Ухвала

від 10.05.2012 по справі 30/123

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

10.05.12 р. Справа № 30/123

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Журило О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Мангуш, Донецька область про розстрочку виконання рішення від 07.11.2011р.

у справі за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Мангуш, Донецька область

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Мангуш, Донецька область

про: стягнення заборгованості у сумі 49 800,00 грн.

за участю уповноважених представників:

від Стягувача - не з'явився;

від Боржника - не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст. 4-4, 81-1 ГПК України розгляд заяви здійснювався із фіксацією у протоколі судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.11.2011р. у справі № 30/123 вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, смт. Мангуш, Донецька область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Мангуш, Донецька областьпро: стягнення заборгованості у сумі 49 800,00 грн. задоволені у повному обсязі.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, смт. Мангуш, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області із заявою про розстрочку виконання рішення суду №30/123 від 07.11.2012р.

В обґрунтування зазначених вимог Відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, у зв'язку із поточним виконанням грошових зобов'язань за договором іпотеки і оренди та утриманням родини.

Ухвалою суду від 28.04.2012р. розгляд заяви був призначений на 10.05.2012р. із викликом сторін.

Викликаний судом представники сторін у судове засідання без пояснення причин не з'явились та своєї позиції відносно поданої заяви до відома суду не довели, що за змістом ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає строк розгляду такої заяви, не перешкоджає вирішенню питання по суті.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що заява Відповідача не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, розстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, розстрочення (відстрочення) є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Виходячи із змісту п. 1.1. Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996р. № 02-5/333 сутність відстрочення полягає у відкладенні чи перенесенні виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Між тим, принципова можливість застосування розстрочення виконання рішення у справі № 30/123 не може бути ототожнена із винятковими обставинами, що утруднюють чи унеможливлюють виконання рішення, а наведені Відповідачем аргументи та надані докази такими обставинами кваліфіковані бути не можуть з огляду на таке.

Підприємництво, як вид господарської діяльності, що здійснюється Відповідачем, згідно із ст. 42 Господарського кодексу України за своєї сутністю передбачає несення ним певних ризиків. За таких обставин, негативні наслідки вчиненого Відповідачем порушення не можуть покладатися на інших осіб, а Відповідач не вправі розраховувати на звільнення себе від ймовірності настання таких негативних наслідків.

Наразі Заявником не представлено належних у розумінні ст.ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів існування виняткових обставин, які утруднюють виконання рішення - докази наведених у заяві обставин суду не надані.

Крім того, суд враховує також: тривалість прострочення виконання грошових зобов'язань Боржником ще на момент прийняття рішення у справі (прострочення триває з 01.09.2011р.); фактичне отримання відстрочення виконання Боржником через вжиття заходів з оскарження рішення; невжиття жодних заходів, спрямованих на погашення задоволених судом вимог і станом на момент розгляду цієї заяви - суду не представлено навіть доказів часткового виконання задоволених судом позовних вимог; необхідність дотримання балансу інтересів сторін в контексті інфляційних процесів в економіці держави із знецінення грошових коштів, що підлягають стягненню на користь Стягувача за розглядуваним рішенням, впродовж запропонованого Боржником значного строку відстрочення.

Відтак, заява Боржника про надання розстрочення підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-7, 33, 34, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Мангуш, Донецька область про розстрочку виконання рішення від 07.11.2011р.

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Попков Д.О.