Постанова

від 17.05.2012 по справі 8/5009/6091/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.05.2012 р. справа №8/5009/6091/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівПриходько І. В., Колядко Т. М., Скакуна О. А., за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4, ОСОБА_5 -за довіреністю; від відповідача:не з'явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу малого приватного підприємства фірма «Ніко С»м.Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 20.12.2011р. у справі№8/5009/6091/11 (суддя Попова І.А.) за позовоммалого приватного підприємства фірма «Ніко С»м.Запоріжжя дожитлово-будівельного кооперативу «Комунаровець-16»м.Запоріжжя простягнення 20 213,20грн. та за зустрічним позовом провизнання недійсним договору №НС-9 від 01.06.2011р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.12.2011р. у справі №8/5009/6091/11 відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог малого приватного підприємства фірма «Ніко С»(далі -позивач) до житлово-будівельного кооперативу «Комунаровець-16»(далі -відповідач) про стягнення 20 213,20грн. та задоволено зустрічні позовні вимоги про визнання договору підряду №НС-9 від 01.06.2011р. недійсним.

В основу рішення місцевого господарського суду покладено висновок про те, що відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Тому, оскільки судом встановлено, що договір підряду № НС-9 від 01.06.2011 р. підписано особою без відповідних повноважень, внаслідок чого його визнано недійсним, вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 20 213,20 грн., які заявлені з посиланням на умови договору підряду №НС-9, визнані судом безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач за первісним позовом звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду у повному обсязі та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні зустрічного позову про визнання договору підряду №НС-9 від 01.06.2011р. недійсним та задовольнити у повному обсязі первісні позовні вимоги про стягнення 20 213,20грн.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилався на порушення судом при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначив, що судом не було взято до уваги той факт, що оспорюваний правочин скріплений печаткою підприємства, а також наявне його схвалення відповідачем шляхом часткового перерахування оплати за спірним договором.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, наполягав на її задоволенні. Крім того, апелянт на вимогу суду надав до апеляційної скарги додаткові докази, а саме витяги та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, копії судових рішень, які в порядку визначеному статтею 101 Господарського процесуального кодексу України залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача за первісним позовом у судові засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом проти скарги заперечував, вважає рішення законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача за первісним позовом, суд встановив наступне.

01.06.2011р. між сторонами укладено договір № НС-9 (далі -Договір), згідно якого замовник (позивач за первісним позовом) доручає, а підрядник (відповідач за первісним позовом) зобов'язується виконати роботи з капітального ремонту даху житлового будинку № 25-б по вул. Чумаченко, вартість яких складає 43 213,20 грн. (п.1.1 Договору).

Пунктом 6.4 Договору сторони встановили строк дії Договору -з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір підписаний з боку замовника головою правління Свірчевською Р. А., з боку підрядника -директором Слинько Н. М. та скріплений печатками сторін.

Відповідно до п.п. 2.1, 3.1 Договору ціна робіт складає 43 213,20 грн. і строки їх виконання складають 20 днів з моменту підсипання договору.

Як визначено умовами договору одночасно з підписанням договору замовник протягом 3-х банківських днів перераховує на рахунок підрядника 23 000 грн., при цьому остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п.п. 3.2, 3.4 Договору).

Згідно п.5.2 Договору здача-прийомка виконаних робіт оформляється прийомо-здавальним актом підписаним сторонами, від підписання якого сторони не вправі відмовитись.

Отже, викладене свідчить, що сторонами погоджено усі істотні умови договору: предмет, вартість робіт та суму договору, строк виконання робіт, строк дії договору, порядок прийомки робіт, порядок розрахунків, місто проведення робіт, відповідальність сторін і додержано письмової форми.

В матеріалах справи містяться копія акту виконаних робіт форми КБ-2в за червень 2011р. на суму 43 213,20грн., який підписаний сторонами без зауважень, а також копія платіжного доручення №60 від 03.06.2011р. на суму 23 000 грн. про оплату вартості підрядних робіт за Договором, що свідчать про часткове виконання сторонами його умов (том 1 а.с.22-25, 85).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду -скасуванню, виходячи з наступного.

Оскільки між сторонами у справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України у випадках, коли правовідносини не врегульовані Господарським кодексом України.

Щодо зустрічних позовних вимог колегія суддів зазначає наступне.

Розглянувши матеріали зустрічного позову про визнання недійсним договору № НС-9 від 01.06.2011р. колегія судів становила, що позовна заява підписана представником відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_8 за довіреністю б/н від 04.11.2011р. (том 1 а.с.62-64, 71. 141).

Згідно ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

За приписом ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

З довіреності б/н від 04.11.2011р. вбачається, що вона видана та підписана головою правління ЖБК «Комунаровець-16»ОСОБА_9 (том 1 а.с.141).

З матеріалів справи, а саме копії витягу з протоколу № 28 від 06.07.2011р. убачається, що під час надання довіреності на ім'я ОСОБА_8 (04.11.11) керівником ЖБК «Комунаровець-16»була ОСОБА_10 Вказане також підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААА № 476713 яка складена станом на 18.07.2011 р.

Отже, зазначена довіреність підписана не уповноваженою особою та ОСОБА_8 не мав права підписувати зустрічну позовну заяву.

За приписами п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, зокрема, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її.

Із зазначених обставин, на підставі п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов про визнання недійсним договору № НС-9 від 01.06.2011р. підлягає залишенню без розгляду.

Отже вимоги про визнання недійсним договору підряду №НС-9 від 01.06.2011р. судом апеляційної інстанції не розглядаються, а рішення суду першої інстанції в цій частин підлягає скасуванню.

Щодо первісного позову колегія суддів виходить з наступного.

Розглянув матеріали справи судова колегія приходить до висновку, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, тому при врегулюванні спору між сторонами підлягають застосуванню положення Глави 33 Господарського кодексу України та Глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплати виконану роботу.

Частиною 5 ст. 321 Господарського кодексу України, що кореспондується приписами ст. 854 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо сторони у договорі не встановили попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вже встановлено, між сторонами був складений та підписаний акт виконаних робіт форми КБ-2в за червень 2011р. на суму 43 213,20 грн. за умовами Договорів, а також в матеріалах справи наявна копія платіжного доручення №60 від 03.06.2011р. на суму 23 000 грн. про оплату вартості підрядних робіт, що свідчать про часткове виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань за Договором.

При цьому доводи відповідача стосовно того, що зазначений акт та Договір підписані не уповноваженою на це особою, судовою колегією не приймаються, оскільки належних та допустимих доказів відсутності повноважень особи, що підписала вказані документи з боку відповідача, до суду обох інстанцій надано не було.

Як вже зазначалось вище, з матеріалів справи, а саме: копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ №955144 та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААА №476713, копії витягу з протоколу № 28 від 06.07.2011р., під час укладення спірного Договору та складення акту керівником ЖБК «Комунаровець-16»була ОСОБА_10 і іншого відповідачем за первісним позовом не доведено.

Крім того, вказані акти та Договір завірені печаткою підприємства.

Сторонами за умовами Договору (п. 3.4) передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Як вже встановлено, відповідачем було здійснено часткову оплату виконаних за договорами робіт на суму 23 000грн., отже неоплаченими є роботи вартістю 20 213,20грн.

З огляду на відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів оплати виконаних робіт на залишкову суму, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 20 213,20грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як убачається з матеріалів справи відповідачем за первісним позовом, всупереч положенням вказаних статей, не надано належних та допустимих доказів у підтвердження доводів.

Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який був отриманий судом першої інстанції та врахований при прийнятті рішення, містить відомості щодо ОСОБА_9 та складений станом на 07.12.2011 р., а тому ніяким чином не підтверджує тих обставин, що станом на час складання спірного Договору № НС-9 (01.06.2011 р.) останній був керівником відповідача.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків , коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

З пояснень представників позивача в судових засіданнях убачається, що позивач мав інформацію, що керівником відповідача була ОСОБА_10 у підтвердження до суду апеляційної інстанції надав копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 955144.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про невідповідність висновків, які викладені в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що є підставою для скасування рішення на підставі ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, у тому числі зі сплати судового збору по апеляційній скарзі, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 81, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства фірма «Ніко С» м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2011р. у справі №8/5009/6091/11 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2011р. у справі №8/5009/6091/11 -скасувати.

Позивні вимоги житлово-будівельного кооперативу «Комунаровець-16» м. Запоріжжя заявлені до малого приватного підприємства фірма «Ніко С» м. Запоріжжя про визнання недійсним договору №НС-9 від 01.06.2011р. -залишити без розгляду.

Позовні вимоги малого приватного підприємства фірма «Ніко С» м. Запоріжжя до житлово-будівельного кооперативу «Комунаровець-16» м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у розмірі 20 213,20 грн. - задовольнити.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Комунаровець-16» м. Запоріжжя на користь малого приватного підприємства фірма «Ніко С» м. Запоріжжя заборгованість у розмірі 20 213,20 грн.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Комунаровець-16» м. Запоріжжя на користь малого приватного підприємства фірма «Ніко С» м. Запоріжжя витрати зі сплати державного мита в сумі 202,13 грн., витрати зі сплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. та витрати зі сплати судового збору, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою, в сумі 1341,25 грн.

Господарському суду Запорізької області відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя І. В. Приходько

Судді Т. М. Колядко

О. А. Скакун

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу;

2-відповідачу;

3-у справу;

4-ГСЗО;

5-ДАГС.