Постанова

від 23.05.2012 по справі 7/465-1/263

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2012 р. Справа № 7/465-1/263

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скаргиОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.02.12р. у справігосподарського суду м. Києва за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" до 1. ЗАТ "Екостандарт" 2. Київської міської державної адміністрації 3. Дарницької районної державної адміністрації прозобов'язання вчинити дії, в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 (дов. від 04.01.12 № 04.01/10д),

відповідача-1: ОСОБА_6 (дов. від 30.08.11 № 09/1401),

відповідача-2: ОСОБА_7 (дов. від 01.09.11 № 001-1053),

відповідача-3: ОСОБА_8 (дов. від 05.01.12 (77/01),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 14.11.2011 господарського суду м. Києва в задоволенні позову про зобов'язання ЗАТ "Екостандарт" вчинити дії щодо перерахунку заборгованості позивача за 2007-2010 роки без врахування суми 381770, 82 грн., яка становить відшкодування Київською міськдержадміністрацією різниці на теплову енергію у вигляді гарячої води між встановленим розміром тарифу та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг в будинок № 5 по вул. Ревуцького у м. Києві, а також зобов'язання Київської міськдержадміністрації здійснити дії по перерахування вказаної суми на рахунок ЗАТ "Екостандарт", відмовлено.

Постановою від 02.02.2012 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ОСББ "Сонячний" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у справі, відповідно до умов договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.04.2001№ 450119, укладеного між ОСББ "Сонячний" та ЗАТ "Енергозберігаюча компанія "Укр-Кан Пауер"(перейменоване в Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль", а потім в Закрите акціонерне товариство "ЕКОСТАНДАРТ"), останнє взяло на себе зобов'язання виробляти, систематично поставляти та передавати у власність позивача "товар"- теплову енергію у вигляді гарячої води, а позивач - прийняти її та своєчасно здійснити оплату на умовах договору.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що позивач щомісяця з 12 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту позивач повергає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця. Згідно пункту 6.5. Договору покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

Строк дії договору з 01.04.01 по 01.04.02 року, однак, він вважається подовженим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін даного договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення дії цього договору.

Згідно п. 10.1. договору (в редакції угоди № 1 від 01.04.2003) в частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення.

15.06.2009 ОСББ "Сонячний" звернулось до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітет України зі скаргою № 60, у відповідь від 16.09.2009 № 26-6/2339 на яку Антимонопольний комітет України повідомив, що рішенням Київського міської ради "Про бюджет м. Києва на 2009 рік" від 06.03.2009 № 124/1179 передбачені бюджетні кошти на погашення заборгованості з різниці в тарифах, зокрема, на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (пункт1.1.8.).

Судами з'ясовано, що позивач неодноразово звертався до Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації з проханням перерахувати кошти виробнику послуг з бюджету на відшкодування різниці у тарифах з гарячого водопостачання в період з 2007 року по 2010 рік (листи № 14 від 16.02.2009, № 53 від 10.06.2009, № 31 від 22.01.2010, № 104 від 31.08.2010), у відповідях на які зазначалось, що у бюджеті м. Києва не передбачено коштів на погашення різниці в тарифах (№ 69/1 від 17.03.2009, № 4231/03 від 23.06.2009, № 770/03 від 05.02.2010).

Листом від 28.07.2010 № 78 позивач повідомив Начальника управління теплозбуту "ДАРтеплоцентраль" про відсутність заборгованості ОСББ перед енергопостачальною організацією та необхідністю співпраці щодо відшкодування різниці в тарифах по гарячому водопостачанню.

Проте, згідно наряду № 37587 від 27.07.2010 ОСББ "Сонячний" було відключено від гарячого водопостачання, яке на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій відновлено не було.

Судами з'ясовано, що ЗАТ "Екостандарт" на адресу позивача постійно направляються повідомлення стосовно існуючої заборгованості з вимогою її погасити.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що згідно з актом звіряння від 01.08.2010 між ОСББ "Сонячний" та ЗАТ "ЕКОСТАНДАРТ" сума заборгованості складає 392207 грн., до якої входить і нарахування за спожитий теплоносій на суму 18 619,00 грн. за який ОСББ сплатив 21.08.2010 - 18 000,00 грн. Таким чином, на думку позивача, загальна заборгованість станом на 01.08.2010 за розрахунком позивача складає 374 207,00 грн., а сума бюджетного боргу становить 381 770,82 грн.

Як на підставу своїх вимог позивач послався на Постанову Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2008 N 440 "Порядок перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій в даному випадку обґрунтовано взято до уваги те, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідачів вчинити зазначені в позові дії не відповідають передбаченим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України способам захисту прав та охоронюваних законом інтересів, відповідно правомірним є висновок судів, що заявлений позивачем предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав.

З огляду на викладене, а також п. 10 Постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.08, згідно з яким, встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, господарський суд повинен відмовити в позові, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 02.02.12 Київського апеляційного господарського суду у справі № 7/465-1/263 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.