Ухвала

від 14.05.2012 по справі 2-268

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-268 Головуючий у суді у 1 інстанції - Кондратенко Номер провадження 22-ц/1890/1099/12 Суддя-доповідач - Лузан Категорія - 30

У Х В А Л А

про визнання неподаною та повернення апеляційної скарги

14 травня 2012 року м. Суми

Суддя Апеляційного суду Сумської області Лузан Л. В. , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 квітня 2012 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, сумської філії Публічного акціонерного товариства «Імексбанк»

про відшкодування майнової і моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на наступні обставини.

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вчинили ряд кримінальних злочинів, в тому числі і відносно його батьків. Зокрема.

Шляхом підробки договорів купівлі - продажу, оселю його батьків по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 оформив на сестру ОСОБА_6 З приводу цього факту відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_6 порушена кримінальна справа.

Начальник кредитного відділу філії Імексбанку в м. Сумах, ОСОБА_2, знала про названі обставини, але допомогла по фальшивим документами на садибу по АДРЕСА_1_по довіреності від ОСОБА_6 01.09.2006 р. отримати ОСОБА_3 в АКБ «Імексбанк» кредит на 27750 у.о., чим легалізувала фальшиві договори і підготувала вбивство його батьків, які на той момент мешкали в своїй оселі і нічого про вказані дії злочинців не знали .

Посилався також на те, що ОСОБА_2 протиправно легалізувала підроблені договори купівлі-продажу оселі його батьків. Не зважаючи на те, що ОСОБА_3 постійно порушував договірні умови кредиту, ОСОБА_2 надала ОСОБА_3 гарні характеристики. В той час, коли гроші з кредит не були виплачені, ОСОБА_2 зняла садибу по АДРЕСА_1 з іпотеки банку, тим самим надала можливість ОСОБА_3 отримати новий кредит у іншому банку під фальшиві договори купівлі-продажу оселі його батьків.

Позивач посилався на те, що ОСОБА_2 знала кримінальне походження документів на садибу його батьків, злочинців не зупинила.

Щоб відмити і виплатити вказані кредити, злочинці застрахували оселю його батьків в «Оранті» по договору № В 750-097/07/СМ на 50000 у.о. позивач посилався на те, що таким чином ОСОБА_2 свідомо підготувала вбивство його батьків.

Щоб отримати страховку, злочинці вбили небажаних свідків - його батьків.

Він, позивач, призначений досудовим слідством представником своїх вбитих батьків, є спадкоємцем вбитих батьків .

Позивач посилався на те, що Сумською філією «Імексбанк» незаконно отриманий доход внаслідок незаконного перебування оселі його батьків в «Імексбанку».

Посилаючись на положення ст.1212, ст.1214, ст.1167 ч.2 п.2 Цивільного кодексу України, вважав, що відповідальність за завдану йому шкоду повинна нести Сумська обласна філія «Імексбанку», оскільки у відповідності з ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків, а у разі задоволення позову, у Сумської обласної філії «Імексбанку», виникне право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_2

Просив суд стягнути з відповідача на його користь шкоду в сумі 170 000 грн. :

- отримані доходи і хабарі за час користування його майном з відрахуваннями за користування цими коштами в обсязі 140000 гр.;

- моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 30000 гр.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги.

Під незаконно отриману садибу по АДРЕСА_1 Сумський філіал «Імексбанку» наніс йому збитки на 333 240 гривни, а саме:

-10750 у.о. (54287 гр.) - сума отриманого 08.09.2006 р. ОСОБА_2 хабара;

-21452 грн. - проценти за 10 місяців користування незаконним кредитом .

-34082 грн.- депозити з вказаної суми за період з 06.06.2007 р. по вересень ц. р., за 27 місяців під 20% річних.;

-49419 грн. - за знецінення суми вище вказаних збитків внаслідок діючої 20% інфляції, станом на вересень ц.р. (за 27 місяців) ;

54000 грн. - на протязі 27 місяців внаслідок протиправної поведінки відповідач заподіяв йому моральну шкоду, яку він оцінює у 2000 грн. за місяць. Вона полягає у душевних стражданнях, які він зазнав у зв'язку із взяттям в заручники його батьків і втратою батьків у зв'язку з їх вбивством; необхідністю доведення факту цих злочинів у судовому порядку.

- 120000 грн. - згідно п.5 ч.1 ст.1200 ЦК України, оскільки внаслідок викладених обставин він вимушений був залишити роботу і доглядати за скаліченими внаслідок злочинних дій відповідача батьками. Названа сума складається з встановлених позивачеві щомісячних виплат, обчислених згідно ч.2 ст.1200 в сумі 2000 гр. на місяць, на протязі 5-ти років.

Слід зазначити, що у позові не названий доказ і на нього відсутні будь-які посилання на підтвердження доводів про те, що у діях ОСОБА_2 відносно названих обставин встановлений будь-який злочин.

Рішенням суду від 19 квітня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Імексбанк» про відшкодування майнової і моральної шкоди у загальній сумі 333240 грн. відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.

24 квітня 2012 року на рішення суду від 19 квітня 2012 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити його позов у повному обсязі.

Ухвалою судді Апеляційного суду Сумської області від 03 травня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про судовий збір» за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів на всій території України справляється судовий збір.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення суду ОСОБА_1 не сплатив судовий збір, пільг щодо сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» скаржник не має.

Згідно з п.п.1.1, 1.2, 1.8 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI :

- за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати;

- за подання до суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати;

- за подання апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

При зверненні до суду з апеляційною скаргою на постановлене у справі рішення підлягає слаті судовий збір за вимогу майнового характеру - відшкодування збитків, та вимогу немайнового характеру - про стягнення моральної шкоди.

Загальна сума шкоди, яку просить стягнути ОСОБА_1, складає 333 240 грн., з них:

матеріальна шкода - 279 240 грн.;

моральна шкода - 54 000 грн.

(За подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати: 279240 грн. х 1% = 2792,40 грн.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати: 1073 грн. х 0,1 =107,3 грн.

За подання апеляційної скарги на рішення суду оплачується судовий збір у розмірі - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, і складає:

( (2792,40 грн. + 107,3 грн.) х 50% = 1449,85 грн. )

Таким чином за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 пропонувалось оплатити судовий збір в сумі 1 449,85 грн.

Проте названої суми судового збору ОСОБА_1 не сплатив і недоліки апеляційної скарги не усунув.

В той же час ОСОБА_1 подав заяву у якій, зокрема, посилається на те, що звільнений від сплати судового збору на підставі :

1. ст. 49 «Про основні засади захисту ветеранів праці….» ,

2. пп.6 - 9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»

3. п.5 ст. 81, ч.3 ст. 88 ЦПК України ,

4. ОСОБА_1 також посилається на те, що звернувся з позовом до суду в інтересах «потерпілих заручників, інвалідів 1-ї групи Великої Вітчизняної війни ОСОБА_7 та ОСОБА_8»

Проте з доводами ОСОБА_1 щодо наявності підстав для звільнення його від сплати судового збору погодитись не можна, так як вони є помилковими з наступних підстав.

Слід зазначити, що у даній справі розглядався позов самого ОСОБА_1, який його заявив у своїх інтересах і просив суд стягнути з відповідачів суму в рахунок відшкодування заподіяної йому шкоди шляхом стягнення цих сум на його користь.

1. Відповідно до ст. 49 „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" захист прав, свобод і законних інтересів громадян похилого віку забезпечується державою в судовому та іншому порядку, встановленому законом. Посадові особи та інші громадяни, винні в порушенні прав і свобод громадян похилого віку, несуть встановлену законом матеріальну, дисциплінарну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

В той же час ОСОБА_1 не надав суду доказів про те, що являється ветераном праці або особою похилого віку, крім того, наведена норма права не передбачає можливості звільнення позивачів (з числа зазначеної категорії осіб) від сплати судового збору.

2. Як на підставу звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 також посилається на положення пп.6-9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» , які передбачають наступне :

від сплати судового збору звільняються:

6) позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.

Проте названа норма права не може бути застосована до позову ОСОБА_1, так як позов заявлений з тих підстав, що злочин був вчинений не відносно самого ОСОБА_1, а відносно його батьків, тобто у позові не ставиться питання про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину відносно самого ОСОБА_1 Ні у позові, ні під час розгляду справи позивач на посилався на наявність вироку суду, яким доведений факт вчинення відносно нього будь-якого злочину.

7) державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Положення названої норми права не можуть бути застосовані до позову ОСОБА_1, так як у даній справі ОСОБА_1 звернувся з позовом за захистом своїх особистих прав, а не інших осіб, які прохає захистити шляхом стягнення відповідних сум в рахунок відшкодування заподіяної йому шкоди.

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

ОСОБА_1 не надав доказів про те, що він (позивач у справі) відноситься до будь-якої категорії осіб, перелічених у названій нормі права, а тому не може бути звільнений за названою нормою права від сплати судового збору.

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.

ОСОБА_1 не надав доказів про те, що відноситься до будь-якої категорії осіб, перелічених у названій нормі права. Крім того. Навіть якщо допустити, що його покійні батьки мали інвалідність I чи II групи (хоча з цього приводу докази у справі відсутні, як і відсутні докази про недієздатність нині покійних батьків), то це не звільняє ОСОБА_1 від сплати судового збору у справі, у якій ним заявлений позов про захист своїх особистих прав, а не як законного представника «недієздатних інвалідів I та II груп».

3. Як на підставу для сплати судового збору ОСОБА_1 також посилається на положення ст. 81, яка в даний час втратила чинність, та ст. 88 ЦПК України, яка визначає порядок розподілу судових витрат між сторонами після вирішення справи по суті і не регулює питання звільнення від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.

4. ОСОБА_1 також посилається на те, що звернувся з позовом до суду в інтересах «потерпілих заручників, інвалідів 1-ї групи Великої Вітчизняної війни ОСОБА_7 та ОСОБА_8». Проте, як зазначалось вище, позов у даній справі заявлений не в інтересах покійних батьків позивача, а відносно відшкодування шкоди, заподіяної самому позивачу.

На підставі наведеного вбачається, що ОСОБА_1 вимоги ухвали суду про усунення недоліків апеляційної скарги в установлений строк не виконав, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід вважати неподаною і повернути.

Керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України, суддя -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 19 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, сумської філії Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про відшкодування майнової і моральної шкоди,

вважати неподаною і повернути ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя Апеляційного суду Сумської області