Постанова

від 14.05.2012 по справі 2/72-41/165

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2012 р. № 2/72-41/165 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя (доповідач): судді:Алєєва І.В., Євсіков О.О. Попікова О.В. за участю представників: від позивача:ОСОБА_4 дов. б/н від 27.03.2012р.; від відповідача 1: не з'явився; від відповідача 2:ОСОБА_5 дов. б/н від 10.10.2011р.; від відповідача 3:не з'явився; від третьої особи 1:не з'явився; від третьої особи 2:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" м. Київ на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011р. у справі господарського суду№ 2/72-41/165 міста Києва за позовомВідкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" м. Київ до 1.Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" м. Київ; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Центр плюс" м. Київ; 3.Київського державного дослідного заводу "Еталон" м. Київ треті особи 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Асса" м. Київ; 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова фірма "Таурус" м. Київ провизнання недійсним договору № 106 від 08.09.2004р.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Київенергобуд" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Центр плюс" та Київського державного дослідного заводу "Еталон", з урахуванням уточнень до позовних вимог, про визнання недійсним договору №106 від 08.09.2004р. та про повернення об'єкту незавершеного будівництва.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.08.2011р. (складене 08.08.2011р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011р. у справі №2/72-41/165 припинено провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до Київського державного дослідного заводу "Еталон" на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В іншій частині позовних вимог -відмовлено у повному обсязі.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Київенергобуд", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати зазначене рішення та постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.02.2012р. у складі колегії суддів: Малетича М.М. -головуючий, Круглікової К.С., Мамонтової О.М., відновлено пропущений процесуальний строк на подання касаційної скарги прийнята до провадження та її розгляд призначено на 13.03.2012р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.03.2012р. розгляд касаційної скарги було відкладено.

У зв'язку з відпусткою судді Малетич М.М. було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 2/72-41/165 відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України № 03.14.03-04/169 від 23.03.2012р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.03.2012р. касаційна скарга прийнята до провадження у новому складі судової колегії та призначена до розгляду на 09.04.2012р.

Ухвалою від 09.04.2012р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги на 23.04.2012р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.04.2012р. задоволено клопотання Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" та продовжено строк розгляду касаційної скарги на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд на 14.05.2012р.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 14.05.2012р. з'явились лише представник позивача, який підтримав вимоги касаційної скарги та додаткові пояснення до неї у повному обсязі та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-Центр плюс", який заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі та доповненнях до неї, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд".

Як встановлено судами попередніми інстанціями та підтверджується матеріалами справи, 16.12.1993р. між КДЗ "Еталон" і ТОВ "Асса" було укладено договір № 60-2/22 про дольову участь у будівництві відповідно до умов якого сторони зобов'язались вести спільну діяльність по будівництву і вводу в експлуатацію 7-ми поверхового 38-квартирного будинку загальною площею 2852м 2 і готелю на 30 місць загальною площею 1369м 2 , за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 34.

Відповідно до п. 3.1. договору № 60-2/22, сторони визначились, що грошові та інші майнові вклади сторін, майно, набуте або створене в результатів спільної діяльності, буде знаходитись в їх спільній частковій власності до повного завершення будівництва 7-ми поверхового 38-квартирного будинку загальною площею 2852м 2 і готелю на 30 місць загальною площею 1369м 2 , за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 34.

Також, сторони за договором № 60-2/22 встановили, що за результатами будівництва у власність ТОВ "Асса" переходять квартири згідно зі специфікацією (додаток № 2) та готель, а у власність КДЗ "Еталон" -інші жилі приміщення.

01.08.1997р. між КДЗ "Еталон", ТОВ "Асса" і ТОВ "АФ "Таурус" було укладено договір № 01/08 про передачу прав та обов'язків на підставі якого відбулась заміна сторони за договором №60-2/22 -з ТОВ "Асса" на ТОВ "АФ "Таурус".

Вказаним договором № 01/08 (в редакції додаткової угоди від 04.08.1997р.) передбачено, що будівництво 7-ми поверхового 38-квартирного будинку по вул. Костянтинівській, 34 у м. Києві завершено, будинок введено в експлуатацію, розмір вкладень в будівництво готелю складає 114693грн. і ТОВ "Асса" передає за оплату ТОВ "АФ "Таурус" право дольової власності на готель, загальною площею 1369м 2 , за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 34.

В наступному, 27.06.2003р. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, ТОВ "АФ "Таурус", шляхом укладення додаткової угоди до кредитного договору № 02-08-97 від 04.08.1997р., передала у власність Банку майнові права на частку незавершеного будівництва готелю, а 27.07.2003р. між ТОВ "АФ "Таурус" та Банком було підписано відповідний акт приймання-передачі.

Водночас, станом на 01.08.1997р. іншим співвласником прав на об'єкт незавершеного будівництва -готель на 30 місць загальною площею 1369м 2 , за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 34, являлось АТ "Київенергобуд", на підставі договору передачі № 317 від 15.07.1997р., укладеного з КДЗ "Еталон", за яким останній в рахунок погашення своєї заборгованості перед АТ "Київенергобуд" за договором підряду №14 від 20.08.1994р., передав йому всі права на вказаний готель, крім права забудовника.

Разом з тим, АТ "Київенергобуд" за договором застави від 13.11.1995р. (в редакції додаткової угоди від 14.07.1997р.) в рахунок забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором нр 01-11-95 від 09.11.1995р. укладеним з Банком, передало в заставу всі належні йому права на вищевказаний незавершений будівництвом готель. Строк повернення Позивачем кредиту Банку за кредитним договором нр 01-11-95 було встановлено до 15.05.1995р.

Пунктом 8 договору застави нерухомого майна від 13.11.1995р., укладеного між Позивачем та Банком, було встановлено, що у разі несплати заставодавцем в установлений строк боргу, а також при достроковому стягненні кредиту на підставі, обумовленій кредитним договором нр 01-11-95 від 09.11.1995р., заставодавець має право задовольнити свої вимоги з вартості заставленого майна шляхом його реалізації відповідно до порядку, встановленого заставодержателем.

Зокрема, даним договором передбачено, що Позивач погашає свою заборгованість перед Банком, у тому числі по кредитному договору нр 01-11-95 від 09.11.1995р., шляхом передачі простого векселя ВАТ "Сумського машинобудівного науково-виробничого об'єднання ім. М.В.Фрунзе" номінальною вартістю 940105грн. Передача векселя оформлюється сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі. Умовою погашення заборгованості, в силу вказаного договору, є поступлення грошових коштів в сумі 940105 грн. на рахунок Банку.

27.10.1999р. АТ "Київенергобуд" звернулось до Банку з листом № 01-539, у якому міститься прохання прийняти на реалізацію об'єкт застави по кредитному договору № 01-11-95 від 25.11.1995р. -незавершений будівництвом готель на 30 номерів по вул. Костянтинівській, 34, у місті Києві, в рахунок погашення заборгованості АТ "Київенергобуд" по цьому кредиту.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, 08.09.2004р. між АКАБ "Україна", ТОВ "Столиця-Центр плюс" та КДЗ "Еталон" було укладено договір № 106 предметом якого є відступлення Банком майнових прав ТОВ "Столиця-Центр плюс" на об'єкт незавершеного будівництва (готель на 30 місць), що знаходиться за адресою: м. Києв, вул. Костянтинівська, 34.

Згідно пунктів 1.2., 1.3. договору № 106, майнові права на об'єкт незавершеного будівництва було набуто Банком від ТОВ "АФ Таурус" та від АТ "Київенергобуд". Моментом набуття права власності ТОВ "Столиця-Центр плюс" на готель, є момент укладення договору.

Судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що збільшення строку виконання позивачем своїх зобов'язань відповідно до Додаткової угоди від 22.12.1999р. свідчить не про те, що банк у липні 1997р. не набув права власності на об'єкт незавершеного будівництва, а про те, що банк дав можливість позивачу погасити кредитну заборгованість у добровільному порядку без звернення стягнення на заставлене майно.

Також господарський суд апеляційної інстанції вірно відхилив доводи скаржника про те, що місцевим господарським судом недотриманні вимоги приписів ст. 111 12 ГПК України, оскільки останній виконав всі вказівки, які містилися у постанові Вищого господарського суду України від 13.04.2012р. у справі №2/72, зокрема наданий правовий аналіз умов кредитного договору нр 01-11-95 від 09.11.1995р., договору застави від 13.11.1995р. так і умов додаткової угоди від 14.07.1997р. до договору застави від 13.11.1995р.

Господарські суди попередніх інстанцій вірно застосували приписи ст.ст. 203, 215 ЦК України та дійшли до вірного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсним договору №106 від 08.09.2004р., оскільки позивачем не надані належні та допустимі докази його недійсності в силу приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок про відмову у задоволенні вимоги про зобов'язання ТОВ "Столиця-Центр плюс" повернути об'єкт незавершеного будівництва у власність позивача, оскільки вона є похідною від вимоги про визнання недійсним договору №106 від 08.09.2004р.

Згідно з ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Приписами ч. 2 ст. 104 та ч. 5 ст. 111 ЦК України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Господарські суди попередніх інстанцій вірно застосували приписи п.6 ч. 1 ст. 80 ГПК України та дійшли до правомірного та обґрунтованого висновку про припинення провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до Київського державного дослідного заводу "Еталон", оскільки останній припинив свою діяльність, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Посилання скаржника на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2011р. у справі №6/81 колегією суддів касаційної інстанції не беруться до уваги, оскільки вказана постанова була прийнята після прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011р. у справі №2/72-41/16.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011р. у справі №2/72-41/16 відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2011р. у справі №2/72-41/16 залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київенергобуд" -без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков Суддя О.В. Попікова