Постанова

від 11.05.2012 по справі 2а-1670/1719/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1719/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Григор"єва І.Г., Ломовська І.М.,

представника відповідача - Вербицька І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Агро Інтеграл - Сервіс " до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Агро Інтеграл - Сервіс "(наділі по тексту - ТОВ "Агро- Інтеграл Сервіс" , Позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у місті Полтаві №0003172301 від 01.12.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю " Агро Інтеграл - Сервіс " визначено грошове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 23 250 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Агро- Інтеграл Сервіс" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Новатекс -ХХІ"( код ЄДРПОУ 33150542) за березень 2011 року. За результатами даної перевірки складений акт № 8799/23-2/36013103 від 17.11.2011 року (далі по тексту - Акт), у висновках якого зазначено про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, ч.1 ст.203,ч.1,2 ст.215, ст.ст.216, 228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на суму 23 250 грн., та занижено податок на додану вартість в сумі 23 250 грн., в тому числі за березень 2011 року на суму 23 250 грн. На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0003172301 від 01.12.2011 року, яким ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" донараховано грошове зобов"язання з податку на додану вартість на суму 23 250 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

Позивач із викладеними в Акті висновками не погоджується і вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0003172301 від 01.12.2011 року було прийняте з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому просить його скасувати. Як на думку позивача, податковий орган дійшов помилкового висновку про збільшення грошового зобов"язання з податку на додану вартість, оскільки реальність фінансово - господарських операцій ТОВ "Агро- Інтеграл Сервіс" з контрагентом ТОВ "Новатекс - ХХІ" підтверджена наявністю повного переліку доказів дійсності та правомірності господарських операцій, щодо яких вчинено донарахування грошового зобов"язання, договірні правовідносини та первинні документи оформлені відповідно до вимог бухгалтерського та податкового законодавства. Посилався на те, що отримані від вказаного підприємства маркетингові послуги, які стали об"єктом оподаткування, були використані у господарській діяльності, що підтверджується акредитуванням позивача на Аграрній біржі, здійсненням біржових операцій і , відповідно, отриманням доходу від їх проведення. Завдяки отриманій від ТОВ "Новатекс - ХХІ" інформації щодо біржових послуг працівники ТОВ "Агро - Інтеграл Сервіс" пройшли курси підготовки професійних брокерів, про що їм видано відповідні свідоцтва, а тому підвищили економічний потенціал підприємства. Позивач, як на його думку, не порушував норм податкового та бухгалтерського законодавства щодо оформлення відповідних первинних документів, що дає йому право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді. Посилався на відсутність у законодавстві норм, які б покладали на платника податків відповідальність за недотримання вимог закону його контрагентами. Крім того, як на думку позивача, висновки податкового органу про неможливість досягнення контрагентом платника податку результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів ґрунтуються виключно на припущеннях і не підтверджені жодними доказами.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень посилалась на те, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві правомірно та на підставі закону збільшено суму грошового зобов"язання ТОВ "Агро- Інтеграл Сервіс" , з підстав формування його за рахунок, зокрема, сум податку на додану вартість, сплачених в ціні отриманих від ТОВ "Новатекс - ХХІ" маркетингових послуг. Представник відповідача посилалась на те, що стосовно вказаного підприємства внесено запис до ЄДР про відсутність його за місцезнаходження. Акт прийому - передачі виконаних робіт за укладеним договором про надання маркетингових послуг від 03.03.2011 року не відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки не містить даних щодо обсягів та змісту наданих послуг, що позбавляє можливості встановити зв"язок між наданими послугами та використанням їх підприємством у власній господарській діяльності, а також вважати, що саме ці послуги стали об"єктом оподаткування та зумовили покращення економічного становища позивача. Крім того, посилалась на неможливість досягнення контрагентом платника податку результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів для реалізації товарів та послуг. Відсутні також фінансово - господарські документи на підтвердження фактичної оплати за вищевказані роботи (платіжні доручення, виписки з банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО, тощо). Вищевикладені факти в їх сукупності, як на думку податкового органу, ставлять під сумнів реальність господарської операції. Зазначала , що використані для перевірки документи не можуть вважатись первинними в силу положень Податкового Кодексу України. Наполягала на тому, що послуги позивачу фактично не надавались, відповідно і придбання маркетингових послуг також не відбулось. Відтак, право на податковий кредит у платника податку відсутнє, оскільки при цьому не дотримано обов"язкових умов для виникнення такого права - придбання послуг з метою їх використання у господарській діяльності. Таким чином, оскаржуване рішення винесено правомірно з урахуванням норм чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс " ( код за ЄДРПОУ 36013103 ) зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради 26.06.2008 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР №1588102000007836.

Позивач взятий на податковий облік як платник податків Державною податковою інспекцію у м. Полтаві 27.06.2008 року за реєстраційним номером №34694, зареєстрований платником податку на додану вартість 07.08.2008 року, про що видане свідоцтво №100132736. У зв"язку зі зміною місцезнаходження підприємства, сказане свідоцтво 18.02.2010 року було анульоване та видане Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100269095 .

Основними видами діяльності підприємства, згідно реєстраційних документів, є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, купівля та продаж власного нерухомого майна, діяльність агентств нерухомості, нотаріальна та інша юридична діяльність, консультування з питань комерційної діяльності та управління, надання інших комерційних послуг .

Посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві на підставі наказу від 11.11.2011 року №4505 було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Агро- Інтеграл Сервіс" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Новатекс -ХХІ"( код ЄДРПОУ 33150542) за березень 2011 року.

Правомірність призначення та проведення перевірки сторонами не оспорювалася.

За результатами даної перевірки складений акт № 8799/23-2/36013103 від 17.11.2011 року (далі по тексту - Акт), у висновках якого зазначено про порушення позивачем п.44.1 ст.44, п. 198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, ч.1 ст.203,ч.1,2 ст.215, ст.ст.216, 228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого платником податку завищено податковий кредит на суму 23 250 грн., та занижено податок на додану вартість в сумі 23 250 грн., в тому числі за березень 2011 року на суму 23 250 грн. На підставі вказаного Акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0003172301 від 01.12.2011 року, яким ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" донараховано грошове зобов"язання з податку на додану вартість на суму 23 250 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної податкової служби України від 16.02.2012 року скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №0003172301 від 01.12.2011 року - без змін.

ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс", не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернулось із позовною заявою про визнання його протиправним і скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуване рішення на предмет його відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правовідносини щодо формування податкового кредиту, що склалися в даному випадку внормовані нижченаведеними положеннями Податкового кодексу України, про порушення яких одночасно стверджував відповідач.

Відповідно до ст. 44.1 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Досліджуючи фактичні обставини справи, судом встановлено, що 03 березня 2011 року між ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" (Замовник) та ТОВ "Новатекс - ХХІ" (Виконавець ) укладений договір про надання маркетингових послуг, відповідно до умов якого останнє зобов'язалося надати маркетингові послуги , а Замовник зобов'язалося сплатити за послуги в розмірі , передбаченому в даному договорі. (а.с. 42).

На виконання вказаного договору сторонами було укладено та підписано без заперечень акт приймання - передачі наданих послуг від 31.03.2011 року, у якому зазначено про вид маркетингових послуг , а саме дослідження у сфері надання біржових послуг.

ДПІ в м. Полтаві, приймаючи оскаржуване рішення, посилається на невідповідність вказаного акту, який є первинним документом та підставою для формування податкового кредиту, вимогам п.9.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того, посилається на те, що він складений з порушенням приписів п.4.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки не містить даних щодо обсягів та змісту наданих послуг.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У ході судового розгляду справи представниками позивача надано пояснення щодо змісту та обсягу отриманих від ТОВ "Новатекс -ХХІ" маркетингових послуг. Зазначили, що вказані оподатковані послуги були проведені у формі досліджень біржових послуг, за результатами яких складено Звіт від березня 2011 року, затверджений директором ТОВ "Новатекс- ХХІ" Вовком В.П. та підписаний без заперечень директором ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" Гладким С.В. На підтвердження реальності надання маркетингових послуг вказаний Звіт за клопотанням представників позивача було долучено до матеріалів справи, зі змісту якого можливо встановити обсяг та зміст наданих послуг, та копію податкової накладної, оформлену відповідно до норм чинного законодавства, з визначенням виду послуг та їх вартості (а.с. 125-21,44).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про те, що неможливо встановити обсяг та зміст отриманих послуг, є безпідставним, оскільки зі змісту Звіту про дослідження у сфері надання біржових послуг чітко вбачається інформація, яку в подальшому з метою освіти, вдосконалення професійних навиків та отримання прибутку працівниками позивача було використано у господарській діяльності.

Крім того, на підтвердження використання отриманих маркетингових послуг та впливу їх на результати і показники господарської діяльності підприємства суду було надано договори про придбання права використання біржового місця Аграрної біржі № 231-31.03.11 від 31.03.2011 року та №338-03.10.11 від 03.10.2011 року (а.с. 34-42), що слугувало можливістю платника податку надавати брокерські послуги та отримувати відповідну винагороду за них. Додатково представниками позивача було зазначено, що отримані маркетингові послуги у вигляді інформації про надання біржових послуг слугували для підвищення кваліфікації та акредитування працівників підприємства, про що їм видані відповідні свідоцтва та сертифікати (а.с.45-48).

В ході судового розгляду доведено та надано позивачем до матеріалів справи належним чином оформлену копію податкової накладної та інших первинних документів, на підставі яких сформований спірний податковий кредит, що відповідають вимогам чинного законодавства і видані платником податку на додану вартість, зареєстрованим на дату вчинення операцій у встановленому законодавством порядку.

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, послуги, в ціні яких сплачені суми податку на додану вартість, були безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача і отримані від контрагента, що зареєстрований на дату вчинення господарських операцій платниками податку на додану вартість в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по наданню послуг у зв'язку із господарською діяльністю позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доводи відповідача, наведені в акті перевірки та під час судового розгляду, у тому числі про те, що ТОВ "Новатекс -ХХІ" відсутнє за місцезнаходження, не ґрунтуються на законі та не можуть бути підставою для визнання незаконним включення сум, сплачених цьому контрагенту, до складу податкового кредиту.

Доводи податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту позивачем, у зв"язку з відсутністю доказів оплати за отримані маркетингові послуги, суд оцінює критично, враховуючи наступне. Представниками позивача у судовому засіданні не заперечувався той факт, що кошти сплачені не були. Разом з тим, пояснили, що заборгованість перед вказаним контрагентом підтверджується даними бухгалтерського обліку щодо кредиторської заборгованості позивача. Суд не вбачає в даних діях платника податку порушення податкового законодавства, враховуючи приписи пункту 198.2 статті 198 вказаного Податкового Кодексу України, яким визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В даному випадку право платника податку на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді виникло з дати отримання маркетингових послуг, які підтверджені податковою накладною. Строки позовної давності не пройшли.

Крім того, суд зазначає, що зустрічне податкове зобов"язання з оподаткованої операції було задекларовано ТОВ "Новатекс -ХХІ", що підтверджується його податковою декларацією за березень 2011 року (а.с. 213-217).

Як припущення суд розцінює висновки відповідача про відсутність у ТОВ "Новатекс -ХХІ" необхідних умов для здійснення господарської діяльності в силу відсутності трудових ресурсів та виробничих потужностей. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди устаткування та автотранспорту, використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Доводи відповідача щодо недійсності правочину, укладеного між ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" та ТОВ "Новатекс -ХХІ" , суд оцінює критично, виходячи з наступного: відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме:

1. "зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства" -податковий орган не надав та не навів доказів наявності таких порушень при укладенні та виконанні договору між ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" та ТОВ "Новатекс -ХХІ";

2. "особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності" -з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" та ТОВ "Новатекс -ХХІ" на момент вчинення правочину зареєстровані у встановленому законом порядку, мали статус платників податків та зборів, зокрема платників ПДВ;

3. "волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі";

4. "правочин має вчинятися у формі, встановленій законом" - угода між сторонами укладалась в письмовій формі, з наявністю усіх передбачених чинним законодавством документів;

5. "правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним" - реальність правочинів доведена наданими суду документами, які свідчать про виконання зобов'язань сторонами та використання позивачем вказаних маркетингових послуг у господарській діяльності з метою отримання прибутку .

Посилання податкового органу на пізнавальний характер маркетингових послуг та неможливість встановлення зв"язку з наданими послугами і використанням їх підприємством у власній господарській діяльності спростовуються наданими позивачем доказами підвищення кваліфікації працівників платника податку, отриманням ним місця на Аграрній біржі, винагороди за брокерські послуги.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем податковий кредит сформований за господарською операцією, фактичне виконання якої підтверджено належними доказами, послуги, в ціні яких ТОВ "Агро Інтеграл - Сервіс" сплачені суми податку на додану вартість, використані в господарській діяльності позивача і отримані від контрагента, що був зареєстрований на дату вчинення господарської операції платником податку на додану вартість в порядку, визначеному податковим законодавством.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування ДПІ у м. Полтаві суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23 250 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн. і, відповідно, про протиправність податкового повідомлення - рішення №0003172301 від 01.12.2011 року.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів його правомірності, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та є такими, що належить задовольнити.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0003172301 від 01 грудня 2011 року визнати протиправним та скасувати.

Повернути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Агро Інтеграл-Сервіс" витрати зі сплати судового збору у сумі 232 грн. 51 коп. (двісті тридцять дві гривні п'ятдесят одна копійка) .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 21 травня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков