Постанова

від 15.05.2012 по справі 44/33-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2012 р. Справа № 44/33-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю. - доповідач у справі, суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши касаційні скаргиАсоціації "Укрліссервіс", Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року у справі№ 44/33-б господарського суду міста Києва за заявоюСуб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас" проБанкрутство За участю представників сторін: від Генеральної прокуратури України - Громадський С.О; від Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва - Перепелюк О.В.; від Асоціації "Укрліссервіс" -директор Чикірис А.І. та представник Домашенко О.Є.; ліквідатор ТОВ " Грандітас" - Годовиченко Д.В.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 07.12.2011 р. у справі № 44/33-б (суддя -Пасько М.В.) припинено процедуру санації товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас".

Припинено повноваження керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Годовиченка Дмитра Вадимовича.

Визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Грандітас" банкрутом.

Відкрито ліквідаційну процедуру.

Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Годовиченка Дмитра Вадимовича.

Підприємницьку діяльність банкрута завершено.

Строк виконання всіх грошових зобов'язань вважати таким, що настав 07.12.2011.

Припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута з 07.12.2011.

Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 07.12.2011.

Зобов'язано ліквідатора подати до офіційного друкованого органу у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови оголошення про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас" та відкриття ліквідаційної процедури.

Зобов'язано надати суду докази публікації оголошення в офіційному друкованому органі про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Зобов'язано надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва та Асоціація "Укрліссервіс" звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати постанову суду першої інстанції від 07.12.2011.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2012, зокрема, прийнято до розгляду апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва та Асоціації "Укрліссервіс" і порушено апеляційне провадження у справі № 44/33-б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 (колегія суддів: Дзюбко П.О.; Доманська М.Л.; Разіна Т.І.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільського району м. Києва на постанову Господарського суду міста Києва від 07.12.2011р. у справі № 44/33-б.

Припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Асоціації "Укрліссервіс" на постанову Господарського суду міста Києва від 07.12.2011р. у справі № 44/33-б.

Матеріали справи № 44/33-б повернуто Господарському суду міста Києва.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва та Асоціація "Укрліссервіс" звернулись до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами , просили скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року у справі № 44/33-б про припинення апеляційного провадження.

Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва у своїй касаційній скарзі посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції вимог ч. 1 ст. 91 ГПК України, ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п.п. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України та вважає, що Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки є кредитором боржника та мала право на апеляційне оскарження рішень господарського суду міста Києва у справі № 44/33-б, а порушення прав інспекції полягає у тому, що у разі ліквідації платника податків за судовим рішенням у справі про банкрутство інспекція втрачає можливість провести перевірку платника податків, що призводить до неможливості формування кредиторських вимог до боржника та невиконання функцій органів державної податкової служби щодо контролю за правильністю обчислення та сплати податків.

Асоціації "Укрліссервіс" у своїй касаційній скарзі посилається на порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції ст. 1, ч. 3 ст. 18, 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 81, 91, 106 Господарського процесуального кодексу України та вважає, що мала право на оскарження процесуальних актів господарського суду міста Києва у справі № 33/44-б, оскільки є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандітас" і володіє часткою в розмірі 50% в статутному капіталі товариства -боржника.

Переглянувши у касаційному порядку ухвалу Київського апеляційного господарського суду, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.12.2009 порушено провадження у справі № 44/33б про банкрутство ТОВ " Грандітас" на підставі ст.ст.1,3-14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підготовче засідання суду призначено на 25.01.2010 о 16.00.

В газеті "Урядовий кур'єр", N 25 від 10.02.2010 опубліковано оголошення про порушення справи № 44/33-6 про банкрутство ТОВ "Грандітас".

Ухвалою господарського суду від 22.03.2010 за результатами попереднього засідання судом затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів.

Цією ж ухвалою суд визначив, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, вважаються погашеними.

Постановою господарського суду м. Києва від 07.12.2011 у справі № 44/33-б ТОВ " Грандітас" визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду в ухвалі від 28.02.2012 дійшла висновку, що ДПІ у Подільському районі м. Києва та Асоціація " Укрліссервіс", в розумінні вимог ст.91 ГПК України та ст. 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не є кредиторами у справі про банкрутство ТО " Грандітас", а також, не є учасниками справи про банкрутство боржника.

Оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 у справі № 44/33б встановлено, що у передбачений ч. 1 ст. 14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк Державна податкова інспекція у Подільському районі м. Києва не подала до суду заяви з вимогами до боржника.

Ухвала Київського апеляційного господарського суду мотивована посиланням на ст. 78 Податкового кодексу України , якою передбачено проведення документальної позапланової перевірки, зокрема, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

Суд другої інстанції встановив, що про факт порушення провадження у справі про банкрутство скаржник був повідомлений у встановленому спеціальним Законом порядку, оскільки Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при проведенні загальної процедури банкрутства не передбачає іншого порядку повідомлення кредиторів підприємства боржника та контролюючих органів про порушення справи про банкрутство, ніж публікація в офіційному друкованому органі, відтак, матеріалами справи не підтверджено, а скаржником - ДПІ у Подільському районі м. Києва до апеляційної скарги не додано доказів того, що на дату винесення постанови про визнання боржника банкрутом були порушені його права.

Суд апеляційної інстанції у оскаржуваній ухвалі встановив, що ДПІ у Подільському районі м. Києва не було вчинено дій щодо звернення з грошовими вимогами до боржника і лише в апеляційній скарзі на постанову про визнання боржника банкрутом заявник зазначив про необхідність проведення податкової перевірки, при цьому, в порушення вимог ст.ст. 33 , 34 ГПК України , доказів на підтвердження обставин, викладених в апеляційній скарзі щодо перевірки підприємства-боржника, не надав.

Встановивши, у оскаржуваній ухвалі, що ДПІ у Подільському районі м. Києва є особою, яка не має права на подання апеляційної скарги у справі № 33/44-б, а також те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою інспекції, порушене ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2012, помилково, суд другої інстанції припинив апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

Поряд з тим, Київським апеляційним господарським судом в оскаржуваній ухвалі зазначено, що в силу особливостей провадження у справі про банкрутство, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, законодавством звужено до учасників такої справи, учасники господарських товариств, як власники корпоративних прав не можуть бути учасниками справи про банкрутство, для цього вони повинні набути, відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статусу учасника провадження у справі про банкрутство.

Апеляційний господарський суд, припиняючи апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України , встановив, що Асоціація "Укрліссервіс" не набула статусу учасника у справі про банкрутство ТОВ "Грандітас", відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що позбавляє її права на участь у відповідній справі про банкрутство та оскарження судових рішень у справі про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що викладені у оскаржуваній ухвалі, з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пункт 1 ст. 5 вказаного Закону визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут),

учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Згідно з ст.1 Закону, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що, виходячи з вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Державна податкова інспекція у справі про банкрутство не має іншого правового статусу, окрім статусу кредитора.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, останній зобов'язаний звернутись у справу про банкрутство з відповідною письмовою заявою про визнання його грошових вимог до боржника, а також, подати докази, що їх підтверджують.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що справа про банкрутство боржника порушена за загальною процедурою, Державна податкова інспекція не зверталась у справу про банкрутство ТОВ " Грандітас" з грошовими вимогами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.23 Закону, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Виходячи зі змісту норм ст.ст.1,11,14,15,23 спеціального Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", останній не передбачає для державних органів що здійснюють контролюючи функції, у тому числі, для державної податкової служби, іншого та особливого порядку повідомлення про порушення справи про банкрутство за загальною процедурою , а також, особливого порядку набуття статусу учасника провадження, тобто, можливість оскаржити постанову про визнання боржника банкрутом в апеляційному порядку існує у ДПІ лише у випадку, коли вона звернулась у справу про визнання банкрутом, у тому числі в порядку ч. 1 ст. 23 Закону, з заявою з грошовими вимогами до боржника та набула статусу кредитора у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.ст.75, 78 Податкового кодексу України, проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що учасники господарських товариств, як власники корпоративних прав не можуть бути учасниками справи про банкрутство, для цього вони повинні набути, відповідно до вимог ст.1 спеціального Закону, статусу учасника провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з тексту апеляційної скарги Асоціації " Укрліссервіс", остання оскаржила постанову господарського суду, посилаючись на статус учасника ( засновника) ТОВ " Грандітас", а також на те, що перебуває з ним в корпоративних відносинах, крім того, на думку заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції вирішив питання про долю заснованого Асоціацією підприємства і відчужено все майно віднесене до статутного капіталу ТОВ " Грандітас".

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На думку Колегія суддів Вищого господарського суду України, учасники господарських товариств , що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.

Суд касаційної інстанції вважає, що, виходячи з вимог ст.91 ГПК України, а також ст.1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва та Асоціація "Укрліссервіс", в даному випадку, не набули статусу кредитора та учасника провадження у справі про банкрутство, в зв'язку з чим, у останніх не було права на звернення до суду другої інстанції з апеляційною скаргою, що законно та обґрунтовано встановлено в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року.

Суд другої інстанції в ухвалі від 28.02.2012 дійшов правомірного висновку, що порушені апеляційні провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст.80 ГПК України на підставі ст. 91 ГПК України, як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва та Асоціації "Укрліссервіс" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року у справі № 44/33-б залишити без змін.

Головуючий І.Ю. Панова

Судді О.В. Білошкап

М.І. Хандурін