмову інформацію щодо проведення ліквідаційної процедури, зобов'язано ліквідатора опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута, встановлено, що строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута таким, що настав, припинено нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута, припинено стягнення за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також вимогами по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, скасовано арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Не погодившись з винесеною постановою суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову господарського суду Одеської області від 31.05.2011р. у справі № 2/87-10-5248, провадження у справі припинити.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року (колегія суддів у складі: головуючого Пироговского В.Т., суддів Лавриненко Л.В., Картере В.І.) постанову господарського суду Одеської області від 31.05.2011 року скасовано, провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятими судовим актом, ліквідатор боржника Рябець О.М. звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року, а постанову господарського суду Одеської області від 31.05.2011 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 6, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також норм процесуального права.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі- Закону).

Оскаржувана постанова апеляційної інстанції, якою скасовано постанову господарського суду Одеської області від 31.05.2011 р. та припинено провадження по справі, мотивована тим, що господарський суд Одеської області, в порушення вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не дослідив наявність всіх ознак неплатоспроможності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на час порушення провадження по справі про банкрутство та належним чином не перевірив чи були виконані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 всі вимоги закону, які передбачені ГК України, ЦК України та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", що є передумовою порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи -підприємця.

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що від моменту порушення даної справи вся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість здійснення провадження по справі про банкрутство стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 згідно ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими, а отже, оскаржувана постанова господарського суду Одеської області від 31.05.2011р. підлягає скасуванню, а провадження по справі -припиненню.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина -підприємця подається на загальних підставах, встановлених ст.ст. 6, 7 Закону, тобто, безспірність грошових вимог, несплата протягом трьох місяців, сума вимог - не менш ніж 300 мін. розмірів заробітної плати, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47 Закону.

Вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Місцевим господарським судом встановлено, що боржник Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 неплатоспроможний, його заборгованість перед кредитором Приватним підприємством "РАВ-ПЛЮС" 300 000 грн. виникла на підставі укладеного договору комісії від 15.12.2008р., згідно із яким боржник зобов'язується від свого імені та за дорученням кредитора здійснити для нього за його рахунок купівлю об'єкту нерухомості (складські приміщення), площею не менше 100 кв. м., вартістю не дорожче 3000грн., за 1 кв. м. Після виконання доручення боржник отримує комісійну винагороду в гривнях в розмірі 5% від суми договору. Сума договору складає 300 000грн. Згідно із п. 3.1. зобов'язання боржник має виконати до 31.08.2009р.

ПП "РАВ-ПЛЮС" направлені претензії від 23.12.2009р. та від 11.05.2010р., в яких посилаючись на внесення до каси підприємця 300 000грн. на виконання укладеного договору та закінчення строку виконання зобов'язання пропонується ФОП ОСОБА_4 повернути підприємству 300 000грн.

Проте, в порушення вимог ст.ст.1, 6, 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", боржником - ОСОБА_4 не надано доказів того, що його заборгованість перед ПП "РАВ-ПЛЮС" в сумі 300000 грн., яка стала підставою для звернення з заявою до суду, є безспірною.

Оскільки підтвердження вказаної заборгованості виконавчими документами, згідно із ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наказ господарського суду про стягнення суми заборгованості, постанова про відкриття виконавчого провадження тощо), а також факт незадоволення цих вимог протягом більше ніж трьох місяців після встановленого для їх погашення строку на підставі відповідних виконавчих документів, судом першої інстанції не встановлено.

Згідно вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення справи про банкрутство фізичної особи-підприємця за його заявою нерозривно пов'язано з доказуванням таким підприємцем обставин неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані ним вимоги кредиторів, що має наслідком визнання його банкрутом та введення ліквідаційної процедури, внаслідок чого підприємницька діяльність такого боржника припиняється.

Зазначені вимоги Закону боржником -ФОП ОСОБА_4 дотримані не були.

До того ж, відповідно до ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Так, однією з передумов порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є здійснення громадянином-підприємцем попередньої публікації оголошення в засобах масової інформації в порядку, визначеному статтями 22, 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", встановлення за наслідком такого оголошення грошових вимог кредиторів, проведення інвентаризації майна та його оцінки, складення проміжного ліквідаційного балансу боржника, який би підтверджував висновки про неплатоспроможність підприємця-фізичної особи, затвердження такого ліквідаційного балансу підприємцем, або створеною ним ліквідаційною комісією.

Порушення справи про банкрутство, в порядку ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без дотримання зазначеної процедури свідчить про безпідставне порушення справи про банкрутство самого себе за заявою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи.

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку, що господарський суд Одеської області, без належного дослідження всіх обставин справи, повної та всебічної перевірки зібраних по справі доказів, на підставі ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", безпідставно порушив провадження по справі та відкрив ліквідаційну процедуру, а тому провадження по справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 підлягає припиненню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 р. у справі № 2/87-10-5248 відповідає вимогам закону та підстав для її скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.111 5 , 111 7 -111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ліквідатора суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 Рябця Олександра Михайловича залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 року у справі №2/87-10-5248 залишити без змін.

Головуючий Міщенко П.К.

С у д д я Поліщук В.Ю.

С у д д я Білошкап О.В.