Ухвала

від 25.04.2012 по справі 4/204

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 квітня 2012 р. № 4/204 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Владимиренко С.В. суддів:Козир Т.П. Малетича М.М. Мирошниченка С.В. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 24.01.2012 у справі№ 4/204 за позовомПублічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" простягнення збитків у розмірі 372 337, 94 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.10.2011 у справі № 4/204, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2011, відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" збитків у розмірі 372 337,94 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2012 у справі № 4/204 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.11.2011 року у справі № 4/204 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Запоріжтрансформатор" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24.01.2012 у справі № 4/204, у якій заявник просить вказану постанову скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції приписів статті 22 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та статті 224 Господарського кодексу України (далі -ГК України).

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції вказаних норм матеріального права заявником подано постанову Вищого господарського суду України від 29.02.2012 у справі № 4/162.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 4/204 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 24.01.2012 у справі № 4/204, про перегляд якої просить заявник, та постанови від 29.02.2012 у справі № 4/162, на яку він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові від 24.01.2012 у справі № 4/204, яку заявник просить переглянути, Вищий господарський суд України, посилаючись на положення статей 22, 623, 678, 1166 ЦК України та статей 224, 269 ГК України, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення з відповідача суми збитків, завданих позивачу внаслідок поставки неякісного маслоохолоджувального обладнання з огляду на встановлені ними обставини справи про те, що надані позивачем акти про причини дефектів поставленої продукції не підписані обома сторонами та містять різні висновки, тобто позивачем не доведено факту того, що недоліки поставлених відповідачем маслоохолоджувачів є прихованими та є наслідком неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки шляхом поставки товару неналежної якості, натомість актом експертизи від 25.08.2010 № Є-148, складеним Торгово-промисловою палатою в місті Маріуполі, встановлено факт порушення умов монтажу охолоджуючих пристроїв, внаслідок чого виникли дефекти поставленого устаткування. Крім того, в постанові Вищого господарського суду України зазначено, що надані позивачем документи на підтвердження збитків, понесених ним на оплату відряджень представників відповідача до міста Кара-Курь Киргизьської Республіки, не підтверджують того, що виїзд працівників відповідача був викликаний саме недоліками у поставлених відповідачем маслоохолоджувачах типу ОДЦ-180у за заводськими №№ 535, 537, 538, а умовами договору поставки не передбачено обов'язків постачальника щодо компенсації таких витрат позивача на виїзд до кінцевого споживача.

Водночас, постановою Вищого господарського суду України від 29.02.2012 у справі № 4/162, на яку заявник посилається, суд касаційної інстанції, посилаючись на статті 22 ЦК України та статті 224 ГК України, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову щодо стягнення з відповідача збитків, завданих позивачу внаслідок поставки неякісних охолоджувальних пристроїв та трасформатора з огляду на встановлені обставини справи про те, що актами від 04.12.2009 та від 21.03.2011 комісії у складі представників позивача, відповідача, філії "Дніпродзержинська ГЕС "ВАТ "Укргідроенерго" та за участю представників Маріупольського відділення бюро експертиз Донецької торгово-промислової палати, відділу експертиз Запорізької торгово-промислової палати встановлено причини виникнення дефектів охолоджувального пристрою типу ОДЦ-180 У1 № 474, поставленого за договором від 17.02.2006 № К 000836 та встановленого на трансформатор ТДЦ 130000/150-У1, п/з Т130003/1-04, зав. № 160079, диспетчерський № Т-4 на філії "Дніпродзержинська ГЕС" ВАТ "Укргідроенерго", а саме зазначено, що поставку та подальшу заміну охолоджувального пристрою ОДЦ-180 заводський № 474 було здійснено з існуючими дефектами із зазначенням того, що у наданому стані обладнання не може бути використано за цільовим призначенням та вимагає відновлюваного ремонту або гарантійної заміни постачальником на справний. Таким чином, оскільки відповідач відмовився здійснити заміну дефектного товару протягом дії гарантійного строку, в зв'язку з чим позивач був змушений здійснити його заміну за власний рахунок, суд касаційної інстанції погодився з обґрунтованістю висновків першої та апеляційної інстанції щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та понесеними позивачем збитками, що стало підставою для покладення на відповідача обов'язку по їх відшкодуванню.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Запоріжтрансформатор" у допуску справи № 4/204 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Владимиренко Судді:Т.Козир М.Малетич С.Мирошниченко С.Шевчук

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)