Постанова
від 16.12.2009 по справі 2а-382/2009
СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2а-382/2009 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2009 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Янка Б.Я. ;

при секретарі Павкевич Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом, в якому просить поновити пропущений строк звернення до суду та стягнути з Управління пенсійного фонду у Сколівському районі в її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2008 роки в сумі 4655 грн. 90 коп.. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що їй за 2006 – 2007 роки вказана допомога не виплачувалася взагалі, а за 2008 рік – у зменшених розмірах (лише 10%). Таким чином, вважає, що відповідачем безпідставно не виплачено їй соціальну допомогу за 2006 рік, 2007 рік та за 2008 рік – всього разом – 4655,90 грн..

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить поновити строк позовної давності, а адміністративний позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, наведених у письмовому запереченні на позову заяву. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки законодавство про бюджет з 2006-2008 роки виконано у повному обсязі, а тому немає підстав для доплати іншого розміру допомоги. Так, законодавцем не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено як саме обчислювати розмір соціальної допомоги, за рахунок яких коштів і джерел, а також порядок обчислення. Крім того, вважає, що здійснений позивачем розрахунок доплати не може братися до уваги, оскільки такий не ґрунтується на чинному законодавстві.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Суд вважає за необхідне визнати строк звернення позивача до суду таким, що був пропущений нею з поважних причин, оскільки остання дізналася про порушення своїх прав лише у 2009 році з преси та коли вирішила перевірити здійснення відповідачем виплат щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. Крім того, відповідач частково проводив виплату зазначеної допомоги, що позивач вважала вірним і не перевіряла щомісячно правильності її проведення.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, починаючи з 01.01.2006 року таким особам повинна щомісячно виплачуватися допомога у розмірі 30 % розміру мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік було зупинено, виплати не передбачалися. Вказана норма не переглядалася Конституційним Судом України з приводу її відповідності Конституції України та законам України, є чинною. На підставі вказаного, у задоволенні позовних вимог в частині виплати допомоги за 2006 рік слід відмовити.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року визнано неконституційними п. 12 ст. 71 та ст. 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які зупинили дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Дане рішення набрало чинності з дня його ухвалення.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнано неконституційними п./п. 2 п. 41 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», які зупинили дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2008 рік. Дане рішення набрало законної сили з дня його ухвалення.

Таким чином, суд керується вказаними Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, які не мають зворотної сили у часі і можуть застосовуватися лише на правовідносини, що виникли відповідно після 09.07.2007 року і до 31.12.2007 року, а також після 22.05.2008 року і до 31.12.2008 року.

Зазначене вище спростовує твердження відповідача про безпідставність позовних вимог в частині відсутності потреби у нарахуванні позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року. На підставі вказаного, а також того факту, що відповідачем частково проводилися виплати, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача дорахувати позивачу невиплачену зазначену допомогу за вказаний період, тобто з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року.

На підставі вказаного, вимоги позивача є частково підставними та обґрунтованими, доведені матеріалами справи і підлягають до задоволення частково, а тому слід зобов’язати відповідача провести ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням раніше проведених виплат. В решті позовних вимог – відмовити.

На вимогу сторін суд залишає судові витрати по справі за сторонами.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 99-100, 159-163, 167 КАС України, ст. ст. 6-7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року та № 10-рп від 22.05.2008 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задоволити частково.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно у розмірі, встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. В разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Янко Б.Я.