ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2012 р. Справа № 28/67пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПлюшка І.А. суддівСаранюка В.І. -доповідача у справі Хрипуна О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" на рішення від та на постанову відгосподарського суду Донецької області 19.01.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду 27.03.2012 р. у справі господарського суду№ 28/67пн Донецької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудтехмаш" прозвернення стягнення на предмет застави
за участю представників від позивача -Долженко О.В. від відповідача -не з'явився від третьої особи -не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Донгорбанк" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудтехмаш" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 12 від 28.02.2008 р. в сумі 1 960 170, 99 грн. (у т.ч. 1 500 000, 00 заборгованості за кредитом, 433 252, 03 грн. заборгованості за відсотками, 26 918, 96 грн. пені) шляхом звернення стягнення на передане у заставу позивачу рухоме майно -крокуючий екскаватор ЭШ 6,5/45-у, 1989 року випуску, заводський № 640041 виробництва ЗАО "НКМЗ" загальною вартістю 3 511 751, 00 грн., шляхом продажу предмета застави на публічних торгах.
У ході судового розгляду справи позивач подав заяву про зменшення позовних вимог в частині розміру пені, просив звернути стягнення на предмет застави в рахунок її погашення в сумі 24 140, 05 грн., яка судом прийнята.
Ухвалою суду від 16.11.2011 р. позивача у справі -Публічне акціонерне товариство "Донгорбанк" -замінено його правонаступником -Публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк".
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.01.2012 р. у даній справі (колегія суддів у складі: головуючого - судді Курило Г.Є., суддів Лейба М.О., Сгари Е.В.) позов задоволено частково. Звернуто стягнення заборгованості в сумі 1 957 372, 60 грн. на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" на праві власності та передано в заставу згідно договору застави № 12 від 28.02.2008 р. Публічному акціонерному товариству "Перший Український міжнародний банк", а саме: крокуючий екскаватор ЭШ 6,5/45-у, 1989 року випуску, заводський № 640041, виробництва ЗАО "НКМЗ" шляхом продажу вищезазначеного майна на публічних торгах (аукціоні), початкова ціна продажу 3 511 751, 00 грн., місцезнаходження майна згідно договору застави: Львівська обл., м. Новий Раздол, вул. Горна, буд. 2 -територія державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка". В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2012 р. (колегія суддів у складі: головуючого -Азарової З.П., суддів Кододова О.В., Малашкевича С.А.), за наслідками розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор", рішення господарського суду Донецької області від 19.01.2012 р. у даній справі залишено без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
У поданій касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняті у даній справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" заперечує проти доводів касаційної скарги, вважає прийняті у даній справі судові рішення законними та обґрунтованими.
Подане скаржником через канцелярію Вищого господарського суду України клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з відрядженням керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" судовою колегією відхиляється з огляду на те, що товариство не обмежене колом представників для забезпечення представництва його інтересів у суді.
Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Судами встановлено, що 28.02.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Донгорбанк" (правонаступником якого є позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рудтехмаш" (позичальник, третя особа по справі) був укладений кредитний договір № 12, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту 1 500 000, 00 грн., цільове використання кредиту -фінансування робочого капіталу; строк повернення кредиту - 31.05.2010 р.; проценти за користування кредитом по терміновій заборгованості - 26% річних, комісія за зміну умов кредитного договору -0, 00 грн., проценти за безпідставне користування кредитом за прострочену заборгованість -31% річних (п. 1.1. договору в редакції додаткової угоди № 4 від 30.04.2010 р.
Кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування засобів із кредитного рахунка банку на поточний рахунок позичальника з наступним використанням позичальником кредитних засобів на мету, вказану в п. 1.1. договору (п. 3.3.1. кредитного договору).
Пунктом 3.3.4. кредитного договору сторони встановили порядок нарахування та сплати процентів.
Даний договір набуває чинності з моменту підписання даного договору та припиняє свою дію після повного виконання позичальником всіх зобов'язань, які випливають з договору (п. 7.1. договору).
На виконання зобов'язань за кредитним договором № 12 від 28.02.2008 р. банк здійснив перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника, відповідно до меморіального ордеру № 157_120 від 28.02.2008 р.
В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 28.02.2008 р. між Публічним акціонерним товариством "Донгорбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" (заставодавець) був укладений договір застави обладнання № 12, відповідно до умов якого заставодавець передає в заставу заставодержателеві обладнання - крокуючий екскаватор ЭШ 6,5/45-у, 1989 року випуску, заводський № 640041, виробництва ЗАО "НКМЗ" (п. 1.1. договору застави).
Предмет застави забезпечує виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудтехмаш" за кредитним договором № 12 від 28.02.2008 р. ("Основне зобов'язання") а саме: повернути кредит в сумі 1 500 000, 00 грн. в строк до 31.03.2010 р.; сплатити проценти за користування кредитом за строковою заборгованістю в розмірі 26 процентів річних; сплатити проценти за безпідставне користування кредитом за простроченою заборгованістю в розмірі 31 процент річних; сплатити штрафи та пеню згідно з умовами основного зобов'язання (п. 1.2. договору застави з урахуванням договору про внесення змін і доповнень від 24.03.2010 р.).
Вартість предмета застави за згодою сторін складає 3 511 751, 00 грн. (п. 1.3. договору застави).
Згідно з п.п. 3.4. договору застави звернення стягнення на предмет застави може бути здійснено за рішенням суду або в позасудовому порядку шляхом: вчинення виконавчого напису нотаріусом; передачі предмета застави у власність заставодержетеля; продажу заставодержателем предмет застави шляхом укладання договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах. Заставодержатель самостійно обирає способи звернення стягнення на предмет застави. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет застави на позбавляє заставодежателя права звернутись до суду.
Відомості про передачу в заставу вищевказаного майна за договором застави були зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що свідчать відповідні витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, крім того позивачем зареєстроване звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до п. 7.1. договору застави він вступає в дію з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором і основним зобов'язанням.
Вказаний договір посвідчений 28.02.2008 р. приватним нотаріусом Донецького нотаріального округу ОСОБА_5
У зв'язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Рудтехмаш" (третьою особою у справі) зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість за кредитом у сумі 1 500 000, 00 грн. та відсотках за користування кредитом.
Листами від 10.06.2010 р. та від 21.08.2010 р. позивач звертався до позичальника з вимогою погашення кредитної заборгованості з попередженням про примусове стягнення боргу та застосування штрафних санкцій.
Невиконання зазначених вимог стало підставою для звернення позивача до суду з позовом, що є предметом розгляду у даній справі.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем доведено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Рудтехмаш" зобов'язань за кредитним договором, що стало підставою для задоволення позовних вимог з посиланням на ст. ст. 525, 526, 546, 549, 590, 629, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 7, 20, 21 Закону України "Про заставу", ст. ст. 21, 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
В обґрунтування касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" посилається на наступне: умови кредитного договору, а саме цільове використання кредиту, процентні ставки, строк повернення кредиту змінювались без повідомлення товариства як заставодавця; у зв'язку зі збільшенням обсягу відповідальності позичальника без згоди заставодавця є підстави вважати заставу припиненою в силу ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України; сторони кредитного договору не досягли згоди щодо строку та порядку повернення кредиту, а тому договір не відбувся і, відповідно, строк виконання зобов'язань за ним не настав; пеня нарахована позивачем і стягнута судами за 16 місяців, замість одного року; товариство не підписувало жодного двостороннього документа про зміну організаційно-правової форми банку з ЗАТ на ПАТ.
Колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави).
У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).
За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 20 Закону України "Про заставу", звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про заставу", реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором.
Враховуючи наведене та факт невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, суди попередніх інстанцій дійшли цілком обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи, викладені заявником у касаційний скарзі, спростовуються матеріалами справи, а тому визнаються необґрунтованими.
Так, судами в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України враховано факти, встановлені судами у справі № 28/90пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" до Публічного акціонерного товариства "Донгорбанк" про визнання договору застави обладнання № 12 від 28.02.2008 р. недійсним. Рішенням суду у вказаній справі від 25.07.2011 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.09.2011 р., в позові відмовлено з підстав необґрунтованості позовних вимог.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із внесенням змін до кредитного договору, між банком і Товариством з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" був укладений договір від 24.03.2010 р. про внесення змін і доповнень до договору застави № 12 від 28.02.2008 р., яким сторони погодили, що предмет застави забезпечує виконання зобов'язань ТОВ "Рудтехмаш" за кредитним договором № 12 від 28.02.2008 р. -"Основне зобов'язання", а саме: повернути кредит в сумі 1 500 000, 00 грн. в строк до 31.03.2010 р.; сплатити проценти за користування кредитом за строковою заборгованістю в розмірі 26% річних, за простроченою заборгованістю - 31% річних, сплатити штрафи та пеню згідно з умовами основного зобов'язання.
При цьому судами встановлено, що наданий позивачем розрахунок боргу здійснений відповідно до умов кредитного договору з урахуванням внесених до нього змін. Щодо суми пені, то місцевий господарський суд, перевіривши її розрахунок, зменшив суму пені з 24 140, 05 грн. до 24 120, 57 грн. Слід зазначити, що пеня нарахована позивачем і стягнута судом в межах шестимісячного строку відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Посилання скаржника на непідписання ним двостороннього документа про зміну організаційно-правової форми позивача із закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство є безпідставними, оскільки, як вірно зазначено в постанові апеляційного господарського суду, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій повно встановили обставини справи та дали їм правильну юридичну оцінку. Порушення чи неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права при розгляді даної справи не встановлено.
За таких обставин, підстав для скасування прийнятих у даній справі судових рішень колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Славкерамогнеупор" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2012 р. та рішення господарського суду Донецької області від 19.01.2012 р. у справі № 28/67пн залишити без змін.
Головуючий - суддя І.А. Плюшко
Судді В.І. Саранюк
О.О. Хрипун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2012 |
Оприлюднено | 21.05.2012 |
Номер документу | 24054049 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Саранюк В.I.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні