Постанова

від 16.05.2012 по справі 33/203

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2012 № 33/203

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Тищенко О.В.

при секретарі

Дмитрина Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю);

від третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпром»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від

03.10.2011 року

у справі

№ 33/203 (суддя - Мудрий С.М.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпром»

до

Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

третя особа, яка не

заявляє

самостійних вимог

на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Антарктика»

про

визнання відсутності права вимагати виконання зобов'язань

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 року у справі № 33/203 в позові відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що поручитель згідно умов договору поруки зобов'язався відповідати за виконання всіх зобов'язань позичальника, а обсяг його відповідальності, як поручителя, не збільшився і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпром» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 року по справі № 33/203 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено положення статті 559 Цивільного кодексу України щодо припинення поруки у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Збільшення обсягу відповідальності поручителя відбулось внаслідок продовження строків погашення кредиту.

Так, апелянт стверджує, що оскільки порука - зобов'язання поручителя за договором поруки, припинились, то внаслідок цього та в силу статей 14, 509, 559, 598 Цивільного кодексу України припинились і права банку вимагати від поручителя виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.

Також апелянт зазначає про порушення судом норм процесуального права, про що свідчить те, що судом не дотримані принципи об'єктивного, всебічного, справедливого та неупередженого розгляду справи і порушені вимоги статей 43, 22, 43, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2012 року справу № 33/203 прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 24.04.2012 року змінено склад колегії суддів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпром» та товариство з обмеженою відповідальністю «Антарктика» своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

За статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не з'явлення в судове засідання та неодноразові клопотання свідчать про штучне затягування судового процесу, що суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням обставин конкретної справи може розцінюватись господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.09.2005 року між відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», правонаступником прав та обов'язків якого є публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» та товариством з обмеженою відповідальністю «Антарктика», товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфлот», товариством з обмеженою відповідальністю «Інрибфлот» була укладена генеральна угода № 8805N1, згідно п. 1.3. якої метою генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальника шляхом укладання договорів про надання кредитних операцій. /а.с. 32-40, т.1/.

Сторонами до генеральної угоди № 8805N1 від 23.09.2005 року був підписаний додаток № 1 від 23.09.2005 року та договори про зміни до генеральної угоди № 8805N1 від 23.09.2005 року, а саме, договір № 8805N1-1 від 26.12.2006 року, договір № 8805N1-2 від 20.06.2007 року, договір № 8805N1-3 від 20.12.2007 року, договір № 8805N1-4 від 19.08.2009 року, договір № 8805N1-5 від 17.11.2009 року, договір № 8805N1-6 від 22.04.2010 року з додатками.

На виконання генеральної угоди № 8805N1 від 23.09.2011 року, між публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» - Банк та товариством з обмеженою відповідальністю «Антарктика» - Позичальник був укладений кредитний договір № 151309К23 від 19.08.2009 року. /а.с. 52-61, т. 1/.

До кредитного договору № 151309К23 від 19.08.2009 року були підписані додаткові угоди, а саме, додаткова угода № 151309К23-1 від 03.09.2009 року, додаткова угода № 151309К23-2 від 30.09.2009 року, додаткова угода № 151309К23-3 від ___.10.2009 року, додаткова угода № 151309К23-4 від ____.11.2009 року, додаткова угода № 151309К23-5 від 17.11.2009 року, додаткова угода № 151309К23-6 від 07.12.2009 року, додаткова угода № 151309К23-7 від 08.12.2009 року, додаткова угода № 151309К23-10 від 05.02.2010 року, додаткова угода № 151309К23-11 від 26.02.2010 року, додаткова угода № 151309К23-12 від 11.03.2010 року, додаткова угода № 151309К23-13 від 25.03.2010 року, додаткова угода № 151309К23-14 від 30.03.2010 року, додаткова угода № 151309К23-15 від 07.04.2010 року, додаткова угода № 151309К23-16 від 22.04.2010 року, додаткова угода № 151309К23-17 від 30.04.2010 року, додаткова угода № 151309К23-18 від 03.06.2010 року.

Згідно п. 3.2.1. договору, що був змінений додатковою угодою № 151309К23-5 від 17.11.2009 року, сума кредиту 169 096 411,62 грн.

Згідно п. 3.2.2. договору, що був змінений додатковою угодою № 151309К23-18 від 03.06.2010 року кінцевий термін погашення кредиту 31.12.2010 року.

30.09.2009 року в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за генеральною угодою № 8805N1 від 23.09.2005 року, між публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» - кредитор та товариством з обмеженою відповідальністю «Антарктика», товариством з обмеженою відповідальністю «Інрибфлот», товариством з обмеженою відповідальністю «Інрибфлот-продукт», товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфлот-продукт», товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфлот» - позичальники та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпром» - поручитель був укладений договір поруки № 151309Р29. /а.с. 75-78, т. 1/.

Згідно п. 3.1. договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання. У випадку невиконання позичальником основного зобов'язання банк має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.

При цьому, статтею 1 договору поруки визначено, що основне зобов'язання - це зобов'язання позичальника, передбачені кредитною угодою, щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту; кредитна угода - це генеральна угода від 23.09.2005 року № 8805N1 з всіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені (далі - генеральна угода), та будь-якими правочинами, які передбачають здійснення кредитних операцій, та які укладені між банком, ТОВ «Антарктика», ТОВ «Інтерфлот», ТОВ «Інрибфлот», ТОВ «Інрибфлот-продукт» та ТОВ «Інтерфлот-продукт», в рамках генеральної угоди, договори (угоди), які будуть укладені в майбутньому в рамках цієї угоди, строком погашення 23.12.2012 року з нарахуванням процентів, комісій та інших платежів у відповідності до умов кредитної угоди.

Таким чином, строк погашення в рамках генеральної угоди - 23.12.2012 року.

Зміна зобов'язань за кредитним договором № 151309К23 від 19.08.2009 року не призводить до зміни основного зобов'язання, оскільки він укладений виключно в рамках генеральної угоди № 8805N1 від 23.09.2011 року та є її невід'ємною частиною.

Згідно п. 7.4. договору поруки дія цього договору припиняється після повного виконання основного зобов'язання.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1.6. договору поруки поручитель підтвердив, що він ознайомився з умовами кредитної угоди (включаючи всі додатки до кредитної угоди, що є чинними на дату укладання цього договору), укладеної між кредитором і позичальником, поінформований про фінансово-економічний стан позичальника і повністю розуміє свої обов'язки згідно з цим договором.

Згідно п. 3.2. договору поруки у випадку невиконання позичальником основного зобов'язання кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.

Згідно п. 4.1.1. договору поруки кредитор має право вимагати від поручителя задоволення у повному обсязі всіх своїх грошових вимог, що випливають з основного зобов'язання у випадку якщо, позичальник не виконує грошове зобов'язання, передбачене кредитною угодою, протягом двадцяти днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт такого невиконання.

Так, у зв'язку з невиконанням третьою особою зобов'язань за кредитним договором № 151309К23 від 19.08.2009 року, укладеним в рамках генеральної угоди № 8805N1 від 23.09.2005 року, відповідач звернувся до позивача з повідомленнями № 158-03/5895 від 31.08.2010 року, № 158-00/6415 від 28.09.2010 року з вимогою виконати зобов'язання позичальника перед банком протягом 20 днів з моменту отримання поручителем цих письмових повідомлень. /а.с. 79, 96, т.1/.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, Господарський суд міста Києва, керуючись статтями 546, 548, 626, 543, 553, 554 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що поручитель згідно умов договору поруки зобов'язався відповідати за виконання всіх зобов'язань позичальника, а обсяг його відповідальності, як поручителя, не збільшився.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до умов ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За статтею 543 Цивільного кодексу України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, Банк обґрунтовано звернувся із вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпром», як поручителя по договору поруки.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Разом з цим, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Доказів припинення поруки у встановленому законодавством порядку матеріали справи не містять, так само як і доказів зміни зобов'язань, оскільки як вже зазначалось вище за умовами договору поруки поручитель надав свою згоду на можливе збільшення його зобов'язань по борговим зобов'язанням позичальника, що витікають з умов кредитного договору.

Таким чином, доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 року у справі № 33/203.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2011 року у справі № 33/203 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи № 33/203 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Смірнова Л.Г.

Тищенко О.В.

21.05.12 (відправлено)