cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
17 жовтня 2012 р. № 7/465-1/263
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Добролюбової Т.В., суддів:Могил С.К., Подоляк О.А., Селіваненка В.П., Удовиченка О.С., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 23.05.2012 у справі№7/465-1/263 за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" до 1. Закритого акціонерного товариства "Екостандарт" 2. Київської міської державної адміністрації 3. Дарницької районної державної адміністрації прозобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.11.2011 у справі № 7/465-1/263, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2012, відмовлено в задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" про зобов'язання Закритого акціонерного товариства "Екостандарт" вчинити дії щодо перерахунку заборгованості позивача за 2007-2010 роки без врахування суми 381 770,82 грн., яка становить відшкодування Київською міськдержадміністрацією різниці на теплову енергію у вигляді гарячої води між встановленим розміром тарифу та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг в будинок № 5 по вул. Ревуцького у м. Києві, а також зобов'язання Київської міськдержадміністрації здійснити дії по перерахування вказаної суми на рахунок Закритого акціонерного товариства "Екостандарт".
Постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2012 у даній справі постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.05.2012 у справі № 7/465-1/263, в якій просить зазначену постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 03.02.2010 у справі № 42/380 та від 15.02.2011 у справі № 17/283.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце тоді, коли суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Постанови Вищого господарського суду України від 03.02.2010 у справі № 42/380 та від 15.02.2011 у справі № 17/283, на які заявник здійснює посилання, не можуть бути доказами неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки предмети і підстави позовних вимог та встановлені судами попередніх інстанцій обставин у вказаних справах у порівнянні зі справою № 7/465-1/263, у якій заявлено про перегляд постанови, є різними, що виключає подібність правовідносин у розумінні статті 111 16 ГПК України, в залежності від чого суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
Так предметом позову у справі № 7/465-1/263 є вимоги про зобов'язання відповідача-1 вчинити дії щодо перерахунку заборгованості позивача за 2007-2010 роки без врахування суми, яка становить відшкодування Київською міською державною адміністрацією різниці на теплову енергію у вигляді гарячої води між встановленим розміром тарифу та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг в будинок № 5 по вул. Ревуцького у м. Києві, а також зобов'язання Київської міської державної адміністрації здійснити дії по перерахуванню вказаної суми на рахунок відповідача-1 ; як на підставу позовних вимог позивач послався на Постанову Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 № 440 "Порядок перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування", з огляду на що, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідачів вчинити зазначені в позові дії не відповідають передбаченим статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України способам захисту прав та охоронюваних законом інтересів.
Тоді як предметами спору у справах № 42/380 та № 17/283 є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості теплової енергії , згідно чинних в цей період тарифів, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2007 № 86 ""Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" в редакції розпорядження від 18.06.2007 № 715. У даних справах суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанції щодо задоволення позовів.
Оскільки подібність правовідносин у розумінні статті 111 16 ГПК України у наведених заявником випадках не підтвердилася, то підстави для висновку про різне застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права відсутні.
За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 7/465-1/263 до провадження Верховного Суду України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Сонячний" у допуску справи № 7/465-1/263 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Могил О.Подоляк В.Селіваненко О.Удовиченко
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2012 |
Оприлюднено | 26.11.2012 |
Номер документу | 27612336 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Добролюбова Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні