Ухвала

від 11.05.2012 по справі 2а-382/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-а/2390/1203/12Головуючий по 1 інстанції Категорія 10.3.3 Грабовий П.С. Доповідач в апеляційній інстанції Міщенко С. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМіщенка С.В. суддівСіренка Ю.В., Трюхана Г.М. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Соснівської районної у м. Черкаси ради про скасування рішення про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення заборгованості по допомозі по догляду за дитиною за період з 05.02.2007 року та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2009 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Соснівської районної у м. Черкаси ради про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення заборгованості по допомозі по догляду за дитиною за період з 05.02.2007 року та стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина, в зв'язку з чим перебуває на обліку у відповідача і має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Але в розмірах визначених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідач допомогу не виплачував, а тому позивач просила скасувати рішення управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Соснівської районної у м. Черкаси ради про призначенні їй допомоги в розмірі 120,75 грн. по догляду за дитиною по досягнення нею трирічного віку, зобов'язати відповідача прийняти нове рішення, яким встановити та виплачувати ОСОБА_6 щомісячно допомогу по догляду за дитиною по досягнення нею трирічного віку в розмірі, що відповідає прожитковому мінімуму для дітей віком до шести років починаючи з 05.02.2007 року. Стягнути з відповідача на користь позивача одноразово заборгованість по допомозі по догляду за дитиною по досягнення нею трирічного віку , яка утворилася починаючи з 05.02.2007 року по 01.03.2009 року в сумі 9 620 гривень 76 копійок. Стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди в сумі 1 000 гривень.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду , ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, вказавши, що при ухвалення зазначеної постанови суд не врахував, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп/2007 визнано неконституційними Закони України стосовно виплати на дітей до 3-х років допомоги в розмірі, що менший за прожитковий мінімум , встановлений для дітей віком до 6-ти років, а тому з цього числа відповідач повинен був нараховувати допомогу на дитину в розмірі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6-ти років на відповідний період аж до досягнення її дитиною 3-ри річного віку. Оскільки відповідно до ст.ст.46,48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень, а пенсії чи інші соціальні виплати мають бути не нижчими від прожиткового мінімуму.

Особи, які беруть участь у справі, не заявляли клопотання про розгляд справи за їх участю, а тому суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи,судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» , право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження , у позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_7, в звязку з чим позивач перебував на обліку у відповідача та отримув допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку , яка виплачувала відповідачем у межах фінснування з державного бюджету, згідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та у розмірах і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України .

Статтею 15 даного Закону , у її первісній редакції, було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Але відповідно до п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року , дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року за №6-рп/2007 року положення п.14 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік « , яким зупинено дію ст..15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» , визнано неконституційним.

Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України закони , інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .

Таким чином відповідач протягом період часу з 01 січня по 08 липня 2007 року не допускав порушення прав позивача, здійснюючи нарахування вказаної допомоги в рамках діючого законодавства.

Законом України від 28.12.2007 року №107- VI до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» були внесені зміни , а саме ст.15 викладена в наступній редакції: « …допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі , що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом , встановленим для працездатних осіб , та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців , але не менше 130 гривень».

Дані зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не визнавались неконституційними і діяли в 2008 та в 2009 роках , а з матеріалів справи вбачається , що відповідач у цей період часу виконував вимоги Закону та виплачував позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 130 гривень, чого не заперечував позивач. Тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача щодо здійснення перерахунку допомоги на дитину за 2008-2009 роки є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Водночас , суд першої інстанції не врахував , що з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 9.07.2007 року за №6-рп/2007 року та до 31.12.2007 року, відповідач повинен був нараховувати та сплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , передбачену ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в її попередній редакції ( в розмірі , що відповідає розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6-ти років на відповідний період з 9.07.2007 року ) , а тому за даний період права позивача були порушені. І за таких обставин не мав підстав для відмови в позовних вимогах за цей період за їх безпідставністю. А зважаючи на ту обставину, що , на час розгляду справи судом, згідно з частиною 2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлювався річний строк , та, враховуючи, що згідно частини 1 ст.100 КАС України ( в редакції станом на 17.06.2009 року) пропущення строку звернення до адміністративного суду було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову , - суд першої інстанції мав відмовити позивачу з цих підстав , а не у зв'язку з відсутність порушень з боку відповідача прав позивача. Оскільки позивач звернулась з адміністративним позовом 19.03.2009 року , таким чином пропустивши строк звернення до адміністративного суду та не надала доказів про наявність поважних причин для його пропуску , а відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду за захистом ( а.с.41).

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи, що за вказаних обставин підстав для задоволення позову ОСОБА_5 не вбачається , колегія суддів не знаходить підстав для скасування постанови суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову з формальних міркувань для зміни причин відмови в позові.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 206 КАС України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Соснівської районної у м. Черкаси ради про скасування рішення про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнення заборгованості по допомозі по догляду за дитиною за період з 05.02.2007 року та стягнення моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :