Рішення

від 14.08.2008 по справі 26/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

14.08.08 р.                                                                                                   

Справа № 26/69                              

Суддя господарського суду Донецької

області Донець О.Є.                                                                                               

розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом  Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1, м. Макіївка

до відповідача Товариства з

обмеженою відповідальністю “Іділія”, м. Макіївка 

третя особа, що не заявляє

самостійних вимог не предмет спору, на стороні позивача Відкрите акціонерне

товариство “Донецькобленерго”, м. Горлівка

про стягнення 2670,39 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. - СПД

від відповідача Ткаченко Г.Л. -

директор

третя особа не з'явилась 

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької

області звернувся Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець

ОСОБА_1, м. Макіївка, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю

“Іділія”, м. Макіївка, третя особа - Відкрите акціонерне товариство

„Донецькобленерго”, м.Горлівка, про усунення перешкод у користуванні підприємницькою

діяльністю, шляхом зобов”язання відповідача підключити електричну установку

позивача в електрощитовій, розташованій у приміщенні відповідача, та про

стягнення з відповідача 2670,39 грн. - суми матеріальної шкоди, 25000,00 грн. -

моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на протиправне відключення відповідачем об”єкта позивача від

електропостачання, внаслідок чого позивачеві заподіяно матеріальної та

моральної шкоди, на приписи Конституції України, Господарського кодексу України,

а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи, зокрема -

договір № 102 від 18.02.2002р. на користування електричною енергією, договори

купівлі - продажу, акт від 06.02.2008р., товарні чеки, квитанції, медичні

довідки, акти огляду електроустановки, договір - замовлення, матеріали

листування між сторонами, розрахунки стягуваних сум, накладні, акт санітарного

обстеження, тощо

Позивач клопотав про забезпечення

позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми відповідача. Судом зазначене

клопотання залишено без задоволення.

В „Уточненій позовній заяві” від

12.05.2008р. позивач просив суд стягнути з відповідача 119000,00 грн. - суму

моральної шкоди, 6340,41 грн. - суму матеріальної шкоди, примусити ВАТ

„Донецькобленерго” перенести ввідний автомат на територію магазину ІНФОРМАЦІЯ_1

- об'єкт позивача.

В „Уточненій позовні заяві” від

14.06.2008р. позивач просив суд стягнути з відповідача 149000,00 грн. моральної

шкоди, 8434,58 грн. - суму моральної шкоди, примусити відповідача поновити

подачу електричної енергії в свій магазин, примусити ВАТ „Донецькобленерго”

перенести ввідний автомат на територію об'єкта позивача - магазин ІНФОРМАЦІЯ_1.

В „Уточненій позовній заяві” від

04.07.2008р. позивач просив суд стягнути з відповідача 249000,00 грн. моральної

шкоди, 9809,36 грн. матеріальної шкоди, примусити відповідача поновити

електропостачання в магазин ІНФОРМАЦІЯ_1.

В „Уточненій позовній заяві” від

01.08.2008р. позивач просив суд стягнути з відповідача 279000,00 грн. моральної

шкоди, 26656,57 грн. матеріальної шкоди, примусити відповідача поновити

електропостачання в магазин ІНФОРМАЦІЯ_1.

В „Уточненій позовній заяві” від

12.08.2008р. позивач просив суд стягнути з відповідача 249000,00 грн. моральної

шкоди, 38306,96 грн. матеріальної шкоди.

Відповідач проти позову заперечив,

посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Третя особа по суті позову

пояснила, що її вина у відключенні позивача від електропостачання відсутня.

За клопотанням сторін строк

вирішення спору продовжено.

У судових засіданнях оголошувалися

перерви відповідно до протоколів судових засідань.       

           Дослідивши матеріали справи та

вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

          На підставі договорів купівлі -

продажу від 07.05.1999р. та від 19.06.2007р. позивач є власником частини

приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_2, що розташований у будинку АДРЕСА_1

м.Макіївки, де здійснює підприємницьку діяльність.

Позивач є споживачем електричної

енергії на підставі договору на постачання електричної енергії № 1020 від

18.02.2002р., укладеного з третьою особою.

Струмоприймачі об'єкту позивача -

магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 живляться від загальної електромережі магазину

ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до акту розмежування балансової належності

електромереж, перемикач знаходиться поза територією об”єкта позивача - в

електрощитовій магазину ІНФОРМАЦІЯ_2.

06 лютого 2008р. відповідачем було

відключено електропостачання об”єкта позивача з мотивів відсутності між

сторонами договору про спільне використання електромереж.

Докази укладення такого договору

сторонами по справі суду не надані.

Проти факту відключення учасники

судового процесу не заперечили.

Отже, причиною виникнення спору є

відключення відповідачем електропостачання на об”єкт позивача, у зв'язку з чим позивач

звернувся до суду із вимогами про поновлення електропостачання та стягнення з

відповідача сум матеріальної та моральної шкоди.

В процесі вирішення спору позивач

збільшував розмір позовних вимог, які на час прийняття рішення склали 279000,00

грн. - сума моральної шкоди, 38306,96 грн. - сума матеріальної шкоди.

Зазначені збільшення позовних вимог

прийняті судом до розгляду як такі, що подані відповідно до приписів ст. 22

Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги „Уточнених позовних заяв”

щодо зобов'язання ВАТ „Донецькобленерго” перенести ввідний автомат на територію

магазину ІНФОРМАЦІЯ_1 суд до уваги не приймає, оскільки ці вимоги подані із

порушенням приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України щодо

права позивача до прийняття рішення по справі змінити предмет або підстави

позовних вимог, мають ознаки самостійного позову. Крім того, ВАТ

„Донецькобленерго” приймало участь у справі як третя особа, що не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, та не є відповідачем по справі,

вищезазначені вимоги при поданні позову позивачем не заявлялися.

Отже, в межах даної справи суд

розглядає позовні вимоги про зобов”язання відповідача поновити

електропостачання на об”єкт позивача - магазин ІНФОРМАЦІЯ_1, про стягнення з

відповідача на корить позивача 279 000,00 грн. моральної шкоди, 38306,96 грн.

матеріальної шкоди.

Відповідач проти позову заперечив,

посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Третя особа надала суду пояснення

по суті справи, зазначивши про відсутність своєї вини у припиненні

електропостачання позивача.

Згідно із ст. 4-2 Господарського

процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється

на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 4-3 зазначеного

кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах

змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують

свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює

сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для

встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування

законодавства.

Статтею 33 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 43 Господарського

процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм

внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись

законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої

сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона

обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є

обов'язковим.

Пунктом 5.15 Правил користування

електричною енергією передбачено, що відносини сторін у разі передачі

(транзиту) електричної енергії регулюються договором про спільне використання

технологічних електромереж або про технічне забезпечення електропостачання.

Передача (транзит) електричної енергії без оформлення такого договору

забороняється.

Разом з тим, в силу п.п. 8 п. 7.5

зазначених Правил основний споживач, яким у даному випадку є відповідач,

зобов'язаний припинити передачу або спільне використання технологічних

електричних мереж у випадку неукладання між суб'єктами господарювання

договорів, наявність яких передбачена цими Правилами.

Однак, зазначені дії можуть мати

місце лише за умовами їх погодження із постачальником електричної енергії, яким

є ВАТ „Донецькобленерго”.

Докази такого погодження в

матеріалах справи відсутні.

Третя особа пояснила, що будь-яких

вказівок щодо припинення електропостачання позивача нею не надавалося.

Отже, відповідач безпідставно

припинив передачу електричної енергії на об”єкт позивача.

За змістом ст. ст. 181, 187

Господарського кодексу України, у разі недосягнення господарюючими суб'єктами

згоди щодо усіх істотних умов договору, укладення якого в силу закону є

обов'язковим, даний спір підлягає вирішенню в суді.

Таким чином, сторони мали

звернутися до суду із заявою про врегулювання переддоговірного спору щодо

укладання договору на передачу (транзит) електричної енергії, який є

обов'язковим в силу приписів Правил користування електричною енергією.

З огляду на вищевикладене, позовні

вимоги в частині зобов”язання відповідача поновити електропостачання на об”єкт

позивача - магазин ІНФОРМАЦІЯ_1 є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення

з відповідача грошових сум у відшкодування моральної та матеріальної шкоди у

даному випадку не можуть бути задоволені судом з наступних підстав.

Позивач зазначає, що заподіяння

йому відповідачем моральної шкоди виявилося у фізичних стражданнях позивача,

погіршенні стану його здоров”я, нервовому напруженні, психологічному

дискомфорті тощо.

Зазначені обставини суд не може

прийняти до уваги, оскільки господарські суди вирішують господарські спори, що

пов”язанні із діяльністю господарюючих суб'єктів.

Так, відповідно до ст. 216

Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть

господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання

шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в

порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законам та договором. Застосування

господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів

громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасниками

господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати

правопорядок у сфері господарювання.

Згідно із ст. 224 зазначеного

кодексу, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов”язання

або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен

відшкодувати завдані цим збитки суб”єкту, права або законні інтереси якого

порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною,

втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена

сторона одержала б у разі належного виконання зобов”язання або додержання

правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225

Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню

особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість

втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог

законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб”єктам,

вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені

стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов”язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків,

мала право розраховувати у разі належного виконання зобов”язання другою

стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених

законом.

За змістом ст. 1167 Цивільного

кодексу України, моральна шкода відшкодовується у випадках, встановлених

законом.

Позивач, який у даному випадку виступає

як суб'єкт підприємницької діяльності, не обґрунтував посиланням на відповідні

приписи закону наявності у нього як підприємця права на компенсацію моральної

шкоди, що виявилася у погіршенні його фізичного та психологічного стану як

фізичної особи.

Отже, позовні вимоги в частині

стягнення з відповідача суми моральної шкоди в розмірі 279000,00 грн.

задоволенню не підлягають.

Без задоволення суд залишає й

позовні вимоги про стягнення з відповідача суми матеріальної шкоди в розмірі

38306,96 грн., які позивач обґрунтовує необхідністю улаштування автономного

джерела електричної енергії, нової лінії електропередач, витратами на

документацію, матеріали, відвідуванням позивачем міських інстанцій, зменшенням

доходу від підприємницької діяльності, тощо.

Згідно із ст. 1166 Цивільного

кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи

бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також

шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі

особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її

відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із ст. 1192 Цивільного

кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може

зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати

річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або

відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають

відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості

втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для

відновлення пошкодженої речі.

За змістом ст. 1193 Цивільного

кодексу України, шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не

відшкодується.

У даному випадку дії позивача (а

отже й відповідні витрати), спрямовані на забезпечення автономного

електропостачання свого об”єкту, тощо, не були обов'язковими для нього в силу

закону.

Обов'язковою за даних обставин була

наявність між сторонами договору про спільне використання ними технологічних

електричних мереж, у зв'язку з чим сторони були зобов'язані вжити всіх законних

заходів щодо його укладання, у т. ч. й шляхом звернення до суду із відповідним

позовом.

Таким чином, підстави для стягнення

з відповідача 38306,96 грн. - суми матеріальної шкоди відсутні.

Клопотання позивача про

забезпечення позову судом залишено без задоволення у зв”язку з необгрунтуванням

його позивачем належним чином.

Судові витрати покладаються на

обидві сторони в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

        На підставі вищевикладеного, керуючись

ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського

процесуального кодексу України, ст. 181, 187, 216, 224, 225 Господарського

кодексу України, ст. ст. 1166, 1192, 1193 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

          Позов - задовольнити частково.

          Зобов”язати Товариство з обмеженою

відповідальністю “Іділлія” (м. Макіївка-56, Донецька область, м-н Зелений, 73,

поточний рахунок 26006301526759 Промінвестбанк м.Макіївка, МФО 334516, код

24314915) підключити електроустановку на об”єкті Суб'єкта підприємницької

діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Макіївка - 56, Донецька область,

АДРЕСА_2) - магазин ІНФОРМАЦІЯ_1, в електрощитовій, розташованій в приміщенні

магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: м.Макіївка - 56,АДРЕСА_1.

          У задоволенні решти позовних вимог -

відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю “Іділлія” (м. Макіївка-56, Донецька область, м-н Зелений, 73,

поточний рахунок 26006301526759 Промінвестбанк м.Макіївка, МФО 334516, код

24314915) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Макіївка - 56, Донецька область, АДРЕСА_2) 85,00

грн. - витрати по сплаті державного мита, 59,00 грн. - витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому

порядку.

Рішення суду набирає законної сили

після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через

господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів

або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд

протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини

рішення оголошені 14.08.2008р.

Повний текст рішення підписаний

19.08.08р.                                                                        

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано

4 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3. третя особа4. у справу

          Вик. Марченко Ю.О.