Рішення

від 18.04.2012 по справі 8/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/184 18.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»

До Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»

Третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «М-Актив Груп»

Третя особа-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Оперейшнз»

Третя особа-3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-Сервіс»

Третя особа-4: Товариство з обмеженою відповідальністю «Маєток Мрії»

Третя особа-5: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзит Хол»

Третя особа-6: Закрите акціонерне товариство «Потенціал»

Третя особа-7: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялтбудінвест»

Третя особа-8: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясногородка Агро»

Третя особа-9: Товариство з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Менеджмент груп»

про визнання недійсними договорів поруки

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: не з»явились;

від відповідача: ОСОБА_1 -предст. за довір.; ОСОБА_2 -предст. за довір.

від третіх осіб: не з»явились.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»про визнання недійсним договорів поруки №14/10-129 «П»від 08.09.2006, №14/1-111 «П»від 09.07.2008, №14/10-94 «П»від 26.06.2007, №14/1-1-16 «П»від 31.01.2008, №14/10-74 «П»від 24.05.2007, №15/10-105 «П»від 22.09.2005, №14/10-151 «П»від 22.12.2005, № 14/1-1-24 «П»від 19.02.2008, №14/10-121 «П»від 14.10.2005.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2011 у справі №8/184, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2011, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2011 рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суд від 04.07.2011 у справі №8/184 -скасовано, позов задоволено у повному обсязі.

24.11.2011 Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку»звернувся до Вищого господарського суду України із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 12.10.2011.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2012 заяву Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 12.10.2011 задоволено частково, постанову Вищого господарського суду України від 12.10.2011 у справі №8/184 скасовано, справу №8/184 передано до господарського суду міста Києва для розгляду заяви по суті.

Згідно повторного автоматичного розподілу справи №8/184, вказана справа передана на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суд міста Києва від 19.03.2012 №8/184 розгляд заяви призначений на 11.04.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2012 №8/184 розгляд заяви відкладений на 18.04.2012 за клопотанням позивача.

10.04.202 через Відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №8/184 у зв»язку із службовим відрядженням представника позивача.

Представники відповідача в судовому засіданні проти даного клопотання заперечували.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд відхилив останнє як безпідставне, необґрунтоване та не доведене документально.

У судовому засіданні 18.04.2012 представники відповідача підтримали подану заяву та просили суд прийняти рішення, яким відмовити в позові.

Представники третіх осіб в судове засідання не з»явились, заяв, клопотань суду не подали, хоча належним чином були повідомленні про дату та час судових засідань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, суд вважає, що заява Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» від 24.11.2011 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вищого господарського суду України від 12.10.2011 у справі №8/184 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними договорів поруки №14/10-129 «П»від 08.09.2006, №14/1-111 «П»від 09.07.2008, №14/10-94 «П»від 26.06.2007, №14/1-1-16 «П»від 31.01.2008, №14/10-74 «П»від 24.05.2007, №15/10-105 «П»від 22.09.2005, №14/10-151 «П»від 22.12.2005, № 14/1-1-24 «П»від 19.02.2008, №14/10-121 «П»від 14.10.2005.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2011 у справі №8/184, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2011, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2011 рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суд від 04.07.2011 у справі №8/184 -скасовано, позов задоволено у повному обсязі.

В основу рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції про відмову у позові був покладений висновок про те, що Директор ТОВ «ІБК «Місто»мав належні повноваження при укладенні спірних договорів (зокрема Статути Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»не містили жодних посилань на обмеження повноважень директора товариства щодо встановлення граничних сум при укладенні правочинів від імені товариства та на надання дозволу на такі правочини загальними зборами; крім того, протоколами зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація тo»було погоджено укладення спірних договорів). Своїми конклюдентними діями (дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір) позивач схвалив укладення спірних договорів поруки. Крім того, фактом схвалення позивачем вищезазначених спірних договорів поруки є укладення між сторонами численних додаткових угод.

При цьому, судами не враховувались доводи позивача про наявність рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.09.2010 у справі № 2-682/10, яким було визнано недійсним з моменту їх прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ «ІБК «Місто»про укладення спірних договорів поруки та рішення загальних зборів про обрання ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на посади керівників ТОВ «ІБК «Місто»та надання їм повноважень на підписання від імені ТОВ «ІБК «Місто»правочинів, оскільки висновки суду в зазначеному рішенні не є фактами в розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2011 рішення господарського суду міста Києва від 24.03.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 у справі №8/184 -скасовано, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Постанова суду мотивована тим, що договори поруки, укладені між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»та акціонерним банком «Банк регіонального розвитку»були вчиненні особами, які не мали необхідного обсягу дієздатності, що, відповідно до приписів ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання таких правочинів недійсними.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 24.11.2011 за нововиявленими обставинами, відповідач як на нововиявлену обставину посилається на наявність ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 21.10.2011, якою скасоване рішення Мукачевського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.09.2010 у справі №2-682/10.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.03.2012 у справі №8/184 встановлено, що зазначені у заяві Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»обставини підпадають під ознаки нововиявлених у розумінні ст.112 ГПК України, а тому скасовано постанову Вищого господарського суду України від 12.10.2011, справу направлено на розгляду до суду першої інстанції.

Як передбачено ч.1 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

по-перше, їх існування на час розгляду справи,

по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

При цьому необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Обставину, яка стала відома відповідачу після винесення судового рішення у справі, а саме -винесення ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 21.10.2011, якою скасоване рішення Мукачевського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.09.2010 у справі №2-682/10, суд оцінює як нововиявлену, оскільки вона існувала на час розгляду справи господарським судом, але не була відома сторонам у справі; вказана обставина є істотною для вирішення справи, оскільки спростовує висновок суду про відсутність необхідного обсягу дієздатності у осіб, які укладали спірні договори.

Відповідно до ч. 7 ст. 114 ГПК України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи між Акціонерним товариством «Банк регіонального розвитку»(відповідач/кредитор) та Закритим акціонерним товариством «Потенціал»(третя особа-6/боржник-1/позичальник) було укладено кредитний договір №14/10-105 від 22.09.2005 (кредитний договір № 1), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються «кредити», а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додаткової угоди №31 до кредитного договору № 1 погоджено, що ліміт кредитної лінії складає 21 000 000, 00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 1, 22.09.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»(позивач), як поручителем, боржником 1 та банком було укладено договір поруки № 14/10-105-«П»(договір поруки № 1).

Договором поруки № 1 визначено, що поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання боржником зобов'язань, що випливають з кредитного договору №14/10-105 від 22 вересня 2005 року та додаткових угод до нього.

14.10.2005 між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ясногородка Arpo»(третя особа-8, боржник-2), як позичальником, було укладено кредитний договір № 14/10-121 (кредитний договір № 2), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються «кредити», а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додаткової угоди №23 до кредитного договору №2 погоджено, що розмір кредиту складає 21 000 000, 00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 2, 14.10.2005 між позивачем, як поручителем, боржником 2 та банком було укладено договір поруки №14/10-121-«П»(договір поруки № 2).

Договором поруки №2 визначено, що поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання боржником зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 14/10-121 від 14.10.2005 та додаткових угод до нього.

22.12.2005 між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія Менеджмент груп»(третя особа-9, боржник-3), як позичальником, було укладено кредитний договір №14/10-151 (кредитний договір № 3), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються «кредити», а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п.1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додаткової угоди №8 до кредитного договору №3 погоджено, що розмір кредиту складає 21 000 000, 00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №3, 22.12.2005 між позивачем, як поручителем, боржником 3 та банком було укладено договір поруки №14/10-151-«П»(договір поруки № 3).

Договором поруки №3 визначено, що поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання боржником зобов'язань, що випливають з кредитного договору №14/10-151 від 22 грудня 2005 року та додаткових угод до нього.

08.09.2006 між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «М-Актив Груп»(третя особа-1, боржник-4), як позичальником, було укладено кредитний договір №14/10-129 (кредитний договір № 4), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються «кредити», а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. нього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додаткової угоди №7 до кредитного договору № 4 погоджено, що розмір кредиту складає 21 000000, 00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №4, 08.09.2006 між позивачем, як поручителем, боржником 4 та банком було укладено договір поруки №14/10-129-«П»(договір поруки № 4).

Договором поруки №4 визначено, що поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання боржником зобов'язань, що випливають з кредитного договору №14/10-129 від 08.09.2006 та додаткових угод до нього.

24.05.2007 між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транзит Холл»(третя особа-5, боржник-5), як позичальником, було укладено кредитний договір №14/10-74 (кредитний договір № 5), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються «кредити», а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додаткової угоди №5 до кредитного договору №5 погоджено, що ліміт кредитної лінії складає 21 397 272, 00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №5, 24.05.2005 між позивачем, як поручителем, боржником 5 та банком було укладено договір поруки №14/10-74 «П»(договір поруки № 5).

Договором поруки №5 визначено, що поручитель зобов'язується перед банком у повному обсязі відповідати за виконання боржником зобов'язань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі кредитного договору №14/10-74 від 24.05.2007.

26.06.2007 між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Л-Сервіс»(третя особа-3, боржник-6), як позичальником, було укладено кредитний договір № 14/10-94 (кредитний договір № 6), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються «кредити», а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додаткової угоди № 6 до кредитного договору № 6 погоджено, що ліміт кредитної лінії складає 21 000 000, 00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 6, 26.06.2007 між позивачем, як поручителем, боржником-6 та банком було укладено договір поруки №14/10-94 «П»(договір поруки № 6).

Договором поруки № 6 визначено, що поручитель зобов'язується перед банком у повному обсязі відповідати за виконання боржником зобов'язань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі кредитного договору №14/10-94 від 26.06.2007.

29.01.2008 між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маєток Мрії»(третя особа-4, боржник-7), як позичальником, було укладено кредитний договір №14/1-1-16 (кредитний договір №7), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються «кредити», а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додаткової угоди №4 до кредитного договору №7 погоджено, що ліміт кредитної лінії складає 21 000 000, 00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 6, 29.01.2008 між позивачем, як поручителем, боржником 7 та банком було укладено договір поруки №14/1-1-16 «П»(договір поруки № 7).

Договором поруки №7 визначено, що поручитель зобов'язується перед банком у повному обсязі відповідати за виконання боржником зобов'язань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі кредитного договору №14/1-1-16 від 29.01.2008.

19.02.2008 між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ялтбудінвест»(третя особа-7, боржник-8), як позичальником, було укладено кредитний договір №14/1-1-24 (надалі - кредитний договір №8), відповідно до якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються «кредити», а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами додаткової угоди №27 до кредитного договору №8 погоджено, що ліміт кредитної лінії складає 5 993 500, 00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №6, 19.02.2008 між позивачем, як поручителем, боржником 8 та банком було укладено договір поруки № 14/1-1-24 «П»(договір поруки № 8).

Договором поруки № 8 визначено, що поручитель зобов'язується перед банком у повному обсязі відповідати за виконання боржником зобов'язань, що існують або виникнуть в майбутньому на підставі кредитного договору №14/1-1-24 від 19.02.2008.

09.07.2008 між банком, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Оперейшнс»(третя особа-2, боржник-9), як позичальником, було укладено кредитний договір № 14/1-1-111 (надалі - кредитний договір № 9), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію без безумовних зобов'язань, щодо надання грошових коштів, з можливістю надання позичальнику в її межах кредитів, що надалі іменуються «кредити», а позичальник зобов'язується використати кредити на цілі, зазначені в п. 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитами, виконати інші умови цього договору і своєчасно повернути кредити банку.

Умовами кредитного договору №9 погоджено, що ліміт кредитної лінії складає 21 000 000, 00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 6, 09.07.2008 між позивачем, як поручителем, боржником 9 та банком було укладено договір поруки № 14/1-1-111 «П»(договір поруки № 9).

Договором поруки №9 визначено, що поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання боржником зобов'язань, що випливають з кредитного договору №14/1-1-111 від 09.07.2008 та додаткових угод до нього.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на момент укладення договору поруки № 14/10-129 «П»від 08.09.2006 директор позивача ОСОБА_4 не мав рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем з відповідачем зазначеного договору; на момент укладення договору поруки № 14/1-1-111 «П»від 09.07.2008 в. о. директора позивача ОСОБА_6 не мав рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем відповідачем зазначеного договору; на момент укладення договору поруки № 14/10-94 «П»від 26.06.2007 директор позивача ОСОБА_5 не мала рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем з відповідачем зазначеного договору; на момент укладення договір поруки № 14/10-121 «П»від 14.10.2005 директор позивача ОСОБА_3 не мав рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем з відповідачем зазначеного договору; на момент укладення договору поруки № 14/1-1-16 «П»від 31.01.2008 директор позивача ОСОБА_5 не мала рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем з відповідачем зазначеного договору; на момент укладення договору поруки № 14/1-1-2 «П»від 19.02.2008 директор позивача ОСОБА_5 не мала рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем зазначеного договору; на момент укладення договору поруки № 14/10-/4 «П»від 24.05.2007 директор позивача ОСОБА_5 не мала рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем з відповідачем зазначеного договору; на момент укладення договору поруки № 14/10-105 «П»від 22.09.2005 директор позивача ОСОБА_3 не мав рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем з відповідачем зазначеного договору; на момент укладення договору поруки № 14/10-151 -«П»від 22.12.2005 директор позивача ОСОБА_3 не мав рішення загальних зборів учасників позивача про попередню згоду на укладення позивачем з відповідачем зазначеного договору, а тому на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу України визнати їх недійсними.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є визнання правочинну недійсним.

Визнання правочину недійсним застосовується у тих випадках, коли необхідно відновити становище, що існувало до укладення правочину з порушенням умов його дійсності.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Будь-який правочин має набути чинності, тобто набрати юридичної сили. Для цього він має відповідати вимогам, встановленим законом. У ст. 203 ЦК перераховані загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, волевиявлення сторін, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків, дотримання батьками прав та інтересів їх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Щоб правочин вважався чинним, а відповідно і правомірним, при його вчиненні мають бути дотримані такі умови як: законність змісту правочину; наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу дієздатності; наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі учасника правочину; відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону; спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату; відсутність спрямованості у вчинюваному батьками правочині на порушення прав та інтересів їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. У разі недотримання перерахованих вимог правочин є недійсним або може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому Цивільним кодексом.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поруки, згідно якого в силу ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми, дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена для двох або більше сторін.

Згідно положень ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до приписів ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до статутів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація «Місто»від 21.11.2006 та від 27.07.2007 загальні збори учасників є вищим органом управління товариства. У разі введення до складу учасників нових осіб, вони входять до складу вищого органу управління. Збори обирають голову на річний термін. Голова зборів учасників готує питання, що підлягають розгляду на зборах, організовує їх скликання та проведення, фіксує рішення зборів у книзі протоколів. Він не має права втручатися в господарсько-розпорядчі функції директора товариства. У разі прийняття зборами учасників рішень кожний з учасників Товариства має кількість голосів пропорційну його частці у статутному капіталі. Збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані зборами до компетенції виконавчого товариства. До виключної компетенції зборів учасників Товариства належить: 1) визначення основних напрямів діяльності Товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту Товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання виконавчого органу Товариства; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та доходів товариства; 6) вирішення питання про придбання Товариством частки учасника; 7) виключення учасника із Товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу. З питань зазначених у пунктах 1,2,7, рішення вважається прийнятим, якщо за нього Учасники проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості учасників Товариства. З питань відчуження майна Товариства на суму що становить п'ятдесят і більше відсотків майна Товариства, ліквідації Товариства - рішення приймається більшістю не менш як у 3/4 голосів. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів. Збори Учасників вважаються правомочними, якщо на зборах присутні учасники (представники учасників;, що володіють у сукупності більше ніж 60% голосів. Директор є виконавчим органом Товариства та призначається з числа учасників товариства або з осіб, які не є його учасниками, терміном, що встановлюється зборами учасників. З директором допускається укладення трудового контракту. Директор не може бути головою зборів учасників. Директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім віднесених до виняткової компетенції зборів учасників. Збори учасників можуть винести рішення про передачу частини прав, що належать їм, до компетенції директора. Директор підзвітний зборам учасників та організує виконання їх рішень. Директор має право: розпоряджатися майном та коштами товариства; укладати правочини від імені товариства; видавати довіреності від імені товариства; без довіреності представляти Товариство у взаємовідносинах з фізичними та юридичними особами, органами державної влади та управління, судовими закладами; відкривати рахунки товариства в банках та проводити операції з ними; видавати накази і розпорядження, обов'язкові для всіх співробітників Товариства; здійснювати приймання та звільнення працівників, застосовувати до них стягнення та заохочення; розробляти плани, положення, інструкції та інші акти внутрішнього регулювання діяльності товариства. Директор не має права без згоди учасників укладати угоди від імені товариства на свою користь (а також в інтересах своїх корпоративних прав поза цим товариством). Відкликання директора з посади здійснюється зборами учасників на підставах, передбачених КЗпП України, цим статутом і умовами трудового контракту.

Положення статутів не містять жодних посилань на обмеження повноважень директора товариства щодо встановлення граничних сум при укладенні правочинів від імені товариства та на надання дозволу на такі правочини загальними зборами.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколами зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація тo»було погоджено укладення спірних договорів.

Так, зокрема, згідно до протоколу зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівна корпорація icтo»від 14.04.2006 вирішено виступити поручителем по кредитних зобов'язаннях TOB «Девелоперська компанія «Менеджмент груп»перед АБ «Банк регіонального розвитку»та доручено директору TOB «ІБК «Місто»ОСОБА_3 укласти (підписати) з АБ «Банк регіонального pозвитку»договір поруки; протоколом від 04.09.2006 надано право директору TOB «ІБК «Місто»ОСОБА_4 на укладання та підписання договору поруки з АБ «БРР»по зобов'язанням TOB «М-Актів Груп»; протоколом від 25.06.2007 вирішено надати право виконуючому обов'язки директора TOB «ІБК «Місто»ОСОБА_7 на укладення та підписання договору поруки з АБ «БРР»по зобов'язанням TOB «Л-Сервіс»; протоколом від 22.11.2007 вирішено надати право директору TOB «ІБК «Місто»ОСОБА_5 на підписання додаткової угоди до іпотечного договору з АБ «БРР»по зобов'язанням ЗАТ «Потенціал»та на укладання та підписання договору поруки з АБ «БРР»по зобов'язанням TOB «Ясногородка Arpo»; протоколом від 24.01.2008 надано право директору TOB «ІБК «Місто»ОСОБА_5 на укладання та підписання договору поруки з АБ «БРР» по зобов'язанням TOB «Маєток Мрії».

Відповідно до п. 9.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 12.03.1999 № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

Згідно з ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Листом №М-520/07 від 27.07.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Місто»запропонувало Акціонерному банку «Банк регіонального розвитку»розглянути можливість погашення у повному обсязі кредитних зобов'язань, що існують у суб'єктів господарювання: TOB «МАЄТОК МРІЇ», TOB «М-АКТИВ ГРУП», TOB «Л-СЕРВІС», ЗАТ «Потенціал», TOB «ТРАНЗИТ-ХОЛЛ», TOB «КАПІТАЛ ОПЕРЕЙШНС», TOB «Ялтбудінвест», TOB «Девелоперська компанія «Менеджмент Груп», TOB «Медіум Центр», TOB «Ясногородка Arpo»за кредитними договорами, укладеними з АБ «Банк регіонального розвитку», за рахунок предмета іпотеки - майнових прав на нерухомість (житловий комплекс) по вул. Народного Ополчення, 3 у м. Києві.

Поряд з цим, листом № М-7444/10 від 28.10.2009 позивач інформує відповідача про неможливість погашення зобов'язань за кредитними договорами в іншій спосіб, окрім звернення стягнення на майнові права на нерухомість (житловий комплекс) по вул, Народного Ополчення, 3 у м. Києві та повторно пропонує розглянути можливість погашення у повному обсязі кредитних зобов'язань, що існують у зазначених вище суб'єктів господарювання за рахунок предмета іпотеки - майнових прав на нерухомість (житловий комплекс) по вул, Народного Ополчення, 3 у м. Києві.

Таким чином, своїми конклюдентними діями (дії особи, що виявляють її волю встановити правовідношення, але не у формі усного чи письмового волевиявлення, а своєю поведінкою, щодо якої можна зробити певний висновок про конкретний намір) позивач схвалив укладення спірних договорів поруки.

Фактом схвалення позивачем вищезазначених спірних договорів поруки є укладення між сторонами численних додаткових угод.

Крім того, ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 21.10.2011, скасоване рішення Мукачевського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.09.2010 у справі №2-682/10, яким було визнано недійсним з моменту їх прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ «ІБК «Місто»про укладення спірних договорів поруки та рішення загальних зборів про обрання ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на посади керівників ТОВ «ІБК «Місто»та надання їм повноважень на підписання від імені ТОВ «ІБК «Місто»правочинів.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85, 112, 114, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 12.10.2011 у справі №8/184 за нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Прийняти нове рішення.

3. В позові відмовити.

4. Судові витрати покласти на позивача у повному обсязі.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення 28.04.2012